Рішення № 122468818, 21.10.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.10.2024Справа № 910/8125/24Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"

про стягнення 17 504,08 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про відшкодування шкоди у сумі 17 504, 08 грн., у зв`язку з ДТП яка сталась 10.08.2023 року.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 05.07.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановив строк учасникам справи для реалізації процесуальних прав.

22.07.2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що вина водія автомобіля «Toyota» державний номер НОМЕР_1 не доведена належним чином. Також заявив клопотання про залучення у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ПрАТ «СК «Брокбізнес».

29.07.2024 позивач подав суду пояснення по справі, в яких проти викладених відповідачем у відзиві обставинах заперечував. Також заявив клопотання про залучення у справу в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Враховуючи, що рішення суду у даній справі не впливатиме на права та обов`язки заявлених позивачем та відповідачем осіб, у задоволенні клопотань про їх вступ у справу в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, відповідно до вимог ст. 50 ГПК України судом відмовлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.06.2023 між ОСОБА_2 (страхувальником) та позивачем (страховиком) укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 177045Га3в, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням застрахованим на умовах цього договору транспортного засобу "Peugeot", державний номер НОМЕР_2 .

10.08.2023 в м. Умані сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Peugeot", державний номер НОМЕР_2 та автомобіля "Toyota", державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .

В результаті вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль "Peugeot", державний номер НОМЕР_2 .

За взаємною згодою водії транспортних засобів склали повідомлення про ДТП (Європротокол), який визнається судом як належний та допустимий доказ у справі, в силу вимог пункту 33.2 статті 33 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", абзацу 3 пункту 2.11 Правил дорожнього руху України.

Назване повідомлення про ДТП (Європротокол) складений обома учасниками ДТП у частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А та транспортний засіб Б, не містить виправлень, у відповідних пунктах зазначено дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема ДТП, визначені обставини ДТП для пояснення цієї схеми, а також відсутні будь-які відмітки про наявність з боку сторін зауважень стосовно відомостей, які зазначені у даному Європротоколі.

Крім того, сам лише факт складання та підписання обома учасниками ДТП повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколу), вказує на наявність у водіїв транспортних засобів згоди щодо обставин її скоєння.

Проте, як вбачається з Європротоколу, жодний з його пунктів не містить відомостей про визнання вини у вчиненні ДТП, яке відбулось 10.08.2023, будь-ким з водіїв.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Водночас, за змістом частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Суд зазначає, що відповідно до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

З матеріалів справи вбачається, що дорожньо-транспортна пригода оформлена повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколом).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" від 17 лютого 2011 року були внесені зміни та доповнення до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", які дозволили учасникам дорожнього руху при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за наявності встановлених пунктом 33.2 статті 33 наведеного Закону обставин спільно складати повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ("європротокол") без інформування відповідних підрозділів Національної поліції про її настання.

Відповідно до пункту 33.2 статті 33 зазначеного вище Закону України, що кореспондується з абзацом 3 пункту 2.11 Правил дорожнього руху України, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

На виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування", Моторним (транспортним) страховим бюро України встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МТСБУ від 11 серпня 2011 року №274/2011 Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (надалі - Інструкція).

Відповідно до вказаної вище Інструкції, в європротоколі зазначаються, зокрема, фактична дата, час та місце настання ДТП, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше. Виправлення у повідомленні категорично забороняються, а замість зіпсованого бланку заповнюється інший.

Як встановлено судом жодний з пунктів Європротоколу не містить відомостей про визнання вини у вчиненні ДТП, яке відбулось 10.08.2023, будь-ким з водіїв.

Таким чином, у даній справі вина водія автомобіля марки "Toyota", державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , не є доведеною належним чином.

Крім того, у матеріалах справи наявний висновок експерта № ВЕД-19/24 за результатами проведення інженерно-транспортного дослідження від 06.05.2024, проведений судовим експертом Семенченком П.О. Згідно вказаного висновку з технічної точки зору, комплекс пошкоджень на автомобілі Peugeot 308 н.з. НОМЕР_2 , не міг утворитися внаслідок його контактування з автомобілем Toyota Camry н.з. НОМЕР_1 або дерев`яними брусками, які знаходились в багажному відділені автомобіля Toyota Camry н.з. НОМЕР_1 (як це зафіксовано на фотознімках з місця пригоди).

Оцінюючи висновок експерта № ВЕД-19/24 за результатами проведення інженерно-транспортного дослідження від 06.05.2024 суд вважає, що зазначений висновок містить відповіді на порушені питання, які є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи, даний висновок складений експертом - Семенченком Павлом Олексійовичем, який є судовим експертом з правом проведення інженерно-транспортних досліджень за спеціальністю: 10.1 дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод, 10.2 дослідження технічного стану транспортних засобів. 10.4 транспортно-трасологічні дослідження, 12.2визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу.

У висновку зазначено, що експерта попереджено про кримінальну відповідальність за ст. 384 Кримінального кодексу України.

Експертне дослідження було проведено відповідно до вимог Закону України "Про судову експертизу", кваліфікованим судовим експертом, а висновок експерта відповідає вимогам статті 98 Господарського процесуального кодексу України.

Будь-яких істотних порушень положень законодавства, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи, та методології при складенні такого висновку, які би вплинули на обґрунтованість висновку, судом не встановлено.

Таким чином, суд приймає його як належний та допустимий доказ у справі.

Інших доказів, що спростовують даний висновок позивачем не представлено.

Посилання позивача на неодержання вказаного висновку експерта є безпідставними, оскільки відповідачем 22.07.2024 разом з відзивом на позовну заяву було долучено висновок до системи «Електронний суд», що підтверджується квитанцією № 1410445 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС.

Частиною 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Пунктом 1 статті 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За таких обставин, відсутність у матеріалах доказів вини водія та/або водіїв унеможливлює здійснити відшкодування за рахунок винної особи, оскільки такої особи у даних спірних правовідносинах не встановлено, у зв`язку з чим й відсутні правові підстави для відшкодування завданої шкоди відповідачем.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-240, 250-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак