Рішення № 122435622, 16.10.2024, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/811/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року селище Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Миколайчука П.В.,

зі секретарем судових засідань Довгаленко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог та обґрунтування.

Позивач ТОВ «Коллект центр» в особі директора Ткаченко М. звернулося до суду з вказаним позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 5178095 від 27.09.2021 у сумі 48 824 грн. Також просить стягнути сплачений судовий збір в розмірі 3028 грн. та понесені витрати на правову допомогу в розмірі 13000 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 27.09.2021між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 5178095. Відповідно до договору сума (загальний розмір) кредиту становить 8 000 грн., строк надання кредиту - 30 днів з 27.09.2021 (строк кредитування), проценти за користування кредитом - 24 грн., які нараховуються за ставкою 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, процентна ставка - 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

13.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 13-01/2022-79, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит № 5178095 від 27.09.2021, що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Коллект центр» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023, в тому числі за договором про споживчий кредит № 5178095 від 27.09.2021, що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Позивач зазначає, що всупереч умов кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання та заборгованість за кредитом не погасив.

Заборгованість відповідача ОСОБА_1 за вказаним Договором станом на 02.07.2024 становить 48824 грн., з яких: 8 000 грн.сума неповернутого кредиту; 40 824 грн.відсотки за користування кредитом.

З метою захисту свого порушеного права позивач звернувся до суду з даним позовом.

Процесуальні рішення та дії у справі

Ухвалою судді Брусилівського районного суду Житомирської області від 03.07.2024 відкрито провадження в справі, розгляд справи ухвалено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином. 15.10.2024 до суду надав заяву в якій просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення в справі не заперечував та просив заявлені вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належними чином в порядку ст.ст.128-131ЦПК України шляхом надсилання ухвали про відкриття провадження та судових повісток на зареєстровану адресу проживання, які, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення вручені особисто. Про причини неявки суд не повідомляв, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи згідно із положеннямистатті 280 ЦПК України.

На підставі ст. ст. 211, 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

У відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, суд вважає, що позов є обґрунтованим, однак підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 27.09.2021 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 був укладений Договір про споживчий кредит № 5178095, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 8 000 грн. строком на 30 днів зі сплатою відсотків за користування в розмірі 24 грн., що підтверджується самим договором та паспортом споживчого кредиту (а.с. 5-9, 10).

27.09.2021 ОСОБА_1 заповнив Заявку-Анкету на отримання кредиту, відповідно до якої просила ТОВ «Мілоан» надати їй кредит на наступних умовах: сума кредиту8 000 грн, термін кредиту - 30 днів (а.с.11).

Згідно довідкипро ідентифікацію,виданої ТОВ" Мілоан ", ОСОБА_1 ідентифікований шляхом направлення одноразового ідентифікатора L80069 на зазначений ним номер телефону (а.с. 12).

Змістом платіжного доручення № 57337398 від 27.09.2021 підтверджується факт перерахування ТОВ «Мілоан» 8 000 грн. на картку отримувача ОСОБА_1 414949*44 (а.с.12 зворот).

Відповідно до відомості про щоденні нарахування та погашення за Договором про споживчий кредит № 5178095 від 27.09.2021, зробленого ТОВ «Мілоан», розмір заборгованості ОСОБА_1 , становить 32024 грн., з яких: 8 000 грн. заборгованість по основній сумі кредит, 24 024 грн. нараховані відсотки ( а.с.13-14).

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором про споживчий кредит № 5178095 від 27.09.2021, зробленого ТОВ «Вердикт капітал», розмір заборгованості ОСОБА_1 , становить 24800 грн., з яких: 8 000 грн. заборгованість по основній сумі кредит, 16 800 грн. нараховані відсотки ( а.с.15).

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором про споживчий кредит № 5178095 від 27.09.2021, зробленого ТОВ «Коллект центр», розмір заборгованості ОСОБА_1 , становить 48824 грн., з яких: 8 000 грн. заборгованість по основній сумі кредит, 40824 грн. нараховані відсотки ( а.с.16).

13.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 13-01/2022-79, за умовами якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «Вердикт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі і до відповідача (а.с. 17-19).

У Додатку №3 до Договору факторингу №13-01/2022-79 від 13.01.2022 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги міститься Реєстр боржників, право вимоги до яких перейшло від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Вердикт капітал», де серед інших боржників зазначається ОСОБА_1 , як боржник за Договором про споживчий кредит № 5178095 від 27.09.2021, на загальну суму 32 024 грн., до якої включено: 8 000 грн. -сума кредиту; 24 024 грн.заборгованість за відсотками. Дана обставина також підтверджується Витягом з Реєстру боржників до Договору №13-01/2022-79 від 13.01.2022 (а.с. 21, 22).

10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ "Коллект Центр" укладено договір факторингу № 10-03/2023/01, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» передає (відступає) ТОВ "Коллект Центр" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "Коллект Центр" приймає права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі і до відповідача (а.с. 23-25).

У Додатку №3 до Договору №10-03/2023/01 від 10.03.2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги міститься Реєстр боржників, право вимоги до яких перейшло від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект центр», де серед інших боржників ОСОБА_1 , як боржник за Договором про споживчий кредит № 5178095 від 27.09.2021, на загальну суму 48 824 грн., до якої включено: 8 000 грн. -сума кредиту; 40 824 грн.заборгованість за відсотками. Дана обставина також підтверджується Витягом з Реєстру боржників до Договору №10-03/2023/01 від 10.03.2023 (а.с. 27-28, 29).

Зміст спірних правовідносин та норми права, якими вони регулюються.

Між сторонами існує спір, що виник з кредитних правовідносин, які регулюються нормами цивільного права про зобов`язання та договір кредиту (позики), а також законами про споживче кредитування та права споживачів. Пункт 1 ч. 2 ст.11 ЦК України встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до пункту першого частини другоїстатті 11 ЦК Українипідставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із частинами першою і другоюстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно достатті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства.

Уст. 530 ЦК Українивизначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. ст.525,526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК Українивстановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зістаттею 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено законом або договором, або розірвання договору, сплата неустойки.

Відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627 ЦК України).

У частині першійстатті 1048 ЦК Українивизначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Відповідно частини першоїстатті 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За правилами ч. 1ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першоюст. 1077 ЦК Українивизначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату у будь-який передбачений договором спосіб, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у цивільній справі № 342/180/17 зроблено висновок про те, що оскільки фактично отримані та використані Позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, Банк має право вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої ним суми кредитних коштів.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

За правилами ч. 1ст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другійстатті 1050 ЦК України, відповідно до якої якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

За змістомст. 1048 ЦК Україниправо позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування позикоюприпиняється після спливу визначеного договором строку позикичи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначені висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року по справі № 300/438/18.

У постанові Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20 зроблено висновок, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1ст. 1048 ЦК Україниі охоронна норма ч. 2ст. 625 цього Кодексуне можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1ст. 1048 ЦК Українияк плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2ст. 625 ЦК Українияк грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Отже, у даній справі позикодавець має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до ч. 2ст. 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів, однак таких вимог позивач не заявляв.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Мотиви, з яких виходив суд та висновки суду.

Встановивши зміст спірних правовідносин та їх нормативно-право регулювання, дослідивши подані позивачем матеріали, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного.

Аналізуючи положення ч.1 ст. 638 ЦК України, ч.1 ст. 1054 ЦК України, ч.1 ст. 1047, ст. 1048 ЦК України та інші норми цивільного закону можна зробити висновок, щоістотними (основними) умовами кредитного договору є предметгрошові кошти (кредит) у визначеному розмірі, проценти за користування кредитом та строк, на який надається кредит. Умови щодо суми кредиту та розміру процентів становлять основне грошове зобов`язання у кредитному договорі, яке має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Кредитний договір може містити й інші (додаткові) умови, які випливають з його змісту та не суперечать закону, зокрема умови щодо відповідальності сторін, зміни процентної ставки, надання кредитотавцем додаткових та супутніх послуг тощо.

Судом встановлено, що 27.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 5178095 від 27.09.2021, в електронній формі. Так, з його копії вбачається, що ОСОБА_1 одержав від ТОВ «Мілоан» кредитні кошти у розмірі 8 000 грн.,строком на 30 календарних днів, тобто до 27.09.2021.За користування кредитом клієнт сплачує відсотки, визначені договором.

Згідно Додатку № 1 до вказаного вище договору загальна вартість позики визначена у розмірі 8024 грн.

Також з матеріалів справи встановлено, що строк кредитування був погоджений сторонами та становив 30 днів, розмір відсотків відповідно до умов договору становить 24 грн. за період з 27.09.2021 по 27.10.2021.

Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов`язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.

Відтак, надані позивачем розрахуноки заборгованості та витяги з реєстрів боржників до договорів факторингу не можуть вважатися належними доказами на підтвердження наявності заборгованості по відсоткам в сумі 40 800 грн.

Враховуючи ту обставину, що суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 повернув отримані кошти, та враховуючи умови Договору про споживчий кредит № 5178095 від 27.09.2021, на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за відсотками усумі саме 24 грн.

Таким чином, дослідивши наявні докази в їх сукупності, стягненню із ОСОБА_1 підлягає заборгованість за Договором про споживчий кредит № 5178095 від 27.09.2021 в розмірі 8 024 грн., з яких: 8 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 24 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Розподіл судових витрат

Згідно частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України).

Згідно частини 1статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 2 статті 141 ЦПК України).

Відповідно дост. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 497, 64 грн. (8024 грн. * 3 028 грн. / 48 824 грн., де 8 024 грн. сума задоволених судом вимог до стягнення, 3028 грн. сума сплаченого судового збору, 48 824 грн. сума заявлених позовних вимог).

Також, із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Коллект центр» понесло витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи в суді в розмірі 13 000 грн., що підтверджується договором №07-06/2024 про надання правничої допомоги від 07.06.2024, заявкою про надання юридичної допомоги № 313 від 07.06.2024, актом № 2 про надання юридичної допомоги від 10.06.2024, прайс листом Адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс» та платіжною інструкцією № 0440670000 від 11.06.2024 (а.с. 33-34, 35, 36, 37, 38).

Відповідно до частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підставі статті 141 ЦПК України, оскільки судом частково задоволено позов, витрати позивача на правничу допомогу також слід стягнути пропорційно задоволеної частки позовних вимог, а саме в розмірі: 2136, 49 грн. (8024 грн. * 13 000 грн. / 48 824 грн., де 8024 грн. сума задоволених судом вимог до стягнення, 13000 грн. витрати на правничу допомогу, 48 824 грн. сума заявлених позовних вимог).

Керуючись ст.ст.4-12,141,247,259,263-265, 280, 354,355 ЦПК України, ст.ст.525,526,530,549,610-612,628,629,638,1054,1055 ЦК України, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства зобмеженоювідповідальністю"Коллектцентр"до ОСОБА_1 простягненнязаборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" заборгованість за договором про споживчий кредит № 5178095 від 27.09.2021 у розмірі 8 024 (вісім тисяч двадцять чотири) гривні, яка складається з 8 000 (восьми тисяч) гривень - заборгованості за тілом кредиту, 24 (двадцяти чотирьох) гривні - заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженоювідповідальністю"Коллектцентр"судовівитратиу видісудовогозборув розмірі497 (чотириста дев`яносто сім) гривень 64 копійок та витрат на правничу допомогу в розмірі 2136 (дві тисячі сто тридцять шість) гривень 49 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Брусилівським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не будуть подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення складено 21.10.2024.

Сторони у справі:

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект центр", адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя П.В. Миколайчук