Рішення № 12243738, 25.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 44/55325.10.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “УСПОТ ЛТД”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Коломбо”

Про стягнення 208775, 68 грн.

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

Від позивачаБакун А.Ю. –представник

Від відповідача не з’явився Рішення винесено у судовому засіданні 25.10.2010р. оскільки у судовому засіданні 12.10.2010р. розгляд справи було відкладено у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 25 жовтня 2010 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “УСПОТ ЛТД” (далі –позивач) звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Коломбо”(далі –відповідача) заборгованості в сумі 207030, 41 грн. заборгованості по договору про переведення боргу № 01/07/10/5 від 01.07.2010р. та 1745, 27 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.08.2010р. порушено провадження у справі № 44/553 та призначено розгляд справи на 12.10.2010р.

Ухвалою суду від 12.10.2010р. розгляд справи відкладено на 25.10.2010р. за клопотанням відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позовну заяву не надав, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про причини неявки свого представника суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи, заслухавши його представника, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2009р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бухта Изобилия»укладено договір оренди № 5-МК/09 (основний договір).

01.07.2010р. між позивачем, відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бухта Изобилия»укладено договір № 01/07/10/11 (договір), відповідно до умов якого Товариством з обмеженою відповідальністю «Бухта Изобилия»переводить на відповідача борг у розмірі 207 030, 41 грн., що виник на підставі основного договору.

Пунктом 6 договору встановлено, що відповідач виконує грошове зобов’язання перед позивачем у строк до 12.08.2010р.

В порушення взятих на себе зобов’язань відповідач у встановлений договором строк не сплатив позивачеві передбачену договором заборгованість.

Відповідно до ст. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п. 3 договору позивач (кредитор за первісним зобов’язанням) не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником в основному договорі, і підписуючи зі своєї сторони цей договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених договором.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, позовні вимоги не оспорив, крім того в матеріалах справи наявний гарантійний лист відповідача від 09.08.2010р за вих. № 13, в якому відповідач визнає існування заборгованості перед позивачем за договором про переведення боргу № 01/07/10/11 від 01.07.2010р. в сумі 207 030 (двісті сім тисяч тридцять) грн. 41 коп. та зобов’язується її погасити протягом одного місяця з моменту підписання вказаного листа.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1745,27 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до п. 8 договору, за несвоєчасне виконання зобов’язань винна сторона сплачує за кожен день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент невиконання зобов’язань, від суми несплаченого платежу.

Згідно ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

При дослідження матеріалів справи судом виявлено, що при здійсненні розрахунку пені позивачем не враховано, що строк виконання зобов’язання настав 12 серпня 2010р.

Враховуючи, що факт прострочення виконання зобов’язання судом встановлено, то вимоги позивача про нарахування пені задовольняються судом частково у розмірі 608,72 грн.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про часткову обґрунтованість вимог позивача, позов визнається таким, що підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 520, 525, 526, 530, 610 - 612, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Коломбо” (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 28/1; код ЄДРПОУ 35900079) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УСПОТ ЛТД” (07454, Київська область, Броварський район, с.Требухів, вул. Броварська, б. 56 с; код ЄДРПОУ 35900079) 207 030 (двісті сім тисяч тридцять) грн. 41 коп. заборгованості, 608 (шістсот вісім) грн. 72 коп. пені, 2 076 (дві тисячі сімдесят шість) грн. 40 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 72 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Решту позовних вимог залишити без задоволення.

4. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя П.П. Чеберяк

Дата підписання рішення суду 08.11.2010р.