Рішення № 122486673, 22.10.2024, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/4215/24

Провадження 2/206/1577/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Кушнірчука Р.О.,

при секретареві Глущенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2024 року до суду надійшов вказаний позов, який обґрунтовано тим, що 09 листопада 2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №480068-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями. ТОВ «Бізнес Позика» 09 листопада 2023 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №480068-КС-001 про надання кредиту. 09 листопада 2023 року ОСОБА_2 прийняла (акцептувала) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №480068-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 9000,00 гривень шляхом перерахування на її банківську картку № НОМЕР_1 , яку було вказаною нею при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті. 05 січня 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору №480068-КС-001 про надання кредиту за якою ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику додатково кредит в сумі 7000,00 гривень. Комісія пов`язана з наданням додаткового кредиту 1050,00 гривень. До теперішнього часу ОСОБА_2 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, а лише частково сплатила кошти на суму 8991,16 гривень. ОСОБА_2 неналежним чином виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку із чим станом на 25 липня 2024 року утворилась заборгованість за договором №480068-КС-001 про надання кредиту в розмірі 57595,20 гривень, яка складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту 13498,41 гривень, суми прострочених платежів по процентах 43046,79 гривень, суми прострочених платежів за комісією 1050,00 гривень, яку позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь.

Від представника відповідача ОСОБА_3 до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому він частково визнав позовні вимоги, проте зазначив, що нарахована позивачем сума по відсоткам за кредитним договором в розмірі 43046,79 гривень не відповідає вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів, оскільки передбачення в договорі такого високого розміру відсотків порушує принцип рівності сторін договору, учасником якого є ОСОБА_1 як споживач. Сума нарахованих відсотків на загальну суму 52037,95 суттєво відрізняється від загальної суми відсотків, визначених договором у розмірі 8530,00 гривень. Вважає незаконною вимогою стягнення плати за обслуговування кредиту (комісії), оскільки ОСОБА_1 вже було сплачено кошти в сумі 1350,00 гривень, які пішли в рахунок погашення комісії за обслуговування кредиту, а зі змісту кредитного договору неможливо визначити та встановити за які саме послуги надані банком стягується комісія. Отримання кредитором комісійної винагороди в розмірі 1350,00 гривень від суми кредиту є таким, що не відповідає принципу справедливості, добросовісності та розумності в розумінні Закону України «Про споживче кредитування», а також 1050,00 гривень, які просить стягнути позивач в своїй заяві.

Представник позивача ОСОБА_4 в свою чергу подав відповідь на відзив в якій зазначив, що ОСОБА_1 зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору. Долучений до матеріалів справи розрахунок заборгованості відповідача ґрунтується на умовах кредитного договору, всі платежі ОСОБА_1 були враховані у розрахунку заборгованості за кредитним договором, представник відповідача ОСОБА_3 в своєму відзиві на позовну заяву не обґрунтував чому саме на його думку розрахунок заборгованості не узгоджується з матеріалами справи, не надав власний розрахунок заборгованості за кредитним договором. Вказує, що процентна ставка нараховується за кожен день користування кредитом, протягом строку кредитування визначеного у договорі плата за користування кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту наявну на початок календарного дня за фактичне число календарних днів користування кредитом із урахування дня перерахування та дня повернення кредиту. Кредитним договором встановлюється орієнтований графік платежів за кредитним договором, тобто якщо позичальник сплачує заборгованість за кредитним договором згідно встановленого графіку платежів без порушень йому дійсно потрібно було сплатити за кредитним договором суму орієнтованої загальної вартості кредиту, яка зазначена у кредитному договорі, а порушення позичальником графіку платежів закономірно призвело до збільшення вартості кредиту. Встановлення у кредитному договорі комісії за надання кредиту повністю відповідає принципу свободи договору та жодним чином не суперечить чинному законодавству.

Ухвалою суду від 15 серпня 2024 року відкрито провадження по даній справі та призначено до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, у відповіді на відзив зазначив, що просить проводити розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, представник відповідача ОСОБА_3 у відзиві на позовну заяву зазначив, що в разі його неявки чи неявки відповідача просить розглянути справу без їх участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Бізнес Позика» 09 листопада 2023 року запропонувала ОСОБА_1 укласти договір про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанцій, в електронний формі в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», що відображено в пропозиції (оферті) укласти договір №480068-КС-001 про надання кредиту. За умовами договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 9000,00 гривень на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів; строк на який надається кредит 16 тижнів; стандартна процента ставка за кредитом 2,00% в день фіксована, знижена процента ставка за кредитом 1,15715961% в день, фіксована; комісія за надання кредиту 1350,00 гривень; орієнтована загальна вартість наданого кредиту 18880,00 гривень; орієнтована річна процента ставка 12031,85%; дата повернення кредиту 29 лютого 2024 року.

ОСОБА_1 09 листопада 2023 року прийняла (акцептувала) пропозицію (оферту) ТОВ «Бізнес Позика» укласти договір №480068-КС-001 про надання кредиту на визначених у оферті ТОВ «Бізнес Позика» умовах. Прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір №480068-КС-001 про надання кредиту підписано позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-2093.

09 листопада 2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №480068-КС-001 на визначених у оферті ТОВ «Бізнес Позика» умовах. Договір підписано позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-2093.

ОСОБА_1 ознайомлено з паспортом споживчого кредиту, що підтверджується її підписом електронним одноразовим ідентифікатором UA-5191.

ТОВ «Бізнес Позика» 05 січня 2024 року запропонувала ОСОБА_1 укласти додаткову угоду №1 до договору №480068-КС-001 про надання кредиту від 09 листопада 2023 року з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанцій, в електронний формі в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», що відображено в пропозиції укласти додаткову угоду №1 (оферта) до договору №480068-КС-001 про надання кредиту від 09 листопада 2023 року. За умовами додаткової угоди кредит збільшується на 7000,00 гривень та кредитодавець, на умовах викладених у договорі, збільшує суму кредиту, а позичальник отримує збільшення суми кредиту та зобов`язується повернути кредит збільшений на 7000,00 гривень у строки та на умовах викладених у договорів. Після збільшення суми кредиту, відповідно до цієї додаткової угоди, загальна сума отриманого та неповернутого позичальником кредиту складає 13498,41 гривень. Після укладення додаткової угоди та збільшення суми кредиту орієнтовна реальна річна процента ставка 7089,78 процентів, орієнтовна загальна вартість кредиту 33466,27 гривень. Комісія за надання додаткової суми кредиту 1050,00 гривень. Сторони домовились внести зміни до договору: строк, на який надається кредит 24 тижнів; загальний розмір наданого кредиту 13498,41 гривень; термін дії договору до 21 червня 2024 року; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 33466,27 гривень; орієнтовна реальна річна процента ставка 7089,78 процентів; термін повернення кредиту 21 червня 2024 року.

ОСОБА_1 05 січня 2024 року прийняла (акцептувала) пропозицію (оферту) ТОВ «Бізнес Позика» укласти додаткову угоду №1 до договору №480068-КС-001 про надання кредиту від 09 листопада 2023 року на визначених у оферті ТОВ «Бізнес Позика» умовах. Прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладання додаткової угоди №1 до договору №480068-КС-001 про надання кредиту від 09 листопада 2023 року підписано позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-1769.

05 січня 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору №480068-КС-001 про надання кредиту від 09 листопада 2023 року на визначених оферті ТОВ «Бізнес Позика» умовах. Додаткову угоду підписано позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-1769.

З інформаційної довідки ТОВ «Платежі онлайн» за вих. №208/08 від 09 серпня 2024 року вбачається, що ТОВ «Платежі Онлайн» як технологічний оператор платіжних послуг повідомляє, що на сайті ТОВ БІЗПОЗИКИ через платіжний сервіс Platon була проведена успішна транзакція (видача) у сумі 9000,00 гривень, дата та час проведення 2023-11-09 10:53:57, номер платіжної картки НОМЕР_2 , емітент платіжної картки PRIVAT BANK.

З інформаційної довідки ТОВ «Платежі онлайн» за вих. №209/08 від 09 серпня 2024 року вбачається, що ТОВ «Платежі Онлайн» як технологічний оператор платіжних послуг повідомляє, що на сайті ТОВ БІЗПОЗИКИ через платіжний сервіс Platon була проведена успішна транзакція (видача) у сумі 7000,00 гривень, дата та час проведення 2024-01-05 12:24:18, номер платіжної картки НОМЕР_2 , емітент платіжної картки PRIVAT BANK.

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1ст. 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасникаправочину маєбути вільнимі відповідатийого внутрішнійволі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом . Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно із ч. 1 ст. 633, ч. 1 ст. 634 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі Закон) електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно із ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 526, 527,530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №480068-КС-001 позичальника ОСОБА_1 вбачається, що станом на 25 липня 2024 року залишок заборгованості за кредитним договором складає 57595,20 гривень, з яких 13498,41 гривень заборгованість за кредитом, 43046,79 гривень заборгованість за відсотками, 1050,00 гривень заборгованість по комісії, що також відображено у довідці ТОВ «Бізнес Позика» про стан заборгованості.

Таким чином, сума заборгованості за відсотками в рази перевищує суму заборгованості за кредитом.

Таким чином, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509 та ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Згідно із ч. 2, п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ від 12 травня 1991 року, умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Крім того, з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Це узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року №39/248 "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів", в якій зазначено наступне: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

У наведених Керівних принципах для захисту інтересів споживачів визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Пунктами 1.2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів" від 09 квітня 1985 року №39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973 року №543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23.04.2008 про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005 року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином ефективного вибору.

Відповідно до положень Резолюції Генеральної Асамблеї ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів" від 09 квітня 1985 року №39/248 споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абз. 3 пп. 3.2 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

Окрім цього, як зазначено в рішенні Конституційного суду України від 11.07.13 №7-рп/2013, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. 1-2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити.

Застосовуючи дану норму, суд зобов`язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення.

У цьому рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками - фізичними особами.

Такого ж самого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року по справі №132/1006/19 провадження №61-1602св20.

Також відповідно до постанови Великої палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року по справі №902/417/18 якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Відповідно до п. 8.38 зазначеної постанови з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика палата Верховного Суду дійшла до висновку, що виходячи з принципі розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Застосовуючи аналогію та враховуючи те, що заявлена позивачем до стягнення сума прострочених платежів процентах у розмірі 43046,79 гривень не є співрозмірною сумі існуючої заборгованості за тілом кредиту у розмірі 13498,41 гривень за договором №480068-КС-001, суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, колегія суддів дійшла до висновку про те що необхідно зменшити розмір процентів за вказаним договором до розміру отриманих відповідачем кредитних коштів.

Відсутність позову про визнання кредитного договору недійсним як оспорюваного правочину чи заперечень щодо його умов не може бути перешкодою для неврахування інтересів позичальника при вирішенні справи.

Водночас із цим, суд не може погодитись із доводами представника відповідача ОСОБА_3 про те, що вимога про стягнення з відповідача плати за обслуговування кредиту (комісії) є незаконною з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII від 15 листопада 2016 року (далі Закон), комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця включені до загальних витрат за споживчим кредитом.

Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону, до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Аналізуючи умови договору про надання кредиту №480068-КС-001 від 09 листопада 2023 року та додаткової угоди №1 до вказаного договору від 05 січня 2024 року, Правила надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика», суд приходить до висновку про правомірність дій товариства щодо встановлення комісії за надання кредиту, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів, а Правилами надання споживчих кредитів передбачено, що до загальних витрат за кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії, інших обов`язкових платежів.

Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Відтак, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог у розмірі 28046,82 гривень з яких 13498,41 гривень заборгованість за простроченими платежами по тілу кредиту, 13498,41 гривень заборгованість за простроченими платежами по процентам, та 1050,00 гривень заборгованість за простроченими платежами за комісією.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд також враховує те, що відповідач частково визнав позовні вимоги, не заперечував факту укладення між ним та позивачем кредитного договору та додаткової угоди до нього, отримання на їх виконання кредитних коштів, здійснення платежів за кредитним договором та існування заборгованості за кредитним договором.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за договором №480068-КС-001 про надання кредиту від 09 листопада 2023 року у розмірі 28046,82 гривень, яка складається із прострочених платежів по тілу кредиту 13498,41 гривень, прострочених платежів по процентах 13498,41 гривень, прострочених платежів за комісією 1050,00 гривень, а також стягнути витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 1179,62 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук