Ухвала суду № 122458748, 22.10.2024, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа №278/6491/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2024 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О. М., розглянувши матеріали заяви заступника керівника Житомирської окружної прокуратури Кравцова Г. про забезпечення позову в цивільній справі за позовом заступника керівника Житомирської окружної прокуратури Кравцова Г. в інтересах держави до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації прав, зобов`язання повернути земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2023 року заступник керівника Житомирської окружної прокуратури звернувся до суду із позовом в інтересах держави до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області та ОСОБА_1 згідно із прохальною частиною якого просив: визнати незаконним та скасувати рішення Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області № 472 від 24 грудня 2021 року «Про розгляд заяв громадян по затвердженню проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність» в частині затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 1822085600:08:001:2858 у приватну власність для ведення особистого селянського господарства та передачі земельної ділянки кадастровий номер 1822085600:08:001:2858 у власність ОСОБА_1 ; зобов`язати ОСОБА_1 повернути на користь Оліївської об`єднаної територіальної громади земельну ділянку кадастровий номер 1822085600:08:001:2858; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 1822085600:08:001:2858.

У обґрунтування позову прокурор повідомив, що, на його переконання, рішення Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області № 472 від 24 грудня 2021 року «Про розгляд заяв громадян по затвердженню проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність» в частині затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 1822085600:08:001:2858 у приватну власність є незаконним і підлягає до скасування, а вказана земельна ділянка підлягає до повернення у власність територіальної громади, в межах якої вона знаходиться.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 грудня 2023 року головуючим суддею у цій справі визначено суддю Житомирського районного суду Житомирської області Татуйка Є.О.

У подальшому, відповідно до ухвали Житомирського районного суду Житомирської області від 4 січня 2024 року в цій справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

7 лютого 2024 року позивачем в межах цього провадження заявлено клопотання про залучення ОСОБА_2 до участі в справі в якості співвідповідача, яке задоволене відповідною ухвалою суду від 25 квітня 2024 року.

Згодом, 27 серпня 2024 року ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області судом вирішено здійснити перехід у цій справі із розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи до загального позовного провадження.

30 вересня 2024 року на адресу суд від позивача надійшло клопотання про заміну співвідповідача у цій справі із ОСОБА_2 на ОСОБА_3 .

Того ж дня, прокурором у межах цього провадження до суду скерована заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 1822085600:08:001:2858. У обґрунтування заяви позивач повідомив, що у ході судового розгляду цієї справи двічі змінився власник спірної земельної ділянки. Зазначений перебіг подій, у подальшому, може призвести до утруднення виконання рішення суду за наслідками розгляду цієї справи, в разі задоволення позову прокурора, а також значною мірою вплинути на ефективність обраного позивачем способу захисту цивільних прав та інтересів держави.

Згідно із протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали вищевказаної цивільної справи та заяви про забезпечення позову, яка подана в її межах, передані судді Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О.М.

Ухвалою від 21.10.2024 року вказану цивільну справу суддею Дубовік О. М. прийнято до свого провадження.

Оглянувши матеріали заяви про забезпечення позову, суд вважає що підстави для її задоволення відсутні із огляду на наступне.

Відповідно до наданих позивачем відомостей, які отримані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що відповідно до договору купівлі-проваджу № 750 від 14 лютого 2024 року, який посвідчений приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Демецькою С.Л. власником земельної ділянки з кадастровим номером 1822085600:08:001:2858 є ОСОБА_3 , питання щодо залучення якого до участі у цій справі в якості співвідповідача, наразі, не вирішене.

Нормами процесуального законодавства зазначені правовідносини врегульовані наступним чином.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду) (ч. 1 ст. 153 ЦПК України).

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову" зазначив, що "розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам" (пункт 4).

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, необхідно враховувати, що прийняття такого рішення доцільне лише в разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову".

За таких обставин, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Аналогічні правові висновки відображені у постанові Верховного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 367/3628/21 (провадження № 61-14886св21).

Разом з тим, у постанові Верховного суду від 24 лютого 2021 року у справі № 755/5333/20 (провадження № 61-17180св20) виснувано, що при задоволенні заяви позивача про накладення арешту на нерухоме майно та заборони його відчуження суди не звернули уваги, що позов забезпечується накладенням арешту на майно, що не належить відповідачеві. Тому є помилковим накладення арешту на майно особи, яка не є відповідачем у справі.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 21 квітня 2021 року у справі № 372/333/20 (провадження № 61-19492св20), від 21 квітня 2022 року у справі № 755/5300/21 (провадження № 61-18391св21).

Крім того, у постанові від 18 січня 2023 року в справі № 755/9322/20 (провадження № 61-14783св20) Верховний суд зазначив, що забезпечення позову не повинно порушувати принципи змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, а застосований судом вид вжитих заходів не може вирішувати питання про права інших, окрім відповідача, осіб, тим більше - осіб, які не беруть участі у справі.

За таких обставин, із системного аналізу вищевказаних норм процесуального законодавства та усталеної судової практики з приводу врегулювання подібних правовідносин вбачається, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно можливо здійснити виключно щодо майна, яке належить відповідачеві. Натомість накладення арешту на майно осіб, які не залучені до участі у справі є неприпустимим.

Так, судом установлено, що сторона позивача бажає вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що перебуває у власності ОСОБА_3 , який, наразі, не є учасником цієї цивільної справи і до якого позовні вимоги до не заявлялися. Таким чином, враховуючи, що позов відповідно до положень ЦПК України забезпечується накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно особи, яка не є ані відповідачем у цій справі, ані її учасником взагалі.

Крім того, на переконання суду, вказана заява про забезпечення позову, що 2подана 30.09.2024 року, не може бути розглянута після вирішення питання про залучення до справи ОСОБА_3 , оскільки строк, встановлений діючим законодавством у ст. 153 ЦПК України для розгляду такої заяви, є присічним та не підлягає поновленню або продовженню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 153 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви заступника керівника Житомирської окружної прокуратури Кравцова Г. про забезпечення позову в цивільній справі за позовом заступника керівника Житомирської окружної прокуратури Кравцова Г. в інтересах держави до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації прав, зобов`язання повернути земельну ділянку відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Житомирський районний суд Житомирської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. М. Дубовік