Ухвала суду № 122438989, 15.10.2024, Чорнухинський районний суд Полтавської області

Справа № 549/289/24

Провадження № 1-кп/549/52/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 року Чорнухинський районний суд Полтавської області в складі

головуючої судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

законного представника ОСОБА_6 ,

потерпілої ОСОБА_7 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в селищі Чорнухи у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon» кримінальне провадження за обвинувальним актом за номером Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024175580000091 від 16 квітня 2024 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища ЧорнухиЛубенського району Полтавської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працює, на утриманні осіб не маючий, є особою з інвалідностю 3 групи загального захворювання, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, та ч.2 ст.190 КК України,

У С Т А Н О В И В :

На розгляді Чорнухинського районного суду Полтавської області знаходиться обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_5 вчинив шахрайство, зокрема: 21.10.2023 року ОСОБА_5 перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_7 в АДРЕСА_1 , при цьому між якими склалися довірчі відносини, переконавши ОСОБА_7 , в добропорядності своїх намірів отримав від останньої для ремонту два мобільні телефони марки Xiaomi Redmi Note 6 Pro.

Після цього, у ОСОБА_5 виник умисел направлений на заволодіння вищевказаними мобільними телефонами марки Xiaomi Redmi Note 6 Pro належних ОСОБА_7 , шляхом зловживання довірою останньої з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, повторно з корисливих мотивів, не збираючись повертати вказані мобільні телефони власнику ОСОБА_7 , звернув їх на свою користь продавши стороннім особам тобто заволодів мобільним телефонами марки Xiaomi Redmi Note 6 Pro вартість якого відповідно до експертизи № СЕ-19/117-24/6729-ТВ становить 601,67 гривень та мобільним телефоном марки Xiaomi Redmi Note 6 Pro вартість якого відповідно до експертизи СЕ-19/117-24/6727-ТВ становить 601,67 гривень, належних ОСОБА_7 , чим завдав потерпілій ОСОБА_7 , майнової шкоди на загальну суму 1203,34 гривень.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив усно клопотання щодо закриття кримінального провадження №12024175580000091 від 16 квітня 2024 року відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, та ч.2 ст.190 КК України в частині вчинення шахрайських дій ОСОБА_5 стосовно потерпілої ОСОБА_7 , на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Захисник ОСОБА_4 , законний представник обвинуваченого ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечували проти закриття провадження у справі в цій частині у зв`язку з декриміналізацією закону.

Потерпіла ОСОБА_7 у судовому засіданні не заперечувала проти закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_5 у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов такого.

За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права (ч.1 ст.3 КК України).

За змістом ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб (рішення у справах «Олександр Волков проти України», «C.G. та інші проти Болгарії» та ін.).

Відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить, в тому числі, і на судових органах, які застосовують та тлумачать закони (рішення у справах «Вєренцов проти України», «Кантоні проти Франції»).

Європейський суд з прав людини вважає, що стаття 7 Конвенції (nullum crimen, nulla poena sine lege) є важливою складовою принципу верховенства права. Він також підтвердив, що зазначена стаття Конвенції допускає принцип ретроспективності більш м`якого кримінального закону.

На цьому принципі ґрунтується правило, згідно з яким за наявності відмінностей між чинним на час вчинення злочину кримінальним законом та законом, який набрав чинності перед винесенням остаточного судового рішення, суди мають застосовувати той із них, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого (рішення у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року, заява № 10249/03).

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886-IX (далі Закон №3886-ІХ), який набрав чинності 09.08.2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто, до 3028 грн, а у 2023 році 2684 грн) є дрібним викраденням чужого майна, за яке настає відповідальність за ст.51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Тобто, з 09.08.2024 змінився «розмір крадіжки (в. т.ч. шахрайства)», який визначає кримінальну відповідальність за такі дії (раніше для кримінальної відповідальності вартість викраденого майна перевищувала 302,8 грн.).

Таким чином, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.

Як зазначалось вище, згідно з обвинувальним актом ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні шахрайства у жовтні 2023 року в сумі 1203 грн 34 коп , такі його дії кваліфікуються за ч.2 ст.190 КК України.

Згідно ч.3 ст.479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу.

Пунктом 4-1 частини 1 статті 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Суд вважає, що оскільки Законом №3886-ІХ підвищилась межа, з якої настає кримінальна відповідальність за шахрайство, то вказані обставини є у даному випадку підставою для закриття кримінального провадження за п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.

Скасування злочинності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: а) скасування норм Особливої частини Кримінального кодексу України; б) внесення змін до норм Особливої частини Кримінального кодексу України - включення до диспозицій додаткових ознак або виключення ознак, які були у попередній редакції норми; в) внесення змін до норм Загальної частини Кримінального кодексу України (наприклад, доповнення Кримінального кодексу України додатковою обставиною, що виключає злочинність діяння); г) нового офіційного тлумачення кримінально-правової норми, яке змінює обсяг забороненої цією нормою поведінки без зміни її змісту (без зміни "букви" закону).

Закон, який має зворотну дію в часі, поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання цим законом чинності та: а) не були притягнуті до кримінальної відповідальності (у цьому випадку кримінальна справа не може бути порушена у зв`язку з відсутністю події злочину); б) котрим пред`явлене обвинувачення у вчиненні злочину (кримінальна справа підлягає закриттю за відсутністю події злочину); в) засуджені обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, і відбувають покарання; г) відбули покарання, але мають непогашену чи незняту судимість.

Так, положеннями ст. 190 Кримінального кодексу України встановлено кримінальну відповідальність за заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).

У нормах Кримінального кодексу України не встановлено розміру вартості майна, що є предметом шахрайства.

Згідно з ч.1 ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення в редакції Закону № 3886-IX від 18 липня 2024 року, чинній з 09 серпня 2024 року, встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення в редакції Закону № 3886-IX від 18 липня 2024 року, чинній з 09 серпня 2024 року, встановлено адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пункт 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України передбачає, що, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, тобто у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» було установлено з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 2684 гривні 00 копійок.

Станом на 01 січня 2023 року розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, котрий рівняється до податкової соціальної пільги і береться за основу при визначенні мінімального розміру збитків, необхідного для кваліфікації вчиненого, як кримінально-каране шахрайство, було встановлено у сумі 1342 грн.

Таким чином, у разі спричинення у 2023 році внаслідок шахрайства суми збитків, що дорівнює чи менше 2684 грн. (1203,34), кримінальна відповідальність за таке діяння відсутня. Натомість вбачаються підстави для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП.

При цьому, сума збитків, заподіяних обвинуваченим ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_7 , становила менше, ніж 2684 грн, а саме на суму 1203,34 грн.

Тобто, стосовно вказаної потерпілої обвинуваченим ОСОБА_5 було вчинено не кримінальне правопорушення, передбачене ст. 190 КК України, а адміністративне правопорушення, передбачене ст.51 КУпАП.

Відповідно кримінальне провадження стосовно обвинуваченого в цій частині підлягає закриттю з одночасним направленням ухвали суду до сектору поліцейської діяльності №2 відділення поліції №1 Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області для вирішення питання щодо притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП.

Згідно зі ст. 147 Конституції України офіційне тлумачення законів України дає Конституційний Суд України.

Виходячи з положень рішення Конституційного Суду України від 13травня 1997 року № 1-зп/1997 щодо офіційного тлумачення ст. 58 Конституції України, конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному, загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

У абз. 3 п. 2, абз. 4 п. 3 мотивувальної частини рішення № 6-рп/2000 від 19 квітня 2000 року Конституційний Суд України офіційно розтлумачив положення ст. 58 Конституції України саме щодо зворотної дії в часі кримінально-правової норми, котра пом`якшує або скасовує відповідальність особи, вказавши, що це, зокрема, стосується випадків, коли в диспозиції норми зменшено коло предметів посягання; виключено із складу злочину якісь альтернативні суспільно-небезпечні наслідки; обмежено відповідальність особи шляхом конкретизації в бік звуження способу вчинення злочину; звужено зміст кваліфікуючих ознак тощо.

Пункт 4-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України визначає, що кримінальне провадження закривається у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

За таких обставин кримінальне провадження, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024175580000091 від 16 квітня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, за фактом вчинення шахрайських дій ОСОБА_5 стосовно потерпілого ОСОБА_7 підлягає закриттю.

При цьому, відповідно до ч. 8 ст. 38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Керуючись ст. ст.8,58 Конституції України, ст. ст.3,5 Кримінального кодексу України, ст. ст. 128, 129, п. 4-1 ч. 1 ст. 284, ст. ст. 350, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

ухвалив :

Кримінальне провадження, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024175580000091 від 16 квітня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.190 КК України, стосовно потерпілої ОСОБА_7 закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Продовжити судовий розгляд кримінального провадження, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024175580000091 від 16 квітня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, стосовно потерпілого ОСОБА_8 .

Копію ухвали направити до уповноваженого органу Національної поліції, а саме до сектору поліцейської діяльності №2 відділення поліції №1 Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області для вирішення питання щодо притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за наявності в його діях ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Учасники судового провадження мають право отримати копію ухвали в суді. Копія ухвали не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляції через Чорнухинський районний суд Полтавської області протягом семи днів з дня її оголошення або якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 18.10.2024. о 08.30

Суддя ОСОБА_1