Ухвала суду № 122468792, 21.10.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

21.10.2024Справа № 922/3316/24

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА ПОШТА" (03026, місто Київ, Столичне шосе, будинок 103, корпус 1, поверх 9) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА-КОМПАНІ" (04074, місто Київ, вулиця Лугова, будинок 12) про стягнення 109 528,33 грн,

В С Т А Н О В И В:

16.10.2024 з Господарського суду Харківської області на адресу Господарського суду міста Києва за підсудністю надійшли матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА ПОШТА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА-КОМПАНІ" про стягнення 109 528,33 грн. та 17.10.2024 передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18 липня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» (надалі - орендар, ТОВ «Нова Пошта») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крона-Компані» (надалі - орендодавець, ТОВ «Крона-Компані») укладено договір оренди №А79/Х-1.

26 серпня 2018 року між Орендарем та Орендодавцем укладено акт прийому-передачі приміщення до Договору оренди №А79/Х-1 від 18 липня 2018 року відповідно до якого ТОВ «Крона-Компані» передало, а ТОВ «Нова Пошта» прийняло в тимчасове платне користування Приміщення секції №А79 площею 23,68 кв.м., розташоване в будівлі торгово-розважального центру «Караван Megastore» за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 7.

09.06.2021 сторонами було підписано акт повернення приміщення до договору оренди №А79/Х-1 від 18.07.2018, яким Орендар повернув, а Орендодавець прийняв з тимчасового платного користування (Оренди) приміщення: секція №А79, площа 23,68 кв.м., розташоване в будівлі торгово-розважального центру «Караван Megastore» за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 7.

Поміж тим, як вказує позивач останнім здійснено переплату з орендної плати (авансові платежі) за договором станом на момент його припинення (09.06.2021року), яка становить 109 528,33 грн, проте ТОВ "Крона-Компані" не виконало свої зобов`язання щодо повернення Гарантійного платежу та переплати з орендної плати.

З огляду на викладене позивач просить стягнути з ТОВ "Крона-Компані" переплату з орендної плати (авансові платежі) за договором оренди у розмірі 109 528,33 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, з огляду на таке.

Подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до вимог щодо форми та змісту позовної заяви закріплені у статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи.

Поміж тим представником позивача не було вказано повне найменування відповідача.

Окрім того відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн. 00 коп.) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1059800 грн. 00 коп.).

Позивачем заявлено майнову вимогу, а саме стягнення 109 528,33 грн.

За подання даної позовної заяви (1 майнова вимога) необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Позивачем додано до матеріалів позовної заяви копію квитанції від 18.09.2024 на суму 3028,00 грн.

Разом з тим суд наголошує, що відповідно до даних комп`ютерних програм «Діловодство спеціалізованого суду» здійснюється постійне централізоване отримання виписок з Державної казначейської служби України щодо зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, з врахуванням платіжних реквізитів для перерахування судового збору за подачу позовної заяви відповідного суду.

Однак як вбачається з відомостей з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» в останній відсутні відомості про зарахування коштів до спеціального фонду Державного бюджету України відповідно до наданої квитанції від 18.09.2024 на суму 3028,00 грн. про сплату судового збору.

З огляду на вищевикладене, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно подати до суду:

- повне найменування відповідача.

Окрім того суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на наступне.

Як слідує зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено вимогу про стягнення переплати з орендної плати (авансові платежі) за користування приміщенням секції №А79 площею 23,68 кв.м., розташоване в будівлі торгово-розважального центру «Караван Megastore» за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 7 за договором оренди у розмірі 109 528,33 грн.

Приписи статті 30 ГПК України встановлюють правила виключної підсудності господарських спорів.

Так, відповідно до частини 3 статті 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Вочевидь, термін «з приводу», що використаний законодавцем у юридичній конструкції ч. 3 ст. 30 ГПК України, в силу своєї загальності, може мати найширше тлумачення, яке тільки забажають учасники конкретного спору і суд. Саме тому тлумачення ч. 3 ст. 30 ГПК України не може мати виключно казуального характеру (тлумачення з конкретної справи і стосовно конкретного випадку), оскільки це з невідворотністю призведе до того, що в окремих справах якісь категорії спорів, з числа неочевидних в аспекті ч. 3 ст. 30 ГПК, будуть віднесені до виключної підсудності, а деякі будуть виключені з неї. В підсумку такий підхід створить значну правову невизначеність, яка суперечить меті правосуддя і є неприпустимою. Тому вочевидь, що тлумачення ч. 3 ст. 30 ГПК України, як і інших правових норм, повинно відбуватися не виключно казуальним шляхом, а з урахуванням принципу правової визначеності, який, в аспекті даного спору, полягає у забезпеченні здатності вірного тлумачення закону пересічною особою.

Встановлюючи підхід до тлумачення правових норм, Європейський суд з прав людини у постанові від 13.07.1995 у справі «Miloslavsky vs United Kingdom» (заява №18139/91), у даному випадку на прикладі (стосовно) змісту терміну «передбачений законом» сформулював наступну умову: положення національного законодавства повинні бути настільки ясними, зрозумілими і визначеними, щоб будь-яка людина, за необхідності скориставшись порадою юриста, могла б повністю зрозуміти зміст закону. Саме цим підходом і повинний керуватися кожний суд при тлумаченні норм права. Зазвичай порада юриста ґрунтується на усталеній практиці застосування судами конкретної правової норми. Норми процесуального права не є виключенням.

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду у справі у справі № 911/2390/18 (постанова від 16.02.2021р.) вважає, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України.

Відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

ЦК України при класифікації речей як об`єктів цивільних прав поділяє речі на рухомі і нерухомі.

Відповідно до частини 1 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.

Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА ПОШТА" - без руху.

2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви 7 (сім) днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- повне найменування відповідача.

4. Роз`яснити позивачеві, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Ухвала набирає законної сили 21.10.2024 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ