Рішення № 122475558, 22.10.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/5387/24-ц

пр. 2-414/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Матійчук Г. О.

секретар судового засідання Музика В. П.

справа №757/5387/23-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Державна іпотечна установа

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Державної іпотечної установи про зобов`язання вчинити дії, -

представник позивача - адвокат Єрмоленко О. О.

В С Т А Н О В И В :

У січні 2024 року позивач звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просить зобов`язати Державну іпотечну установу вчинити дії, а саме провести реструктуризацію за кредитним договором №191/П/31/2008/840 від 11.04.2008 року, укладеним між нею та ВАТ КБ «Надра», відповідно до п.п.10 п. 7 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» в редакції Закону України №1381-ІХ від 13.04.2021 року та здійснити всі обчислення, необхідні для проведення такої реструктуризації.

В обґрунтування позову зазначено, що 11.04.2008 року нею було укладено кредитний договір з ВАТ КБ «Надра», за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 75 681, 86 доларів США строком на 360 місяців зі сплатою процентів 13, 89 % річних; кредит надано для придбання будинку. На виконання положень кредитного договору нею також було укладено з банком договір іпотеки б/н від 11.04.2008 року, предметом іпотеки за яким є той самий житловий будинок.

На підставі мирової угоди, затвердженої 02.06.2020 року Господарським судом м. Києва, та на підставі договору про відступлення прав вимоги до Державної іпотечної установи від ПАТ КБ «Надра», в тому числі перейшло право вимоги за її кредитним договором та договором іпотеки.

08.07.2021 року вона звернулася до відповідача з заявою про реструктуризацію за процедурою, передбаченою Законом України № 1381-ІХ від 13.04.2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», додавши до неї відповідні документи. У відповідь на заяву відповідач у листі № 3525/32 від 02.09.2021 року не надав їй у строк, передбачений п.п. 12 п. 7 Закону України № 1831-ІХ інформацію, передбачену цим же підпунктом, а саме інформацію про всі наявні зобов`язання позичальника за результатами проведення реструктуризації станом на день проведення реструктуризації; новий графік платежів, зазначивши в листі, що рішення про реструктуризацію буде прийняте тільки тоді, коли вона підтвердить можливість здійснення на користь кредитора погашення процентів, нарахованих згідно умов кредитного договору за користування кредитом за період до дня, що передує дню проведення реструктуризації. Надання такого підтвердження позичальником кредитору, як обов`язкова передумова проведення реструктуризації не передбачається Законом України № 1831-ІХ, оскільки згідно п.п. 6 п. 7 цього Закону, сплата суми заборгованості із сплати процентів за користування кредитом за період до дня, що передує дню проведення реструктуризації, відбувається за результатами реструктуризації (яка по факту не була розрахована відповідачем і не надана позичальнику в зазначені законом строки).

В зв`язку з незгодою відмови відповідача у проведенні реструктуризації, вимушена була звернутися до суду з позовом щодо зобов`язання вчинити певні дії за Законом України «Про споживче кредитування» у порядку захисту прав споживача.

Постановою Київського апеляційного суду від 01.06.2022 року у справі №381/3302/21 за її позовом до Державної іпотечної установи, третя особа Національний банк України про захист прав споживача, зобов`язання вчинити дії за Законом України «Про споживче кредитування» (із змінами, внесеними згідно із Законом України № 1381-ІХ від 13.04.2021 року), реструктуризацію зобов`язань, передбачених договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, відповідно до п. 7 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення», скасовано рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10.11.2021 року та позов задоволено частково.

Визнано неправомірною відмову Державної іпотечної установи в проведенні реструктуризації відповідно до Закону України № 1381-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті».

Зобов`язано Державну іпотечну установу вчинити дії, а саме провести реструктуризацію відповідно до Закону України № 1381-ІХ від 13.04.2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» за кредитним договором № 191/П/31/2008/840, укладеним 11 квітня 2008 року між ВАТ КБ «Надра» та нею. В решті позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 04.10.2023 року їй відмовлено у роз`яснені постанови цього ж суду від 01.06.2022 року. В обґрунтування відмови, суд зазначив, що роз`яснення, які просить надати заявник, пов`язані з незгодою з порядком виконання рішення, який, згідно її доводів, застосовується Державною іпотечною установою, і фактично зводяться до зміни та внесення нових даних до судового рішення, що не передбачено законом в порядку надання роз`яснень судового рішення.

Також 13.12.2023 року суд відмовив їй у задоволені заяви про встановлення порядку виконання постанови від 01.06.2022 року, обґрунтувавши відмову тим, що Порядок виконання рішення, який вона просить надати, пов`язаний з незгодою з порядком виконання рішення, який застосовується Державною іпотечною установою. Проте це не є підставою для зміни способу та порядку виконання рішення суду у розумінні статті 435 ЦПК України, оскільки фактично змінюють рішення суду по суті та змісту зобов`язання, оскільки, позов задоволено лише в частині визнання неправомірною відмови Державної іпотечної установи в проведенні реструктуризації відповідно до Закону № 1381-ІХ та зобов`язання Державної іпотечної установи вчинити дії, а саме провести реструктуризацію відповідно до Закону № 1381-ІХ за кредитним договором №191/П/31/2008/840, укладеним 11 квітня 2008 року між ВАТ КБ «Надра» та нею.

Посилаючись на наведені обставини, зазначає, що у неї є єдиний спосіб для захисту свого порушеного оправа - це зобов`язання відповідача в судовому порядку провести реструктуризацію за кредитним договором №191/П/31/2008/840, укладеним 11.04.2008 року між ВАТ КБ «Надра» та нею відповідно до вимог п.п.10 п. 7 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» в редакції Закону України №1381-ІХ від 13.04.2021 року та здійснити всі обчислення, необхідні для проведення такої реструктуризації, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.02.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу не пізніше п`ятнадцятиденного строку подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, роз`яснено відповідачу, що він має право не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті надіслати відзив на позовну заяву (а. с. 65).

Копію ухвали про відкриття провадження направлено на адресу сторін, крім того відповідачу направлено копію позовної заяви з додатками. Також вказану ухвалу направлено на відомі адреси електронної пошти сторін та до електронного кабінету учасника справи (а. с. 66).

Відповідно до рекомендованого повідомлення, направленого на адресу позивача, останній отримав копію ухвали про відкриття провадження - 16.03.2024 року (а. с. 73), на електронну пошту ухвалу доставлено - 06.02.2024 року (а. с. 67), до електронного кабінету - 08.02.2024 року (а. с. 89).Відповідно до рекомендованого повідомлення, направленого на адресу відповідача, останній отримав копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками - 11.03.2024 року, на електронну пошту ухвалу доставлено - 06.02.2024 року (а. с. 69), до електронного кабінету - 08.02.2024 року (а. с. 88).

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи (ч. 6 ст. 128 ЦПК України).

За ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Таким чином, сторони вважаються належно повідомленими про розгляд даної справи.

Відповідач своїм правом надати відзив не скористався.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.04.2024 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної іпотечної установи про зобов`язання вчинити дії - відмовлено.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи та характер спірних правовідносин, об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальним правилом статтею 15 та 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 2 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов?язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Судом встановлено, що 11.04.2008 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №191/П/31/2008/840 (а. с. 13-17), за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 75 681, 86 доларів США строком на 360 місяців зі сплатою процентів 13, 89 % річних; кредит надано для придбання будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . На виконання положень кредитного договору був укладений договір іпотеки №б/н від 11.04.2008 року, предметом якого є той самий житловий будинок.

На підставі мирової угоди, затвердженої 02.06.2020 року Господарським судом м. Києва у справі 910/19158/16, та на підставі договору про відступлення прав вимоги до Державної іпотечної установи від ПАТ КБ «Надра», в тому числі перейшло право вимоги за кредитним договором №191/П/31/2008/840 та договором іпотеки від 11.04.2008 року.

08.07.2021 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про реструктуризацію за процедурою, передбаченою Законом України № 1381-ІХ від 13.04.2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», додавши до неї відповідні документи. У відповідь на заяву відповідач у листі № 3525/32 від 02.09.2021 року не надав їй у строк, передбачений п. п. 12 п. 7 Закону України № 1831-ІХ інформацію, передбачену цим же підпунктом, а саме: інформацію про всі наявні зобов`язання позичальника за результатами проведення реструктуризації станом на день проведення реструктуризації; новий графік платежів, зазначивши в листі, що рішення про реструктуризацію буде прийняте тільки тоді, коли вона підтвердить можливість здійснення на користь кредитора погашення процентів, нарахованих згідно умов кредитного договору за користування кредитом за період до дня, що передує дню проведення реструктуризації. Надання такого підтвердження позичальником кредитору, як обов`язкова передумова проведення реструктуризації не передбачається Законом України № 1831-ІХ, оскільки згідно п. п. 6 п. 7 цього Закону, сплата суми заборгованості із сплати процентів за користування кредитом за період до дня, що передує дню проведення реструктуризації, відбувається за результатами реструктуризації (яка по факту не була розрахована відповідачем і не надана позичальнику в зазначені законом строки).

Вказані обставини встановлені рішенням Київського апеляційного суду від 01.06.2022 року у справі 381/3302/21 і в силу ч. 4 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Вказаною постановою, за позовом ОСОБА_1 до Державної іпотечної установи, третя особа Національний банк України про захист прав споживача, зобов`язання вчинити дії за Законом України «Про споживче кредитування» (із змінами, внесеними згідно із Законом України № 1381-ІХ від 13.04.2021 року), реструктуризацію зобов`язань, передбачених договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, відповідно до п. 7 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення», скасовано рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10.11.2021 року та позов задоволено частково (а. с. 50-62).

Визнано неправомірною відмову Державної іпотечної установи в проведенні реструктуризації відповідно до Закону України № 1381-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті».

Зобов`язано Державну іпотечну установу вчинити дії, а саме провести реструктуризацію відповідно до Закону України № 1381-ІХ від 13.04.2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» за кредитним договором № 191/П/31/2008/840, укладеним 11.04.2008 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 В решті позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 04.10.2023 року позивачу було відмовлено у роз`яснені постанови цього ж суду від 01.06.2022 року, з підстав фактичної незгоди позивача із порядком виконання рішення, і фактично зводяться до зміни та внесення нових даних до судового рішення, що не передбачено законом в порядку надання роз`яснень судового рішення.

Також 13.12.2023 року суд відмовив позивачу у задоволені заяви про встановлення порядку виконання постанови від 01.06.2022 року обґрунтувавши відмову аналогічними доводами, викладеними у попередній постанові суду, а саме, з незгодою позивача з порядком виконання рішення.

Згідно ч. ч. 1-3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно преамбули Закону України «Про споживче кредитування» цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Згідно ч. 2 розділу ІV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» дія цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені після дня набрання чинності цим Законом, крім пункту 6 цього розділу, дія якого поширюється на всі договори про споживчий кредит, та пункту 7 цього розділу, дія якого поширюється на всі договори про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, які відповідають викладеним у зазначеному пункті критеріям.

Згідно п. 7 розділу ІV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», який набрав законної сили 23 квітня 2021 року, зобов`язання позичальників за договорами про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, що відповідають зазначеним у цьому пункті критеріям (незалежно від дати укладення договору), підлягають обов`язковій реструктуризації на вимогу позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або його представника (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом:

1) обов`язковій реструктуризації підлягають зобов`язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті (далі у цьому пункті - договір), у разі:

- наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого непогашеного грошового зобов`язання (простроченого грошового зобов`язання та/або грошового зобов`язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя (заставодавця) у зв`язку з виконанням ним зобов`язань позичальника;

- відсутності станом на 1 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше 1 січня 2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв`язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 1 січня 2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 1 січня 2014 року) у зв`язку з простроченням позичальником платежів), або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації;

2) виконання зобов`язань за договором забезпечено предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку" у вигляді майна, віднесеного до об`єктів житлового фонду (далі - житлове нерухоме майно), або об`єкта незавершеного житлового будівництва, або майнових прав на нього, або садового будинку, або земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а загальна площа такого нерухомого майна (об`єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку - 250 квадратних метрів, для садового будинку - 250 квадратних метрів, для земельної ділянки - площі, визначеної пунктом "г" частини першої статті 121 Земельного кодексу України.

Крім того, вимагається виконання хоча б однієї з таких умов:

- предмет іпотеки - житлове нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позичальника або майнового поручителя (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

- у власності позичальника або майнового поручителя, який є власником предмета іпотеки - об`єкта незавершеного житлового будівництва, відсутнє інше житлове нерухоме майно (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

- предмет іпотеки - нерухоме житлове майно придбавалося повністю або частково за рахунок кредитних коштів, отриманих за договором, і умовами договору або іпотечного договору передбачено заборону реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою розташування житлового нерухомого майна, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

- предметом іпотеки є земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, площа якого не перевищує 250 квадратних метрів, розташованого на зазначеній земельній ділянці, та житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

- предметом іпотеки є садовий будинок, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі).

3) реструктуризація зобов`язань, передбачених договором, здійснюється за заявою, що подається кредитору позичальником (особою, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим пунктом.

4) у заяві про проведення реструктуризації зазначаються: прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) позичальника; найменування кредитодавця (повне або скорочене); інформація про дату укладення договору, яким передбачені зобов`язання, щодо реструктуризації яких подається заява; інформація про зареєстроване та фактичне місце проживання позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника); інформація про всі наявні у власності позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) на дату підписання заяви об`єкти нерухомого майна, віднесені до об`єктів житлового фонду (зазначається кожен такий об`єкт нерухомого майна та його адреса); інформація про зареєстроване та фактичне місце проживання майнового поручителя та про всі наявні у його власності на дату підписання заяви об`єкти нерухомого майна, віднесені до об`єктів житлового фонду (зазначається кожен такий об`єкт нерухомого майна та його адреса), - у разі наявності майнового поручителя; документи, що підтверджують інформацію, зазначену у заяві (документи про склад сім`ї, про доходи іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя) та членів його сім`ї - на вимогу кредитора), розширену інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно кожного члена сім`ї іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя).

Згідно п. п. 10 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» якщо станом на день проведення реструктуризації наявні одночасно такі умови: у договорі, зобов`язання за яким підлягають реструктуризації відповідно до цього пункту, здійснено заміну кредитора внаслідок відступлення права вимоги; поточний кредитор з причини ненадання йому кредитодавцем, наступними кредиторами, до яких переходили права кредитодавця, всієї інформації про історію здійснення платежів, у тому числі інформації про дату здійснення кожного платежу, суму кожного здійсненого платежу, інформації про призначення кожного здійсненого платежу, суму наявної простроченої заборгованості станом на 1 січня 2014 року за кожним видом наявного грошового зобов`язання, не здійснив протягом 60 днів з дня проведення реструктуризації передбачені підпунктом 9 цього пункту обчислення та/або обчислення наявної станом на 1 січня 2014 року простроченої заборгованості (окремо за кожним видом грошового зобов`язання та окремо за простроченими платежами, строк сплати яких відповідно до договору спливає після 1 січня 2014 року, але які кредитор вимагав повернути достроково у зв`язку з простроченням позичальником платежів); сукупна сума усіх передбачених договором грошових зобов`язань (а саме, непогашених на момент відступлення грошових зобов`язань із сплати кредиту та зобов`язань із сплати процентів за користування кредитом), право вимоги за яким відступлено, перевищує розмір плати, сплаченої поточним кредитором за відступлення такого права вимоги, то передбачені підпунктом 9 цього пункту обчислення не здійснюються. При цьому грошові зобов`язання позичальника перед таким поточним кредитором зменшуються на суму такого перевищення у зазначеній черговості за наведеною формулою.

Згідно п. п. 12 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» днем проведення реструктуризації вважається день отримання кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя або заставодавця у зв`язку з виконанням ним зобов`язань позичальника, заяви про проведення відповідно до цього пункту реструктуризації. Кредитор зобов`язаний не пізніше 60 днів з дня реструктуризації здійснити всі обчислення, необхідні для проведення реструктуризації, та надіслати позичальнику, поручителю та іншим зобов`язаним за договором особам поштою рекомендованим листом інформацію про зміну зобов`язань за результатами проведення реструктуризації (включаючи інформацію про всі наявні зобов`язання позичальника за результатами проведення реструктуризації станом на день проведення реструктуризації та новий графік платежів). Також відповідна інформація у письмовому вигляді безоплатно надається зазначеним особам особисто на їхню вимогу.

Так, при розгляді справи №381/3302/21, судом апеляційної інстанції встановлено, що 11.04.2008 року позивачем ОСОБА_1 та ВАТ «Комерційний банк «Надра», права вимоги якого в подальшому відступлено на користь відповідача Державної іпотечної установи, було укладено договір про іпотечний кредит № 191/П/31/2008/840 в іноземній валюті з кінцевим терміном повернення 17.04.2038 року, і 08 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до нового кредитора Державної іпотечної установи з заявою про проведення обов`язкової реструктуризації, в якій відповідно до вимог п.п. 4 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» зазначено прізвище, ім`я та по батькові позичальника; найменування кредитодавця; інформація про дату укладення договору, яким передбачені зобов`язання, щодо реструктуризації яких подається заява; інформація про зареєстроване та фактичне місце проживання позичальника; інформація про всі наявні у власності позичальника на дату підписання заяви об`єкти нерухомого майна, віднесені до об`єктів житлового фонду; документи, що підтверджують інформацію, зазначену у заяві (документи про склад сім`ї, про доходи іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя) та членів його сім`ї, розширену інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно кожного члена сім`ї іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя). Апеляційний суд враховував, що заяву подано у встановлений законом строк, отримано Державною іпотечною установою 08.07.2021 року за вхідним № 416-з-1, тобто протягом трьох місяців з дня набрання 23.04.2021 року чинності Законом України № 1831-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті».

В заяві позивачем повідомлено Державну іпотечну установу про додержання умов, встановлених п.п. 1, п.п. 2 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» за її зобов`язаннями для проведення обов`язкової реструктуризації.

Апеляційний суд також прийняв до уваги, що перелік документів, доданих до заяви про реструктуризацію від 08.07.2021 року, відповідає змісту заяви, і що зауважень з приводу неправильності оформлення заяви чи неповноти поданих документів відповідач не висловив, а єдиною підставою для відмови в проведенні обов`язкової реструктуризації була наявність заборгованості за кредитним договором станом на 01.01.2014 року, яка, як було встановлено апеляційним судом в цій справі, станом на день реструктуризації була погашена.

Таким чином, апеляційний суд у справі 381/3302/21 дійшов висновку щодо протиправності відмови відповідача Державної іпотечної установи в проведенні обов`язкової реструктуризації листом від 02.09.2021 року № 3525/32 на ім`я ОСОБА_1 , в якому відповідач просив з метою прийняття остаточного рішення та проведення реструктуризації заборгованості за кредитним договором здійснити погашення простроченої заборгованості, яка обліковувалась за кредитним договором станом на 01.01.2014 року, та повідомити щодо можливості здійснити на користь кредитора погашення процентів, нарахованих за період до дня, що передує дню проведення реструктуризації.

Оскільки норма Закону України «Про споживче кредитування» щодо обов`язкової реструктуризації зобов`язань, передбачених договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, є нормою імперативною, а відповідач протиправно ухилився від проведення реструктуризації, та в передбачений п.п. 12 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» строк 60 днів з дня проведення реструктуризації, тобто з 08.07.2021 року, не здійснив всі обчислення, необхідні для проведення реструктуризації, та не надіслав їх позичальнику, поручителю та іншим зобов`язаним за договором особам поштою рекомендованим листом інформацію про зміну зобов`язань за результатами проведення реструктуризації, апеляційний суд дійшов висновку, що позивачем обрано правильний спосіб захисту свого порушеного права, а тому задовольнив цю вимогу позивача.

Разом з тим, задовольняючи вимоги позивача, апеляційний суд не конкретизував на підставі якої конкретної норми Державна іпотечна установа має провести реструктуризацію, що в свою чергу спровокувало неоднозначність виконання відповідачем судового рішення у справі 381/3302/21, і зв`язку з чим позивач звернулась до суду із вказаним позовом.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення. Цей спосіб пов`язаний з застосуванням певних заходів, спрямованих на відновлення порушеного суб`єктивного права особи у тому стані, в якому воно існувало до його порушення. Тобто, для того, щоб подати цей позов необхідно, щоб суб`єктивне право не було припинене, і його можна було відновити шляхом усунення наслідків правопорушення. Цей спосіб захисту може знаходити свій прояв у вимогах про усунення перешкод у здійсненні права спільної власності між співвласниками.

У своїй діяльності ЄСПЛ керується принципом пропорційності, як дотримання «справедливого балансу» між потребами загальної суспільної ваги та потребами збереження фундаментальних прав особи, враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та надмірний тягар. Конкретному приватному інтересу повинен протиставлятися інший інтерес, який може бути не лише публічним (суспільним, державним), але й іншим приватним інтересом, тобто повинен існувати спір між двома юридично рівними суб`єктами, кожен з яких має свій приватний інтерес, перебуваючи в цивільно-правовому полі.

У статті 6 Конвенції проголошено принцип справедливого розгляду справи, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Аналогічний принцип закріплено й у національному законодавстві, а саме ст. 2 ЦПК України, згідно з якою завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з частиною другою вказаної статті суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено ч. 2 ст. 77 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Таким чином, доказуванням є процесуальна і розумова діяльність суб`єктів доказування, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів; докази і доказування виступають процесуальними засобами пізнання в цивільному судочинстві.

Процес доказування (на достовірність знань про предмет) відбувається у межах передбачених процесуальних форм і структурно складається з декількох елементів або стадій, які взаємопов`язані й взаємообумовлені. Виділяються такі елементи: твердження про факти; визначення заінтересованих осіб щодо доказів; подання доказів; витребування доказів судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі; дослідження доказів; оцінка доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд наголошує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у Постанові від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17.

Розподіл судових витрат між сторонами, регулюється ст. 141 ЦПК України. Зокрема: судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 208, 626, 627ЦК України, Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», ст. ст. 2, 4, 12, 13, 15, 76-82, 89, 95, 141, 174, 258-259, 263-265, 268, 274-279, 352-355, 15.5) Перехідних положень ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Державної іпотечної установи про зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Зобов`язати Державну іпотечну установу провести реструктуризацію за кредитним договором №191/П/31/2008/840 від 11.04.2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра», відповідно до п.п.10 п. 7 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» в редакції Закону України №1381-ІХ від 13.04.2021 року, здійснивши обчислення, необхідні для проведення такої реструктуризації.

Стягнути із Державної іпотечної установи на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за вебадресою: http://court.gov.ua/fair/sud2606.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Державна іпотечна установа, адреса: бул. Лесі Українки, 34, офіс 201, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 33304730.

Повний текст рішення складено 22.10.2024 року.

Суддя Г.О.Матійчук