Рішення № 122475820, 22.10.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/18254/22

Провадження №2-а/760/577/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Тодосюк Г.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення, передбачені ч.4 ст.122 та ч.1 ст.127 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мальцева Г.Ю. звернулась до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просить скасувати постанови про накладення адміністративного стягнення по справах про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 05 лютого 2022 року, винесені інспектором Управління патрульної поліції у м. Києві, капралом поліції 1 батальйону 7 роти ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн за ч.4 ст.122 КУпАП (серія ЕАО №5288947) та у вигляді штрафу в розмірі 510 грн за ч.1 ст.127 КУпАП (серія ЕАО №5289023), а провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративних правопорушень.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 12 вересня 2022 року йому стало відомо про наявність двох постанов серії ЕАО №5288947 від 05 лютого 2022 року за ч.4 ст.122 КУпАП та серії ЕАО №5289023 від 05 лютого 2022 року за ч.1 ст.127 КУпАП.

Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 та ч.1 ст.127 КУпАП є незаконним, необґрунтованим та недоведеним з наступних причин.

У постанові від 05 лютого 2022 року серії ЕАО №5288947, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості в населеному пункті, вказано, що швидкість руху вимірювалась приладом TruCam 008389, проте відсутні будь-які докази здійснення вимірювання швидкості руху саме транспортного засобу, яким керував позивач, Mitsubishi outlander, д.н.з. НОМЕР_1 та докази наявності результатів такого вимірювання.

Спірна постанова серії ЕАО №5288947 від 05 лютого 2022 року не містить посилань на докази того, що транспортний засіб Mitsubishi outlander, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 рухався зі швидкістю 109 км/год. в населеному пункті, що вказує на відсутність будь-яких доказів порушення позивачем правил дорожнього руху, справа про адміністративне правопорушення не містить роздруківок, фото доказів чи відеозапису порушення позивачем ПДР.

Таким чином, на думку позивача, відповідачем не виконано вимогу щодо посилання у постанові про накладення стягнення на докази, які в повній мірі підтверджують факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення.

Також, з постанови не вбачається способу використання закріплення приладу TruCam 008389, яким поліцейський здійснював вимірювання швидкості руху автомобіля ОСОБА_1 .

Стосовно постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО №5289023 від 05 лютого 2022 року за ч.1 ст.127 КУпАП, зазначив, що вона не містить дані про свідків чи потерпілих (інших учасників руху), які потрапили у небезпеку внаслідок дій ОСОБА_1 , також відсутні будь-які докази невиконання ОСОБА_1 , які і пішоходом, інших правил дорожнього руху.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 грудня 2022 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.

Ухвалою суду від 08 грудня 2022 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

11 квітня 2023 року від представника Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву в якому вона проти задоволення адміністративного позову заперечувала посилаючись на те, що доводи викладені позивачем у своїй заяві щодо відсутності доказів адміністративного правопорушення за ч.4 ст.122 та ч.1 ст.127 КУпАП є необґрунтованими та спростовуються відеозаписом та фото порушення, що містяться на оптичному диску та зафіксовані на прилад TruCam ІІ LTI 20/20 TC 008389. Також зазначила, що виробник приладу TruCam ІІ (LTI, США) застосував алгоритм шифрування АЕS з метою посилання достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення. Достовірність інформації про порушення правил дорожнього руху може бути перевірена в будь-який момент після її фіксації приладом TruCam ІІ, у тому числі під час її пред`явлення в якості речового доказу в адміністративному судовому процесі. Вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam ІІ LTI 20/20 відповідає типу засобів вимірювальної техніки застосованим вимогам Технічного регламенту, що підтверджується сертифікатом перевірки типу вимірювача швидкості транспортних засобів TruCam ІІ LTI 20/20. Даний сертифікат діючий до 26.12.2028 року. Стосовно постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО №5289023 від 05 лютого 2022 року за ч.1 ст.127 КУпАП зазначила, що під час зупинки позивача та розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.122 КУпАП, ОСОБА_1 не погоджувався з доводами поліцейських, у зв`язку з чим почав телефонувати на лінію 102 та під час реєстрації скарги почав виходити на проїзну частину та наражав небезпеку на себе та інших учасників руху. На неодноразові зауваження працівників поліції, останній не реагував, у зв`язку з чим було прийнято рішення про розгляд справи за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.127 КУпАП. З урахуванням викладеного просила відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 12 квітня 2023 року позовну заяву було залишено без руху, позивачу був наданий п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 16 травня 2023 року у справі продовжено розгляд.

25 квітня 2023 року представник позивача подала до суду відповідь на відзив, у якій зазначила, щодо постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 05 лютого 2022 року серії ЕАО №5288947 за ч.4 ст.122 КУпАП. Відеозапис та фотозображення із інформацією показників швидкості, що вимірялись приладом TruCam 008389, та які надані разом із відзивом на позов, не містять доказів таких обов`язкових кваліфікуючих обставин як:

- рух транспортного засобу відбувається саме в населеному пункті (на відеозапису та фотокартці із інформацією показників швидкості, що вимірялись приладом TruCam 008389, відсутні будь-які свідчення того, що рух відбувається у населеному пункті, у тому числі відсутні будь-які дорожні Інформаційно-вказівні знаки, що запроваджують або скасовують певний режим руху - наприклад, знаки 5.45 чи 5.46 ПДР України);

- керування відбувається ОСОБА_1 саме транспортним засобом Mitsubishі outlander НОМЕР_1 (на відеозапису та фотокартці із інформацією показників швидкості, що вимірялись приладом TruCam 008389, не видно державного номерного знаку транспортного засобу, швидкість руху якого нібито вимірювалась приладом TruCam 008389);

- перевищення встановленого обмеження швидкості руху на 59 км/год (на відеозапису та фотокартці із інформацією показників швидкості, що вимірялись приладом TruCam 008389, навпаки зазначено, що під час вимірювання приладом TruCam 008389 ліміт швидкості дорівнював 74 км/год, тобто відсутні дані, які вказують на перевищення швидкості руху на 59 км/год). Щодо постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 05 лютого 2022 року серії ЕАО № 5289023 за ч.1 ст.127 КУпАП вказала, що відзив на позов взагалі не містить будь-яких доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ч. 1 ст. 127 КУпАП. З огляду на вищезазначене, просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності - скасувати.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З`ясувавши доводи та аргументи позивача, відповідача, викладені в позовній заяві та відзиві на неї, обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 05 лютого 2022 року інспектором батальйону 1 роти 7 Управління патрульної поліції в м. Києві Коргуном В.С. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАО №5288947 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.

Зі змісту даної постанови вбачається, що 05 лютого 2022 року о 12:16:07 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mitsubishi outlander, д.н.з. НОМЕР_1 , в населеному пункті Залісся рухався зі швидкістю 109 км/год, при дозволеній максимальній швидкості руху в населеному пункті 50 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 59 км/год., швидкість руху вимірювалась приладом TruCam ТС 008389.

Позивач, звернувшись до суду з указаним позовом, вважає постанову необґрунтованою та незаконною, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Положеннями п.8 ч.1 ст.23 вказаного Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 122).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395.

У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (абз.1 п.4 розділ 1 Інструкції).

Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно з п.2 розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч.2, ч.4 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Отже, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч.4 ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.

Частина 4 статті 122 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину.

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР).

За пунктом 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

Крім того, у п. 1.5 ПДР, вказано, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Згідно з підпунктом 1.10. ПДР, населеним пунктом визнається забудована територія, в`їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45, 5.46, 5.47, 5.48.

Відповідно до пункту 12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

На підставі пункту 12.9. «б» ПДР, перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, також повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до абзацу першого пункту 5 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу XIII цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Як роз`яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів (абз. 4 п. 24 постанови).

У оскаржуваній постанові зазначено, що швидкість вимірювалася приладом TruCAM ТС 008389.

Надані представником відповідача фотознімки з лазерного вимірювача швидкості руху TruCAM TC 008389 разом з відеозаписом, підтверджують рух автомобіля Mitsubishi outlander, д.н.з. НОМЕР_1 , на швидкості 109 км/год в межах населеного пункту, що є порушенням п. 12.4 ПДР України та тягне за собою відповідальність передбачену ч.4 ст.122 КУпАП.

Посилання позивача на те, що використання приладу TruCAM в ручному режимі суперечить вимогам законодавства, є безпідставним, оскільки лазерний вимірювач відноситься саме до ручних вимірювачів, конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань, що підтверджується листом ДП «Всеукраїнського державного науково-виробничого центру стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 21 грудня 2020 року № 28-10/139.

Лазерний вимірювач швидкості TruCAM ТС008389 отримав сертифікат перевірки типу № LTI 20/20 TruCAM від 26 грудня 2018 року, дійсний до 26 грудня 2028 року, сертифікат відповідності № UA.TR.001 22 3-19 від 09 січня 2019 року, згідно експертного висновку від 24 грудня 2023 року, дійсного до 24 грудня 2025 року, придатний до використання.

Крім того, можливість використання виробу «TruCAM LTІ 20/20» виробництва Laser Technology Inc., США, підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку.

Так, лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTІ 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.

Правильність реалізації у приладі TruCAM зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCAM, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.

Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCAM.

Окрім того, відповідно до інформації ДП «Укрметртестстандарт», лазерний вимірювач ТruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму, вимірювач ТruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі. Можливість використання приладу LTI 20/20 TruCam II у ручному режимі прямо передбачена свідоцтвом про повірку приладу, сертифікатом, інструкцією з експлуатації, а також самою конструкцією приладу (наявність ручки для тримання).

Відповідно до відеозапису та фотознімків вбачається, що відстань до цільового транспортного засобу на час здійснення заміру швидкості, складала 439,6 метрів. Швидкість руху транспортного засобу із номерним знаком НОМЕР_1 становила 109 км/год., що перевищує навіть обмеження швидкості руху у 50 км/год.

До того ж, не відповідає дійсності твердження позивача про те, що із наданих доказів неможливо встановити, що правопорушення вчинено саме позивачем на автомобілі Mitsubishi Outlander, оскільки з фотознімків та відео не видно номерний знак автомобіля, так як із досліджених відео та фотознімків судом встановлено рух транспортного засобу із номерним знаком НОМЕР_1 .

Таким чином, наведені позивачем доводи не спростовують факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП, та не можуть бути тими обставинами, що звільняють його від відповідальності.

Зважаючи на вищевикладене, суд не приймає до уваги вказані вище доводи позивача у зв`язку з їх безпідставністю.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, відповідно до ст.40 Закону України «Про національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Тобто, положення Закону України «Про національну поліцію» надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

А тому, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №5288947.

Стосовно вимог позивача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО №5289023 від 05 лютого 2022 року за ч.1 ст.127 КУпАП, то слід зазначити наступне.

Установлено, що 05 лютого 2022 року інспектором батальйону 1 роти 7 Управління патрульної поліції в м. Києві Коргуном В.С. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАО №5289023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.127 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Зі змісту даної постанови вбачається, що 05 лютого 2022 року о 12:36:41 ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , виходив на проїзну частину поза пішохідним переходом в невстановленому місці, на зауваження не реагував, чим порушив п.4.14 а ПДР - раптовий вихід пішохода на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху.

Частина 1 статті 127 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення за непокору пішоходів сигналам регулювання дорожнього руху, перехід ними проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, невиконання інших правил дорожнього руху.

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР).

За пунктом 4.14 а ПДР, пішоходам забороняється виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, також повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до абзацу першого пункту 5 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу XIII цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Як роз`яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів (абз.4 п.24 постанови).

В оскаржуваній постанові відсутнє посилання на жоден із доказів, які передбачені ст.251 КУпАП, в тому числі на технічний засіб, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідачем також не додано належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.127 КУпАП.

Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

За таких обставин суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.127 КУпАП.

Відповідно до статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За правилами ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

За таких обставин оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 серії ЕАО №5289023 від 05 лютого 2022 року за ч.1 ст.127 КУпАП підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з частковим задоволенням позову, на підставі ст.139 КАС України стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ДПП на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 496,20 грн, сплачений позивачем при зверненні до суду.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-78, 90, 134, 139, 241-246, 255, 257, 269, 286, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення, передбачені ч.4 ст.122 та ч.1 ст.127 КУпАП - задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №5289023 від 05 лютого 2022 року, складену інспектором Управління патрульної поліції в м. Києві Коргуном Владиславом Святославовичем, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок у рахунок відшкодування понесених позивачем витрат на сплату судового збору.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Шостого адміністративного апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач - Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3; код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя Солом`янського

районного суду міста Києва Н.М.Аксьонова