Рішення № 122453074, 02.09.2024, Арцизький районний суд Одеської області

Справа № 492/1312/23

провадження № 2-а/492/8/24

РІШЕННЯ

Іменем України

02 вересня 2024 року м.Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді - Гусєвої Н.Д.,

при секретарі судового засідання - Рябчук О.А.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку спрощеногопозовного провадженняадміністративну справуза позовноюзаявою ОСОБА_1 до заступника директора Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті начальника відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Сидоренка Антона Вадимовича, Державної служби України з безпеки на транспорті, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Арцизького відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

встановив:

Описова частина

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00013718 від 19 вересня 2023 року, закрити провадження у справі, а також стягнути судові витрати, посилаючись на те, що зазначеною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 132-1 КУпАП, якою накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000,00 грн.В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у постанові неправильно визначено вагові, габаритні та інші параметри транспортного засобу, оскільки за параметрами його транспортний засіб відноситься до трьохвісного автомобіля (тягача) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом), тому нормативно-ваговий параметр для контейнеровоза становить 44 т, а не 40 т, а максимальне навантаження на строєні осі необхідно обчислювати до 24 т, а не до 21 т, як вказано у оскаржуваній постанові. При цьому, постанова взагалі не містить державний номерний знак напівпричепу, транспортні засоби зареєстровані за ТОВ «БП Штирбулови», тому позивач ставить під сумнів притягнення саме його до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим звернувся до суду з вказаним позовом.

Короткий зміст відзиву на позов

До суду від представниці відповідача надійшов відзив на позов, в якому представниця відповідача просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що оскаржувана постанова в повній мірі відповідає встановленим вимогам та містить усі необхідні відомості, зокрема, вимірянні з урахуванням похибки вагових параметрів транспортного засобу (кількість вісей, відстань між вісями, навантаження на вісь, загальну масі, формулу розрахунку, відсоток перенавантаження, тонаж перенавантаження та норматив, який застосовується до транспортного засобу). Відповідно до фото фіксації транспортного засобу, напівпричіп має тентований верх, тобто до конструкції контейнера внесені зміни, відсутнє будь-яке маркування та пломбування. Максимально допустиме навантаження для транспортного засобу позивача є 40 т. Тип транспортного засобу (контейнеровоз) не впливає на суть порушення, оскільки приладом автоматичним для зважування транспортних у русі зафіксовано відстань між осями 1,3 метра або менше. Оскаржувана постанова прийнята без запрошення на розгляд позивача, оскільки для даної категорії справ встановлено спеціальний порядок розгляду. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником ТОВ «БП Штирбулови» є саме позивач, тому до адміністративної відповідальності притягнуто саме його.

Короткий зміст відзиву на позов

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач вважає оскаржувану постанову необґрунтованою, висновок про перевищення нормативних параметрів на 21,388% (8,555 тон) є помилковими, оскільки в основу розрахунку помилково було покладено максимально дозволену масу лише 40 т.

Заяви, клопотання учасників справи

Позивач та його представник про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з`явилися, але від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представниця відповідача про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, однак у судове засідання не з`явилася, але надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, просила відмовити у задоволенні позову.

Відповідач заступник директора Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті начальника відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Сидоренко А.В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Арцизького відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, однак в судове засідання не з`явилися, про причини неявки в судове засідання суд не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за їх відсутності, пояснення до суду не подали.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, судом, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Мотивувальна частина

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають зі спорів фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій та бездіяльності, які повинні розглядатися в порядку, передбаченому Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши надані сторонами письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення, відповідно до статті 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі статтею 9 КАС України розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свобод в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, зокрема, з постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00013718 від 19 вересня 2023 року, вбачається, що заступником директора Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті начальника відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Сидоренком А.В., винесена постанова, якою позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34000,00 грн.

Згідно з вказаною вище постановою, 19 вересня 2023 року о 0 год. 14 хв., за адресою Т-16-27, км 72+890 Одеська область автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб марки «VOLVO VVN» (д.н.з. НОМЕР_1 ). Відповідальна особа допустила рух зазначеного вище транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 21,388% (8,555 т), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 т, навантаження на строєні осі транспортного засобу на 15,2% (3,192 т), при дозволеному максимальному навантаженню на строєні осі 21 тона та відстань між осями 1,3 м або менше, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 КУпАП.

Фіксація правопорушення здійснена в автоматичному режимі приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі «WIM 80», WAGA-WIM40, CRUA-08-VVE, свідоцтво про повірку транспортного засобу № UA.TR.113-0748/08F-22; 0747/08F-22 дійсне до 01 листопада 2023 року.

Як вбачається із фотознімків, доданих до оскаржуваної постанови, транспортний засіб є трьохвісним автомобілем (тягачем) з трьохвісним напівпричепом.

Так, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 11 січня 2008 року транспортний засіб «VOLVO VVN», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем, та згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 04 вересня 2012- транспортний засіб «KRONE» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 є «спеціалізований напівпричіп н/пр-контейнеровоз, переобладнаний пол.. у зміненій конструкції напівричеп для перевезення контейнерного типу 1А або 1 С встан. Куз. для перевезення сипких вантажів зав. Дубл. Таб. Відсутн.

Позивачем до суду надано протокол перевірки технічного стану транспортного засобу № 00787-03237-22 від 19 грудня 2022 року, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , а також протокол перевірки технічного стану транспортного засобу № 00787-03238-22 від 19 грудня 2022 року, згідно якого транспортний засіб «KRONE» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 переобладнаний пол. у зміненій конструкції напівричіп для перевезення контейнерного типу 1А або 1С встан. куз. для перевезення сипких вантажів.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Положеннями статті 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки на території України регулюються Правилами дорожнього руху України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР).

Статтею 53 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Пунктом 1.3 ПДР України регламентовано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з пунктом 1.9. ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

На виконання вимог абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10 вересня 2014 року «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).

Відповідно до пункту 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Укртрансбезпека у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (пункт 3 Положення).

Згідно з підпунктом 1 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування міському електричному, залізничному транспорті.

За приписами пункту 5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: 2) здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; 15) здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; 29) у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Згідно з пунктом 7 Положення Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, спеціалізовані та засоби вимірювальної техніки; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

За приписами пункту 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення перевірок на дорозі.

Відповідно до положень статті 229 КУпАП органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв`язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (стаття 119, частина друга статті 122-2, частини друга, третя статті 132-1, стаття 132-2, частина п`ята статті 133, частини перша, друга, четверта, п`ята і сьома статті 133-1, стаття 133-2, частина друга статті 134, абзаци четвертий, шостий та восьмий статті 135).

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 229 КУпАП від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право, зокрема: на автомобільному транспорті - посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (частина друга статті 122-2, частини друга, третя статті 132-1, стаття 132-2, частини перша, друга, четверта, п`ята і сьома статті 133-1, стаття 133-2).

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з підпунктами «б» «в» пункту 22.5 ПДР України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (19 вересня 2023 року) рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичною масидля типу транспортного засобу: трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом для автомобільних доріг державного значення40 тон, навантаження на строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями 1,3 метра або менше для автомобільних доріг державного значення21 тони.

Приписами частини 2 статті 132-1 КУпАП визначено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».

Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами «б» та «в» цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.

Згідно із пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними упункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

При цьому, матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності у позивача дозволів на рух таких транспортних засобів автомобільними дорогами України з перевищенням допустимих вагових параметрів або внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів.

Водночас у Правилах перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 січня 1997 року за № 363 (надалі - Наказ №363), дано визначення н/причеп-контейнеровоз - транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій контейнерів.

Також, наказом № 363 наведено визначення: вантажний контейнер - одиниця транспортного обладнання багаторазового використання, призначена для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручна для механізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження (внутрішній об`єм дорівнює 1 куб.м і більше).

Стосовно доводів позивача, що належний йому транспортний засіб є спеціалізованим сідловим тягачем, тип напівпричепу-контейнеровоз, а отже відповідно до пункту 22.5 ПДР масою перевищення для такого транспортного засобу є понад 44 тони, суд вважає такі висновки помилковими з наступних підстав.

Відповідно до пункту 17.1 - 17.5 Наказу № 363, універсальні автомобільні контейнери призначені для перевезення дрібних партій вантажів без тари, у первинній або у полегшеній тарі. В цих контейнерах перевозяться продовольчі і промислові товари широкого споживання, продукція виробничо-технічного призначення, сільськогосподарські продукти і домашні речі громадян.

Забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів.

Окремі вантажні місця, які подаються для перевезення в контейнері, мають бути масою не більше 80 кг.

Спеціальні контейнери належать вантажовідправникам і вантажоодержувачам та призначаються для перевезення автомобільним транспортом певних видів вантажів, які потребують додержання особливих умов під час транспортування.

Універсальні автомобільні контейнери, що належать Перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об`єм контейнера, куб. м; місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера.

Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера.

Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов`язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об`єм контейнера (куб. м).

Крім цього, відповідно до вимог пункту 17.15 Наказу № 363 після завантаження вантажу вантажовідправник повинен зачинити контейнер, закріпити ручку замка контейнера дротом діаметром не менше 2 мм, опломбувати контейнер у порядку, передбаченому розділом 9 цих Правил навісити бірку довжиною 120-150 мм і шириною 80-100 мм, на якій зазначаються пункти відправлення та призначення вантажу і найменування вантажоодержувача.

Відповідно до вимог законодавства забороняється перевезення вантажів у контейнерах, які завантажені з порушенням Міжнародної конвенції щодо безпечних контейнерів.

Крім того, з фотознімків, які були додані до оскаржуваної постанови, встановлено, що вказаний у постанові сідловий тягач з напівпричепом перевозив предмет з ознаками контейнеру, до конструкції якого внесено зміни - додано тентований верх. Вказаний предмет не містив маркування та пломбування.

При цьому, позивачем до матеріалів справи не долучено належних доказів, що під час проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, який належить позивачу, здійснювалися безпечні вантажні перевезення в контейнері згідно з їх призначенням.

Відповідно до пунктів 17.2 - 17.5 Наказу № 363, забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів.

Крім того, позивачем не надано належних та відповідних доказів, що під час проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача здійснювалось безпечне вантажне перевезення в контейнері згідно з їх призначенням, крім того, позивачем в позовній заяві зазначено, що перевозився сипучий вантаж зерно.

Відтак перевезення позивачем вантажу не є контейнерним перевезенням в розумінні положень чинного законодавства.

Таким чином, посилання позивача, що напівпричеп «KRONE» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , використовувався як контейнеровоз (згідно свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу), для яких граничне обмеження маси до 40 тон, адже вказаний напівпричеп немає маркування та пломбування, не використовувався як контейнеровоз, оскільки перевезення вантажу не здійснювалось у контейнері, на площадку для перевезення контейнерів установлено кузов із переобладнаного контейнеру (зрізано його верхню частину) з метою збільшення ваги перевезення вантажу. Така зміна функціонального призначення контейнеровоза не надає позивачу можливості збільшити норматив навантаження транспортного засобу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач здійснював вантажні перевезення транспортним засобом, який не використовувався в момент зафіксованого порушення як контейнеровоз, тому фактична маса такого транспортного засобу повинна бути не більше 40 тон.

Висновок суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29 січня 2020 року у справі № 814/1460/16.

Щодо посилання позивача на незаконність складання оскаржуваної постанови відносно нього, оскільки транспортний засіб зареєстрований за ТОВ «БП Штирбулови».

Судом встановлено, що оскаржувана постанова складені у відношенні ОСОБА_1 , позивача у справі, оскільки він є керівником (директором) ТОВ «БП Штирбулови» та відповідальною особою.

Керівником у товаристві з обмеженою/додатковою відповідальністю є одноосібний виконавчий орган або голова колегіального виконавчого органу.

Відповідно до частини 1 статті 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3цього Кодексу.

Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, статтею 279-3 КУпАП передбачено, що відповідальна особа, зазначена участині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Отже, з системного аналізу наведених вище норм Кодексу України про адміністративні правопорушення слідує, що за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.

При цьому, слід зауважити про те, що така особа може бути звільнена від адміністративної відповідальності лише в 2-х випадках:

- якщо надасть документальне підтвердження того факту, що до моменту вчинення адміністративного правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, які належать її транспортному засобу;

- якщо особа, яка фактично керувала транспортним засобом і вчинила адміністративне правопорушення на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Відповідно до положень статті 14-2 КУпАП статусу відповідальної особи може набути і належний користувач транспортного засобу, якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, наприклад водій.

Судом встановлено, що згідно з Єдиним реєстром юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців керівником ТОВ «БП Штирбулови» є ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вищезазначена постанова у відносно ОСОБА_2 складена правомірно, оскільки ОСОБА_1 у розумінні статті 14-3 КУпАП є відповідальною особою щодо вищезазначених автомобілів, оскільки є керівником (директором) ТОВ «БП Штирбулови», яке є власником вищезазначених транспортних засобів.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, остання містить всю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та Порядком № 1174. Крім того, постанова містить відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації.

Також, суд вважає, що оскаржувана постановамістить всі необхідні відомості.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком № 1174, затвердженим постановою КМУ від 27 грудня 2019 року

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1174 фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.

Пунктами 11-17 Порядку № 1174 визначено, що автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.

Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.

Метадані повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).

Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли.

Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Процедуру оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті відповідно до покладених на них повноважень матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, визначено Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року № 512.

Пунктом 1 Розділу ІІ Інструкції № 512 передбачено, що уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою та третьою статті 132-1 КУпАП. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.

Згідно пунктом 2 Розділу ІІ Інструкції № 512 уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, необхідного для об`єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.

Пунктом 3 Розділу ІІ Інструкції № 512 передбачено, що під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.

Таким чином, враховуючи, що сформована системою в автоматичному режимі постанова виноситься без складання протоколу про адміністративне правопорушення, що передбачено пунктом 3 Розділу ІІ Інструкції № 512, а також враховуючи, що ні Порядком № 1174, а ні Інструкцією № 512 не передбачено перед винесенням постанови складення будь-яких інших матеріалів (актів, довідок зважування тощо), можливість перевірити правомірність притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 132-1 КУпАП виникає у уповноваженої на те особи, в тому числі суду, на підставі дослідження інформації від автоматичних пунктів, яка передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.

Оскаржувана постанова повністю відповідає Додатку 1 до Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, яка затвердженанаказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року № 512.

Відповідність вагового обладнання установленим стандартам підтверджується наданими відповідачем документами, зокрема, 1) прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі «WIM 80», WAGA-WIM40, CRUA-08-VVE, яким здійснювалась фіксація правопорушення в автоматичному режимі за адресою Т-16-27, км 72+890 Одеська область, є справним та придатним до експлуатації, що підтверджується сертифікатом відповідності № UA.TR.113-0748/08F-22 від 02 листопада 2022 року та сертифікатом перевірки типу № UA.TR.113-0748-21 від 29 грудня 2021 року.

Що ж стосується відсутності інформації про напівпричіп, то суд звертає увагу, що у спірній постанові викладена суть правопорушення та чітко зазначено про рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пункті 22.5 ПДР України.

Факт не зазначення у постанові наведених позивачем параметрів сам по собі не спростовує суті вчиненого правопорушення - рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених у пункті 22.5 ПДР України.

В свою чергу, суд вважає необґрунтованим доводи позивача про те, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам, оскільки не містить марки, моделі, державного номерного знаку причепу так як дана інформація міститься в інформаційно-телекомунікаційній системі у вигляді метаданих.

У відповідності до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 640/11468/20, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення.

Аналогічний правовий висновок був неодноразово викладений у постановах Верховного Суду від 11 травня 2022 року у справі № 400/1510/19, від 05 липня 2022 року у справі № 522/3740/20, від 27 вересня 2022 рокуу справі № 320/1510/20, від 03 жовтня 2022 року у справі № 400/1510/19, від 01 листопада 2022 року у справі № 640/6452/19 та від 18 січня 2023 року у справі № 500/26/22.

Так, Верховний Суд у постанові від 16 березня 2023 року у справі № 400/4409/21 зазначив, що визнання протиправним рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, яке спрямоване на захист суспільних інтересів, внаслідок застосування судами надмірного формалізму може призвести до таких наслідків, як, зокрема, нанесення суттєвої шкоди суспільним інтересам або уникнення правопорушником обов`язку виконувати або дотримуватися законодавства.

При цьому, на відміну від надмірного формалізму, застосування судами підходу до вирішення спору, що ґрунтується на засадах, визначених статтею 2 КАС України, передбачає: винесення рішення суду у межах суддівського розсуду (дискреції суду), керуючись верховенством права (справедливістю); забезпечення мотивованості рішення суду шляхом оцінки: причин, які призвели до процедурних порушень; наслідків, до яких призвели ці процедурні порушення; можливості безпосередньо у судовому процесі усунути процедурні порушення; добросовісності чи недобросовісності суб`єкта, який допустив процедурні порушення; застосування трискладового тесту вирішення публічно правового спору, який передбачає, що суд, приймаючи рішення у межах суддівського розсуду (дискреції суду), перевіряє його на відповідність (несуперечність) принципам національної безпеки, суспільного інтересу, ефективності захисту порушеного права особи).

У вказаній постанові Верховний Суд при визначення підходів до відмежування формалізму від надмірного формалізму, зокрема, наголосив на тому, що якщо є доступ до суду, «правопорушник» доводить, у першу чергу, сам факт відсутності правопорушення, що дозволяє суду оцінити суть відповідного правопорушення.

Також, висновки щодо відсутності номеру напівпричепу викладені, зокрема, у постановах П`ятого апеляційного адміністративного суду у справах № 514/209/22, № 514/105/22, № 514/129/22 та № 513/1085/22.

Інформація, яка формує об`єктивну сторону порушення, міститься не лише в постанові, але й підтверджується інформаційними файлами і даними фотофіксації (додаються). Інформація стосовно зважування міститься в інформаційній карті габаритно-вагового контролю, яка безпосередньо формується автоматичним пунктом та надсилається уповноваженій посадовій особі, яка здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення, у вигляді метаданих та використовується нею при встановленні події та складу адміністративного правопорушення, відображає, як саме відбувається розгляд справи про адміністративне правопорушення. Так, в інформаційній карті габаритно-вагового контролю відображено дані про кількість осей транспортного засобу, відстань між осями, навантаження на кожну вісь, висоту, довжину, ширину транспортного засобу, перевищення габаритів, перевищення ваги, температуру повітря, повну масу, шинність, клас транспортного засобу, загальну масу транспортного засобу тощо.

Як уже зазначалося судом та підтверджується матеріалами даної справи, у спірній постанові серії АА № 00013718 від 19 вересня 2023 року встановлено перевищення загальної маси транспортного засобу на 21,388% (8,555 т), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 т, навантаження на строєні осі транспортного засобу на 15,2% (3,192 т), при дозволеному максимальному навантаженню на строєні осі 21 т та відстань між осями 1,3 м або менше, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 КУпАП.

В оскаржуваній постанові в графі фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу вказані всі зафіксовані показники, зокрема, кількість вісей, спарені колеса, відстань між осями, навантаження на вісь, загальна маса.

Також, оскаржувана постанова містить формулу розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

В оскаржуваній постанові також зазначено виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортних засобів, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що Державною службою України з безпеки на транспорті, як суб`єктом владних повноважень, на якого частиною 2 статті 77 КАС України покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятого ним рішення, доведено рух транспортного засобу марки «VOLVO VVN», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «KRONE» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , із перевищенням нормативних параметрів, визначених пункті 22.5 ПДР України, за що спірною постановою ОСОБА_1 притягнутодо адміністративної відповідальності, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування постанови серії АА № 00013718 від 19 вересня 2023 року.

Керуючись статтями 2, 5-14, 20, 72, 77, 90, 229, 241-246, 250, 251, 262, 280, 283, 286, 293, 295 КАС України, суд, -

ухвалив:

У задоволенніпозову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 2 статті 299 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області Гусєва Н.Д.