Рішення № 12245340, 18.10.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2010 р. Справа № 07/213-10

вх. № 8033/5-07

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Клименко Ю.В., дов. № 37 від 21.01.10 р.;

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом ТОВ "Паралель-М ЛТД", м. Донецьк

до ФОП ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 23076,41 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Паралель-М ЛТД" просить стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 20497,53 грн. заборгованості, 346,97 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 1931,91 грн., 300,00 грн. компенсації вартості неповернених паливних карт та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги невиконанням відповідачем його зобов'язання з оплати поставлених позивачем нафтопродуктів за договором № 4/11-07 ЛС від 01.01.07 р.

На адресу суду поштовим відділенням повернено копію ухвали господарського суду Харківської області від 10.09.10 р. у справі № 07/213-10 з довідкою "за спливом терміну зберігання".

Позивачем надано суду довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відповідно до якої відповідача зареєстровано за кодом 20019051183 та за адресою: АДРЕСА_1, 61183, тобто за адресою, що вказана позивачем у позовній заяві та на яку направлено копії всіх процесуальних документів по даній справі.

Таким чином, судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про час та місце слухання даної справи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов та документи в його обґрунтування не надав, заборгованість не спростував, про причину неявки суд не повідомив.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір № 4/11-07 ЛС від 01.01.07 р. (а.с. 15-19), відповідно до умов якого продавець (позивач) передає у власність, а покупець (відповідач) приймає та зобов'язується оплатити паливо у строки та на умовах визначених даним договором, шляхом здійснення заправки автомобілів покупця по паливним картам, протягом дії даного договору.

Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав належним чином та у період з 31.01.07 р. по 31.08.07 р. відпустив відповідачу паливо на загальну суму 71097,53 грн., що підтверджується двосторонніми видатковими накладними, доданими до матеріалів справи (а.с. 21-28).

Суд визнає, що накладна № 30212/2 від 21.08.07 р. що не підписана з боку відповідача також є доказом відпущення позивачем відповідачу товару на суму 225,09 грн. з огляду на таке.

Згідно з п. 2.2 вказаного договору, по закінченню кожного календарного місяця, на 5 робочий день, місяця наступного за звітним, продавець готує для покупця накладну (чи акт), в якій вказується точна (узгоджена) кількість, асортимент та ціна палива, що передане покупцю протягом звітного місяця. Дана накладна є невід'ємною частиною даного договору та повинна бути підписана уповноваженою особою покупця до 10-го робочого дня місяця, що слідує за звітним. У випадку не підписання накладної у встановлені строки чи у випадку відсутності інших зауважень з боку покупця (уповноваженої особи покупця) дана накладна, що підготовлена продавцем не може бути оскаржена покупцем у майбутньому та підтверджує факт виконання продавцем його зобов'язань за даним договором. Для складення накладної за основу беруться данні про відпуск палива продавця.

Жодних зауважень щодо отримання від позивача палива на суму 225,09 грн., відповідно до накладної № 30212/2 від 21.08.07 р. від відповідача не надходило.

Відповідно до п. 2.6 вказаного договору кінцевий розрахунок за паливо, отримане протягом звітного місяця, повинен бути здійснений покупцем до 10 робочого дня, місяця наступного за звітним, на підставі даних накладної (акта) з врахуванням платежів, проведених протягом звітного місяця.

Проте, відповідач своє зобов'язання з оплати відпущеного позивачем товару виконав неналежним чином, сплативши позивачу лише 50600,00 грн.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 20497,53 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за договором № 4/11-07 ЛС від 01.01.07 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 20497,53 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 1.10. вказаного договору, паливні карти, видані відповідно до договору є власністю продавця. згідно з п. 1.9 договору, у випадку дострокового розірвання договору чи спливу строку його дії, продавець припиняє обслуговування паливної карти та покупець зобов'язаний у триденний строк повернути продавцю паливні карти, що оформлюється актом здачі - приймання паливних карт чи відшкодувати продавцю вартість неповернених паливних карт, виходячи з вказаної у акті приймання - передачі паливних карт у користування.

Позивачем надано акті приймання - передачі паливних карт у користування від 01.01.07 р. до вищевказаного договору (а.с. 20), який підтверджує отримання відповідачем п'яти паливних карт загальною вартістю 300,00 грн.

Відповідно до п. 5.1, строк дії договору № 4/11-07 ЛС від 01.01.07 р. встановлено по 31.12.07 р. без можливості його продовження.

Таким чином, відповідач був зобов'язаний у строк до 04.01.08 р. повернути позивачу п'ять паливних карт, отриманих за актом приймання - передачі паливних карт у користування від 01.01.07 р., проте, не зробив цього.

Враховуючи викладене, суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача 300,00 грн. компенсації вартості неповернених паливних карт, правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 346,97 грн. інфляційних нарахувань, а також 3% річних в сумі 1931,91 грн., правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, ст. ст. 610 ,611, ч.1 ст. 612, ст. 625, ст. 629, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 61183, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про банківські рахунки відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паралель-М ЛТД" (адреса реєстрації: вул. Олімпієва, 2 "б", м. Донецьк, 83045; поштова адреса: вул. Петровського, 4/8, м. Донецьк, 83037, код ЄДРПОУ 24316073, п/р 26001959969593 в Донецькій філії ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк") 20497,53 грн. заборгованості, 346,97 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 1931,91 грн., 300,00 грн. компенсації вартості неповернених паливних карт, 230,76 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення складено 25 жовтня 2010 року.