Рішення № 12245396, 11.11.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.11.2010 Справа № 8/20-ПД-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Литовській Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон,

до садового товариства "Іскра", с. Кринки Цюрупинського району Херсонської області,

про зобов'язання укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж та надати кошторис і однолінійну схему,

за участю представників сторін:

від позивача: Марченко І.П., представник, дов. № 07/1727-10 від 03.02.2010 р.,

від відповідача: в судове засідання не прибув.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов’язати відповідача укласти Договір про спільне використання технологічних електричних мереж з ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" та надати позивачу Кошторис обґрунтованих річних витрат власника мереж на утримання електричних мереж спільного використання і однолінійну схему технологічних електричних мереж спільного використання.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, обґрунтовуючи своє звернення до суду порушенням відповідачем ст.ст. 179, 181 Господарського кодексу України, п.п. 1.10, 1.7, 5.17 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 № 28 та послався на наступні обставини.

Позивач ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" листом № 24/11-0765 від 14.04.2010 р. про укладення договору № 272/1 про спільне використання технологічних електричних мереж, який отриманий відповідачем 16.04.2010 р., надіслав на адресу відповідача два примірника договору на розгляд та підписання. Також наголосив на необхідності надання кошторису витрат відповідача на утримання технологічних мереж спільного використання та однолінійної схеми технологічних мереж спільного використання, які є невід’ємними частинами договору про спільне використання технологічних електричних мереж. Проте відповідачем пропозиція позивача залишена без відповіді, підписаного договору № 272/1 про спільне використання технологічних електричних мереж, кошторису обґрунтованих річних витрат власника мереж на утримання електричних мереж спільного використання та однолінійної схеми технологічних електричних мереж спільного використання позивачу відповідачем не надано.

Відповідач в судове засідання не з’явився, свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, не скористався наданими йому ст.ст. 22, 59 ГПК України процесуальними правами щодо надання документів, які б підтвердили його доводи.

Відповідно до довідки №1632 Херсонського обласного управління статистики Державного комітету статистики України та матеріалів позовної заяви місцезнаходженням відповідача є с.Кринки, Цюрупинський район, Херсонська область. За вказаною адресою судом направлені з рекомендованими повідомленнями ухвала суду від 22.09.2010 р. про порушення провадження та призначення справи до розгляду та ухвали від 07.10.2010 р. та від 21.10.2010 р. про відкладення розгляду справи. Ухвала про порушення, направлена на адресу відповідача, повернулась до суду з довідкою пошти, що зазначена адреса не обслуговується. Відповідно із чинним ГПК України, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу (аналогічної правової позиції з аналогічних питань дотримується і Вищий господарський суд України - Інфрмаційний лист ВГСУ від 15.03.2007 р. N 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” та Інформаційний лист ВГСУ від 02.06.2006 р. N 01-8/1228 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2453-VI від 07.07.2010 року), ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місяця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштове повідомлення з відміткою про вручення ухвали про відкладення від 07.10.2010 р. представникові відповідача повернулось на адресу господарського суду та знаходяться в матеріалах справи.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

З огляду на приписи статті 77 ГПК України, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, за умови неможливості вирішення спору в даному засіданні.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають як права (брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду і т.п.), так і обов’язки (зокрема, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи).

В силу статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Матеріали справи свідчать, що сторони знаходилися у рівних умовах перед судом, мали достатню свободу в можливості подання доказів і доведенні їх переконливості.

Відповідно до розділу V ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Питання про належність доказів вирішується судом. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування. Письмовими доказами, в розумінні статті 36 ГПК України, є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору і повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі, який дає змогу встановити достовірність документу.

За таких підстав, враховуючи обмеження строку вирішення спору, встановлені ст.69 ГПК України, відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Ухвалами господарського суду від 07.10.2010 р. та 21.10.2010 р. розгляд справи відкладався в зв’язку із неявкою представника відповідача, ненаданням представниками сторін витребуваних судом документів, необхідністю представлення нових доказів. В судовому засіданні після закінчення розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частини рішення з роз'ясненням процедури оскарження рішення та набрання ним законної сили, повідомлено про дату підготовки повного рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд:

в с т а н о в и в:

Правила користування електричною енергією затверджені Постановою НКРЕ № 28 від 31 липня 1996 р. (надалі ПКЕЕ) регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами. Дія ПКЕЕ поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Положення п. 2 Постанови НКРЕ "Про внесення змін до Правил користування електричною енергією" від 17.10.2005 р. № 910 встановлено, що електропередавальні організації зобов’язані врегулювати відносини згідно з вимогами абзацу другого підпункту 1.10 ПКЕЕ із власниками технологічних електричних мереж, які передають електричну енергію іншим суб’єктам господарювання.

При цьому, в абзаці 2 п. 1.10 ПКЕЕ зазначено, що електропередавальна організація, що здійснює діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами в межах закріпленої території здійснення ліцензованої діяльності забезпечує передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та технологічними електричними мережами інших власників, які не мають ліцензії на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.

Абзац 3 п. 1.10 ПКЕЕ передбачає, що для забезпечення передачі електричної енергії електричними мережами, що не належать електропередавальній організації, між електропередавальною організацією та відповідним власником мереж, який не має ліцензії на здійснення діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, укладається договір щодо спільного використання електричних мереж.

Додатково, абзацом 3 п. 1.7 ПКЕЕ передбачено, що у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних мереж, що укладається між ними на основі типового договору, який викладено в додатку 2 до ПКЕЕ.

Договір про спільне використання технологічних мереж є домовленістю двох сторін, що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між електропередавальною організацією (ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами) та основним споживачем під час передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами (п. 1.2 ПКЕЕ).

Абзац 4 пп. 1.7 ПКЕЕ закріплює норму, відповідно до якої основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж, а субспоживачу у разі дотримання ним вимог цих Правил в укладенні (переукладенні) договору про технічне забезпечення електропостачання споживача в передбачених Правилами випадках.

Разом з тим, відповідно до пп. 7 п. 7.5 ПКЕЕ постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов’язаний, попередивши споживача не пізніше, ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, у разі закінчення терміну дії, розірвання або не укладання між суб’єктами господарювання договорів, наявність яких передбачена ПКЕЕ.

Позивач з супровідними листом № 24/11-0765 від 14.04.2010 р. надіслав на адресу відповідача пропозицію про укладення Договору про спільне використання технологічних електричних мереж з двома проектами такого договору, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 19-21). В даному листі також зазначено про необхідність надання кошторису витрат відповідача на утримання технологічних мереж спільного використання, а також однолінійної схеми технологічних мереж спільного використання. Проте відповіді на вказаний лист, кошторис обґрунтованих річних витрат власника мереж на утримання електричних мереж спільного використання та однолінійну схему технологічних електричних мереж спільного використання позивачу відповідачем не надано.

Частинами1-4 ст.181 ГК України встановлений порядок укладення господарського договору, зокрема зазначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Частиною3 ст.179 ГК України передбачено, що укладення договору є обов’язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов’язковим для суб’єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладання договору для певних категорій суб’єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 ГК України, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 ГК України та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору (ч.3 ст.184 ГК України).

Статтею 187 ГК України передбачено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Враховуючи викладене позовні вимоги про зобов'язання відповідача укласти Договір про спільне використання технологічних електричних мереж з ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" є обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Також, при укладенні вказаного договору мало бути вирішено питання щодо його комплектності додатками, а саме кошторисом витрат відповідача на утримання технологічних мереж спільного використання та однолінійної схеми технологічних мереж спільного використання, які є обов’язковими.

Пункт 5.4 ПКЕЕ передбачає перелік документів, які мають бути надані для укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж заявником (споживачем, власником технологічних електричних мереж (основним споживачем) або субспоживачем). Зокрема, даний перелік включає однолінійну схему електропостачання об’єкта.

Відповідно до положень пункту 5.17 ПКЕЕ договір про спільне використання технологічних електричних мереж додатково містить:

1.          порядок розрахунків за використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача);

2. однолінійну схему технологічних електричних мереж спільного використання з обов’язковим зазначенням місць установлення, типів, марки обладнання, довжини ліній, які задіяні в передачі електричної енергії;

3.          перелік елементів технологічних електричних мереж споживача (основного споживача), які використовуються для передачі електричної енергії іншим суб’єктам господарювання.

4.          розрахунок умовних одиниць технологічних електричних мереж спільного використання, узгоджений електропередавальною організацією, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташовані ці технологічні електричні мережі.

Проектом договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 272/1 передбачено (п.1.2), що передача електричної енергії забезпечується відповідно до додатку "Однолінійна схема", наданого Власником мереж з обов’язковим зазначенням місць встановлення, типів, марки обладнання, довжини ліній, які задіяні в передачі електричної енергії.

Згідно з п.6.29 ПКЕЕ електропередавальні організації, які використовують технологічні електричні мережі інших власників електричних мереж, сплачують останнім плату за спільне використання технологічних електричних мереж, яка визначається відповідно до Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ від 12.06.2008р. №691, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.08.2008р. за №732/15423 (далі за текстом - Методика).

Порядок та розмір плати за спільне використання технологічних електричних мереж, умови спільного використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача) з електропередавальною організацією зазначаються в договорі про спільне використання технологічних електричних мереж (п6.31 ПКЕЕ).

Положеннями п.6.32 ПКЕЕ встановлено, що фактичні обґрунтовані витрати на утримання технологічних електричних мереж відшкодовуються власнику електричних мереж відповідно до його кошторису витрат на здійснення цієї діяльності. При цьому, кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж складається на підставі бухгалтерських документів про фактичні витрати на здійснення цієї діяльності впродовж попереднього (базового) періоду. До витрат на утримання технологічних електричних мереж належать лише ті витрати, які безпосередньо стосуються вказаного виду діяльності.

У разі використання електропередавальною організацією, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, мереж споживача (основного споживача) останній погоджує кошторис обґрунтованих витрат у відповідному територіальному представництві НКРЕ. Узгоджений же з територіальним представництвом НКРЕ кошторис витрат є невід’ємним додатком до договору про спільне використання технологічних електричних мереж.

Водночас, відповідно до п.1.1 Методики ця Методика встановлює методологію обрахування вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання, у тому числі порядок складення кошторису витрат власників мереж на утримання їх технологічних електричних мереж, порядок розрахунку об’єму технологічного обладнання електричних мереж в умовних одиницях електропередавальних організацій, на території здійснення ліцензованої діяльності яких приєднані електроустановки власників мереж, та власників мереж, порядок визначення нормативів витрат на умовну одиницю та розподілу витрат на утримання мереж між суб’єктами господарювання, які використовують мережі, на частини, що відповідають платі за спільне використання відповідного суб’єкта господарювання. При цьому Методика є обов’язковою для застосування всіма юридичними та фізичними особами, які мають договірні відносини щодо спільного використання технологічних електричних мереж.

Витрати власника мереж визначаються щодо тих електричних мереж, які використовуються власником мереж спільно з іншим користувачем та виділені на однолінійній схемі, які є невід’ємним додатком до договору про спільне використання технологічних електричних мереж (п.1.3 Методики).

Згідно з п.1.7 Методики власник мереж має вести окремий бухгалтерський облік витрат, пов’язаних з утриманням та експлуатацією технологічних електричних мереж спільного використання.

Для підтвердження величини обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання за розрахунковий період (календарний рік) власник мереж складає кошторис витрат (без ПДВ) на підставі бухгалтерських документів про фактичні витрати, що безпосередньо стосуються цього виду діяльності за попередній календарний рік (п.1.8 Методики).

Кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання та/або зміни до нього подаються до відповідного територіального представництва НКРЕ та розглядаються останнім протягом 30 календарних днів. Погоджений територіальним представництвом НКРЕ кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання та/або зміни до нього надаються власником мереж електропередавальній організації.

Пунктом 2.5. постанови Національної комісії регулювання електроенергетики від 12.06.2008р. №691 "Про затвердження Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж", зокрема, зазначено, що узгоджений з територіальним представництвом НКРЕ кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання є додатком до договору про спільне використання технологічних електричних мереж, укладеного згідно з ПКЕЕ.

Додатково, п.3.1. Договору передбачає, що власник мереж має право на отримання від Користувача плати за спільне використання технологічних мереж, визначеної відповідно до Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж.

Також сторонами погоджено Порядок розрахунку оплати обґрунтованих витрат споживача на передачу електричної енергії, який є додатком №3 до договору про спільне використання технологічних електричних мереж №272/1. В даному додатку також затверджуються умови щодо обов'язковості надання власником мереж Кошторису обґрунтованих витрат Користувачеві мереж.

Відповідачем однолінійну схему технологічних електричних мереж спільного використання та Кошторис обґрунтованих річних витрат власника мереж на утримання електричних мереж спільного використання позивачу надано не було, що унеможливлює фактичне виконання сторонами договірних зобов'язань, що виникають на підставі Договору про спільне використання технологічних електричних мереж.

За таких обставин позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача надати позивачу додатки до Договору про спільне використання технологічних електричних мереж, а саме Кошторис обґрунтованих річних витрат власника мереж на утримання електричних мереж спільного використання та Однолінійну схему технологічних електричних мереж спільного використання також підлягають задоволенню.

Понесені позивачем витрати зі сплати державного мита, в розмірі 85 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються йому за рахунок відповідача з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати укладеним між відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (вул. Пестеля, 5, м. Херсон, код ЄДРПОУ 05396638) та садовим товариством "Іскра" (с. Кринки, Цюрупинський район, Херсонська область, код ЄДРПОУ 25644750) Договір про спільне використання технологічних електричних мереж № 272/1 від березня 2010 року.

3. Зобов'язати садове товариство "Іскра" (с. Кринки, Цюрупинський район, Херсонська область, код ЄДРПОУ 25644750) надати відкритому акціонерному товариству "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (вул. Пестеля, 5, м. Херсон, код ЄДРПОУ 05396638) Кошторис обґрунтованих річних витрат власника мереж на утримання електричних мереж спільного використання; Однолінійну схему технологічних електричних мереж спільного використання до Договору про спільне використання технологічних електричних мереж №272/1 від березня 2010 року.

4. Стягнути з садового товариства "Іскра", ідентифікаційний код - 25644750, адреса: с.Кринки, Цюрупинський район, Херсонська область, р/рахунок - невідомий на користь відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія" "Херсонобленерго", ідентифікаційний код - 05396638, адреса: буд. 5, вул. Пестеля, м. Херсон, п/рахунок - № 26001007597201 у ВАТ "СведБанк" (публічне), МФО - 300164, 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

          Суддя Т.А. Остапенко

Повне рішення складено 15.11.2010р.