Ухвала суду № 122482346, 21.10.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21 жовтня 2024 року справа № 580/10090/24

м. Черкаси

Cуддя Черкаського окружного адміністративного суду Янківська В.П., розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління Національної поліції в Черкаській області до Відділу примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та скасування постанов,

встановив:

14 жовтня 2024 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулося Головного управління Національної поліції в Черкаській області з позовом до Відділу примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій просить:

1) визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусовоговиконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) Яворського О.М. про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження № 76177735 від 02.10.2024;

2) визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) Яворського О.М. про стягнення виконавчого збору № 76177735 від 02.10.2024;

3) зобов`язати відділу примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) закінчити виконавче провадження № 76177735 від 02.10.2024 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України і підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Так, згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон України № 3674-VI).

Стаття 2 вказаного Закону передбачає, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до сталої судової практики в адміністративних судах, звернення до суду з вимогами про скасування рішення відповідача суб`єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими, а оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, які спонукають до вчинення певних дій, не пов`язаних зі сплатою коштів, є немайновими.

Вказане підтверджується Верховним Судом від 30.10.2018 року у справі №826/4741/17.

За висновками Верховного Суду у постанові від 02 грудня 2020 року у справі №905/105/20 і в ухвалі від 16 квітня 2021 року у справі №160/10134/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці. Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання.

До позовних заяв немайнового характеру належать вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що не піддається грошовій оцінці.

Суддя зазначає, що оскільки кожне таке рішення є окремим предметом спору, то судовий збір у такому випадку не може бути меншим ніж його мінімальний розмір, передбачений Законом України «Про судовий збір» за подання позову майнового характеру, у зв`язку з чим фактично позивач повинен сплатити судовий збір не від загальної суми усіх рішень, обрахованої шляхом простого складання сум, а за кожне рішення окремо.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.04.2022 у справі №280/2266/21.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, або фізичною особою-підприємцем, судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 3028 гривні.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, тобто 2422,40грн.

Позивачем заявлено позовні вимоги майнового характеру (оскарження постанови стягнення виконавчого збору та постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження) та немайнового характеру (зобов`язання закінчити виконавче провадження).

Отже сума судового збору за вимоги майнового характеру із урахуванням коефіцієнта 0,8 (позов подано через електронний суд) складає 4844,80 грн (2422,40 грн за постанову про стягнення виконавчого збору та 2422,40 грн за постанову про стягнення витрат виконавчого провадження).

Вимога ж про зобов`язання вчинити дії є вимогою немайнового характеру, відтак за таку слід сплатити судовий збір 2422, 40 грн.. Відповідно, загальна сума судового збору за вимогами заявленими позивачем складає 7267,20 грн.

Проте, як видно із квитанції від 11.10.2024 №6047 позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Відтак, слід доплатити судовий збір у розмірі 4840,80 грн.

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п?яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 132, 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

ухвалив:

Позовну заяву залишити без руху.

Надати позивачу десять днів з дня, наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків зазначених у мотивувальній частині даної ухвали.

Копію ухвали направити позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА