Ухвала суду № 122450942, 21.10.2024, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/1178/24

Провадження 2/193/338/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року смт.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючогосудді Кравченко Н.О.,

за участі секретаря судового засідання Ратушної В.В.,

розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданнів залісуду всел.СофіївкаДніпропетровської областіцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

в с т а н о в и в :

До Софіївськогорайонного судуДніпропетровської областінадійшли матеріалипозовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою суду від 11 липня 2024 року відкрито провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

21 жовтня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Остапенко Олександр Миколайович подав уточнений позов, в якому просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк терміном у три місяці, з часу вступу рішення суду в законну силу, для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка знаходиться на території Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Остапенко О.М. у підготовче судове засідання не з`явились, хоча були належно повідомлені про час та місце розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник в підготовче судове засідання не з`явилися, хоча були належно повідомлені про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку в судове засідання всіх учасників справи.

Як вбачається із змісту уточненої позовної заяви представник позивача просить визначити позивачу ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на земельну ділянку , що знаходиться на території Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.

Таким чином, зі змісту уточнень позовної заяви вбачається, що предметом позову є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відносно спадщини, що складається із нерухомого майна, а саме земельної ділянки, що розташована на території Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.

Цивільний процесуальний кодексу України(даліЦПК України) виділяє декілька видів територіальної підсудності: загальна (залежно від місця проживання фізичної чи місцезнаходження юридичної особи), альтернативна (за вибором позивача), договірна (за угодою між сторонами), виключна (залежно від характеру спірного правовідношення), за зв`язком справ.

Відповідно до ч.1ст.30 ЦПК Українивизначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудність пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.

Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорії справ.

ВССУ у своєму листі №6-47/0/9-12 від 10 липня 2012 року (далі - лист ВССУ № 6-47/0/9-12) зазначає, що територіальна підсудність визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноважень суду першої інстанції (статті 108-114 ЦПК України).Стаття 109 ЦПК Українивизначає підсудність справ за місцезнаходженням відповідача, а стаття 114ЦПК України правила виключної підсудності. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьоїстатті 1272 Цивільного кодексу України(даліЦК України) При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи щодо спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність в матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленомуЦК Українизвернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається, що він прийняв спадщину. Відповідно до статті 66 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за місцем відкриття спадщини. На позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності, і вони пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини, якщо такі позови виникають з приводу нерухомого майна.

З урахуванням викладеного, на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред`являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.

Крім цього, відповідно до п.42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» передбачено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті364,367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті370,372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Таким чином спір, що виник між сторонами має предметом встановлення наявності поважних причин для пропуску строку для прийняття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини та має виключну підсудність, тобто повинен розглядатися за місцем знаходження нерухомого майна, а саме земельної ділянки, що знаходиться на території Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, та є підсудністю Криворізького районного суду Дніпропетровської області.

Згідно п. 1 ч. 1.ст. 31 ЦПК Українисуд передає справу на розгляд іншого суду якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Усі справи, що підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, розглядаються судом за встановленими правилами підсудності, а їх порушення є ознакою незаконності рішення. ЗгідноКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод,Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Відповідно до ч. 3ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Згідност. 32 ЦПК Україниспори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленомустаттею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи, що поданий позов територіально не підсудний Софіївському районному суду Дніпропетровської області, а підсудний Криворізькому районному суду Дніпропетровської області, суд вважає за необхідне дану цивільну справу передати за підсудністю .

Керуючись ст.ст.30,31,187,258-261 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини передати за підсудністю до Криворізького районного суду Дніпропетровської області (пр-т Миру, буд. 5а, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області).

Роз`яснити учасникам справи, що передача справи, з підстав зазначених в ухвалі, здійснюється не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а, в разі подання скарги, не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н.О.Кравченко