Рішення № 122463130, 17.10.2024, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/777/24

Провадження № 2/396/389/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

17.10.2024 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Русіної А.А.,

за участі секретаря судового засідання: Оладенко М.С.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 396/777/24 запозовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» у квітні 2024 року звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 471936-КС-003 від 26.08.2023 р. в загальній сумі 47 626,14 грн., з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 11 872,84 грн.; сума прострочених платежів по процентах - 33 637,05 грн.; сума прострочених платежів за комісією - 2 116,25 грн. Позов мотивований тим, що 26 серпня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та відповідачем було укладено кредитний договір № 471936-КС-003, за умовами якого позичальник отримала кредит в сумі 20 000,00 грн. та зобов`язалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом, нарахованих згідно умов договору. Відповідач зобов`язання за кредитним договором № 471936-КС-003 від 26.08.2023 року належним чином не виконала у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість в загальній сумі 47 626,14 грн., з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 11 872,84 грн.; сума прострочених платежів по процентах - 33 637,05 грн.; сума прострочених платежів за комісією - 2 116,25 грн.

Оскільки відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала та має заборгованість, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 471936-КС-003 від 26.08.2023 р. в загальній сумі 47 626,14 грн.

Ухвалою судді від 03.05.2024 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з малозначністю.

Ухвалою суду від 25.06.2024 р., за клопотанням представника позивача, витребувано докази у АТ "ПУМБ".

08.07.2024 р. через канцелярію суду від АТ "ПУМБ" надійшли витребувані докази, а саме виписка по рахунку № НОМЕР_1 у гривні за період з 26.08.2023 р. по 10.02.2024 р. та звіт по транзакціях з використанням/без використання БПК, що були випущені до рахунку № НОМЕР_1 у валюті UAN за період з 26.08.2023 р. по 10.02.2024 р.

Ухвалою суду від 11.09.2024 р. здійснено перехід розгляду справи з порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

17.10.2024 року винесено ухвалу про заочний розгляд справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, 23.07.2024 р. через систему "Електронний суд" надійслав заяву про проведення розгляду справи за його відсутністю, проти винесення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів не заперечує.

Відповідач про розгляд справи повідомлена належним чином відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України, ухвала про відкриття провадження у справі разом з додатками надсилалася відповідачці, які остання не отримала про що свідчать два поштові конверти, які повернулись на адресу суду із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Крім того, відповідач додатково повідомлялась належним чином шляхом розміщення оголошення про виклик відповідача на веб-сайті "Судова влада" 13.09.2024 року в судове засідання, призначене на 17.10.2024 року. Відзив до суду не подала, із заявами та клопотаннями не зверталась.

Справа розглядається відповідно до ст. ст. 280-281 ЦПК України, в порядку заочного розгляду, за формою спрощеного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, на підставі наявних доказів.

Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 26.08.2023 р. між ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту № 471936-КС-003, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ "Про електронну комерцію". За умвами пункту 2 Договору кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 20 000,00 грн., зі строком 24 тижні, з орієнтовною реальною річною процентною ставкою 9127,54 %, зі сплатою комісії за надання кредиту в сумі 3 000,00 грн. (а.с. 13-17).

Згідно розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 471936-КС-003 від 26 серпня 2023 року становить в загальній сумі 47 626,14 грн., з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 11 872,84 грн.; сума прострочених платежів по процентах - 33 637,05 грн.; сума прострочених платежів за комісією - 2 116,25 грн. (а.с. 29-31).

З виписки по рахунку № НОМЕР_1 у гривні за період з 26.08.2023 р. по 10.02.2024 р. та звіту по транзакціях з використанням/без використання БПК, що були випущені до рахунку № НОМЕР_1 у валюті UAN за період з 26.08.2023 р. по 10.02.2024 р. вбачається активне використання коштів з банківських рахунків та списання відсотків за користування кредитними коштами (а.с. 83-93).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За визначенням, що міститься у статтях 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Обов`язок позичальника повернути позику встановлений статтею 1049 Цивільного кодекс України згідно якої позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

В пункті 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електоронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (частина сьома стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частина перша стаття 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, Правила надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні статтей 641, 644 Цивільного кодексу України, є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до частини другої статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, за змістом якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованості за кредитом, а саме суму прострочених платежів по тілу кредиту - 11 872,84 грн.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача заборгованості по відсоткам в сумі 33 637,05 грн.

У відповідності до положень частини другої статті 1054 Цивільного кодексу України та згідно частини першої статті 1048 Цивільного Кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів,їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Обов`язок позичальника повернути позику встановлений статтею 1049 Цивільного кодекс України згідно якої позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно кредитного договору № 471936-КС-003 від 26.08.2023 р. сторони погодили відсоткову ставку за користування кредитом. Відповідач ознайомилась з даними умовами кредитування, про що засвідчила електронним цифровим підписом на вказаному договорі (а.с. 17, 22).

Таким чином, оскільки докази виконання відповідачем в повному обсязі прийнятих на себе зобов`язань за договором в матеріалах справи відсутні, а також враховуючи, те, що відповідач при оформленні кредиту ознайомлена з відсотковою ставкою за кредитним договором, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованості по відсоткам в сумі 33 637,05 грн.

Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача комісію в сумі 2 116,25 грн.

Кредитним договором № 471936-КС-003 від 26.08.2023 р. визначена комісія за надання кредиту в сумі 3 000,00 грн. Відповідач погодилась зі встановленим розміром комісії, про що засвідчила електронним цифровим підписом на вказаному договорі (а.с. 17, 22).

При цьому, за положеннями частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Згідно з абзацами 2, 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Крім того, відповідно до статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року № 6-1746цс16.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача комісії в сумі 2 116,25 грн. не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 2 314 грн. 60 коп. (45 509,89 х 100 : 47 626,14 = 95,55 %, 2 422,40 х 95,55 % = 2 314 грн. 60 коп.).

Керуючись ст.ст. 4, 10-13, 76-81, 263-265, 268, 273, 280-283 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239, місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Леі Українки, буд. 26, офіс 411) заборгованості за кредитним договором № 471936-КС-003 від 26.08.2023 року в загальній сумі 45 509,89 грн., з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 11 872,84 грн.; сума прострочених платежів по процентах - 33 637,05 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239, місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Леі Українки, буд. 26, офіс 411) судовий збір в розмірі 2 314 (дві тисячі триста чотирнадцять) грн. 60 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Всього підлягає стягненню 47 824 (сорок сім тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 49 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: А. А. Русіна