Рішення № 122478879, 21.10.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Єдиний державний реєстр судових рішень

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2024 року Справа№200/6206/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

09 вересня 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Хмельницькій області), надісланий через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 05 вересня 2024 року, в якому позивач просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 23 серпня 2024 року № 052530004693 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 стаж роботи ОСОБА_1

з 28 травня 2003 року по 07 липня 2003 року,

з 01 березня 2010 року по 30 червня 2010 року,

з 01 вересня 2010 року по 30 червня 2024 року

та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 серпня 2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» для осіб, які працювали до 01 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

11 вересня 2024 року суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Позивач усунула недоліки позовної заяви.

23 вересня 2024 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; витребував докази у відповідача та у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі ГУ ПФУ в Донецькій області).

Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі учасники справи повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС).

Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, розпочинається через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС).

Як на час відкриття провадження в адміністративній справі, так і на час час розгляду цієї справи по суті триває широкомасштабна військова агресія російської федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».

Указом Президента України від 23 липня 2024 року № 469/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 23 липня 2024 року № 3891-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що 16 серпня 2024 року звернулася з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

23 серпня 2024 року ГУ ПФУ в Хмельницькій області прийняло рішення № 052530004693, яким відмовило у призначенні пенсії відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058) у зв`язку з недосягненням пенсійного віку 55 років, а також через відсутність необхідного пільгового стажу за Списком № 2 10 років.

Вважаючи це рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Позивач доводила, що має право на пенсію відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788) з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 (далі Рішення КСУ № 1-р/2020), оскільки досягла 50 років, має страховий стаж більше 20 років, в тому числі пільговий стаж за Списком № 2 більше 10 років.

Вказувала на те, що на час звернення за призначенням пенсії Закон № 1788 з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні Конституційного Суду України), однак пенсійний орган протиправно збільшив віковий ценз для призначення пенсії на підставі п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 до 55 років.

Крім того, позивач зазначила, що записами в її трудовій книжці підтверджено, що в період з 28 травня 2003 року по 07 липня 2003 року вона працювала учнем машиніста підіймальних машин, з 14 січня 2004 року по день звернення за призначенням пенсії машиністом підіймальних машин.

З покликанням на розрахунок стажу (форма РС-право) позивач зауважила, що ГУ ПФУ в Хмельницькій області не зарахувало до її пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи з 28 травня 2003 року по 07 липня 2003 року, з 01 березня 2010 року по 30 червня 2010 року та з 01 вересня 2010 року по 30 червня 2024 року.

Позивач із цим не погоджується та наголошує, що з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17, від 05 серпня 2020 року у справі № 127/9289/17, самих лише записів в її трудовій книжці достатньо для зарахування вказаних вище періодів до пільгового стажу.

Також позивач відзначила, що на неї як на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Просила задовольнити позов.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

З 11 січня 1995 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в паспорті.

16 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернулася з заявою про призначення пенсії за віком.

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ідентифікаційний код 21318350) зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.

За принципом екстериторіальності для розгляду заяви ОСОБА_1 був визначений структурний підрозділ ГУ ПФУ в Хмельницькій області.

23 серпня 2024 року за наслідками розгляду заяви позивача та поданих нею документів, а також з урахуванням Індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Держаного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) ГУ ПФУ в Хмельницькій області прийняло рішення № 052530004693 «Про відмову у призначенні пенсії за віком».

Відмовляючи позивачу в призначенні пенсії, пенсійний орган виходив з такого:

[…]

Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 16 серпня 2024 року.

Вік заявниці 52 роки 07 місяців 06 днів.

В обґрунтування цього рішення пенсійний орган покликався на норми п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637), п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі Порядок № 383).

Результат розгляду документів, доданих до заяви:

Страховий стаж особи становить 34 роки 05 місяців 03 дні.

За доданими документами до страхового стажу зараховані всі періоди.

Пільговий стаж особи становить 05 років 05 місяців 15 днів (обчислено згідно з відомостями, що містяться в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 01 березня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 01 березня 2010 року по 30 червня 2010 року, з 01 вересня 2010 року по 30 вересня 2016 року, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про пільговий стаж; відсутні відмітки про проведення атестації після 2011 року та довідки, уточнюючі пільговий характер роботи, які підтверджують зайнятість на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2.

Для зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 01 березня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 01 березня 2010 року по 30 червня 2010 року, з 01 вересня 2010 року по 30 вересня 2016 року необхідно надати уточнюючу довідку про пільговий стаж згідно з Порядком № 637 із зазначенням періоду роботи, що зараховується до пільгового стажу, професії або посади, характеру виконуваної роботи, витяги з наказів про результати атестації робочих місць та перелік проатестованих посад.

Заявниця не працює.

На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває.

Враховуючи викладене, пенсійний орган вирішив відмовити ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 у зв`язку відсутністю необхідного пільгового стажу 10 років та недосягненням пенсійного віку 55 років.

Заявниці роз`яснено, що у разі незгоди з прийнятим рішенням, вона може оскаржити його в адміністративному або судовому порядку.

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), пенсійний орган зарахував позивачці до страхового стажу 34 роки 05 місяців 03 дні, до пільгового стажу за Списком № 2 05 років 05 місяців 15 днів.

З приводу періодів з 28 травня 2003 року по 07 липня 2003 року, з 01 березня 2010 року по 30 червня 2010 року та з 01 вересня 2010 року по 30 червня 2024 року, на зарахування яких до пільгового стажу претендує позивач, суд встановив такі обставини.

Записи в трудовій книжці серії НОМЕР_3 свідчать про таке.

[…]

Запис 16 з 11 грудня 2000 року по 12 грудня 2000 року ОСОБА_1 проходила навчання в учбовому пункті державного відкритого акціонерного товариства «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна» № 1» (далі ДВАТ «ВК «Шахта Красноармійська-Західна» № 1».

Запис 17 13 грудня 2000 року на підставі наказу № 5186к позивач була прийнята на роботу до ДВАТ «ВК «Шахта «Красноармійська-Західна» № 1» кондитером 4 розряду.

Запис 18 ДВАТ «ВК «Шахта «Красноармійська-Західна» № 1» з 28 вересня 2000 року реорганізовано у відкрите акціонерне товариство «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна» № 1» (далі ВАТ «ВК «Шахта «Красноармійська-Західна» № 1»).

Запис 19 28 травня 2003 року на підставі наказу від 27 травня 2003 року № 1309к позивач переведена учнем машиніста підіймальних машин по 07 липня 2003 року.

Запис 20 14 січня 2004 року на підставі наказу від 13 січня 2004 року № 128к переведена машиністом підіймальних машин.

Запис 21 ВАТ «ВК «Шахта «Красноармійська-Західна» № 1» з 05 серпня 2008 року перейменована на відкрите акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське» (далі ВАТ «Шахтоуправління «Покровське»).

Запис 22 ВАТ «Шахтоуправління «Покровське» з 01 жовтня 2008 року перейменоване на ВАТ «ВК «Шахта «Красноармійська-Західна» № 1».

Запис 23 ВАТ «ВК «Шахта «Красноармійська-Західна» № 1» з 07 вересня 2010 року перейменована на публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське» (далі ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»).

Запис 24 ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» з 13 вересня 2018 року перейменоване на приватне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське» (далі ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське»).

Після 14 січня 2004 року будь-яких інших записів про переведення позивача на іншу роботу, її звільнення тощо трудова книжка серії НОМЕР_3 не містить.

Згідно з довідкою ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» від 01 серпня 2024 року № 822 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1 працювала повний робочий день у ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» і за період з 14 січня 2004 року по 15 січня 2006 року 02 роки 00 місяців 02 дні виконувала роботи зі шкідливими і важкими умовами праці за професією машиніст підіймальної машини дільниці ВС, що передбачено Списком № 2, розділ ХХХІІІ, постанова Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

Атестація робочих місць за умовами праці затверджена наказом від 15 січня 2001 року № 150.

Додаткові відомості: отримувала вислугу років, у страйках участі не брала, відпусткою без збереження заробітної плати не користувалася, простої відсутні.

Довідка видана на підставі особової картки, т. № 9052, особових рахунків із заробітної плати, контрольних табелів.

Щодо інших періодів роботи ОСОБА_1 у ДВАТ «ВК «Шахта «Красноармійська-Західна» № 1», яке в подальшому перейменовано у ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське», довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також накази (витяги з наказів) про атестацію робочих місць за умовами праці ні пенсійному органу, ні суду не надані.

Індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5), сформовані станом на 19 серпня 2024 року, свідчать про те, що на день звернення ОСОБА_1 за призначенням пенсії в системі персоніфікованого обліку містилась інформація про її спеціальний стаж за період роботи у ВАТ «ВК «Шахта «Красноармійська-Західна» № 1», яка в подальшому перейменована на ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» (ідентифікаційний код 13498562) за кодом підстави обліку «ЗП3013Б1», а саме: 2004 рік 11 місяців 18 днів; 2005 рік 12 місяців; 2006 рік 12 місяців; 2007 рік 02 місяців; 2008 рік 12 місяців; 2009 рік 12 місяців; 2010 рік 31 день січня, 28 днів лютого, 31 день липня, 31 день серпня; 2011 рік 12 місяців; 2012 рік 12 місяців; 2013 рік 12 місяців; 2014 рік 12 місяців; 2015 рік 12 місяців; 2016 рік 31 день січня, 29 днів лютого, 31 день березня, 30 днів квітня, 31 день травня, 30 днів червня, 31 день липня, 31 день серпня, 30 днів вересня.

Згідно з Довідником кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства з 05 листопада 1991 року код підстави «ЗП3013Б1» проставляється працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» і за результатами атестації робочих місць.

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), ГУ ПФУ в Хмельницькій області зарахувало ОСОБА_1 періоди роботи з 28 травня 2003 року по 30 червня 2024 року у такий спосіб:

[…]

з 28 травня 2003 року по 31 грудня 2003 року 00 років 07 місяців 04 дні до страхового стажу;

з 01 січня 2004 року по 13 січня 2004 року 00 років 01 місяць 00 днів до страхового стажу;

з 14 січня 2004 року по 15 січня 2006 року 02 роки 01 місяць 00 днів до страхового та пільгового стажу за Списком № 2;

з 16 січня 2006 року по 28 лютого 2007 року 01 рік 02 місяці 00 днів до страхового та пільгового стажу за Списком № 2;

з 01 березня 2007 року по 31 грудня 2007 року 00 років 10 місяців 00 днів до страхового стажу;

з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2009 року 02 роки 00 місяців 00 днів до страхового та пільгового стажу за Списком № 2;

з 01 січня 2010 року по 28 лютого 2010 року 00 років 02 місяці 00 днів до страхового та пільгового стажу за Списком № 2;

з 01 березня 2010 року по 30 червня 2010 року 00 років 04 місяці 00 днів до страхового стажу;

з 01 липня 2010 року по 31 серпня 2010 року 00 років 02 місяці 00 днів до страхового та пільгового стажу за Списком № 2;

з 01 вересня 2010 року по 30 червня 2024 року 13 років 10 місяців 00 днів до страхового стажу.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Ухвалою від 23 вересня 2024 року суд витребував у ГУ ПФУ в Хмельницькій області пенсійну справу (копію матеріалів електронної пенсійної справи) ОСОБА_1 з усіма наявними в ній матеріалами; заяву позивача про призначення пенсії від 16 серпня 2024 року та всі документи, що були подані разом з нею; рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 23 серпня 2024 року № 052530004693; розрахунок стажу (форма РС-право) до рішення про відмову в призначенні пенсії; індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5); всі інші докази, які стали підставою для допущення спірної бездіяльності, вчинення спірних дій та прийняття рішень.

ГУ ПФУ в Хмельницькій області витребувані докази не надало, про причини, що унеможливили їх подання, суд не повідомили.

Цією ж ухвалою суд витребував у ГУ ПФУ в Донецькій області як органу, що призначає пенсію за місцем проживання позивачки, пенсійну справу (копію матеріалів електронної пенсійної справи) ОСОБА_1 з усіма наявними у ній матеріалами.

ГУ ПФУ в Донецькій області надало лише частину матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , зокрема суду не надані заява про призначення пенсії, розрахунок стажу (форма РС-право); з трудової книжки надані лише окремі аркуші тощо.

За цих обставин справа розглянута по суті за наявними у ній матеріалами.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058), який набрав чинності з 01 січня 2004 року.

03 жовтня 2017 року Верховна Рада України ухвалила Закон № 2148-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі Закон № 2148), що доповнив Закон № 1058 розділом XIV-І, який містить п. 2 ч. 2 ст. 114 такого змісту:

«На пільгових умовах пенсія за віком призначається:

[…]

2) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

50 років по 31 березня 1965 року включно;

50 років 6 місяців з1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;

51 рік з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;

51 рік 6 місяців з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;

52 роки з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;

52 роки 6 місяців з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;

53 роки з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;

53 роки 6 місяців з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;

54 роки з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;

54 роки 6 місяців з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;

55 років з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року;

[…]».

За приписами ст. 12 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788) право на пенсію за віком мають чоловіки після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Натомість згідно з п. «б» ст. 13 Закону № 1788 в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі Закон № 213), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

«[…]

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам;

[…]».

Законом № 213, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений п. «б» ст. 13 Закону № 1788 вік набуття права на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

Відповідно до п. 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 (далі Рішення КСУ № 1-р/2020) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), ст. 13, ч. 2 ст. 14, п. п. «б» - «г» ст. 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213.

Згідно з п. 3 резолютивної частини Рішення КСУ № 1-р/2020 застосуванню підлягають ст. 13, ч. 2 ст. 14, п. п. «б» - «г» ст. 54 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213 для осіб, які працювали до 01 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

«[…]

На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

[…]

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам;

[…]».

Таким чином, Рішенням КСУ № 1-р/2020 визнані неконституційними окремі положення Закону № 1788, у зв`язку з чим вони втратили чинність з дня ухвалення цього рішення (п. 2 резолютивної частини Рішення КСУ № 1-р/2020). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213.

У зв`язку з цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788 з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в Рішенні КСУ № 1-р/2020).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин наявна колізія між нормами Закону № 1788 з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058 з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначає такий вік для жінок у 50 років, тоді як другий у 55 років.

Так, за позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованою в постанові від 03 листопада 2021 року у зразковій справі № 360/3611/20 за подібних правовідносин:

«[…]

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»)».

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, п. 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788 з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020, а не Закону № 1058.

[…]»

Аналогічні висновки щодо застосування норм матеріального права викладені в постановах Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 500/1879/20, від 17 грудня 2021 року у справі № 160/9272/20, від 29 вересня 2022 року у справі № 320/4339/20, від 30 березня 2023 року у справі № 300/1951/20 та інших.

Вирішуючи питання про те, норми якого закону слід застосовувати у спірних правовідносинах, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 03 листопада 2021 року у зразковій справі № 360/3611/20, а також в постановах Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 500/1879/20, від 17 грудня 2021 року у справі № 160/9272/20, від 29 вересня 2022 року у справі № 320/4339/20, від 30 березня 2023 року у справі № 300/1951/20 та інших, і зазначає, що під час розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 пенсійному органу належало застосовувати норми п. «б» ст. 13 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213, з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020, а не норми п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 в редакції Закону № 2148.

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі Порядок № 383).

Відповідно до абз. 3 п. 1 Порядку № 383 цей Порядок регулює застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. п. «а», «б» ст. 13 та ст. 100 Закону № 1788.

П. 2 Порядку № 383 визначено, що під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі Порядок № 442), атестація робочих місць за умовами праці (далі атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

За правилами п. 4.1 Порядку № 383 зазначена постанова КМУ № 442 набула чинності з 21 серпня 1992 року. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Відповідно до п. 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

Згідно з п. 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

До підрозділу 1. Відкриті гірничі роботи та роботи на поверхні розділу І. Гірничі роботи (Добування відкритим способом вугілля, руди, сланцю, озокериту, тальку, каоліну, графіту, доломіту, кварциту, вапняку, мергелю, магнезиту, польового та плавикового шпату, гіпсу, баратів, п`єзокварцу, агату, боритів, фосфориту, апатитів, сірки, алмазів, мармуру, граніту, андезиту, крейди, дорогоцінних і кольорових металів із пісків, діабазу, гранодіориту, базальту, піщанику, янтарю, слюди, азбесту, солі та інших нерудних копалин, що містять шкідливі речовини 1 і 2 класу небезпеки, а також шкідливі речовини 3 класу небезпеки. Будівництво шахт, рудників, розрізів, кар`єрів, копалень, драг, метрополітенів, тунелів, підземних каналів та інших підземних споруд. Гірничі роботи з рекультивації земель, буріння технічних свердловин, профілактики та гасіння підземних пожеж, пожеж на териконах і породних відвалах) Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, включені:

1.1а а) робітники кар`єрів, розрізів, копалень, гідравлік, драг, промивальних приладів.

[…]

1.1а машиністи підіймальних машин

[…]

До підрозділу 1. Відкриті гірничі роботи та роботи на поверхні (Роботи на поверхні шахт, рудників і дренажних шахт. Роботи на промислових майданчиках будівництва шахт, рудників, розрізів, кар`єрів, копалень, драг, метрополітенів, тунелів, підземних каналів та інших підземних споруд. Гірничі роботи з рекультивації земель, буріння технічних свердловин, профілактики та гасіння підземних пожеж, пожеж на териконах і породних відвалах. Буровибухові роботи) розділу І. Гірничі роботи (Добування відкритим способом вугілля, руди, сланцю, озокериту, тальку, каоліну, графіту, доломіту, кварциту, вапняку, мергелю, магнезиту, польового та плавикового шпату, гіпсу, баратів, п`єзокварцу, агату, боритів, фосфориту, апатитів, сірки, алмазів, мармуру, граніту, андезиту, крейди, дорогоцінних і кольорових металів із пісків, діабазу, гранодіориту, базальту, піщанику, янтарю, слюди, солі та інших нерудних копалин, що містять шкідливі речовини 1 і 2 класу небезпеки, а також шкідливі речовини 3 класу небезпеки. Будівництво шахт, рудників, розрізів, кар`єрів, копалень, драг, метрополітенів, тунелів, підземних каналів та інших підземних споруд. Гірничі роботи з рекультивації земель, буріння технічних свердловин, профілактики та гасіння підземних пожеж, пожеж на териконах і породних відвалах) Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, включені:

Робітники:

[…]

машиністи підіймальних машин;

[…]

Таким чином, робота за професією машиніста підіймальних машин (учнем машиніста підіймальних машин) впродовж повного робочого дня дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2.

Облік трудової діяльності працівника регламентований нормами ст. 48 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України).

Відповідно до ч. 1 ст. 48 КЗпП України облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

На вимогу працівника, який вперше приймається на роботу, трудова книжка оформляється роботодавцем в обов`язковому порядку не пізніше п`яти днів після прийняття на роботу (ч. 2 ст. 48 КЗпП України).

Згідно з ч. 3 ст. 48 КЗпП України роботодавець на вимогу працівника зобов`язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі.

Порядок підтвердження стажу роботи також визначає ст. 62 Закону № 1788.

Згідно з ч. 1 ст. 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637).

Відповідно до п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 01 січня 2004 року.

Згідно з п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження стажу роботи приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Порядок № 637 також визначає особливості підтвердження стажу роботи окремих категорій працівників.

Так, згідно з п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

[…]

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абз. 2 п. 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв`язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.

Відповідно до п. 23 Порядку № 637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).

Згідно з абз. 1 п. 24 Порядку № 637 для підтвердження стажу роботи приймаються лише ті відомості про період роботи, що внесені до довідки на підставі документів, або відповідно до вимог цього Порядку.

Порядок звернення за призначенням пенсії регламентований ст. 44 Закону № 1058.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку, що передбачено ч. 2 ст. 44 Закону № 1058.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

За правилами ч. 5 ст. 45 Закону № 1058 документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1).

На час звернення позивача з заявою про призначення пенсії Порядок № 22-1 діяв в редакції від 15 лютого 2024 року.

При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі Постанова правління ПФУ № 25-1).

Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.

Запроваджена у зв`язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.

Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв`язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.

Відповідно до п. 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії, […] (Заява про призначення/перерахунок пенсії додаток 1); […] подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі сервісний центр).

Заява про призначення, […] пенсії, […] може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Згідно з п. 1.7 Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Відповідно до п. 1.8 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій, якщо інше не передбачено цим Порядком), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених ч. 4 ст. 45 Закону № 1058.

Право на призначення пенсії за віком при автоматичному призначенні (без звернення особи) визначається на підставі даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі реєстр застрахованих осіб), наявних на дату досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого ч. 1 ст. 26 Закону. У разі якщо даних про страховий стаж у системі персоніфікованого обліку (у тому числі за періоди до впровадження персоніфікованого обліку) недостатньо для призначення пенсії за віком, орган, що призначає пенсію, повідомляє особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на вебпорталі або засобами Порталу Дія, про відсутність таких відомостей та порядок подання необхідних для призначення пенсії документів (за наявності). При надходженні документів про страховий стаж протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону, пенсія призначається у строк, визначений абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону. Якщо документи не будуть подані у зазначений строк, вважається, що особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

[…]

Відповідно до п. 1.9 Порядку № 22-1 особам, які одержують пенсію, призначену за іншими законами, або допомогу, призначену органами соціального захисту населення, пенсія призначається з дати виникнення права на неї з урахуванням п. 1.8 цього розділу.

Згідно з п. 2.1 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків;

2) документи про стаж, що визначені Порядком № 637. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі Положення), а у разі необхідності за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі індивідуальні відомості про застраховану особу).

[…]

3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).

За бажанням особи для додаткового виключення періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до абз. 3 ч 1 ст. 40 Закону за період з 01 липня 2000 року до 01 січня 2005 року подається довідка з місця роботи про період такої відпустки.

[…]

4) відомості про місце проживання особи;

5) документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах:

довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до п. 20 Порядку № 637 (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з п. п. 1-6, 8 ч. 2, ч. 3 ст. 114 Закону та п. 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (далі Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії;

документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року);

[…].

Приймання, оформлення і розгляд документів, поданих для призначення (перерахунку) пенсії, регламентовано розділом ІV Порядку № 22-1.

Відповідно до п. 4.1 Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

[…]

Згідно з п. 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до п. п. 17-19 Порядку підтвердження наявного трудового стажу. Опитування свідків проводиться згідно із п. 12 Порядку № 637;

з`ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з п. 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Крім того, п. 4.2 Порядку № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до 4.3 Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

[…]

Відповідно до п. 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Згідно з п. 4.8 Порядку № 22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.

Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».

П. 4.10 Порядку № 22-1 Після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

[…]

Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття органом, що призначає пенсію, рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії, а у разі призначення пенсії за віком автоматично - не пізніше одного місяця з дня надходження повідомлення про обраний особою спосіб виплати пенсії.

Аналіз положень п. 1.1, 4.2, 4.3, 4.8, 4.10 Порядку № 22-1 зумовлює такі висновки:

-з заявою про призначення пенсії особа може звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України, через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб, (тобто сервісний центр) або подати відповідну заяву через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (п. 1.1);

-при прийманні документів працівник сервісного центру територіального органу Пенсійного фонду, до якого звернувся заявник: ідентифікує заявника (його представника); реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. […]; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр (п. 4.2);

-після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу (п. 4.2).

При цьому зміст норм, що містяться в п. 4.2 та 4.10 Порядку № 22-1, свідчить, що сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території.

- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);

- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям ГУ ПФУ в Хмельницькій області рішення від 23 серпня 2024 року № 052530004693 «Про відмову у призначенні пенсії».

Цим рішенням позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 у зв`язку з недосягненням пенсійного віку 55 років, а також через відсутність необхідного пільгового стажу за Списком № 2 10 років.

Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області належить перевірити на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.

Надаючи оцінку правомірності відмови у призначенні пенсії, суд виходить саме з тих аргументів, які пенсійний орган навів у рішенні, що є предметом спору.

Щодо пенсійного віку.

В рішенні, яке є предметом спору, ГУ ПФУ в Хмельницькій області в якості підстави для відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, вказало на недосягнення нею пенсійного віку, визначеного п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, а саме 55 років.

Суд вважає помилковим висновок ГУ ПФУ в Хмельницькій області про відсутність у ОСОБА_1 права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 через недосягнення 55-річного віку з огляду на таке.

Як вже було вказано судом, при вирішенні питання про призначення позивачці пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 пенсійний орган мав застосовувати норми п. «б» ст. 13 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213 та з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020.

З цієї причини суд відхиляє заперечення ГУ ПФУ в Хмельницькій області, які стосуються застосування до спірних правовідносин норм п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 в редакції Закону № 2148, та вважає безпідставним його висновок про те, що на час звернення за призначенням пенсії позивач не досягла пенсійного віку.

Суд встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася за призначенням пенсії 16 серпня 2024 року, тобто на день звернення за призначенням пенсії позивач досягла віку 50 років, що відповідає вимогам п. «б» ст. 13 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213, з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020.

Щодо пільгового стажу.

Позивач доводить, що має право на зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 періодів роботи з 28 травня 2003 року по 07 липня 2003 року, з 01 березня 2010 року по 30 червня 2010 року та з 01 вересня 2010 року по 30 червня 2024 року на підставі записів в її трудовій книжці.

В рішенні, яке є предметом спору, ГУ ПФУ в Хмельницькій області зазначило, що не зарахувало до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи з 01 березня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 01 березня 2010 року по 30 червня 2010 року та з 01 вересня 2010 року по 30 вересня 2016 року через відсутність в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відомостей про спеціальний стаж, ненадання довідок про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також наказів про атестацію робочих місць за умовами праці.

Підстави для незарахування до пільгового стажу періодів роботи з 28 травня 2003 року по 07 липня 2003 року та з 01 жовтня 2016 року по 30 червня 2024 року в рішенні, яке є предметом спору, пенсійний орган взагалі не вказав.

На підставі запису 19 в трудовій книжці серії НОМЕР_3 суд встановив, що з 28 травня 2003 року по 07 липня 2003 року ОСОБА_1 працювала ДВАТ «ВК «Шахта «Красноармійська-Західна» № 1» учнем машиніста підіймальних машин.

З 14 січня 2004 року і по день звернення за призначенням пенсії ОСОБА_1 працювала машиністом підіймальних машин у ВАТ «ВК «Шахта «Красноармійська-Західна» № 1», яке в подальшому перейменовано в ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське», про що свідчать записи 20-24 в трудовій книжці серії НОМЕР_3 .

Суд відзначає, що згідно з п. «б» ст. 13 Закону № 1788 однією з умов набуття права на пенсію за віком на пільгових умовах є наявність пільгового стажу за Списком № 2 не менше 10 років.

При цьому до пільгового стажу, про який йдеться в п. «б» ст. 13 Закону № 1788, належать періоди, впродовж яких особа була зайнята на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 п о в н и й робочий день.

Тобто для зарахування того чи іншого періоду до пільгового стажу за Списком № 2 необхідно встановити, що впродовж цього періоду:

1. особа працювала за професією (посадою), передбаченою Списком № 2;

2. особа працювала за професією (посадою), передбаченою Списком № 2, повний робочий день, (тобто не менше 80% робочого часу).

Записи 19-24 в трудовій книжці серії НОМЕР_3 свідчать про те, що впродовж спірних періодів ОСОБА_1 працювала учнем машиніста підіймальних машин та машиністом підіймальних машин, тобто за професіями, що включені до Списку № 2.

Водночас самих лише записів в трудовій книжці недостатньо для висновку, що позивач була зайнята на роботах за професією, передбаченою Списком № 2, впродовж п о в н о г о робочого дня.

Відтак, постає необхідність у підтвердженні пільгового стажу додатковими документами довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або необхідних записів у ній як того вимагають приписи п. 10 Порядку № 383 та п. 20 Порядку № 637.

Разом з заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 надала довідку від 01 серпня 2024 року № 822, яка підтверджує зайнятість впродовж повного робочого дня за професією, що передбачена Списком № 2, лише в період з 14 січня 2004 року по 15 січня 2006 року. (Цей період зарахований до пільгового стажу і спору щодо цього між сторонами немає).

Довідка (довідки) про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній щодо періодів роботи з 28 травня 2003 року по 07 липня 2003 року та з 16 січня 2006 року по 30 червня 2024 року ні пенсійному органу, ні суду не надана (не надані).

Належні та допустимі докази, які б свідчили, що під час приймання у ОСОБА_1 заяви про призначення пенсії посадова особа пенсійного органу повною мірою виконала вимоги п. 4.2 Порядку № 22-1, зокрема повідомила заявниці про необхідність дооформлення або подання додаткових документів для підтвердження пільгового стажу, суду також не надані.

Рівно як і не надані докази, які б свідчили, що перш ніж прийняти рішення про відмову у призначенні пенсії, пенсійний орган скористався своїми правами, передбаченими ч. 3 ст. 44 Закону № 1058, в тому числі правом вимагати відповідні документи від підприємств, організацій, архівних установ тощо, перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Разом з цим суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 48 КЗпП України облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також те, що можливість використання даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, для підтвердження стажу, в тому числі спеціального (пільгового) передбачена нормами п. п. 3, 20 Порядку № 637.

Суд відзначає, що на час звернення ОСОБА_1 з заявою про призначення пенсії в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування містились дані про її спеціальний стаж за кодом підстави «ЗП3013Б1», тобто за Списком № 2, за період її роботи у ВАТ «ВК «Шахта «Красноармійська-Західна» № 1», яка в подальшому перейменована на ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське», саме: 2004 рік 11 місяців 18 днів; 2005 рік 12 місяців; 2006 рік 12 місяців; 2007 рік 02 місяці; 2008 рік 12 місяців; 2009 рік 12 місяців; 2010 рік січень-лютий та липень-серпень; 2011 рік 12 місяців; 2012 рік 12 місяців; 2013 рік 12 місяців; 2014 рік 12 місяців; 2015 рік 12 місяців; 2016 рік січень-вересень.

В рішенні, яке є предметом спору, ГУ ПФУ в Хмельницькій області зазначило, що зарахувало до пільгового стажу за Списком № 2 05 років 05 місяців 15 днів, в тому числі періоди з 14 січня 2004 року по 15 січня 2006 року, з 16 січня 2006 року по 28 лютого 2007 року, з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 28 лютого 2010 року та з 01 липня 2010 року по 31 серпня 2010 року, згідно з відомостями, що містяться в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Виходячи з того, що в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкове державне соціальне страхування наявні дані про спеціальний стаж ОСОБА_1 за кодом підстави обліку «ЗП3013Б1», тобто за Списком № 2, за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2016 року, суд дійшов висновку, що позивач має право на зарахування цього періоду до пільгового стажу за Списком № 2.

Суд вважає обґрунтованим висновок пенсійного органу про відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 01 березня 2007 року по 31 грудня 2007 року, оскільки за цей період відсутні будь-які докази, які б підтверджували зайнятість ОСОБА_1 за професією, передбаченою Списком № 2, впродовж п о в н о г о робочого дня. При цьому правомірність дій пенсійного органу, які полягали у незарахуванні до пільгового стажу цього періоду позивач не оскаржує.

З тих самих мотивів суд вважає обґрунтованим висновок пенсійного органу щодо відсутності підстав для зарахування позивачці до пільгового стажу за Списком № 2 періоду з 01 березня 2010 року по 30 червня 2010 року.

Як наслідок, не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання ГУ ПФУ в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 01 березня 2010 року по 30 червня 2010 року.

В рішенні, яке є предметом спору, ГУ ПФУ в Хмельницькій області не вказало підстави незарахування до пільгового стажу за Списком № 2 періодів роботи ОСОБА_1 з 28 травня 2003 року по 07 липня 2003 року та з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2024 року, що є одним із свідчень необґрунтованості цього рішення.

Разом з цим за відсутності підтверджених належними доказами (як то записи в трудовій книжці, довідка про підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній та/або даних про спеціальний стаж в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування) відомостей про те, що в періоди з 28 травня 2003 року по 07 липня 2003 року та з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2024 року ОСОБА_1 була зайнята на роботах за професією, передбаченою Списком № 2, впродовж п о в н о г о робочого дня, правові підстави для покладання на пенсійний орган обов`язку зарахувати ці періоди до пільгового стажу є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

При цьому суд звертає увагу позивачки на те, що вона не позбавлена можливості надати пенсійному органу у встановленому законодавством порядку додаткові докази на підтвердження пільгового характеру роботи в періоди з 28 травня 2003 року по 07 липня 2003 року, з 01 березня 2010 року по 30 червня 2010 року та з 01 жовтня 2016 року по 30 червня 2024 року, що в подальшому може слугувати підставою для перерахунку пенсії.

Також суд зауважує, що до спірних правовідносин застосував норми п. «б» ст. 13 Закону № 1788, п. 10 Порядку № 383 і Порядку № 637 з урахуванням висновків Верховного Суду, в тому числі тих, що наведені в постановах від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 та від 05 серпня 2020 року у справі № 127/9289/17, на які покликається позивач.

За усталеною позицією Верховного Суду надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або за відсутності в ній необхідних записів, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Як вже було зазначено судом, записи 19-24 в трудовій книжці серії НОМЕР_3 не містять необхідних відомостей, які визначають право ОСОБА_1 на пільгове пенсійне забезпечення, зокрема в них відсутні дані про зайнятість позивачки за професіями, передбаченими Списком № 2, впродовж п о в н о г о робочого дня, що є однією з необхідних умов для зарахування відповідного періоду до пільгового стажу.

Відтак пільговий характер її роботи потребує підтвердження додатковими документами, а самих лише записів в трудовій книжці недостатньо для зарахування спірних періодів роботи до пільгового стажу.

З приводу посилання пенсійного органу на відсутність наказів про атестацію робочих місць за умовами праці суд вважає за необхідне зазначити таке.

Дійсно, відповідно до пп. 5 п. 2.1 Порядку № 22-1 при зверненні за призначенням пенсії заявник, з-поміж іншого, має надати документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці, і такі документи щодо спірних періодів разом з заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 не надала.

Однак, як вже було вказано судом, відповідач не довів належними та допустимими доками, що посадова особа пенсійного органу повідомила ОСОБА_1 про необхідність подання додаткових документів для підтвердження пільгового стажу, в тому числі наказів про атестацію робочих місць за умовами праці, як того вимагають приписи п. 4.2 Порядку № 22-1.

Крім того, суду не надані докази, які б свідчили про те, що ГУ ПФУ в Хмельницькій області для з`ясування питань, пов`язаних з проведенням атестації робочих місць, використовувало свої права, передбачені ч. 3 ст. 44 Закону № 1058, в тому числі на звернення з відповідним запитом до підприємства-роботодавця.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі Порядок № 442) та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Особи, які зайняті на роботах (за професіями), що передбачені Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а.

Отже, навіть за відсутності наказів про атестацію робочих місць за умовами праці позивач не може бути позбавлена права на зарахування до пільгового стажу періодів роботи, впродовж яких вона працювала впродовж повного робочого дня за професією, передбаченою Списком № 2.

Так само відсутність в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відомостей про дати і номери наказів, якими затверджені підсумки атестації робочих місць за умовами праці, не може слугувати підставою для неврахування наявних в системі персоніфікованого обліку даних про спеціальний стаж застрахованої особи.

Такий висновок суду ґрунтується на тому, що обов`язок щодо подання відомостей про спеціальний стаж застрахованої особи, включаючи реквізити наказів про атестацію, покладений на страхувальника роботодавця.

Відтак невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків страхувальником не може слугувати підставою для обмеження чи перешкоджання в реалізації прав застрахованої особи, в тому числі права на пільгове пенсійне забезпечення.

З огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 23 серпня 2024 року № 052530004693 «Про відмову у призначенні пенсії» підлягає визнанню протиправним.

Висновок суду про протиправність рішення ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС, є необґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.

Відмовляючи позивачу в призначенні пенсії, ГУ ПФУ в Хмельницькій області не забезпечило всебічний, повний та об`єктивний розгляд поданих позивачем документів.

Оскільки рішення від 23 серпня 2024 року № 052530004693 «Про відмову у призначенні пенсії» є протиправним, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом скасування цього рішення.

Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС для повного та ефективного захисту порушеного права позивача на пенсійне забезпечення суд вважає за необхідне застосувати такі способи захисту як зобов`язання ГУ ПФУ в Хмельницькій області:

- зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2016 року;

- повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 серпня 2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213 з урахуванням рішення КСУ від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 та правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

Разом з цим не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов`язання ГУ ПФУ в Хмельницькій області зарахувати позивачці до пільгового стажу за Списком № 2 періодів роботи з 28 травня 2003 року по 07 липня 2003 року, з 01 березня 2010 року по 30 червня 2010 року, з 01 вересня 2010 року по 31 грудня 2010 року, а також з 01 жовтня 2016 року по 30 червня 2024 року через відсутність належних доказів зайнятості позивача на роботах за Списком № 2 впродовж повного робочого дня.

Суд зауважує, що з огляду на приписи п. п. 4.2, 4.10 Порядку № 22-1, належним відповідачем за позовними вимогами ОСОБА_1 є ГУ ПФУ в Хмельницькій області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн (квитанція від 07 вересня 2024 року).

Докази здійснення позивачем будь-яких інших судових витрат суду не надані.

Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов`язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 )до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ідентифікаційний код 21318350, місцезнаходження: 29013, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Чекірди Гната, буд. 10) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23 серпня 2024 року № 052530004693 «Про відмову у призначенні пенсії».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2016 року.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 серпня 2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 та правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

9. Повне судове рішення складено 21 жовтня 2024 року.

Суддя Т.О. Кравченко