Рішення № 122469655, 10.10.2024, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2024м. ХарківСправа № 922/1714/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Колесніченко О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича, м. Харків до LTD "Q Group" (Georgia, Tbilisi, Saburtalo region, village Digomi Vepkhistqaosani str., №54, building 3, b. 5) про про стягнення 1796632,70 доларів США (еквівалентно 65700342,55 грн.) за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа-підприємець Василевський Віктор Якович (м. Харків) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до LTD "Q GROUP" (Georgia, Tbilisi, Saburtalo region, village Digomi Vepkhistqaosani str., №54, building 3, b. 5, Identification number: 404458760, JSC TBC BANK, SWIFT: TBCBGE22, IBAN: GE47TB7924936150100001, BENEFICIARY: Shps k.g.b.), відповідача, про стягнення на користь позивача грошові кошти в розмірі 1796632,70 доларів США (еквівалентно 65700342,55 грн.), з яких: 350220,80 доларів США (еквівалентно 12807084,34 грн) сума заборгованості, 1376367,74 доларів США (еквівалентно 50331841,33 грн) пеня та 70044,16 доларів США (еквівалентно 2561416,86 грн) штраф. Підставою для звернення позивача до суду стало невиконання відповідачем умов контракту від 21.11.2019 №2111/19 в частині своєчасної плати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про міжнародне приватне право", учасники приватноправових відносин з іноземним елементом можуть укласти угоду про вибір суду, якою визначити підсудність судам певної держави або одному чи декільком конкретним судам певної держави справ у спорах, що виникли або можуть виникнути між ними у зв`язку з такими правовими відносинами.

У відповідності до ст. 75 ЗУ "Про міжнародне приватне право" підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися.

Позов подано до Господарського суду Харківської області з урахуванням положень ст. 38 ЗУ "Про зовнішньоекономічну діяльність", ст. 75-77 ЗУ "Про міжнародне приватне право" та з урахуванням п. 13.1. контракту від 21.11.2019 №2111/19.

Так, у відповідності до ст. 76 ЗУ "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземними елементом, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Пунктом 13.1. контракту від 21.11.2019 №2111/19 сторони погодили, що усі суперечки, розбіжності чи вимоги, що виникають за цим контрактом або у зв`язку з ним, у тому числі стосовно його виконання, порушення, припинення чи недійсності, підлягають вирішенню у Господарському суді Харківської області (найменування суду українською мовою - Господарський суд Харківської області, 61022, Україна, м. Харків, пл. Свободи, 5) відповідно до процесуального та матеріального законодавства України. Місце судового розгляду спору: Господарський суд Харківської області, 61022, Україна, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 8 під`їзд Матеріальним та процесуальним правом, що регулює цей контракт та розгляд спорів щодо нього, є право України.

Ухвалою суду від 26.10.2023 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Враховуючи предмет та ціну позову в цій справі, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, суд ухвалив, що справа №922/1714/23 підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.

Підготовче засідання було призначено на 24.11.2024 о 15:00.

Відповідно до Договору між Україною та Республікою Грузія про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах від 09.01.1995 (Договір ратифіковано Законом № 451/95-ВР від 22.11.95) (далі Договір між Україною та Республікою Грузія від 09.01.1995) Україна та Республіка Грузія, які надалі іменуються "Договірні Сторони", надаючи важливого значення розвитку співробітництва в галузі надання правової допомоги у цивільних та кримінальних справах, домовились про наступне.

Відповідно до ст. 3 Договору між Україною та Республікою Грузія від 09.01.1995, правова допомога згідно з цим Договором охоплює, зокрема, вручення та пересилання документів, надання на прохання другої Договірної Сторони.

Згідно зі ст. 4, 5 Договору між Україною та Республікою Грузія від 09.01.1995, при здійсненні правової допомоги установи Договірних Сторін зносяться одна з одною через Міністерство юстиції та Генеральну Прокуратуру України і Міністерство юстиції та Прокуратуру Республіки Грузія, якщо даним Договором не передбачено інше. Прохання про здійснення правової допомоги та додатки до них складаються мовою запитуючої Договірної Сторони, до них також додаються завірені копії перекладу на мову другої Договірної Сторони або російську мову. Переклад засвідчується офіційним перекладачем або нотаріусом, або посадовою особою запитуючої установи, або дипломатичним представництвом чи консульською установою запитуючої Договірної Сторони.

Для виконання передбаченого Договором між Україною та Республікою Грузія від 09.01.1995 порядку повідомлення відповідача про судову справу, позивача зобов`язано у строк до 21.12.2022 подати суду належним чином (нотаріально) засвідчений переклад (мовою грузинська/російська): копії ухвали Господарського суду Харківської області від 26.10.2022 про відкриття провадження; копії ухвали Господарського суду Харківської області від 24.11.2022 про відкладення/зупинення підготовчого провадження, судового доручення про вручення документів, підтвердження про вручення документу, позовної заяви з додатками. Відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15 днів, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Підготовче засідання відкладено на 20.04.2023 о 14:00. Зупинено строк підготовчого провадження на період вручення відповідних процесуальних документів суду. Позивачем наданий офіційний переклад вищевказаних документів.

17.03.2023 документи спрямовані судом для вручення відповідачу через Міністерство юстиції України.

Проте, станом на 20.04.2023 відомості про вручення або не вручення відповідачу вказаних документів у матеріалах справи були відсутні.

Ухвалою від 20.04.2024 було відкладено підготовче засідання на 07.09.2023 об 14:30. Зобов`язано позивача у строк до 19.05.2023 надати суду, (нотаріально) засвідчений переклад (мовою грузинська/російська): копії ухвали Господарського суду Харківської області від 20.04.2023 про відкладення підготовчого засідання, судового доручення про вручення документів, підтвердження про вручення документу. Зупинено строк підготовчого провадження на період вручення відповідних процесуальних документів суду. Позивачем наданий офіційний переклад вищевказаних документів.

15.03.2023 документи спрямовані судом для вручення відповідачу через Міністерство юстиції України.

Проте, станом на 07.09.2023 відомості про вручення або не вручення відповідачу вказаних документів у матеріалах справи відсутні.

Ухвалою від 07.09.2024 було відкладено підготовче засідання на 14.03.2024 об 11:45. Зобов`язано позивача у строк до 19.05.2023 надати суду (нотаріально) засвідчений переклад (мовою грузинська/російська): копії ухвали Господарського суду Харківської області від 07.09.2023 про відкладення підготовчого засідання, судового доручення про вручення документів, підтвердження про вручення документу. Зупинено строк підготовчого провадження на період вручення відповідних процесуальних документів суду. Позивачем наданий офіційний переклад вищевказаних документів.

25.09.2023 документи спрямовані судом для вручення відповідачу через Міністерство юстиції України.

05.03.2024 від Міністерства юстиції України на адресу суду надійшли документи отримані від Міністерства юстиції Грузії, складені за результатами виконання доручення Господарського суду Харківської області про вручення судових документів представнику відповідача (а. с. № 166-167).

Ухвалою від 14.03.2024 суд закрив підготовче провадження у справі №922/1714/22 та призначив до судового розгляду по суті на 10.10.2024 об 11:00. Зобов`язав позивача у строк до 04.04.2024 надати суду (нотаріально) засвідчений переклад копії ухвали Господарського суду Харківської області від 14.03.2023, судового доручення про вручення документів, підтвердження про вручення документу. Зупинено строк підготовчого провадження на період вручення відповідних процесуальних документів суду. Позивачем наданий офіційний переклад вищевказаних документів.

28.03.2024 документи спрямовані судом для вручення відповідачу через Міністерство юстиції України.

Проте, станом на 10.10.2024 відомості про вручення або не вручення відповідачу вказаних документів у матеріалах справи відсутні.

Ухвалою суду від 10.10.2024, занесеною до протоколу судового засідання, провадження у справі було поновлено.

10.10.2024 в судове засідання позивач не з`явися, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про місце, дату та час проведення судових засідань відповідач повідомлявся належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 121 ГПК України.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу.

Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Отже, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

21.11.2019 між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено контракт №2111/19, за яким продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити оздоблювальні будівельні матеріали, рекламні матеріали (надалі іменовані товар), перелічені у специфікаціях (додатках на поставку) до цього контракту та складають його невід`ємну частину на передбачених цим контрактом умовах.

Згідно п.2.3 контракту, передбачено, що підтвердженням розміщеного замовлення є підписана обома сторонами специфікація (додаток на поставку).

Пунктом 3.4 контакту передбачено, що покупець зобов`язаний протягом трьох календарних днів після отримання повідомлення готовності вантажу до відправки повідомити продавцю всю необхідну інформацію для оформлення митних документів.

Відповідно п. 3.5 контракту, покупець зобов`язаний не пізніше ніж за 3 робочі дні до дати поставки, погодженої сторонами, надати дані про транспортний засіб, який буде надано для перевезення вантажу, а сам транспортний засіб покупець зобов`язаний надати на погоджену сторонами дату та час.

Пунктом 3.6 контракту, вказано, що строк поставки партії товару за цим контрактом становить 21 календарний день від дати підтвердження отримання замовлення покупцем та направлення інвойсу, при виконанні покупцем п.3.4., 3.5. цього контракту.

У відповідності до п.3.8 контракту, датою поставки замовленої покупцем партії товару, а також моментом переходу права власності та всіх ризиків від продавця до покупця вважатиметься дата оформлення електронної митної декларації, що свідчить про те, що продукцію взято під контроль митних органів України.

Згідно п.5.1 контракту, у редакції додаткової угоди від 14.12.2020 №1 до контракту №2111/19, передбачено, що оплата за товар, що постачається за цим контрактом, здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування валютних коштів банківським переказом на зазначений у п.5.2. цього контракту валютний рахунок продавця у такому порядку: покупець оплачує кожну партію товару у розмірі 100% від суми виставленого продавцем інвойсу у строк 90 календарних днів з моменту поставки товару.

Згідно п.11.3, 11.4 контракту передбачено, що у разі порушення покупцем строків оплати, передбачених п.5.1. цього контракту, покупець сплачує пеню у розмірі 3% від неоплаченої суми за кожен день прострочення оплати. За порушення терміну проведення оплати товару, передбаченого п.5.1. цього контракту, понад 10 календарних днів, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 20% від суми поставленої, але не оплаченої партії товару.

Продавець взяті на себе зобов`язання за контрактом виконав і поставив товар, що підтверджується наступними доказами: декларація від 12.10.2021 №807170000/2021/066998 на суму 21191,40 доларів США згідно інвойсу від 27.09.2021 № 66 та додатку від 27.09.2021 №66, декларація від 25.10.2021 №807170000/2021/070084 на суму 26366,75 доларів США згідно інвойсу від 27.09.2021 №65 та додатку від 27.09.2021 №65, декларація від 25.10.2021 №807170000/2021/070095 на суму 20397,00 доларів США згідно інвойсу від 11.10.2021 №67 та додатку від 11.10.2021 №67, декларація від 28.10.2021 №807170000/2021/071157 на суму 20397,00 доларів США згідно інвойсу від 18.10.2021 №68 та додатку від 18.10.2021 №68, декларація від 10.11.2021 №807170000/2021/074761 на суму 20059,10 доларів США згідно інвойсу від 01.11.2021 № 70 та додатку від 01.11.2021 №70, декларація від 16.11.2021 №807170000/2021/076251 на суму 25933,00 доларів США згідно інвойсу від 05.11.2021 № 71 та додатку від 05.11.2021 №71, декларація від 03.12.2021 №807170000/2021/080670 на суму 21613,55 доларів США згідно інвойсу від 24.11.2021 №73 та додатку від 24.11.2021 №73, декларація від 03.12.2021 №807170000/2021/080713 на суму 24996,00 доларів США згідно інвойсу від 29.10.2021 №69 та додатку від 29.10.2021 №69, декларація від 10.12.2021 №807170000/2021/082392 на суму 30849,65 доларів США згідно інвойсу від 24.11.2021 №72 та додатку від 24.11.2021 №72, декларація від 10.12.2021 №807170000/2021/082656 на суму 21493,50 доларів США згідно інвойсу від 26.11.2021 №74 та додатку від 26.11.2021 №74, декларація від 17.12.2021 №807170000/2021/084219 на суму 19786,00 доларів США згідно інвойсу від 03.12.2021 №76 та додатку від 03.12.2021 №76, декларація від 30.12.2021 №807170000/2021/087179 на суму 19340,50 доларів США згідно інвойсу від 10.12.2021 №77 та додатку від 10.12.2021 №77, декларація від 12.01.2022 №807170000/2021/001070 на суму 25078,00 доларів США згідно інвойсу від 20.12.2021 №80 та додатку від 20.12.2021 №80, декларація від 02.02.2022 №807170000/2021/005472 на суму 34373,70 доларів США згідно інвойсу від 03.12.2021 №75 та додатку від 03.12.2021 №75, декларація від 17.02.2022 №807170000/2021/008913 на суму 29542,40 доларів США згідно інвойсу від 27.01.2022 №81 та додатку від 27.01.2022 №81.

Покупець взяті на себе зобов`язання з оплати товару у строк 90 календарних днів з моменту поставки товару виконав частково, а саме: за декларацією від 12.10.2021 №807170000/2021/066998 на суму 21191,40 доларів США згідно інвойсу від 27.09.2021 №66 та додатку від 27.09.2021 №66 - оплатив 11196,75 доларів США, залишок 9994,65 доларів США.

Загальна сума заборгованості складає: 350220,80 доларів США.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як зазначено в ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов`язання по оплаті отриманого товару.

За змістом ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань.

За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень статей 546, 548 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У свою чергу, статтею 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, відповідачем порушено умови Контракту, а саме не дотримано строки оплати товару, в той же час, отримано товар. З наведеного вбачається, що позивачем виконано умови контракту в повному обсязі, натомість відповідачем знівельовано дотримання умов контракту.

Перевіривши правильність нарахування пені та штрафу, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам договору, здійснено позивачем арифметично вірно, а, відтак, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

За встановлених обставин, зважаючи на те, що доказів оплати товару відповідачем, матеріали справи не містять, наявні підстави для задоволення позовної заяви Фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича.

Відповідно до ст. 40 Договору між Україною та Республікою Грузія від 09.01.1995, договірні сторони взаємно визнають та виконують рішення установ юстиції у цивільних справах, що набули чинності, а також вироки в частині відшкодування шкоди, заподіяної злочином.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Договору між Україною та Республікою Грузія від 09.01.1995, порядок виконання рішень регулюється законодавством Договірної сторони, на території якої повинно бути здійснене виконання.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Так, у пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Враховуючи вимоги ст. 40 Договору між Україною та Республікою Грузія від 09.01.1995, необхідності забезпечення ефективності засобу правового захисту і реальної можливості виконати рішення суду, суд зазначає, що судове рішення по даній справі після набрання ним законної сили є остаточним та підлягає примусовому виконанню; відповідач був належним чином повідомлений судом і викликаний до суду у порядку, встановленому Договором між Україною та Республікою Грузія від 09.01.1995; відповідні процесуальні дії щодо повідомлення і виклику відповідача вчинені і описані судом у рішенні по даній справі, яке є документом, який підтверджує, що відповідач був належним чином викликаний до суду.

За приписами статті 129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

Позивач є інвалідом ІІ групи, що підтверджується пенсійним посвідченням від 30.10.2019 № 761129.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Згідно з ч. 2 ст. 129 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету.

За змістом п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписами ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" у 2024 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - 3028,00 гривні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що судовий збір у цій справі в сумі 985505,14 грн підлягає стягненню з відповідача в дохід державного бюджету України

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 1, 3, 4, 40, 42 Договору між Україною та Республікою Грузія про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах від 09.01.1995 (Договір ратифіковано Законом № 451/95-ВР від 22.11.95) суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з LTD "Q GROUP" (Georgia, Tbilisi, Saburtalo region, village Digomi Vepkhistqaosani str., № 54, building 3, b. 5, Identification number: 404458760, JSC TBC BANK, SWIFT: TBCBGE22, IBAN: НОМЕР_1 , BENEFICIARY: Shps k.g.b.) на користь фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича грошові кошти в розмірі 1796632,70 доларів США (еквівалентно 65700342,55 грн), із них 350220,80 доларів США (еквівалентно 12807084,34 грн) сума заборгованості, 1376367,74 доларів США (еквівалентно 50331841,33 грн) пеня та 70044,16 доларів США (еквівалентно 2561416,86 грн) штраф.

Стягнути з LTD "Q GROUP" (Georgia, Tbilisi, Saburtalo region, village Digomi Vepkhistqaosani str., №54, building 3, b. 5, Identification number: 404458760, JSC TBC BANK, SWIFT: TBCBGE22, IBAN: НОМЕР_1 , BENEFICIARY: Shps k.g.b.) на користь Державного бюджету України - 985505,14 гривень судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складено "22" жовтня 2024 р.

СуддяЛ.В. Шарко