Ухвала суду № 122457583, 22.10.2024, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

22.10.2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня2024року

м.Харків

Справа № 642/2436/24

Провадження № 2-п/642/49/24

Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Петрова Н.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 05.08.2024у цивільній справі №642/2436/24, -

ВСТАНОВИВ:

09.09.2024до Ленінського районного суду м.Харкова звернулась ОСОБА_1 із заявою про перегляд заочного рішення, в якій вона просить суд скасувати та переглянути заочне рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 05.08.2024по справі №642/2436/24, звільнити від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору до постановлення процесуального рішення по вказаній справі.

Заява ОСОБА_1 обґрунтована тим, що їй не було відомо про розгляд справи, оскільки в порушення вимог ст. 128 ЦПК України судом не направлялись судові повістки про виклик, у зв`язку із чим вона була позбавлена можливості подати відзив на позов, а також надати пояснення щодо предмета спору.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 16.09.2024 заяву про перегляд заочного рішення залишено без руху, оскільки заявником ОСОБА_1 не доданодоказів сплати судового збору за подання заяви про перегляд заочного рішення абодокументів,що підтверджуютьпідстави звільнення абовідстрочення від сплати судового збору відповідно до закону. Крім того, заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення не відповідає вимогам ст.285 ЦПК України, оскільки не містить обставин, що свідчать про поважність причин її неявки в судове засідання.

Заявнику ОСОБА_1 надано строк на усунення недоліків заяви про перегляд заочного рішення протягом п?яти днів з дня отримання копії ухвали суду, яку 27.09.2024 заявником отримано.

Однак, станом на 21.10.2024, недоліки заяви не усунено.

Згідно ч.4 ст.10 ЦПК України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Крім того, слід зазначити, що практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Частина 8ст. 285 ЦПК Українивстановлює, що до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються правиластатті 185 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст.185ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цьогоКодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Таким чином, заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 05.08.2024 по справі №642/2436/24 підлягає поверненню заявнику.

У відповідності до ч. 7 ст.185ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст.175,177,185,260,261 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 05.08.2024у цивільній справі №642/2436/24 повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Наталя ПЕТРОВА