Рішення № 12243899, 02.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/46102.11.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

ДоКазеного підприємства «Кіровгеологія»Центральної геолого-пошукової експедиції

Простягнення заборгованості за спожиту теплову енергію 81304,26 грн. грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники сторін:

від позивача Гаркавенко С.В. –дов. № Д07/2010/06/03-1 від 03.06.2010 року

від відповідача Планида С.Г. –дов. № 2/706-12 від 20.01.2010 року

в судовому засіданні 02.11.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ та СУТЬ СПОРУ:

Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Казеного підприємства «Кіровгеологія»Центральної геолого-пошукової експедиції (далі - відповідач) 73982,83 грн. боргу, 4788,31 грн. пені, 1832,39 грн. інфляційних втрат, 700,73 грн. 3% річних, у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 520226 від 01.07.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2010 року Києва порушено провадження у справі №13/461, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 02.11.2010 року.

02.11.2010 року через канцелярію суду від відповідача надійшли письмові пояснення та платіжне доручення № 406 від 23.09.2010 року на суму 73982,83 грн., яким була погашена заборгованість перед позивачем.

В судове засідання, призначене на 02.11.2010 року, з’явилися представники сторін, які надали витребувані ухвалою суду додаткові письмові докази по справі.

В ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Відповідач повідомив суду про погашення основного боргу в розмірі 73982,83 грн. та просив суд про зменшення розміру пені.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (постачальник) та Казеним підприємством «Кіровгеологія»Центральної геолого-пошукової експедиції споживач) 01.07.2009 року було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 520226, відповідно до умов якого постачальник зобов’язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов’язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Згідно з п. 2.2.1. договору позивач зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води в обсягах зазначених в додатку № 1, яку згідно з п. 2.3.1 та п.2.3.2 договору відповідач зобов’язаний оплачувати в порядку, зазначеному у додатку № 4.

Відповідно до п.3 додатка № 4 до договору оплату спожитої теплової енергії споживач здійснює щомісячно не пізніше 28 числа поточного місяця.

Однак, взяті на себе зобов’язання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.02.2010 року по 01.06.2010 року виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.06.2010 року складає 73982,83 грн.

Поясненнями позивача, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом указаного періоду за договором теплової енергії на суму 73982,83 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту теплову енергію у сумі 73982,83 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання за договором та поставив відповідачу теплову енергію, а останній не виконав взяті на себе зобов’язання з оплати спожитої теплової енергії за зазначеним договором у спірний період та має перед позивачем заборгованість за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 520226 від 01.07.2009 року у сумі 73982,83 грн.

До прийняття рішення у справі відповідач надав докази, а позивач підтвердив, оплату боргу у сумі 73982,83 грн.

За таких обставин, в частині позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 73982,83 грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п1-1ч.1 ст.80 ГПК України.

Крім суми основного боргу позивач також просить стягнути з відповідача 700,73 грн. 3% річних та 1832,39 грн. інфляційних втрат, 4788,31 грн. пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати теплової енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 1832,39 грн. інфляційних втрат та 700,73 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Отже, вимоги позивача в частині стягнення 1832,39 грн. інфляційних втрат та 700,73 грн. 3% річних ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, і тому підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 7 додатку № 4 до договору сторони погодили, що у випадку наявності у споживача енергії боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця), йому нараховується пеня в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення до моменту повного погашення боргу, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством. Як вбачається з долученого до позовної заяви розрахунку, враховуючи вимоги ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, пеня була нарахована позивачем у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України.

Як передбачено ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перерахунок суми пені, а також дат поставок та проплат, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені з урахуванням обмеження нарахування пені подвійною обліковою ставкою НБУ підлягають задоволенню повністю, а саме в розмірі 4788,31 грн.

Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі відповідача, який порушив зобов'язання, суд має об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

При вирішенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені суд враховує, що розмір пені 4788,31 грн. значно перевищує збитки позивача від інфляційних процесів, внаслідок яких сума боргу знецінилась на 1832,39 грн.

Крім того, беручи до уваги тяжке матеріальне становище відповідача, викликане складним бюджетним процесом, відсутність тривалий час взагалі фінансування, і зокрема фінасування на погашення штрафних санкцій та наявність у відповідача заборгованості по заробітній платі перед працівниками що підтверджено витягом з офіційного сайту Київського міського центру зайнятості //www.dcz.gov.ua/kie/control/uk/publish/printable_article, суд вважає за необхідне використати надане йому право та зменшити розмір пені до 1,00 грн.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1.Провадження у справі в частині стягнення з Казеного підприємства «Кіровгеологія»Центральної геолого-пошукової експедиції основного боргу в розмірі 73982,83 грн. припинити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Казеного підприємства «Кіровгеологія»Центральної геолого-пошукової експедиції (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 8/9, код ЄДРПОУ 14308279) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(04050, м. Київ, вул.. Мельникова, 31, код ЄДРПОУ 26187764) 1 (одна),00 грн. пені, 700 (сімсот),73 грн. 3% річних, 1832 (одна тисяча вісімсот тридцять дві),39 грн. інфляційних втрат, 765 (сімсот шістдесят п’ять),17 грн. витрат по сплаті державного мита та 222 (двісті двадцять дві),10 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 09.11.10