Рішення № 122470556, 22.10.2024, Новоушицький районний суд Хмельницької області

Справа № 680/609/24

№2-а/680/9/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2024 року селище Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі :

головуючого судді - Яцини О.І.,

з участю секретаря судового засідання - Стандрійчук М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого до суду звернувся представник - адвокат Сторожук Андрій Вікторович, до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувсяв судіз позовомдо відповідачапро скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою поліцейського 2 взводу 2 роти 1 бат. БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП капрала поліції Міняйла Дениса Валерійовича серії ЕНА №2980933 від 04 вересня 2024 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП за те, що він 04 вересня 2024 року о 18:40:54 годині в с. Івашківці, вулиця Центральна, 1, керував ТЗ паливозаправником ГАЗ-3309-354 НОМЕР_1 , який перевозив небезпечний вантаж (а саме дизпаливо), при цьому на поверхні автоцистерни знаходилися залишки перевезеного вантажу, чим порушив вимоги п.4.3.2.3.5., 4.3.2.4.1. Правил ДОПНВ том ІІ від 01 січня 2019 року, чим порушив п. 22 ПДР - Порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів автомобільними дорогами, вулицями або залізничним переїздами.

Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною. Під час розгляду справи на місці зупинки позивач заперечував проти того, що на зовнішній поверхні цистерни знаходились залишки речовини, зазначав, що наявна лише незначна пляма парів дизпалива навколо запобіжного аварійного клапана скидання тиску цистерни паливозаправника; аварійний клапан для того й призначений, щоб скидати надлишковий тиск палива та запобігати виникненню аварійної ситуації.

Так, згідно із п.4.1.3.6.4. Додатку А до Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ), якщо не зазначено інше, посудини під тиском можуть бути обладнані пристроєм аварійного скидання тиску для запобігання розриву посудини у випадку переповнення або пожежі.

Немає жодних доказів, які свідчать про наявність на автоцистерні залишків завантаженої речовини (дизпалива). Відповідач приймаючи рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності прийшов до помилкового висновку, що наявність слідів парів завантаженого в автоцистерну дизельного пального біля клапана аварійного скидання тиску, нібито вважається наявністю завантаженої речовини на зовнішній поверхні цистерни та нібито є порушенням п. 4. 3.2.3.5. та п. 4.3.2.4.1. Правил ДОПНВ.

Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п.22 ПДР, при цьому в постанові не зазначено, який саме з пунктів розділу 22 ПДР було порушено позивачем, оскільки зазначений розділ містить сім пунктів.

Крім того, в оскаржуваній постанові також безпідставно зазначено про нібито порушення Позивачем п. 4.3.2.4.1. Правил ДОПНВ, хоча даний пункт регулює рух порожніх неочищених цистерн, в той час, як в автоцистерну автомобіля позивача було заправлене дизпаливо.

За таких обставин вважає дії поліцейського протиправними, а постанову незаконною, тому вона має бути скасована. Окрім того, просив суд стягнути на його користь судові витрати.

Ухвалою суду від 16 вересня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 23 вересня 2024 року після відкриття провадження у справі позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 25 вересня 2024 року продовжено розгляд справи у зв`язку із усуненням недоліків позовної заяви.

30 вересня 2024 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно із яким той просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбулося на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України, КУпАП та іншими Нормативно-правовими актами. Розмір заявлених позивачем судових витрат вважає, необґрунтованим та непропорційним до предмета спору.

23 вересня 2024 року від представника позивача надійшла заява про долучення доказів на підтвердження розміру судових витрат.

30 вересня 2024 року представник позивача надіслав до суду додаткові пояснення по справі.

Що стосується подачі вказаних документів, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із приписами ч.1 ст.269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

З огляду на зазначене, у даній справі не перебачено подачі таких документів, як письмові пояснення чи додаткові пояснення, відтак вони залишаються без розгляду.

Що стосується відзиву на позовну заяву, суд звертає увагу на те, що 20 вересня 2024 року представник відповідача надіслав до суду клопотання про відкладення судового засідання та надання додаткового строку для подачі відзиву, так як у зв`язку із некоректною роботою підсистеми «Електронний суд» він невчасно ознайомився із ухвалою про відкриття провадження та позовною заявою.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч.2 ст.121 КАС України).

Зважаючи на зазначені представником відповідача обставини та те, що позовна заява була залишена без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків, суд дійшов до висновку про можливість прийняття до розгляду відзиву та доданого до нього відеозапису.

Суд, дослідивши матеріали справи, безпосередньо, всебічно, повно та об`єктивно оцінивши докази по справі, дійшов до такого висновку.

Так, 04 вересня 2024 року поліцейський 2 взводу 2 роти 1 бат. БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП капрал поліції Міняйло Денис Валерійович виніс постанову серії ЕНА №2980933 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.132-1 КУпАП, та застосував до позивача адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.

Із даної постанови вбачається, що 04 вересня 2024 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він цього дня о 18:40:54 годині в с. Івашківці, вулиця Центральна, 1, керував ТЗ паливозаправником ГАЗ-3309-354 ВХ9058ВН, який перевозив небезпечний вантаж (а саме дизпаливо), при цьому на поверхні автоцистерни знаходилися залишки перевезеного вантажу, чим порушив вимоги п.4.3.2.3.5., 4.3.2.4.1. Правил ДОПНВ том ІІ від 01 січня 2019 року, чим порушив п. 22 ПДР - Порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів автомобільними дорогами, вулицями або залізничним переїздами.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Наказом Міністерствавнутрішніх справУкраїни №1395від 07листопада 2015року затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі Інструкція), пунктом 4 якої визначено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП.

Відповідно до частини 2 статті 258КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України«Про дорожнійрух» встановлений Правилами дорожнього руху.

Відповідно до пункту 1.9.Правил дорожньогоруху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно із пунктом 22.5Правил дорожньогоруху дорожнє перевезення небезпечних вантажів здійснюється за спеціальними правилами.

Порядок та основні вимоги до забезпечення безпеки дорожнього перевезення небезпечних вантажів на всій території України, визначені Правилами дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затвердженими Наказом Міністерства внутрішніх справ України 04 серпня 2018 року № 656.

За змістом пункту 4 Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів дорожнє перевезення небезпечних вантажів територією України здійснюється з урахуванням вимог додатків А, В до Європейсьої угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ) та цих Правил.

У пункті 4.3.2.3.5 Додатку А до Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ) передбачено, що при перевезенні не допускається наявність залишків завантаженої речовини на зовнішній поверхні цистерни.

Диспозиція частини 1 статті 132-1КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Положеннями пункту 1 статті 247КУпАП визначено, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно із статтею 251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями пункту 9 частини 1 статті 31Закону України«Про Національнуполіцію» визначено, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до частини 1 статті 40 цього Закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Стаття 252КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до статті 283КУпАП постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно із статтею 72КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Положеннями статті 90КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд відзначає, що для правомірного притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідним є наявність двох критеріїв: 1) належним чином зафіксований факт вчинення правопорушення та 2) додержання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

З`ясовані по справі обставини та зазначене законодавство дає можливість дійти до висновку, що рух транспортного засобу, а саме паливозаправника ГАЗ-3309-354 НОМЕР_1 , який перевозив небезпечний вантаж (а саме дизпаливо), мав би здійснюватися за відсутності на поверхні автоцистерни залишки перевезеного вантажу.

Із долученого до відзиву відеозапису із бодікамери поліцейського та фото видно, що на майже усій верхній частині автоцистерни наявні сліди від розливу маслянистої рідини.

Відтак, посилання представника позивача, щодо наявності невеликої кількості рідини та лише біля клапана аварійного скидання тиску є неспроможними. Зазначені представником позивача інші недоліки є незначними, не вплинули на порушення прав позивача та не є підставами для скасування оскаржуваної постанови.

Поряд із зазначеним, під час проведення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачу було роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що підтверджується його підписом у оскаржуваній постанові. Від позивача не надходила будь яких клопотань чи заперечень, позивач частково визнав обставини встановлені поліцейським.

Доказів, які могли б спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем доведено правомірність своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1ст.132-1 КУпАП. У той же час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Із наведеного вбачається, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до діючого законодавства, адміністративне стягнення накладено органом, який має на це повноваження, строк накладення стягнення не сплив та що в діях позивача наявний склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 132-1 КУпАП, порушення його прав не знайшло свого підтвердження.

Таким чином, суд вважає, що дії поліцейського відповідають вимогам закону і підстав для скасування постанови не вбачає, а отже в позові необхідно відмовити.

Розподіляючи судові витрати, суд керується статтею 139 КАС України та враховуючи відмову у позові, покладає судові витрати у виді судового збору понесені позивачем, на останнього.

Керуючись ст.ст.2, 5, 72-77, 90, 139, 241, 242, 244, 245, 246, 286 КАС України, суд,

у х в а л и в:

У позові ОСОБА_1 , в інтересах якого до суду звернувся представник - адвокат Сторожук Андрій Вікторович, до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ - 40108646.

Суддя О. І. Яцина