Ухвала суду № 122496169, 22.10.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/26010/24

1-кс/760/12195/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И

17 жовтня 2024 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю:

секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3

захисника підозрюваного - ОСОБА_4

підозрюваного - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом`янського районного суду м. Києва клопотання слідчого СВ Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12024100090002162 від 18.07.2024

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, розлученого, маючого на утримані малолітню доньку, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 3 ст. 362, ч.3 ст.365-2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погодженого прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12024100090002162 від 18.07.2024 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Клопотання обґрунтовується тим, що слідчим віділом Солом`янського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100090002162 від 18.07.2024 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у несанкціонованій зміні інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, вчинене особою, яка має право доступу до неї, якщо ці дії заподіяли значної шкоди, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України та зловживанні своїми повноваженнями приватним виконавцем, з метою отримання неправомірної вигоди, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам окремих громадян, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.

27.05.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України (по матеріалам кримінального провадження № 12020100090005864 від 09.12.2020 року, відомості щодо яких виділено в окреме провадження 18.07.2024)

14.10.2024 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Під час досудового розслідування кримінального провадження, органом досудового розслідування, встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на свободі, зможе переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий у клопотанні зазначає, що 11.10.2024 ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 23 год. 59 хв. 20.10.2024 включно.

Постановою керівника Солом`янської окружної прокуратури м. Києва

від 27.08.2024 строк досудового розслідування кримінального провадження

№ 12024100090002162 від 18.07.2024 продовжено до трьох місяців, тобто до 21.10.2024.

Наразі, у кримінальному провадженні органом досудового розслідування вже проведено значну кількість слідчих (розшукових) та процесуальних дій, однак через особливу складність завершити досудове розслідування не виявляється за можливе, оскільки для повного та неупередженого розслідування у кримінальному провадженні необхідно здійснити наступні дії , а саме надати стороні захисту необхідний тривалий час для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

На підставі зазначеного слідчий в клопотанні стверджує, що в органу досудового розслідування є всі достатні та обґрунтовані підстави вважати, що заявлені ризики кримінального провадження під час обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не припинили свого існування та продовжують діяти, у зв`язку з чим існує необхідність у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, що забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та забезпечить кримінальне провадження від існуючих ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Під час судового розгляду прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 заперечували щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному та просили відмовити у задоволенні даного клопотання, посилаючись на необгрунтоватість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 365-2 КК України та наявністю міцних соціальних зв`язків. Зокрема зазначили, що переліченні стороною обвинувачення ризики є припущенням.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим віділом Солом`янського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100090002162 від 18.07.2024 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 365-2 КК України.

27.05.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України (по матеріалам кримінального провадження № 12020100090005864 від 09.12.2020 року, відомості щодо яких виділено в окреме провадження 18.07.2024)

14.10.2024 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 365-2 КК України.

11.10.2024 ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 23 год. 59 хв. 20.10.2024 включно.

Постановою керівника Солом`янської окружної прокуратури м. Києва

від 27.08.2024 строк досудового розслідування кримінального провадження

№ 12024100090002162 від 18.07.2024 продовжено до трьох місяців, тобто до 21.10.2024.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, що може переконати об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

Виходячи з цього, в ході розгляду клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 365-2 КК України. Ця підозра підтверджується зібраними по справі матеріалами.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

Так, ризик переховування від правосуддя обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання, санкція ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 365-2 КК КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років з конфіскацією майна або без такої та позбавленням права обіймати певні посадичи займатися певню діяьністю на трох до трьох років. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§80, заява №33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») №31315/96 від 25.04.2000, §76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Отже, такі відомості, у своїй сукупності дають достатні підстави для переконання того, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Також, стороною обвинувачення належним чином обґрунтовано наявність ризику, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Водночас, стороною захисту не надано слідчому судді доказів чи аргументів, які б безумовно свідчили про неможливість тримання підозрюваного під вартою, також не отримано відомостей, які би переважили ризики передбачені ст.177 КПК України.

Крім того, ствердження захисника про відсутність у провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, є такими, що не відповідають дійсності.

У зв`язку з чим, аргументи сторони захисту не спростували заявлені у клопотанні ризики, які слідчий суддя вважає доведеними прокурором, а саме ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, впливу на свідків з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин та перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За таких обставин, застосування до підозрюваного більш м`якого, окрім виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме спробам знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню, можливості незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження.

Обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у виді тримання під вартою у даному кримінальному провадженні не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_5 . слідчим суддею, на даному етапі не встановлено та стороною захисту не доведено.

Суд вважає також необхідним зазначити, що на даному етапі досудового розслідування у кримінальному провадженні потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_5 про який ідеться в клопотанні слідчого.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, також враховує вік та стан здоров`я підозрюваного, вагомість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що йому загрожує, його майновий стан, відсутність відомостей про постійне місце роботи, сімейний стан.

Отже, оцінюючи у сукупності всі обставини на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, які є тяжкими за КК України, та доведених ризиків, відомості щодо особи підозрюваного, слідчий суддя вважає, що на цьому етапі кримінального провадження обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Разом із цим, суд враховує правову позицію Європейського суду, яка сформульована, зокрема, у п. 80 рішення у справі «Марченко проти України» про те, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

З огляду на наведене, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .

Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України встановлено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у межах, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, співставивши існуючі у справі ризики, характер кримінального правопорушення та його наслідки з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом впевненість у тому, що підозрюваний не буде порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки, а також беручи до уваги матеріальний стан обвинуваченого, з урахуванням ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2024 складає 3028 грн. 00 коп., вважає за необхідне визначити заставу 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, не відлучатися з м. Київ без дозволу слідчого, прокурора, суду, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_5 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у вигляді тримання під вартою на 30 діб, тобто до 15.11.2024р. включно.

Строк дії ухвали закінчується 15.11.2024 року.

Одночасно визначити розмір застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 (нуль) копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….», та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання,

- не відлучатися з м. Київ без дозволу слідчого, прокурора, суду,

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 15.11.2024р., включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом`янського районного суду м. Києва.

З моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом`янську окружну прокуратуру м. Києва.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1