Постанова № 122441412, 19.07.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/10088/24 3/760/3935/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2024 року суддя Солом`янського районного суду міста Києва Педенко А.М., розглянувши матеріали, які були направлені з Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 922490 від 23.04.2024 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

22.04.2024 року о 20 год. 30 хв. ОСОБА_1 , за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 , повторно, протягом року, вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері гр. ОСОБА_2 , а саме словесно ображав, чим міг завдати психічної шкоди психічному здоров`ю останньої, за що передбачено відповідальність ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Також під час складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення вказано його місце проживання, а також повідомлено його про місце розгляду справи. Таким чином, ОСОБА_1 безперечно розумів, що Солом`янським районним судом м. Києва будуть здійснюватися його виклики для розгляду вказаної справи. Будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових пояснень чи заперечення проти протоколу.

Крім того, на офіційному сайті Солом`янського районного суду м. Києва в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення справи до розгляду було зазначено дату, час та місце розгляду справи.

У п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/02) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Відтак, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст. 1, 245 КУпАП, та своєчасному розгляду справи в межах строків, які передбачені ст. 38 КУпАП.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина перша статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Згідно ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, відповідальність настає за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Пунктом 3 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Зазначене у цій же статті визначення пояснює, що психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими.

Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №922490 від 23.04.2024 року, рапортом оперативного чергового поліції від 23.04.2024 року, письмовими поясненнями потерпілої гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , копією постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 23.01.2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та іншими матеріалами справи у їх сукупності.

Доказів, які б спростували обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, суду не надано.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, повністю доведена та, за наведених вище обставин, підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості.

Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. При цьому, будь-які дані, які б спростовували чи ставили під сумнів досліджені докази, відсутні і не встановлені.

Суд вважає, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він, будучі особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2 КУпАП, повторного протягом року вчинив дії психологічного характеру, тобто насильство, пов`язане з діями одного члена родини на психіку іншого члену родини (погрози, образи).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, а його дії підпадають під ознаки правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він вчинив домашнє насильство психологічного характеру, будучи особою, яка раніше протягом року піддавалася адміністративному стягненню за ст. 173-2 КУпАП.

При призначенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: відповідно до протоколу ОСОБА_1 місце роботи не повідомив, раніше притягувався до адміністративної відповідальності.

Інших відомостей, які б характеризували особу суду не надано.

Обставин, що згідно ст.ст. 34-35 КУпАП, пом`якшують та обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи правопорушника, майнового стану, ступеню вини, обставин, що пом`якшують та обставин, що обтяжують його відповідальність, а також характеру вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, передбаченого санкцією ч. 2 ст.173-2 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст.40-1 КпАП України «Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення».

Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 33, 40-1, 173-2, 221, 276, 277, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) грн. 00 коп., який необхідно сплатити за реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/21081100, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, номер рахунку (IBAN):UA278999980313090106000026010, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081100, призначення платежу: адміністративний штраф.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн., який необхідно сплатити за реквізитами: Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998 ; Рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Солом`янський районний суд м. Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.

Постанова пред`являється до виконання протягом трьох місяців.

Суддя А.М. Педенко