Рішення № 122481631, 22.10.2024, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 жовтня 2024 року № 520/22111/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати відмову, оформлену листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №21915-21548/С-02/8-2000/24 від 25.07.2024, про відсутність права на поновлення пільги на житлово-комунальні послуги ОСОБА_1 ;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в частині відмови у відновлені пільги, як пенсіонеру МВС України, у вигляді 50 % знижки для ОСОБА_1 та членів його сім`ї плати за користування житлово-комунальними послугами та паливом;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити ОСОБА_1 пільгу у вигляді 50-відсоткової знижки по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива, що була надана згідно ч. 4 ст. 22 Закону України "Про міліцію".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ, йому та членам його сім`ї відповідно до Закону України "Про міліцію" № 565-ХІІ від 20.12.1990 була встановлена довідно 50% знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива. Для реалізації права на отримання вказаної пільги звернувся до відповідача. Позивача повідомлено, що відповідно до ч.2 п.15 "Прикінцевих та Перехідних положень" Закону України Про "Національну поліцію", за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Проте, Законом України Про "Національну поліцію" не передбачені пільги з оплати житлово - комунальних послуг. Вказана відмова пенсійного органу стала підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 12.08.2024 у справі відкрито спрощене провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу - відповідь на відзив.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області копію ухвали про відкриття спрощеного провадження отримав 13.08.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, проте правом на надання відзиву на позов не скористався.

Відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Справа розглянута, з урахуванням строків перебування судді у відпустці.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області як пенсіонер МВС України з 2000 року.

Згідно довідки Управління МВС України в Харківській області від 26.04.2004 №100/24515, позивач і члени її сім`ї мають право з 31.07.2000 і довічно відповідно до Закону України "Про міліцію" на 50-відсоткову знижку по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива.

З 07.11.2015 втратив чинність Закон України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-XII на підставі Закону України Про "Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII, у зв`язку з чим позивачу припинено надання встановленої ст. 22 Закону України "Про міліцію" пільги.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 21915-21548/С-02/8-2000/24 від 25.07.2024 на звернення позивача повідомлено, що пунктом 5 "Прикінцевих та Перехідних положень" Закону України "Про Національну поліцію" визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 4, ст. 20 із наступними змінами). Відповідно до ч.2 п.15 "Прикінцевих та Перехідних положень" Закону України "Про Національну поліцію", за колишніми працівниками міліції, у тому числі, пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Проте, Законом України "Про Національну поліцію" не передбачені пільги з оплати житлово - комунальних послуг.

Вважаючи протиправною відмову пенсійного органу у поновленні позивачу та членам його сім і пільги, як пенсіонеру МВС України, у вигляді 50 % знижки плати за користування житлово-комунальними послугами та паливом, яка встановлена довічно, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-XII (далі - Закон №565-XII), в редакції, чинній на час призначення позивачу спірної пільги, працівникам міліції та членам їх сімей надається 50 % знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива.

Згідно з частиною шостою цієї ж статті за працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом.

На підставі підпунктів "а", пункту 68 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" у статтю 22 Закону №565-XII внесено зміни: частину четверту доповнено словами в межах норм, установлених законодавством, а частину шосту доповнено словами якщо середньомісячний сукупний доход сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Однак, зміни, внесені в підпункт у пункту 68 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008.

Пунктом 12 розділу ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року №1166-VII частини шосту та сьому статті 22 Закону №565-XII викладено у такій редакції: за працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги згідно з цим Законом. Пільги, передбачені частинами четвертою, п`ятою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Законом України від 28 грудня 2014 року №76-VІІІ "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №76-VІІІ) внесені зміни в Закон №565-XII і частина сьома статті 22 викладена у новій редакції, згідно якої пільги, передбачені частинами четвертою, п`ятою та шостою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вказаного Закону, Кабінетом Міністрів України 4 червня 2015 року прийнято постанову №389, яка набрала чинності 1 липня 2015 року, якою затверджено Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї.

Вказаним Порядком визначено механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, а також послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім`ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами.

Визначаючись щодо наявності у позивача права на отримання встановленої ст. 22 Закону №565-XII соціальної пільги слід зазначити, що згідно з пунктом 2 цього Порядку дія останнього поширювалася на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із Законом №565-XII.

Однак, 07.11.2015 у зв`язку з набуттям чинності Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 за №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) втратив чинність Закон №565-XII, відповідно до статті 22 якого позивач мав право на 50 % знижку зі сплати за користування житлом, комунальними послугами, та паливом.

Абзацами 2 та 3 підпункту 15 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №580-VIII встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Отже, Закон №580-VIII не містить норм, які б передбачали пільги, а саме 50-відсоткову знижку з оплати жилої площі, комунальних послуг, не тільки для колишніх міліціонерів, але і для тих, які виходять на пенсію після вступу цього закону в силу.

Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 3 жовтня 1997 року №4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Враховуючи те, що останнім в часі є Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII, то пріоритетними в даному випадку є положення саме цього Закону.

Враховуючи викладене суд вважає, що відповідач, відмовляючи позивачу у наданні пільги, як пенсіонеру МВС України, у вигляді 50 % знижки по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постановах від 20 лютого 2018 року у справі №484/655/16-а, від 17 квітня 2018 року у справі №243/4524/16-а, від 19 березня 2019 року у справі №183/7517/15 (2-а/183/13/16), від 20 березня 2019 року у справі №367/6940/16-а та від 15 травня 2019 року у справі №159/1783/16-а, від 09 квітня 2020 року у справі №524/5284/16-а, від 16 березня 2021 року у справі №826/1792/18.

Посилання позивача на те, що таку пільгу встановлено йому довічно також є безпідставним, оскільки дія пільги нерозривно пов`язана з дією закону, яким її передбачено. У разі втрати законом чинності дія передбаченої ним пільги також припиняється.

Отже, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 243, 246, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Шляхова