Рішення № 122446117, 11.10.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2024 року справа № 580/7813/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі-відповідач-1) та Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі-відповідач-2), в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 232350007462 від 02.07.2024 р. про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 , до пільгового стажу за Списком №2 період роботи в комунальному некомерційному підприємстві «Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер Черкаської обласної ради» з 17.11.1997 по 02.07.2001 та з 16.04.2013 по 09.09.2019, а всього - 10 років 00 місяців 11 днів до пільгового стажу за Списком № 2 та призначити пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 з 25.06.2024 р., на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII, в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» під 02.03.2015 №213-УІП, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 рішенні №1-р/2020.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області прийнято рішення про відмову їй у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2, у зв`язку із недосягненням пенсійного віку та недостатністю пільгового стажу роботи. Вказане рішення позивач вважає протиправним, а тому звернулась до суду із цим позовом.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач-1 позов не визнав, проти його задоволення заперечив, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ), у віці 50 років 11 місяців 05 днів, вперше звернулася 25.06.2024 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком. Вказану заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області за принципом екстериторіальності, відповідно до Порядку № 22-1 та винесено рішення № 232350007462 від 02.07.2024 про відмову у призначенні пенсії в зв`язку з відсутністю пільгового стажу. Зазначено, що до розгляду не взято довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 60 від 25.06.2024 надану Комунальним некомерційним підприємством Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер Черкаської обласної ради за періоди роботи з 17.11.1997 по 02.07.2001 на посаді санітарки, молодшої медичної сестри та з 16.04.2013 по 09.09.2019 на посаді сестри-господині амбулаторно-поліклінічного відділення. Відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 від 17.11.1997 заявниця працювала з 16.04.2013 на посаді фасувальника аптеки, що не відповідає посаді, вказаної в пільговій довідці. Необхідно доопрацювати довідку № 60 від 25.06.2024 та підтвердити неврахований період пільгового стажу у встановленому порядку. Копію вказаного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області було направлено позивачу листом від 04.07.2024 № 2300-0204- 8/49373. Позивач, вдруге звернулася 08.07.2024 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком. До заяви було долучено оновлено довідку про пільговий стаж. Заява позивача від 08.07.2024 про призначення пенсії була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області за принципом екстериторіальності, відповідно до Порядку № 22-1 та винесено рішення № 232350007462 від 16.07.2024 про відмову у призначенні пенсії в зв`язку з недосягненням пенсійного віку. За результатами розгляду заяви встановлено, що страховий стаж особи 25 років 01 місяць 02 дні, пільговий стаж 18 років 09 місяців 18 днів. За доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано усі періоди. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомлено позивача про прийняте рішення листом від 22.07.2024 №2300-0204-8/53639. Крім того, відповідач-1 у відзиві зазначив, що у заявлених правовідносинах виконав функції з прийняття документів та інформування позивача про результати розгляду заяви про призначення пенсії. Безпосередній розгляд матеріалів, доданих до заяви позивача про призначення пенсії, обчислення стажу та прийняття акту владно-розпорядчого характеру (результат) у формі рішення здійснювали Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Відповідач-2 позов не визнав, проти його задоволення заперечив, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому серед іншого зазначив, що пільговий стаж позивача за Списком №2 на дату звернення відсутній (документально не підтверджений). Для підтвердження спірних періодів роботи, які входять до пільгового стажу позивачці необхідно було надати документи (уточнюючу довідку) передбачені п.20 Порядку № 637. Проте, своїм правом позивачка не скористалась. Документи підтверджуючи спірний період роботи, який входить до пільгового стажу за Списком №2 до органів Пенсійного фонду позивачкою, подано не було, а довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої комунальним некомерційним підприємством «Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер Черкаської обласної ради» від 25.06.2024 №60, не взято до уваги, оскільки посада, яка дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, зазначена у Довідці №60 за період з 16.04.2013 року не відповідає посаді вказаній у трудовій книжці НОМЕР_2 від 17.11.1997. Отже, у зв`язку з недосягненням позивачкою на дату звернення (25.06.2024) віку 55 років та відсутністю належним чином документального підтвердження пільгового стажу, що передбачено пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону №1058, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області, правомірно та обгрунтовано відмовлено позивачці в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач, 20.07.1973 р.н, що підтверджується паспортом громадянина України (ID-картка) № НОМЕР_3 , у віці 50 років, 25.06.2024 звернулась із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (із подальшими змінами та доповненнями) (далі- Порядок № 22-1) передбачено, що з 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунки пенсій в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.

Враховуючи зазначене, заява позивача від 25.06.2024 в порядку екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області, за результатом розгляду якої було прийнято рішення від 02.07.2024 №232350007462 про відмову у призначенні пенсії.

За змістом цього рішення вік позивача 50 років 11 місяців 5 днів, страховий стаж - 25 років 1 місяці 2 дні, пільговий стаж за Списком №2 0 років 0 місяців 0 днів. У рішенні також зазначено, що до розгляду не взято довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 60 від 25.06.2024, надану Комунальним некомерційним підприємством Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер Черкаської обласної ради за періоди роботи з 17.11.1997 по 02.07.2001 на посаді санітарки молодшої медичної сестри та з 16.04.2013 по 09.09.2019 на посаді сестри-господині амбулаторно-поліклінічного відділення. Відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 від 17.11.1997 заявниця працювала з 16.04.2013 на посаді фасувальника аптеки, що не відповідає посаді, вказаної в пільговій довідці. Необхідно доопрацювати довідку № 60 від 25.06.2024 та підтвердити неврахований період пільгового стажу у встановленому порядку. Враховуючи вищезазначене, прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю пільгового стажу.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 04.07.2024 № 2300-0204-8/49373 повідомлено позивачу, що на дату звернення за призначенням пенсії вона не досягла пенсійного віку 55 років, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах на даний час відсутнє. Враховуючи вищевикладене, прийнято рішення від 02.07.2024 № 232350007462 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю пільгового стажу.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Частиною 1 статті 4 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

3 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148-VIII, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:

«На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком№ 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».

За приписами статті 12 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XIІ) право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Натомість, згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно зі статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.

В пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 в справі «Щокін проти України» Європейський суд з справ людини як джерело права вказав, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. З посиланням на закріплений в законодавстві України принцип i dubio pro tributario, Європейський суд з прав людини зазначив, що органи державної влади повинні віддавати перевагу найбільш сприятливому для людини та громадянину тлумаченню національного законодавства.

Виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого ст. 8 Конституції України, така обов`язкова умова для призначення пенсії на пільгових умовах, як пенсійний вік, має застосовуватися в порядку, визначеному п. 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020 року. Таке застосування вищевказаних норм права усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.

Суд зазначає, що обрані відповідачем у даному спорі мотиви прийняття оскаржуваного рішення не враховують правила розв`язання колізій між діючими актами права однакової сили та з одного з того ж предмету із застосуванням приписів статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на користь невладного суб`єкта - приватної особи, тобто на користь позивача.

Так, розглядаючи заяву позивача про призначення пенсії, відповідач віддав перевагу найменш сприятливому для позивача тлумаченню законодавства, у зв`язку з чим, дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для призначення пенсії.

При прийнятті рішення суд враховує постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20, висновки якої є обов`язковими для застосування судом у цій справі.

Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

У зв`язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV- з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.

Оскільки, норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

Крім того, як слідує зі змісту спірного рішення, підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 стала також недостатність пільгового стажу, визначеного законом. До пільгового стажу за Списком № 2 не зараховано періоди роботи позивача з 17.11.1997 до 02.07.2001 та з 16.04.2013 до 09.09.2019 відповідно до? довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 60 від 25.06.2024, виданої Комунальним некомерційним підприємством Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер Черкаської обласної ради.

Суд встановив, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 , заповнена вперше 17.11.1997, містить, зокрема, такі записи про роботу ОСОБА_1 в комунальному некомерційному підприємстві «Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер Черкаської обласної ради», які стосуються спірного періоду:

- запис № 1 - 17.11.1997 зарахована на посаду санітарки (згідно наказу 76-к від 17.11.1997);

- запис № 2 - 01.02.1998 у зв`язку із зміною штатного розкладу переведена на посаду молодшої медичної сестри (санітарка) (згідно наказу № 1 від 27.01.1998);

- запис № 3 - 02.07.2001 звільнена по ст. 38 КЗпГІ України за власним бажанням (згідно наказу 40-К від 02.07.2001);

- запис №14 - 16.04.2013 прийнята прийнята па посаду фасувальника аптеки (згідно наказу 24-К від 16.04.2013);

- запис № 15 - 02.12.2013 переведена на посаду сестри-господині амбулаторно- поліклінічного відділення (згідно наказу 85-к від 28.11.2013);

- запис № 16 - 10.09.2019 переведена завідувачем господарства адміністративно- господарчої частини (згідно наказу 138-к від 09.09.2019).

Згідно з розрахунком стажу позивача (форма РС-право від 02.07.2024) період роботи з 17.11.1997 до 02.07.2001 та з 16.04.2013 до 09.09.2019 зараховано до загального страхового стажу позивача.

У довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 25.06.2024 №60, виданій комунальним некомерційним підприємством «Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер Черкаської обласної ради», зазначено, зокрема, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день в комунальному некомерційному підприємстві «Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер Черкаської обласної ради» у період з 17.11.1997 по 02.07.2001 на посаді санітарки, молодшої медичної сестри (санітарки) поліклініки та з 16.04.2013 по 09.09.2019 на посаді сестри-господині амбулаторно-поліклінічного відділення. Безпосередньо обслуговувала хворих на туберкульоз повний робочий день що передбачені Списком 2 розділ XXIV, код КП5132, підстава видачі довідки постанова КМУ від 11.03.1994 № 162, постанова КМУ від 16.01.2003 № 36 та постанова КМУ від 24.06.2016 №.461 (зі змінами № 479 від 04.04.2017, №341 кіп 10.05.2018, № 708 від 14.08 2019).

Підставами для видачі вказаної довідки зазначено: накази по кадрах, штатні розписи, особова картка працівника (фТІ-2), накази про підсумки атестації робочих місць, наказ Черкаського обласного протитуберкульозного диспансеру від 10.10.1997 № 103 Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці (з додатком), наказ КЗ «Черкаського обласного протитуберкульозного диспансеру» ЧОР 17 09 2017 № 164 "Про результати атестації робочих місць за умовами пращ амбулаторно-поліклінічного відділення» з додатком №2, наказ КНП «Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер Черкаської обласної ради» від 29.08.2017 №168 "Про результати атестації робочих місць за умовами праці амбулаторно-поліклінічного відділення" з додатком №2, висновки Державної експертизи умов праці: висновок від 12.10.2012 № 269, лист від 18.09.2017 №7967/.

Відповідно до статті 60 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявності трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі-Порядок № 637), передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Статтею 44 Закону № 1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого призначення пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Відповідно до частини 5 статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Згідно із частиною 1 статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, передбачених пунктами 1-3 цієї частини.

За змістом абзацу пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Пунктом 4.2 розділу IV Порядку № 22-1 встановлено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

За змістом пункту 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Пунктом 4.7 розділу IV Порядку 22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 02.07.2024 № 232350007462, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, було прийнято за результатами розгляду поданих позивачем документів з підстави, зокрема, недостатності пільгового стажу роботи позивача.

Періоди роботи позивача з 17.11.1997 до 02.07.2001 на посаді санітарки, молодшої медичної сестри (санітарки) поліклініки та з 16.04.2013 до 09.09.2019 на посаді сестри-господині амбулаторно-поліклінічного відділення та те, що позивач безпосередньо обслуговувала хворих на туберкульоз повний робочий день, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком 2, підтверджується довідкою № 60 від 25.06.2024 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданою комунальним некомерційним підприємством «Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер Черкаської обласної ради».

Частиною третьою статті 44 Закону № 1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідач-2, у разі незгоди з відомостями, зазначеними в документах позивача, має право на реалізацію повноважень, наданих йому частиною третьою статті 44 Закону №1058-IV, а саме: вимагати відповідні документи від підприємства, перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню тощо. Однак, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що відповідач-2, як суб`єкт владних повноважень скористався таким правом.

Відповідачами не доведено, що у довідці № 60 від 25.06.2024 зазначено недостовірні відомості щодо періодів роботи позивача з 17.11.1997 до 02.07.2001 та з 16.04.2013 до 09.09.2019. Копію акта перевірки, проведеної Пенсійним фондом України щодо достовірності даних цієї довідки, суду не надано.

У даному випадку позивач не може бути позбавлений права на пенсійне забезпечення через те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області не отримало (не витребовувало) та не перевірило деякі підтверджуючі документи про пільгові умови роботи позивача за період з 17.11.1997 до 02.07.2001, та з 16.04.2013 до 09.09.2019.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області не доведено вжиття всіх передбачених законодавством заходів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду заяви позивача.

Наведені обставини свідчать про неналежну перевірку наданих позивачем документів, незабезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду заяви позивача від 25.06.2024, відсутність належного обґрунтування рішення суб`єкта владних повноважень та передчасні висновки про недостатність у позивача пільгового стажу для призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, без належного дослідження документів та без врахування норм права, що регулюють спірні правовідносини.

За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність прийнятого відповідачем-2 рішення від 02.07.2024 № 232350007462 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах позивачу та наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та ухвалення рішення за заявою позивача від 25.06.2024 здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1.

З огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивача, що потягло за собою порушення прав позивача, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача-2, як визначеного суб`єкта призначення пенсії, зарахувати позивачу до пільгового стажу за Списком №2 період роботи в комунальному некомерційному підприємстві "Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер Черкаської обласної ради" з 17.11.1997 до 02.07.2001 та з 16.04.2013 до 09.09.2019, повторно розглянути заяву позивача від 25.06.2024 про призначення пенсії та прийняти рішення у встановленому порядку відповідно до норм чинного законодавства України, із урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.

Беручи до уваги, що відповідача-1 не було визначено органом призначення пенсії позивачу, підстави для задоволення позовних вимог, пред`явлених до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, відсутні.

Згідно із статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням наведених обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.

Згідно із частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Понесені позивачем судові витрати, підтверджені квитанцією від 06.08.2024 №4591-7670-1164-1676 в сумі 1211,20 грн про сплату судового збору за звернення до адміністративного суду із позовною заявою, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області пропорційно задоволеній частині позову половина суми, тобто 605,60 грн.

Керуючись статтями 2 ,6, 9, 14, 19, 76, 77, 139, 241-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 232350007462 від 02.07.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. Валентини Крицак, 6, м.Херсон, 73036, код ЄДРПОУ 21295057) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до пільгового стажу за Списком №2 період роботи в комунальному некомерційному підприємстві "Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер Черкаської обласної ради" з 17.11.1997 до 02.07.2001 та з 16.04.2013 до 09.09.2019, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.06.2024 про призначення пенсії та прийняти рішення у встановленому порядку відповідно до норм чинного законодавства України, із урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. Валентини Крицак, 6, м.Херсон, 73036, код ЄДРПОУ 21295057) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ