Рішення № 122445687, 21.10.2024, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 р. Справа № 520/24193/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування окремих положень рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати окремі положення рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №963430191949 від 30.05.2024 року про призначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а саме в частині визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 70 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді та в частині визначення суми середньомісячного заробітку;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок призначеного судді у відставці ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з 30 травня 2024 року в розмірі 204 390,00 грн середньомісячного заробітку та в розмірі 84% грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді, зарахувавши до стажу роботи, що дає судді право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, у повній сукупності: строкову службу у збройних силах СРСР, яка тривала з 28.10.1981 року по 15.12.1983 рік (2 роки 1 місяць 17 днів) (стор.5); половину строку навчання в Харківському юридичному інституті, яке тривало з 01.09.1984 по 30.06.1988 (1 рік 11 місяців) (стор.6); стаж роботи, що надає право для призначення на посаду судді (2 роки) (стор.14,46); стаж роботи на посаді судді з 21.02.1993 року по 21.05.2024 рік (31 рік 2 місяці 12 днів), що в загальному становить 37 років 2 місяці 29 днів;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 різницю між виплаченим щомісячним довічним утриманням судді в розмірі 70% суддівської винагороди судді та перерахованим у розмірі 84% суддівської винагороди судді за період з 30.05.2024 року по день здійснення перерахунку.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що пенсійним органом протиправно не здійснено перерахунок призначеного судді у відставці ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з 30 травня 2024 року в розмірі 204 390,00 грн середньомісячного заробітку та в розмірі 84% грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді, зарахувавши до стажу роботи, що дає судді право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, у повній сукупності: строкову службу у збройних силах СРСР, яка тривала з 28.10.1981 року по 15.12.1983 рік (2 роки 1 місяць 17 днів) (стор.5); половину строку навчання в Харківському юридичному інституті, яке тривало з 01.09.1984 по 30.06.1988 (1 рік 11 місяців) (стор.6); стаж роботи, що надає право для призначення на посаду судді (2 роки) (стор.14,46); стаж роботи на посаді судді з 21.02.1993 року по 21.05.2024 рік (31 рік 2 місяці 12 днів), що в загальному становить 37 років 2 місяці 29 днів. Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі без виклику сторін в судове засідання та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копію ухвали про відкриття провадження було надіслано відповідачу до його Електронного кабінету в системі "Електронний суд" та ним отримано, що підтверджено довідкою про доставку електронного листа.

Представником відповідача надіслано відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , рішенням ХІІ сесії Харківської обласної ради народних депутатів від 25.02.1993 року обраний суддею Фрунзенського районного суду міста Харкова.

Постановою Верховної Ради України від 15.05.2003 року № 809-IV обраний на посаду судді Фрунзенського районного суду міста Харкова безстроково.

07.05.2024 року рішенням Вищої ради правосуддя України № 1364/0/15-24 ОСОБА_1 було звільнено з посади судді Фрунзенського районного суду м. Харкова у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до рішення Вищої ради правосудця №1364/0/15-24 від 07.05.2024 року, загальний стаж ОСОБА_1 , який дає право на відставку, становить 37 років 2 місяці 29 днів, з яких:

Період проходження строкової військової служби - 2 роки 1 місяць 17 днів;

Половина строку навчання за денною формою - 1 рік 11 місяців;

Стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом а надавала право для призначення на посаду судді - 2 роки;

Час роботи на посаді судді - 31 рік 2 місяці 12 днів.

Територіальним управлінням державної судової адміністрації України у Харківській області видано позивачу довідку № 04-49/345 від 15.07.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно якої:

Посадовий оклад 113 550 грн.;

Доплата за вислугу років (70%) 79 485 грн.;

Доплата за перебування на адміністративній посаді в суді (10%) 11 355 грн.;

Суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання складає 204 390,00 грн. щомісячно.

22.07.2024 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою, в якій просив провести перерахунок та виплатити довічне грошове утримання, як судді у відставці згідно довідки Територіального управління державної судової адміністрації України у Харківській області видано позивачу довідку № 04-49/345 від 15.07.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, встановивши пенсію на рівні 84%.

Згідно перерахунку пенсії, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №963430191949 від 30.05.2024 року визначено пенсію у розмірі 70% щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, у розмірі 99 319,50 грн.

У відзиві на позов представником пенсійного органу зазначено, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці розраховано у розмірі 70% суддівської винагороди 141885,00 грн. згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 23.05.2024 №04-49/297 при стажі роботи на посаді судді 30 років 1 місяць згідно із ст. 142 Закону №1402-VIII.

Щодо права позивача на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, виходячи із суддівської винагороди судді, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень, визначеного станом на 1 січня 2024 року, у відзиві представником відповідача зазначено, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено на рівні 2102,00 грн. Згідно із Законами України «Про Державний бюджет України» на 2021, 2022, 2023 роки прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у порівнянні з 2020 роком залишено без змін - у розмірі 2102, 00 грн. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2024 становить 2102 грн.

Оскільки після 2020 року збільшення розміру складових суддівської винагороди, який працює на відповідній посаді, не відбулося, підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці немає.

Зміст позовної заяви свідчить, що позивач не погоджується з тим, що пенсійним органом протиправно визначено 70% розрахунку пенсії від заробітку, оскільки враховано до стажу роботи тільки стаж роботи судді в суді, тоді як зарахуванню підлягає весь стаж роботи, а саме 37 років згідно рішення Вищої ради правосуддя № 1364/0/15-24 від 07.05.2024 року. І тому відповідно до формули виходить 50% (20 років стажу) + 34% (17 років стажу * 2) = 84%, які повинні бути нараховані відповідачем, а також із неперерахунком щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із суддівської винагороди судді, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень, визначеного станом на 1 січня 2024 року, визначеного в довідці Територіального управління державної судової адміністрації України у Харківській області №04-49/345 від 15.07.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Надаючи оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з таких приписів чинного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 4 частини шостої статті 126 Конституції України передбачено, що підставами для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Відповідно до статті 112 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України.

Рішення про звільнення судді з посади ухвалює ВРП у порядку, встановленому Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

Як передбачено у частині першій статті 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати у відставку.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 листопада 2021 року у справі №9901/15/21 було сформульовано такий правовий висновок: «...при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж роботи судді в галузі права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у справі № 9901/302/19).

Виражене й закріплене в частині 2 статті 137 Закону № 1402-VIII положення (припис) про те, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, означає, що до стажу роботи на посаді судді і прирівняних до нього стажів роботи (абзац четвертий пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону N9 1402-У111) додається (може додаватися) ще один вид (чи види) роботи (професійної діяльності), який раніше не охоплювався поняттям стажу роботи на посаді судді.

Під цим стажем у вимірі чинного законодавчого визначення поняття «стале (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді», треба розуміти за якісними властивостями вид (види) певної роботи (професійної діяльності) в галузі права, який відрізняється від суддівської і прирівняної до неї роботи та має часові (кількісні) межі (строк роботи) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 8 жовтня 2020 року у справі № 9901/537/19).

Також Велика Палата Верховного Суду констатує, що вимоги до кандидатів на посаду судді були по-різному визначені законодавством України, що діяло на день їх призначення (обрання) на посаду судді, а тому такі вимоги можуть вважатися виправданою, обґрунтованою та справедливою підставою різниці при вирішенні питання щодо обчислення стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, залежно від змісту цих вимог, визначених законодавством, яке було чинним на час призначення (обрання) на посаду судді».

Аналогічну правову позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду також в постановах від 24 жовтня 2019 року у справі № 9901/2/19, від 17 вересня 2020 року у справі № 9901/302/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду

Слід звернути увагу, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання є єдиним, обраховується та встановлюється (з`ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 06.03.2018 у справі №308/6953/17, від 19.06.2018 у справі №243/4448/17, від 11.09.2018 у справі №428/4671/17, від 01.10.2018 у справі №541/503/17, від 17.10.2018 у справі №140/263/17, від 23.10.2018 у справі №686/10100/15-а. від 30.01.2020 у справі №592/3694/17, від 23.06.2022 у справі №420/1987/21, від 08.09.2022 у справі №380/10696/21.

Таким чином, Вища рада правосуддя є єдиним, конституційним органом, який при прийнятті рішення про звільнення судді у відставку обчислює необхідний стаж роботи на посаді судді, з якого і має розраховуватись та виплачуватись відповідне грошове утримання.

На підставі викладеного, до стажу роботи на посаді судді позивача, що дає йому право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, підлягає зарахуванню: період проходження строкової військової служби - 2 роки 1 місяць 17 днів; половина строку навчання за денною формою - 1 рік 11 місяців; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом а надавала право для призначення на посаду судді - 2 роки; час роботи на посаді судді - 31 рік 2 місяці 12 днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 84% від розміру суддівської винагороди.

Судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем призначено позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, проте неправильно визначено відсоток розміру суддівської винагороди 70% замість 84%.

Оскільки рішенням Вищої ради правосуддя № 1364/0/15-24 від 07.05.2024 року визначено, що загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , який дає право на відставку, становить 37 років 2 місяці 29 днів, в силу приписів ч. 3 ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, тому в даному випадку розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці повинен складати 84% суддівської винагороди (50% + 34% за повні 17 років).

В прохальній частині позову позивач просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок призначеного судді у відставці ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з 30 травня 2024 року.

Тоді як рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №963430191949 від 30.05.2024 року визначено пенсію у розмірі 70% щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з 23.05.2024 року.

Щодо права позивача на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, виходячи із суддівської винагороди судді, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень, визначеного станом на 1 січня 2024 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 142 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Згідно частин 4, 5 статті 142 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Статтею 130 Конституції України передбачено, що Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.

Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Аналогічні положення закріплені частиною 1 статті 135 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII, згідно якої суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

У частинах 2, 3 статті 135 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII передбачається, що суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема, судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Таким чином, Конституцією України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" закріплюються правові положення щодо способу визначення розміру суддівської винагороди, а саме встановлення розміру винагороди законом про судоустрій.

Разом із цим розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України "Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999 №966-XIV.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України від 15.07.1999 №966-XIV, прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Також, у цій статті Закону передбачається, що прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

У змісті наведеної норми Закону України від 15.07.1999 №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.

Статтею 4 Закону України від 15.07.1999 №966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Відповідно, Законом №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді". При цьому, судді Законом №966-XIV не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Натомість статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", разом із встановленням на 01 січня 2024 року прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 3028 гривень, був введений новий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2102 гривні.

Слід зазначити, що зміни до Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірному періоді, а також в Закон України від 15.07.1999 №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму, не вносилися.

Тому, для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди відсутні законні підстави.

Отже, Законом України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року. Указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій.

Аналогічні висновки щодо обчислення суддівської винагороди (обрання розрахункової величини прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року) сформовані у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2021 року по справі №400/2031/21, від 30 листопада 2021 року по справі №360/503/21, які у подальшому були підтримані Верховним Судом у постановах від 02.06.2023 у справі №400/4904/21, від 13.07.2023 у справі № 280/1233/22, від 24.07.2023 у справі №280/9563/21, від 25.07.2023 у справі №120/2006/22-а та від 26.07.2023 у справі №240/2978/22.

Також, виходячи з обставин цієї справи, слід враховувати, що право позивача на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, виходячи із суддівської винагороди судді, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень, визначеного станом на 01 січня 2024 року, встановлено в довідці Територіального управління державної судової адміністрації України у Харківській області №04-49/345 від 15.07.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

З метою належного захисту прав позивача, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №963430191949 від 30.05.2024 року про призначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в частині визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 70% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, та в частині визначення суми середньомісячного заробітку, зобов`язання Головного управління ПФУ в Харківській області провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з дати призначення 23.05.2024, із розрахунку 84% від суддівської винагороди судді, визначеної у довідці Територіального управління державної судової адміністрації України у Харківській області №04-49/345 від 15.07.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, 37 років 2 місяці 29 днів (період проходження строкової військової служби - 2 роки 1 місяць 17 днів; половина строку навчання за денною формою - 1 рік 11 місяців; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом а надавала право для призначення на посаду судді - 2 роки; час роботи на посаді судді - 31 рік 2 місяці 12 днів), з урахуванням виплачених сум.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень частини 8 статті 139 КАС України шляхом стягнення з відповідача на користь позивача судовий збір 968,96 грн.

Решта судового збору є надмірно сплаченою, за поверненням якого позивач має право звернутися до суду із відповідною заявою.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, адреса: майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №963430191949 від 30.05.2024 року про призначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в частині визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 70% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, та в частині визначення суми середньомісячного заробітку.

Зобов`язати Головне управління ПФУ в Харківській області провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з дати призначення 23.05.2024, із розрахунку 84% від суддівської винагороди судді, визначеної у довідці Територіального управління державної судової адміністрації України у Харківській області №04-49/345 від 15.07.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, 37 років 2 місяці 29 днів (період проходження строкової військової служби - 2 роки 1 місяць 17 днів; половина строку навчання за денною формою - 1 рік 11 місяців; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом а надавала право для призначення на посаду судді - 2 роки; час роботи на посаді судді - 31 рік 2 місяці 12 днів), з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.