Рішення № 122481654, 22.10.2024, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 жовтня 2024 року № 520/16517/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо неврахування довідки про заробітну плату ОСОБА_1 від 22.01.2020 №22/01 за період з січня 1987 по грудень 1991 року, видану ПрАТ «Харківське автотранспортне підприємство №16327».

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 із урахуванням довідки про заробітну плату від 22.01.2020 №22/01 за період з січня 1987 по грудень 1991 року.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та здійснити виплату належної ОСОБА_1 пенсії за минулий час.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

5. Здійснити розподіл судових витрат, в тому числі витрат на правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем було не в повному обсязі зараховано до його страхового стажу періоди праці з січня 1987 по грудень 1991 року. Вказане, на думку позивача, свідчить про протиправність дій відповідача, чим порушено його права.

Ухвалою суду прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що ОСОБА_1 звернувся до Управління з заявою про призначення пенсії із зарахуванням довідки про заробітну плату від 22.01.2020 №22/01 за період з січня 1987 по грудень 1991 року, видану ПрАТ «Харківське автотранспортне підприємство №16327». За результатами розгляду даної заяви було прийнято рішення призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» з 03.01.2020 без урахування вказаної довідки до надходження акту перевірки щодо достовірності та обґрунтованості видачі довідки про заробітну плату. Після надходження акту перевірки щодо достовірності та обґрунтованості видачі довідки про заробітну плату, ОСОБА_1 29.05.2024 було проведено перерахунок пенсії з 03.01.2020 з урахуванням довідки про заробітну плату від 22.01.2020 №22/01 за період з січня 1987 по грудень 1991 року, видану ПрАТ «Харківське автотранспортне підприємство №16327». Виплата пенсії в перерахованому розмірі буде провадиться з серпня 2024 року. Доплата по перерахунку за період з 03.01.2020 по 31.07.2024 в розмірі 23303,54 грн. буде нарахована до виплати у найближчий виплатний період.

Представника позивача надано відповідь на відзив, та зазначено, що найближчий виплатний період протягом якого відповідач заявив про бажання здійснити доплату по перерахунку вже настав. У зв`язку із цим відповідач вже має можливість та обов`язок здійснити таку доплату, однак станом на дату подання відзиву не здійснює її. Що зумовлює необхідність вирішення питання здійснення доплати на підставі судового рішення, яким би суд зобов`язав ГУ ПФУ в Харківській області здійснити таку доплату. Також маємо додати, що протоколом за період 01.01.2020 31.07.2024, який додано відповідачем у вигляді додатків до відзиву, підтверджується те, що «виплата після візування буде здійснена в 7 місяці 2024 року».

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно із положеннями п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області як отримувач пенсії відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області із заявою від 21.11.2023 щодо перерахунку пенсії із урахуванням довідки.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 19.12.2023 року надало відповідь №35708-39444/Ф-11/8-2000/23, якою підтвердила, що в роботі управління наявна довідка про заробітну плату ОСОБА_1 за період з січня 1987 по грудень 1991 року. У своїй відповіді на звернення ГУ ПФУ вказало на необхідності проведення перевірки документів, які надані для призначення пенсії, у зв`язку з чим начебто виникла необхідність отримання документів від ПрАТ Харківське автотранспортне підприємство №16327. ГУ ПФУ в Харківській області вказало, що перевірка буде проведена в порядку календарної черговості (а.с. 21-22).

ОСОБА_1 повторно звернувся із заявою від 23.04.2024 року до ГУ ПФУ в Харківській області щодо проведення перевірки довідки та здійснення перерахунку пенсії в порядку, встановленому законодавством із урахуванням довідки про заробітну плату від 22.01.2020 року №22/01 за період з січня 1987 року по грудень 1991 року (а.с. 23-24).

Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 14.05.2024 року надало відповідь, в якому підтвердило, що дійсно пенсію призначено без урахування довідки № 22/01 від 22.01.2020 року за період роботи з січня 1987 року по грудень 1991 року, яка видана ПрАТ "Харківське автотранспортне підприємство №16327", оскільки відповідно до статті 44 Закону України Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей рол осіб, які підлягають загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначенняправа на пенсію. В 2023 році на адресу ПрАТ "Харківське автотранспортне підприємство №16327" було направлено листа щодо погодження проведення перевірок та можливості надання документів для перевірок у 2023 році. У відповідь, в телефонному режимі, підприємством була надана згода на проведення перевірок. На протязі року управлінням проводились перевірки у порялку календарної черговості надходження документів. В 2024 році на адресу ПрАТ "Харківське автотранспортне підприємство №16327" було направлено листа щодо погодження проведення перевірок у 2024 році. Письмового погодження підприємством не надано, але в телефонному режимі було повідомлено, що для проведення перевірок по виданих довідках необхідне погодження по кожній довідці окремо. (а.с. 25-26).

Станом на дату звернення до суду відповідно перевірка не проведена, довідка про заробітну плату від 22.01.2020 №22/01 за період з січня 1987 по грудень 1991 року ОСОБА_1 не врахована, що зумовлює необхідність звернення до суду із метою захисту прав та інтересів позивача.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 19 Конституції Україні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Положеннями п.6 ч.1 ст.92 Конституції України визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до приписів ст.1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-ІV) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно із ст. 9 Закону №1058-ІV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Згідно з абзацом 1 частини 2 цієї статті страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Приписами ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; військова служба.

При цьому, суд зазначає що положеннями ст.62 Закону України Про пенсійне забезпечення передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В той же час, відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Як передбачено п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Водночас, суд зазначає, що згідно з пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно зі статтею 101 Закону України Про пенсійне забезпечення органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Згідно із частиною 3 статті 44 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, пенсійний орган в силу діючого законодавства наділений повноваженнями вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Як встановлено судом зі змісту листа відповідача від 14.05.2024 року, відповідачем не зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з січня 1987 по грудень 1991 року.

Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає, що згідно із п.а ч.3 статті 56 Закону України Про пенсійне забезпечення до стажу роботи зараховується, крім іншого: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

В той же час, з аналізу норм Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування вбачається, що достатньою та необхідною правовою підставою для зарахування до страхового стажу особи, який враховується при призначенні їй пенсії, періоду відбування покарання у відповідному закладі обмеження чи позбавлення волі є наявність сукупності двох умов: 1) підтвердження трудового стажу особи відповідною довідкою; 2) сплата страхових внесків протягом такого періоду.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до приписів ст.ст. 106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Отже, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.

Відтак, фактично внаслідок невиконання роботодавцем позивача обов`язку по сплаті страхових внесків позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Водночас, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, відсутність сплати підприємством страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 20 березня 2019 року (справа №688/947/17), від 30 вересня 2019 року (справа №316/1392/16-а).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не зараховано періоди роботи з січня 1987 по грудень 1991 року.

Так, з акту складеного за результатами проведення перевірки достовірності та обгрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії № 2000-1103-1/3099 від 17.05.2024 зазначено, що суми заробітної плати ОСОБА_1 , які зазначені в довідці від 22.01.2020 № 22/01 за період з січня 1987 по грудень 1991 року відповідають даним первинних документів, наданих для перевірки. До сум нарахованої заробітної плати в травні та в червні 1991 року включно виплата "повернення депонованих сум" у сумі за травень 1991 року - 65,00, за червень 1991 року - 65,00, з якої внески до Пенсійного фонду не утримувались.

Крім того, спірний період роботи підтверджується записами у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 від 20.01.1981, згідно яких позивач за період з січня 1987 по грудень 1991 року працював у ПрАТ "Харківське автотранспортне підприємство №16327".

Стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо неврахування довідки про заробітну плату ОСОБА_1 від 22.01.2020 №22/01 за період з січня 1987 по грудень 1991 року, видану ПрАТ «Харківське автотранспортне підприємство №16327» та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 із урахуванням довідки про заробітну плату від 22.01.2020 №22/01 за період з січня 1987 по грудень 1991 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Згідно з приписами абз.5 ч.1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

До заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір). - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Положеннями ч.1 ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, (далі Порядок №22-1) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до п. 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Відповідно до Порядку, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств чи організацій або архівними установами.

При цьому, суд зазначає, що згідно зі ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем в обґрунтування власної правової позиції зазначено, що дійсно пенсію призначено без урахування довідки № 22/01 від 22.01.2020 року за період роботи з січня 1987 року по грудень 1991 року, яка видана ПрАТ "Харківське автотранспортне підприємство №16327", оскільки відповідно до статті 44 Закону України Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей рол осіб, які підлягають загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначенняправа на пенсію. В 2023 році на адресу ПрАТ "Харківське автотранспортне підприємство №16327" було направлено листа щодо погодження проведення перевірок та можливості надання документів для перевірок у 2023 році. У відповідь, в телефонному режимі, підприємством була надана згода на проведення перевірок. На протязі року управлінням проводились перевірки у порялку календарної черговості надходження документів. В 2024 році на адресу ПрАТ "Харківське автотранспортне підприємство №16327" було направлено листа щодо погодження проведення перевірок у 2024 році. Письмового погодження підприємством не надано, але в телефонному режимі було повідомлено, що для проведення перевірок по виданих довідках необхідне погодження по кожній довідці окремо. Після проведення зустрічної перевірки відповідності даних, зазначених у довідках про заробітну плату, первинним документам, буде розглянуто питання проведення перерахунку пенсії.

Будь-яких інших доказів або пояснень до суду представником відповідача не надано.

Суд наголошує, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Матеріали справи свідчать на користь того, що відповідачем не надано до суду жодних доказів вчинення дій, направлених на проведення перерахунку пенсії позивача з урахуванням довiдки про заробітну плату № 22/01 від 22.01.2020 за період з січня 1987 по грудень 1991 року, яка видана ПрАТ «Харківське автотранспортне підприємство №16327», окрім направлення запиту до вказаного підприємства, після чого фактично минуло достатньо багато часу.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо неврахування довідки про заробітну плату ОСОБА_1 від 22.01.2020 №22/01 за період з січня 1987 по грудень 1991 року, видану ПрАТ «Харківське автотранспортне підприємство №16327» та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 із урахуванням довідки про заробітну плату від 22.01.2020 №22/01 за період з січня 1987 по грудень 1991 року.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та здійснити виплату належної ОСОБА_1 пенсії за минулий час, суд зазначає наступне.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Суд зауважує, що наразі відсутні підстави вважати, що перерахунок пенсії позивача відбудеться без здійснення нарахування пенсії за минулий час, оскільки такий перерахунок ще не проводився.

Так, позовні вимоги у вказаній частині звернені на майбутнє, в даній частині позовних вимог права позивача не є порушеними.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, суд зазначає наступне.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (далі по тексту - Закон № 2050-III) від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно з положеннями статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі необхідно розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (частина друга статті 2 Закону № 2050-III).

Статтею 3 Закону № 2050-III передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно з положеннями статті 4 Закону № 2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до статті 6 Закону № 2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).

Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.

Згідно з пунктом 4 цього Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Системний аналіз даних положень дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Суд звертає увагу на те, що позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми пенсії, що не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.

Враховуючи, що позивачу не був нарахований та виплачений дохід у вигляді перерахованої пенсії, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо неврахування довідки про заробітну плату ОСОБА_1 від 22.01.2020 №22/01 за період з січня 1987 по грудень 1991 року, видану ПрАТ «Харківське автотранспортне підприємство №16327».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 із урахуванням довідки про заробітну плату від 22.01.2020 №22/01 за період з січня 1987 по грудень 1991 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ -14099344).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території Харківської області повний текст рішення складено 22.10.2024 року.

Суддя Бідонько А.В.