Рішення № 122468753, 09.10.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.10.2024Справа № 910/19499/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., при секретарі судового засідання Котиші П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" про стягнення 16 074,99 грн., за участю представників: позивача - Висоцької Х.О., відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення регламентних виплат у розмірі 16 074,99 грн. на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2023 року позовну заяву залишено без руху.

03.01.2024 року до суду позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви залишеної без руху ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2024 року продовжено розгляд справи № 910/19499/23 після залишення її без руху за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

19.01.2024 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву.

25.01.2024 року позивачем до суду подано відповідь на відзив відповідача, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, клопотання про виклик свідка та клопотання про недопустимість доказів долучених до матеріалів справи.

31.01.2024 року позивачем до суду подано клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 року вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.02.2024 року.

У судовому засіданні 28.02.2024 року судом оголошено перерву у справі на 27.03.2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 року клопотання позивача про витребування доказів задоволено частково, зобов`язано відповідача - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" надати до суду оригінали для огляду та копію для долучення до матеріалів справи витягу з журналу (книги) реєстрації вхідної документації Філії Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" в м. Хмельницький за 29.01.2021 року та відкладено підготовче засідання на 24.04.2024 року.

22.04.2024 року відповідачем до суду подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 року викликано представників сторін на 31.07.2024 року у зв`язку з тим, що судове засідання 24.04.2024 року не відбулось.

У судовому засіданні 31.07.2024 року судом оголошено перерву у справі на 04.09.2024 року.

У судовому засіданні 04.09.2024 року судом оголошено перерву у справі на 23.09.2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.10.2024 року.

Судом враховано, що відповідач був належним чином повідомлений про дати, час та місце кожного судового засідання, що відбувалися у межах цієї справи, проте процесуальним правом на подання заяв по суті справи не скористався.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.01.2021 року близько 13 години 10 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки "Volkswagen Golf", д.н.з. НОМЕР_1 здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які перетинали проїзну частину вулиці Толстого міста Хмельницького по нерегульованому пішохідному переході із ліва на право відносно напрямку руху автомобіля.

За фактом вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відкрито кримінальне провадження № 12021240010000117 з правовою кваліфікацією за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України.

Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19.12.2022 року у справі № 686/25142/20 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України. Вказаним судовим рішенням встановлено факт порушення водієм автомобіля "Volkswagen Golf", д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 п.п. 2.9 «а», 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України, що призвело до ДТП.

На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільна відповідальність ОСОБА_1 , який керував автомобілем марки "Volkswagen Golf", д.н.з. НОМЕР_1 застрахована не була.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 05.04.2023 року у справі № 686/25142/20 апеляційну скаргу представника цивільного відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України задоволено частково, вирок Хмельницького міськрайонного суду від 19.12.2022 року відносно ОСОБА_1 в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_2 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення матеріальної шкоди - витрат у зв`язку з лікуванням потерпілої, та моральної шкоди змінено, стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_2 16 074,99 грн. матеріальної шкоди (витрат у зв`язку з лікуванням потерпілої). В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України моральної шкоди в розмірі 1 070,00 грн. відмовлено, в решті вирок Хмельницького міськрайонного суду від 19.12.2022 року залишено без змін.

Позивачем було відкрито регресну справу № 91932 за фактом здійснення відшкодування ОСОБА_2 шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка мала місце 30.01.2021 року, в наслідок чого МТСБУ здійснило виплату ОСОБА_2 у розмірі 22 059,01 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 920883 від 17.04.2023 року, попри це МТСБУ здійснило відшкодування в більшому розмірі, тому 13.11.2023 року ОСОБА_2 повернула безпідставно набуті кошти у розмірі 5 984,02 грн. Таким чином, остаточний розмір відшкодування становить потерпілій особі становить 16 074,99 грн.

При виконанні вищенаведеного рішення позивачем було встановлено наявності діючого Договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, щодо транспортного засобу "Volkswagen Golf", д.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 на момент здійснення ДТП.

17.04.2023 року о 09:42 до Бази даних МТСБУ до матеріалів регресної справи № 91932 було завантажено страховий поліс серії ЕР № 201062248.

Відповідний страховий поліс був укладений між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" та ОСОБА_4 , з терміном дії з 31.08.2020 року по 30.08.2021 року, попри це 03.02.2021 року дія такого полісу була достроково припинена.

Таким чином, на момент дорожньо-транспортної пригоди - 30.01.2021 року страховий поліс серії ЕР № 201062248 був діючим, а відповідно у страховика ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" виникло зобов`язання по відшкодуванню шкоди, заподіяної внаслідок виникнення страхового випадку за участю забезпеченого транспортного засобу.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує на те, що під час реалізації останнім було з`ясовано, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Volkswagen Golf", д.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , була застрахована у відповідача за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності серії ЕР № 201062248, який був діючий на момент вчинення ДТП. З урахуванням викладеного, оскільки відповідач не здійснив виплату потерпілій особі, позивач просить стягнути з останнього на свою користь понесені, у зв`язку з виплатою постраждалій особі, витрати в загальному розмірі 16 074,99 грн.

Завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (пункт 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 39.1 статті 39 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.

Згідно з підпунктом 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" основним завданням МТСБУ є, зокрема, здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

Абзацом 2 пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За змістом підпункту «а» пункту 41.1 статті 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно з пунктом 38.2 статті 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону (підпункт 38.2.1); до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов`язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом (підпункт 38.2.3).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі підпункту «а» пункту 41.1 статті 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за заявою власника пошкодженого транспортного засобу МТСБУ здійснило регламентну виплату у розмірі 16 074,99 грн., з огляду на те, що позивач довідався про наявність у винуватця ДТП діючого страхового полісу серії ЕР № 201062248 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, останній звернувся до відповідача з вимогою про стягнення з всієї суми виплаченого потерпілому відшкодування.

Згідно з частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 910/17324/19 викладено узагальнюючий висновок щодо питання чи є юридичні підстави для стягнення зі страховика суми відшкодування, яке МТСБУ виплатило потерпілому.

Так, стаття 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначає перелік випадків, за наявності яких МТСБУ зобов`язане відшкодувати шкоду на умовах, визначених цим Законом. А його стаття 38 визначає, у яких випадках і до кого МТСБУ після виплати відшкодування має право звернутися з регресним позовом.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що для цілей регресного позову МТСБУ приписи статті 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" застосовуються у поєднанні з відповідними приписами статті 41 цього Закону. Так, припис підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" кореспондує припису підпункту «а» пункту 41.1 статті 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а припис підпункту 38.2.3 пункту 38.2 статті 38 - припису підпункту «б» пункту 41.1 статті 41 цього Закону.

Суб`єкт, до якого МТСБУ може заявити регресний позов на підставі підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", є чітко визначеним. Коли МТСБУ виплатило відшкодування через те, що шкоду заподіяв транспортний засіб, власник (водій) якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність (тобто, коли зробило виплату на підставі підпункту «а» пункту 41.1 статті 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"), воно набуває право на регресний позов на підставі підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" до власника чи водія транспортного засобу, який спричинив ДТП, бо саме він відповідальний за невиконання обов`язку зі страхування своєї цивільно-правової відповідальності. Можливість застосування цієї підстави для регресного позову до страховика у ситуації, коли після виплати відшкодування з`ясувалося, що цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП застрахована, не передбачена.

До страховика МТСБУ може звернутися з регресним позовом тільки на підставі підпункту 38.2.3 пункту 38.2 статті 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Таке звернення можливе за декількох умов: 1) на час виплати МТСБУ відшкодування транспортний засіб, яким завдана шкода, не був встановлений (підпункт «б» пункту 41.1 статті 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"); 2) надалі встановили як такий транспортний засіб, так і те, що він є забезпеченим; 3) страховик був зобов`язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом.

МТСБУ виплатило потерпілому відшкодування не через те, що транспортний засіб, який заподіяв шкоду, до моменту виплати не був встановлений, а через добросовісну помилку щодо відсутності у власника транспортного засобу, який заподіяв шкоду, полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Приписи пункту 38.2 статті 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачають можливість звернення з регресним позовом до страховика тоді, коли МТСБУ виплатило страхове відшкодування потерпілому, помилково вважаючи, що власник/водій транспортного засобу, який заподіяв шкоду, не застрахував цивільно-правову відповідальність, а згодом з`ясувало протилежне.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду відзначила, що попри незастосовність у спірних правовідносинах приписів пункту 38.2 статті 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач має право на стягнення з відповідача суми відповідного відшкодування відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина 1 статті 1212 Цивільного кодексу України).

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються, зокрема, до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (пункт 4 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 1212 Цивільного кодексу України передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (див. п.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17). Отже, предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і неврегульовані спеціальними інститутами цивільного права (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (пункт 27)).

Позивач виплатив відшкодування на підставі підпункту «а» пункту 41.1 статті 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", вважаючи на момент такої виплати, що винуватець ДТП не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Але з моменту, коли позивачеві стало відомо про протилежне, означена юридична підстава для виплати перестала існувати. Позивач зрозумів, що за його рахунок страховик винуватця ДТП зберіг у себе страхове відшкодування, яке був зобов`язаний виплатити. Тому до спірних правовідносин слід застосувати приписи статті 1212 Цивільного кодексу України.

З урахуванням вищенаведених висновків Великої Палати Верховного Суду, суд вважає, що задоволення цього позову постає в залежність від встановлення факту укладення договору страхування між винуватцем ДТП та відповідачем. Надаючи правову оцінку цим обставинам суд застосовує нормативно-правові акти в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин - укладення договору страхування.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу України).

Стаття 982 Цивільного кодексу України визначає істотними умовами договору страхування, зокрема, розмір страхового платежу і строки його сплати, а також строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

У частині 1 статті 251 Цивільного кодексу України строк визначено як певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до частини 3 цієї статті строк може бути визначено актами цивільного законодавства, правочином чи рішенням суду.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина 1 статті 253 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Момент укладення договору визначено у статті 640 Цивільного кодексу України і пов`язується з досягненням сторонами згоди з усіх його істотних умов та дотриманням певних вимог, якими є передання майна або вчинення іншої дії, нотаріальне посвідчення договору або його державна реєстрація, якщо таке передбачено актами цивільного законодавства.

За змістом частини 2, 3 та 7 статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше.

Разом з цим відповідно до статті 18 Закону України "Про страхування" договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування. Таке ж правило стосовно моменту набрання чинності договором страхування закріплене у статті 983 Цивільного кодексу України.

Пунктом 10.1 статті 10 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що відповідно до цього Закону укладаються такі види договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, зокрема, внутрішній договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 27.10.2011 № 673, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за № 1483/20221, було затверджено Положення про особливості укладання договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, розділом ІІІ якого врегульовано особливості укладання внутрішніх електронних договорів страхування.

За приписами пунктів 3.1, 3.2, 3.5, 3.6, 3.8 розділу ІІІ цього Положення для укладення внутрішнього електронного договору страхування власник транспортного засобу через ІТС виражає намір укласти договір страхування та вносить відомості, необхідні для укладення такого договору, що є заявою на страхування.

Страховик на підставі отриманої через ІТС заяви на страхування формує пропозицію укласти внутрішній електронний договір страхування у формі проекту страхового поліса, що реєструється в єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Пропозиція укласти внутрішній електронний договір страхування направляється страховиком власнику транспортного засобу через ІТС і є чинною до закінчення доби, в якій її було сформовано.

Якщо власник транспортного засобу погоджується з отриманою пропозицією укласти внутрішній електронний договір страхування, він надає страховику через ІТС відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) укласти внутрішній електронний договір страхування і підписує внутрішній електронний договір страхування через ІТС відповідно до законодавства, що регулює організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції.

Після підписання власником транспортного засобу внутрішнього електронного договору страхування в порядку, визначеному цим Положенням, до закінчення доби, в якій було сформовано пропозицію укласти внутрішній електронний договір страхування, страховик зобов`язаний зареєструвати страховий поліс в єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та направити страхувальнику підтвердження вчинення електронного правочину (укладення внутрішнього електронного договору страхування) шляхом надсилання електронного документа - візуальної форми страхового поліса.

Внутрішній електронний договір страхування вважається укладеним з моменту одержання страховиком відповіді про прийняття власником транспортного засобу пропозиції укласти внутрішній електронний договір страхування.

Водночас пунктом 3.9 розділу ІІІ вищенаведеного Положення встановлено, що внутрішній електронний договір страхування набирає чинності з початку строку його дії, що зазначений у страховому полісі, але не раніше дати його реєстрації у єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно зі статтею 11 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик подає інформацію про укладені та достроково припинені договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності до централізованої бази даних у порядку, встановленому у положенні про централізовану базу даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яке затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

Постановою Правління Національного банку України 30.05.2022 року № 108, затверджено Положення про єдину централізовану базу даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, розділом ІІІ якого врегульовано порядок надання постачальниками інформації до бази даних МТСБУ.

Відповідно до пункту 14 "Положення про єдину централізовану базу даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховики - члени МТСБУ вносять інформацію до бази даних МТСБУ також засобами програмного забезпечення страховика в такому порядку:

- відомості про укладені внутрішні договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлені на бланках полісів, надають страховики - члени МТСБУ у строк не більше ніж два робочих дні з дня укладання цих договорів;

- відомості про укладені електронні договори страхування надаються страховиком у день реєстрації такого договору в базі даних МТСБУ;

- відомості про зміни в укладених договорах обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів надають страховики - члени МТСБУ протягом двох робочих днів з дня підписання страхувальником поліса з внесеними змінами, якщо договір оформлений на бланку поліса, та в день реєстрації страховиком відповідних змін у базі даних МТСБУ - для електронних договорів страхування;

- інформацію про дострокове припинення договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів надають страховики - члени МТСБУ протягом п`яти робочих днів із дня анулювання, дострокового припинення, переоформлення договору, якщо поліс оформлений на бланку, та в день реєстрації страховиком відповідних змін у базі даних МТСБУ - для електронних договорів страхування;

Зі змісту наданого позивачем Полісу серії ЕР № 201062248 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів вбачається, що цей документ є візуальною формою полісу, що посвідчує укладення внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У цьому документі вказано строк його дії, а саме з 00:00 31.08.2020 року по 23:59 30.08.2021 року, та зазначено, що він достроково припинений.

Попри це, Додатковим договором № 1 до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії № 201062248 від 29.01.2021 року у відповідності до якого, сторони дійшли згоди достроково починаючи з 00:00 30.01.2021 року припинити дію Полісу ОСЦПВВНТЗ, який в подальшому вилучити у страхувальника та анулювати страховиком, проте відповідачем не надано доказів, що останній на підставі пункту 14 "Положення про єдину централізовану базу даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" надав відповідну інформацію позивачеві для внесення відповідних змін до бази даних МТСБУ.

Обставини справи свідчать про те, що вказаний страховий поліс був чинним на момент ДТП цивільна відповідальність, якого була застрахована у відповідача, а отже суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів у сумі 16 074,99 грн.

Судовий збір відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

???Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 25; ЄДРПОУ: 23510137) на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України (02154, місто Київ, Русанівський бульвар, будинок 8; ЄДРПОУ: 21647131) 16 074 (шістнадцять тисяч сімдесят чотири) грн. 99 коп. безпідставно набутих коштів та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено 21.10.2024.

Суддя С.О. Чебикіна