Ухвала суду № 122494012, 23.10.2024, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/9814/24

Провадження № 1-кп/932/639/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року м. Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши упідготовчому судовомузасіданні взалі Бабушкінськогорайонногосудум.Дніпропетровська клопотання прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024052380000296 від 25 липня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.119, ч. 4 ст. 296 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 119, ч. 4 ст. 296 КК України.

Упідготовчому судовому засіданніпрокурор заявивклопотання пропродовження строкузапобіжного заходуу виглядітримання підвартою безвизначення розмірузастави щодообвинуваченого ОСОБА_4 , підтримавши обґрунтування, правові підстави та ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що зазначені у раніше поданому клопотанні про продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 .

Відповідно до обвинувального акта старший солдат ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням вогнепальної зброї та у вчиненні кримінального правопоршення передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, тобто у вбивстві вчинене через необережність.

Прокурор зазначив, що ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є обґрунтованими, доведеними, такими, що продовжують існувати та не зменшилися, а також необхідними для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання із зазначених вище підстав та просив його задовольнити.

Обвинувачений у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт. Вказав, що клопотання є необґрунтованим, він має міцні соціальні зв`язки та більше семи місяців не бачив сім`ю. Впливати на свідків та іншим чином перешкоджати судовому розгляду не має наміру.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієїстатті (частина друга статті 177 КПК України).

Відповідно до пункту третього частини першої статті 176КПК України дозапобіжних заходів відноситься тримання під вартою.

Ризики вчинення обвинуваченими дій, передбачених частиною першою статті 177КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК однією з підстав для продовження строку тримання під вартою особи є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

На даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме, питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинною у вчиненні злочину.

Вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання особи під вартою, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

Під час розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що ризики передбачені п. 1, 3, 4 КПК України продовжують існувати.

Кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_4 , передбачене ч.4ст.296 КК України, відносяться до тяжких злочинів, відповідно до ст. 12 КК України, та за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, без іншої, альтернативної міри покарання.

Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони викладені в обвинувальному акті, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений з метою уникнення покарання, враховуючи його тяжкість, збільшує ймовірність ризику переховування обвинуваченого від суду. Окрім того, існує ризик впливу на свідків та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженні, оскільки судовий розгляд ще не розпочався, триває підготовчий судовий розгляд.

Отже, на сьогоднішній день ризики, передбачені п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені судом раніше не зменшилися, продовжують існувати та необхідні для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 .

Доводи обвинуваченогощодо змінизапобіжногозаходу,судвважаєнепереконливими інеобґрунтованими,оскількинедоведено належнимитадопустимимидоказами змінивсіхобставин,передбаченихч.1ст.194КПКУкраїни,зникненняризиків,якіобумовлювалиобрання запобіжногозаходу, а тому у його задоволенні слід відмовити.

Відповідно доп.2ч.4ст.183КПКУкраїни суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 31, 35, 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197, 331, 369-372, 376, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 у Збройних силах України на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 21 грудня 2024 року включно.

Установити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання ОСОБА_4 під вартою є 21 грудня 2024 року включно.

На підставі ч. 4 ст. 183 КПК України - розмір застави не визначати.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання копії.

Головуюча суддя ОСОБА_1