Рішення № 122446227, 18.10.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2024 року справа № 580/8016/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо ненарахування та не виплатити компенсації за втрату частини пенсії згідно з Законом України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 16.05.2012 до 21.02.2024 на суму пенсії? ?66 742,45 грн;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 , згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 16.05.2012 до 21.02.2024 на суму пенсії 66 742,45 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що на її думку відповідач протиправно відмовив у виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з 16.05.2012 до 21.02.2024 на суму пенсії 66 742,45 грн через знецінення коштів внаслідок інфляції, відповідності до Закону №2050-ІІІ та Порядку №159.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав, проти його задоволення заперечив, надав до суду письмовий відзив на позов та зазначив, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 у справі №580/4897/23, яке набрало законної сили 17.10.2023, було виконано Головним управлінням в розумні строки, належним чином та в повному обсязі. Донарахована 08.02.2024 пенсія позивачу носить разовий характер і була виплачена в повному обсязі одним платежем 21.02.2024, тобто в місяці нарахування, що свідчить про відсутність затримки у виплаті коштів. З огляду на вищевказане, вимога позивача здійснити нарахування та виплату компенсації за втрату частини пенсії є безпідставною, необґрунтованою та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства, а тому не підлягає до задоволення.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Судом із матеріалів справи встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію по інвалідності.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 у справі №580/4897/23 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 05.05.2023 №97109015401 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з моменту її призначення, з 16.05.2012, виходячи з наявного страхового стажу із додаванням до нього часу вимушеного прогулу за період з 17.12.2005 до 03.06.2010. Зобов`язано Головне управління здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 16.05.2012 виходячи з наявного страхового стажу із додаванням до нього часу вимушеного прогулу ОСОБА_1 за період з 17.12.2005 до 03.06.2010, з урахуванням раніше проведених виплат. Вищевказане рішення було оскаржено Головним управлінням в апеляційному порядку.

На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 справі №580/4897/23 відповідачем, після отримання дозволу Пенсійного фонду України на проведення макетної обробки рішення суду, 08.02.2024 здійснено перерахунок пенсії позивача з 16.05.2012 виходячи з наявного страхового стажу із додаванням до нього часу вимушеного прогулу за період з 17.12.2005 до 03.06.2010, з урахуванням раніше проведених виплат.

Нараховано доплату пенсії за період з 16.05.2012 по 29.02.2024 в сумі 66 742,45 грн, яку згідно зі списком одержувачів пенсій для виплати заборгованості по судовим рішенням, що надійшли до органів ПФУ в Черкаській області та набрали законної сили 17.10.2023, додатковою відомістю позивачу виплачено на картковий рахунок через АТ КБ «Приватбанк» 21.02.2024.

Позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила здійснити нарахування та виплату їй компенсації втрати частини пенсії, у зв`язку з порушенням строків виплати йому заборгованості по пенсії, виплаченої на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 справі №580/4897/23.

Відповідач листом від 05.07.2024 №9221-8064/Т-05/8-2300/24 повідомив позивача про відсутність правових підстав для нарахування та виплати йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у відповідності до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано, що відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 46 Конституції України, передбачають, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов`язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовано Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-III та Порядком проведення компенсації громадянам трати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів її виплати, прийнятим для реалізації зазначеного Закону та затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

Відповідно до ст. 1 Закону України №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Зі змісту цієї норми вбачається, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як виплати грошового доходу у встановлені строки його виплати.

Так, ст. ст. 2, 3 Закону України №2050-ІІІ встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, - один і більше календарних місяців, за якого виникає право на компенсацію, - один і більше календарних місяців, та визначає поняття «доходи» - доходи громадян, які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).

Приписами ч. 2 ст. 2 Закону України №2050-ІІІ визначено, що під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).

Відтак, у розумінні Закону України №2050-ІІІ пенсія є доходом громадянина, вона не носить разового характеру навіть у випадку її присудження за рішенням суду. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого роду проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно з п. 1 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати №159, його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Пунктом 4 Порядку № 159 закріплено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням, правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

При цьому, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у ст. 3 Закону України №2050-ІІІ та п. 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 46 Закону №1058-IV, ст. 2 Закону України №2050-ІІІ та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Водночас, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у даній справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин, у розумінні положень ст. 1-3 Закону України №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159, дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.

Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права висловлений Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року (справа №336/4675/17), від 21 червня 2018 року (№523/1124/17), від 03 липня 2018 року (справа №521/940/17).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків виплати пенсії, оскільки у розумінні Закону України №2050-III пенсія є доходом громадянина, вона не носить разового характеру навіть у випадку її присудження за рішенням суду, і порушення строків її виплати означає втрату громадянином частини свого доходу, і нарахування та виплата пенсії позивачу відбулись на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 у справі №580/4897/23 у сумі 66 742,45 грн, а несвоєчасне нарахування і виплата таких сум відбулись саме з вини органу, що призначає і виплачує пенсію.

Аналогічний підхід до застосування вказаних норм Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати №159, висловлений Верховним Судом у постанові від 14 травня 2019 року (справа № 804/2994/18).

Крім того, суд враховує, що висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 759/9631/17, у якій суд зазначив, що: «Основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 55 Закону № 2262-XII, ст. 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у даній справі - органом Пенсійного фонду України) добровільно чи на виконання судового рішення».

Однак, суд звертає увагу, що судовим рішенням 14.07.2023 справі №580/4897/23, яке набрало законної сили 17.10.2023, встановлено протиправність відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з моменту її призначення, з 16.05.2012, виходячи з наявного страхового стажу із додаванням до нього часу вимушеного прогулу за період з 17.12.2005 до 03.06.2010.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що до 17.10.2023 (дати набрання законної сили рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 у справі №580/4897/23), у відповідача не виникло обов`язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії виходячи з наявного страхового стажу із додаванням до нього часу вимушеного прогулу за період з 17.12.2005 до 03.06.2010, тому періодами за які належить нарахувати та виплатити позивачу спірну компенсацію є з 17.10.2023 до дати фактичної виплати позивачу доплати пенсії на виконання вищезазначеного рішення суду №580/4897/23 - 21.02.2024, тому позов у цій частині позовних вимоги підлягає частковому задоволенню.

З урахуванням наведених обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають до частково задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати зі сплати судового збору розподілу не підлягають, оскільки позивач звільнена від його сплати на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 17.10.2023 до 21.02.2024 компенсації за втрату частини пенсії згідно з Законом України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 у справі №580/4897/23 на суму пенсії 66 742,45 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул.Смілянська 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 17.10.2023 до 21.02.2024 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії згідно з Законом України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 у справі №580/4897/23 на суму пенсії 66742,45 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ