Рішення № 12244122, 27.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/37727.10.10 За позовом                    Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» До відповідача           Відкритого акціонерного товариства «Трест «Міськбуд-4»в особі Будівельного управління № 15

Про                               стягнення 10042,72 грн.

                                                                                 Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача           Гавренко С.В. (за дов.)

Від відповідача           не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулась акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства трест «Міськбуд-4»в особі Будівельного управління № 15 заборгованості в сумі 10042,72 грн. за договором на постачання електричної енергії № 10599, о/р 10599 від 31.08.2007 р., а саме: 7868,62 грн. основного боргу, 1737,50 грн. інфляційних, 436,60 грн. трьох процентів річних.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену електричну енергію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2010 р. порушено провадження у справі № 17/377 та призначено її до розгляду на 13.10.2010 р..

Відповідач до суду не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2010 р. розгляд справи відкладався на 27.10.2010 р., у зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Про день та час проведення судових засідань сторона була повідомлена належним чином.

          За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи та матеріали, повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

31.08.2007 р. між акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(постачальником) та відкритим акціонерним товариством «Трест «Міськбуд-4»в особі будівельного управління № 15 (споживачем) було укладено договір № 10599 на постачання електричної енергії (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (пункт 1.1) постачальник продає електричну енергію споживачу відповідно до умов договору та додатків до договору, а споживач оплачує вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатків до договору, що є невід’ємною частиною останнього.

До вказаного Договору сторони уклали додатки № 1А, № 2.1, № 3А, № 4А, № 4Б, № 6Б, № 8А, № 9, № 10А, № 11, № 12.

Порядок розрахунків сторони погодили додатком 2.1 до Договору, а саме: відповідач зобов’язався щомісячно направляти свого представник до позивача для надання звіту за використану електроенергію та документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період, отримання розрахункових документів, які видаються на основі наданих звітів про використану електричну енергію за розрахунковий період з зазначенням дати надання звіту та дати отримання рахунку на сплату (акт приймання-передачі товарної продукції, рахунок-фактура). Крім того, споживач надає підписані акт про приймання-передачу товарної продукції, акт надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії та звіряння розрахунків за попередні періоди (пункт 5 додатку 2.1 до Договору).

Згідно з пунктом 13 додатку 2.1. до Договору відповідач зобов’язаний до 1-го числа поточного місяця здійснити оплату вартості активної електричної енергії поточного розрахункового періоду платежем розміром 100% від заявленого (договірного) обсягу активної електричної енергії на поточний розрахунковий період.

Відповідно до умов вказаного Договору позивач поставив відповідачеві активну електричну енергію за період з 01.10.2008 р. по 01.09.2010 р. на загальну суму 7868,62 грн.

Враховуючи переплату, яка існувала станом на жовтень 2008 року в сумі 3325,03 грн., заборгованість відповідача перед позивачем становить 7868,62 грн.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Інших доказів погашення заборгованості за поставлену позивачем електричну енергію відповідачем не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором за поставлену електричну енергію в сумі 7868,62 грн. належним чином доведений, документально обґрунтований і відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 7868,62 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), отже, є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Крім того, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов’язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційна складова боргу становить 1737,50 грн., три проценти річних - 436,60 грн.

Суд приймає розрахунок заборгованості, інфляційних та трьох процентів річних, наданий позивачем, як вірний.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Трест «Міськбуд-4»в особі будівельного управління № 15 (03035, м. Київ, вул. Червоноармійська (Велика Васильківська), 66-б, рахунок № 26004016236 в АБ «Аркада»м. Київ, МФО 322335, код 04013198) на користь акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, рахунок № 26000306201 у ВАТ «Ощадбанк»у м. Києві та Київський області, МФО 322669, код 00131305) 7868,62 грн. основного боргу, 1737,50 грн. інфляційних витрат, 436,60 грн. трьох процентів річних, 102 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                О.Г. Удалова

Рішення підписано 10.11.2010 р.