Рішення № 12243779, 03.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/23403.11.10 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В.,

при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянувши матеріали

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Свемон -Центр"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України"

простягнення 32188,31 грн.

Представники сторін: від позивача Мерзлякова О.О. - представник; від відповідачаПохилько О.В. - представник. Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні

11.10.2010 оголошено перерву до 03.11.2010.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Свемон -Центр" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" заборгованості за договором підряду від 10.07.2009 на загальну суму 32188,31 грн.. у тому числі основного боргу у розмірі 27604,78 грн., пені у розмірі 1427,51 грн., втрати від інфляції у розмірі 2318,80 грн., 3% річних у розмірі 837,22 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов’язання за Договором підряду, оскільки своєчасно не здійснив розрахунок за виконані позивачем роботи. Станом на момент звернення до суду з позовом відповідач має заборгованість по Договору на загальну суму 27604,78 грн., яку позивач просить стягнути з урахуванням штрафних санкцій.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, представник в судовому засіданні жодних доказів не надав.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

10.07.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України", як замовником (відповідач) та Відкритим акціонерним товариством "Свемон -Центр", підрядником (позивач) укладено договір № 05/Пд/29 на виконання комплексу робіт по винесенню телефонної каналізації з під плями забудови по вул. Толстого, 35-39 Голосіївського району м. Києва, відповідно до якого підрядник, за завданням замовник, зобов‘язується в порядку і на умовах обумовлених в договору, на свій ризик, своїми силами і засобами виконати комплекс робі по винесенню телефонної каналізації .

Відповідно до п. 2.1, п. 2.2 Договору, загальна вартість комплексу робіт становить 42055,78 грн., вартість матеріалів становить 10255,78 грн.

Термін виконання робіт липень 2009- серпень 2009 року.

Згідно з п. 4.1, п. 4.3, п. 4.4 Договору замовник за 3 дні до початку робіт перераховує підряднику аванс у розмірі 50% від суми договору; оплата робіт здійснюється щомісячно на підставі акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3; оплата залишку здійснюється протягом 10 днів після закінчення робіт.

На виконання умов договору позивачем виконано роботи на загальну суму 39604,78 грн., що підтверджується актом за липень 2009 та довідкою за липень, підписаною та скріпленою печатками позивача та відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково розрахувався за виконані позивачем у липні 2009 роботи, а саме на суму 12000,00 грн.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем по договору складає 27604,78 грн., що також підтверджується актом звірки підписаним позивачем і відповідачем.

Відповідачем не надано доказів в підтвердження здійснення ним повної оплати вартості виконаних робіт.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ч.1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів повного виконання Договору щодо оплати робіт не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань на загальну суму 27604,78 грн. підтверджується матеріалами справи.

Крім того, позивач стягнути з відповідача пеню у розмірі 1427,51 грн. за період з 10.08.2009 по 09.02.2010, 3% річних у розмірі 837,22 грн. за період з 10.08.2009 по 13.08.2010, інфляційні втрати у розмірі 2318,80 грн. за період з 10.08.2009 по 31.03.2010.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойки, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов‘язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.2 Договору у разі затримки оплати виконаних робіт замовником, він сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ.

Перевіривши розрахунок пені позивача, суд визнає його вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, інфляційних втрат позивача, суд визнає його вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю на загальну суму 32188,31 грн.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" (02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 27А, код 34726705 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Відкритого акціонерного товариства "Свемон -Центр" (02152, м. Київ, вул. Бучми, 5, код 01190422) заборгованість на загальну суму 32188 (тридцять дві тисячі сто вісімдесят вісім) грн. 31 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 321 (триста двадцять одна) грн.88 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Повернути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Свемон -Центр" (02152, м. Київ, вул. Бучми, 5, код 01190422) надмірно сплачене державне мито у розмірі 0 (нуль) грн.02 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяВ.В. Джарти

Дата підписання 08.11.10