Ухвала суду № 122468227, 21.10.2024, Франківський районний суд м. Львова

465/6217/23

1-кп/465/98/24

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

21.10.2024 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участюпрокурора ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР №12023141370000606 від 12.07.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного розміру застави відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 186 КК України

за участю обвинуваченого ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадження Франківського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023141370000606 від 12.07.2023 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.

Прокурор Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 звернувся з клопотанням про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він усвідомлюючи те, що Наказом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» за №64/2022 від 24.02.2022 року введено воєнний стан на території України, 21.06.2023 близько 15 год. 20 хв. знаходячись у приміщенні торговельного залу магазину «Рукавичка» (ТзОВ ТВК «Львівхолод» код ЄДРПОУ 01553681), що по АДРЕСА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, з метою власного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх негативні наслідки і бажаючи їх настання, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, шляхом вільного доступу, таємно викрав з торгівельних стелажів вищевказаного магазину «н/ф філе птиці по-столичному» масою 0,5 кг вартістю 102 (сто дві) гривні 46 (сорок шість) копійок та одну бляшану банку напою торговельної марки «Kings Bridge слабоалкогольний джин з грейпфрут 7% ж/б» об?ємом 0,5 л вартістю 30 (тридцять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Однак, ОСОБА_4 , проходячи з викраденим майном повз касу, не оплативши його вартості, був помічений працівником магазину «Рукавичка», яка почала його наздоганяти та вимагати зупинитися та повернути викрадений товар. Не зважаючи на такі вимоги, ОСОБА_4 , усвідомлював, що його незаконні дії викриті, втік з викраденим майном з місця вчинення злочину. Відтак, дії ОСОБА_4 із таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого в умовах воєнного стану, переросли у відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану. Вказаними злочинними діями ОСОБА_4 спричинив ТзОВ ТВК «Львівхолод» матеріальну шкоду на загальну суму 133 (сто тридцять три) гривні 06 (шість) копійок.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабежу), вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Під час судового розгляду виникла необхідність в обранні обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, виходячи з наступного.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, за який санкцією статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від семи до десяти років.

Підставами для застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зокрема, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення і наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що він може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідка та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йомузлочину підтверджується:-протоколом оглядувідеозапису від13.07.2023;-показаннями свідка ОСОБА_5 від 13.07.2023-показаннями представникапотерпілої юридичноїособи ОСОБА_6 від 13.07.2023-протоколом пред`явленняособи длявпізнання від14.07.2023-додатковими показаннямисвідка ОСОБА_5 від 14.07.2023-показаннями підозрюваного ОСОБА_4 від 14.07.2023-протоколом проведенняслідчого експериментувід 14.07.2023;- протоколом огляду речей від 15.07.2023.

Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.

Окрім цього, ОСОБА_4 ухилявся від суду, у зв?язку з чим Франківським районним судом м. Львова 10.09.2024 його оголошено у розшук. У зв?язку з цим, є підстави вважати, що обвинувачений може з метою уникнення кримінальної відповідальності переховуватись від суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, з?ясовано, що ОСОБА_4 не працює і не навчається, не має постійного джерела доходів, а також у нього відсутні стійкі соціальні зв?язки. Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_4 , знаходячись на волі, може вчинити інші кримінальні правопорушення, відтак наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Окрім цього, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідка до початку його допиту в ході судового розгляду, оскільки останнім були помічені протиправні дії обвинуваченого, і такий свідок надав показання, які доводять його винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, відтак наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, із зібраних в ході досудового розслідування матеріалів та встановлених обставин вчинення кримінального правопорушення вбачається, що запобігти описаним ризикам, досягти мети кримінального провадження шляхом обрання більш м`якого запобіжного заходу неможливо.

Враховуючи вищевикладене, прокурор просив клопотання задоволити.

Обвинувачений не заперечував проти розгляду клопотання прокурора про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без участі захисника, а також не заперечував щодо клопотання прокурора про взяття під варту.

Вислухавши думкуучасників кримінальногопровадження,дослідивши матеріаликримінального провадження та подане прокурором клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що в провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023141370000606 від 12.07.2023 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.

Ухвалою суду від 10.09.2024 року оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь, Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 .

Організацію тавиконання ухвалисуду вчастині,що стосуєтьсярозшуку обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 доручено працівникам ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області.

Згідно протоколу затримання ОСОБА_4 було затримано 19.10.2024 на підставі ухвали Франківського районного суду м. Львова від 10.09.2024.

Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (1); тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується (2); вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого (3); міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців (4); наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання (5); репутацію підозрюваного, обвинуваченого (6); майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (7); наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого (8); дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше (9); наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення (10); розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини (11); ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (12) - (п. п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України).

У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Суд вважає, що стороною обвинувачення доведене існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідка до початку його допиту в ході судового розгляду, та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Про наявність вказаних ризиків свідчить те, що у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення обвинуваченому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років. Крім того, до обвинуваченого застосовувався привід та він перебував у розшуку у зв`язку з ухиленням від явки та суду.

Вирішуючи подане клопотання, суд також враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Наведена практика Європейського суду свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Сукупність наведених ризиків, обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим, а також його процесуальна поведінка під час розгляду кримінального провадження відносно нього свідчать про неможливість застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Суд зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій обвинуваченого, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

Судом також враховується, відсутність постійного офіційного місця роботи, відсутність офіційного джерела доходів, відсутність міцних соціальних зв`язків обвинуваченого ОСОБА_4 .

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, при цьому строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

З урахуванням викладеного, для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 , дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, суд приходить до переконання про необхідність застосування стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Щодо альтернативного визначення розміру застави, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи особу обвинуваченого, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, на підставі п.2 ч.5 ст.182 КПК України суд вважає, що достатньою для забезпечення виконання обвинуваченого ОСОБА_4 покладених на нього КПК України обов`язків буде застава, що становить вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок.

Також на підставі абз. 2 ч.3 ст.183 КПК України суд вважає за необхідне визначити передбачені ст.194 КПК України обов`язки обвинуваченому ОСОБА_4 у випадку внесення ним або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) визначеної цією ухвалою застави.

Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 193, 194, 197, 201, 314,315 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР №12023141370000606 від 12.07.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного розміру застави відносно ОСОБА_4 задоволити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 17 грудня 2024 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, IBAN:UA598201720355219002000000757, ЄДРПОУ 26306742, одержувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Львівській області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставіст.194КПКУкраїни покластина обвинуваченого ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати на виклик слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою, в тому числі у разі виклику за допомогою телефонного зв`язку;

- не відлучатися із місця свого фактичного проживання;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні №12023141370000606 від 12.07.2023;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

Роз`яснитиобвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини свої неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали негайно направити начальнику ДУ Львівської установи виконання покарань №19.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що згідно Рішення Конституційного Суду від 13.06.2019 №4-р/2019 вони вправі оскаржити дану ухвалу суду до Львівського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 22.10.2024.

Суддя: ОСОБА_1