Рішення № 122441498, 18.09.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/30202/23

Провадження № 2/761/3182/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Габунії М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

22 серпня 2023 року до суду надійшла вказана позовна заява.

В позовних вимогах позивач просить: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про споживчий кредит №037_090 від 01.02.2021 року в загальному розмірі 21 279,16 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.02.2021 року між АТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №037_090 за умовами якого позивач надав, а відповідач отримала кредит в розмірі 17 800,00 грн. на строк 60 місяців, з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 01.02.2026 року зі сплатою 56% річних.

Як зазначає позивач, він виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору, натомість відповідач взяті на себе зобов`язання в частині повернення грошових коштів не виконує, в строки, визначені кредитним договором, грошові кошти не повертає.

Станом на 19.07.2023 року існує заборгованість за кредитним договором в розмірі 21 279,16 грн., яка складається із: загальна сума простроченого кредиту (основного боргу) - 15 819,65 грн.; прострочені відсотки - 3 645,92 грн.; 3% річних від простроченої суми заборгованості по основному боргу - 811,00 грн.; 3% річних від простроченої суми заборгованості за відсотками - 208,87 грн.; інфляційні втрати від простроченої суми заборгованості по основному боргу - 591,88 грн.; інфляційні втрати від простроченої суми заборгованості по відсоткам - 201,84 грн.

А тому оскільки відповідач не сплачує заборгованість за договором, для захисту порушеного права позивач звернувся до суду з даним позовом.

Під час слухання справи, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.11.2023 року було закрито провадження у даній справі в частині вимог про стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат за договором про споживчий кредит №037_090 від 01.02.2021 року за період з 01.03.2021 року по 23.11.2021 року.

Постановою Київського апеляційного суду від 10.04.2024 року ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 10.11.2023 року залишено без змін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, направив на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, хоча належним чином повідомлена про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомила, відзив на заявлені вимоги до суду не направила.

А тому, враховуючи положення статті 223 ЦПК України суд продовжив слухання справи у відсутність сторін.

Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.02.2021 року між АТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №037_090.

Згідно п. 2.1 Договору, Банк зобов`язався надати Позичальнику на умовах цього Договору, а Позичальник має право отримати та зобов`язується належним чином використати і повернути в передбачені цим Договором строки кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Стаття 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Стаття 1048 ЦК України передбачає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позивач звертаючись до суду з даним позовом просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про споживчий кредит №037_090 від 01.02.2021 року в загальному розмірі 21 279,16 грн.

Як зазначив позивач та вбачається із розрахунків заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складається з:

- заборгованості за період з 01.03.2021 року по 14.07.2023 року за прострочений кредит в розмірі 15 819,65 грн.;

- заборгованості за період з 01.03.2021 року по 23.11.2021 року з прострочених нарахованих відсотків в розмірі 3 645,92 грн.;

- 3% річних від простроченої суми кредиту за період з 01.03.2021 року по 23.11.2021 року в розмірі 811,00 грн.;

- 3% річних від простроченої суми нарахованих відсотків за період з 01.03.2021 року по 23.11.2021 року в розмірі 208,87 грн.;

- інфляційних втрат від простроченої суми кредиту за період з 01.03.2021 року по листопад 2021 року в розмірі 591,88 грн.;

- інфляційних втрат від простроченої суми нарахованих відсотків за період з 01.03.2021 року по 31.10.2021 року в розмірі 201,84 грн.

Таким чином, вбачається, що всі розрахунки були проведені станом на листопад 2021 року. Будь-які нарахування після 23.11.2021 року позивач не здійснював.

Однак, як вже зазначалось судом, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.11.2023 року було закрито провадження по справі за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в частині вимог про стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат за договором про споживчий кредит №037_090 від 01.02.2021 року за період з 01.03.2021 року по 23.11.2021 року, оскільки рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20.04.2023 року у справі №761/6040/22 вже було вирішено вимоги щодо стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №037_090 від 01.02.2021 року за період з 01.03.2021 року по 23.11.2021 року.

Позивач не був позбавлений можливості оскаржити вказане рішення суду в апеляційному порядку.

Отже, оскільки в позовній заяві позивач вказав про суми заборгованості ОСОБА_1 станом на 19.07.2023 року, однак з розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем після 23.11.2021 року не нараховувались будь-які суми, ні відсотки, ні інфляційні, тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, 3% річних та інфляційних втрат.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 13, 77-81, 263, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Н.Г. Притула