Рішення № 12243418, 15.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/25015.10.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Шаповалов А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», м.Київ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Квазар Комплекс», м.Київ,

про: стягнення 5 564,16 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача –Булій Т.В. (за довіреністю №ЦХП-18/29 від 12.01.2010р.;

від Відповідача – не з’явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», м.Київ, (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничого підприємства «Квазар Комплекс», м.Київ, (далі –Відповідач) про зобов’язання змінити термодатчики контролю нагріву букс Т-393м у кількості 805 шт. на якісні та стягнути 5564,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за договором внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Договір Поставки № ЦХП-03-04009-01 від 20.07.2009р., специфікацію № 1 до Договору Поставки № ЦХП-03-04009-01 від 20.07.2009р., Додаткову угоду № 1 від 07.08.2009р. до Договору Поставки № ЦХП-03-04009-01 від 20.07.2009р., специфікацію № 2 до Договору Поставки № ЦХП-03-04009-01 від 20.07.2009р., Додаткову угоду № 2 від 21.10.2009р. до Договору Поставки № ЦХП-03-04009-01 від 20.07.2009р., Додаткову угоду № 3 від 31.12.2009р. до Договору Поставки № ЦХП-03-04009-01 від 20.07.2009р., специфікацію № 3 до Договору Поставки № ЦХП-03-04009-01 від 20.07.2009р., Претензію № ЦХП-18/566 від 26.03.2010р., Акт відбору виробу № 16 від 09.09.2009р., Акт проведення вхідного контролю № 107 від 10.09.2009р., Акт № 5 приймання продукції по комплектності (кількості) та якості від 30.10.2009р., Акт № 168 приймання продукції по комплектності (кількості) та якості від 26.10.2009р., Акт № 7 про фактичну якість і комплектність отриманої продукції від 16.09.2009р., лист Позивача Відповідачу від 11.09.2009р. № 50 щодо виявлення невідповідності вимогам ТУ У 31.6-30219297-001-2004, Посвідчення № 4 уповноваженого представника громадськості, лист Заступника ЛВЧД-1 Зейналова, посвідчення № 2 від 30.10.2009р., статутні документи Позивача та інше.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 173, 193, 218, 231, 265, 268 Господарського кодексу України, ст.ст. 5, 7, 8, 54-57, 64 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 11, 14, 525, 526, 610, 629, 641 Цивільного кодексу України.

Позивач у судові засідання з’являвся, підтримав позовні вимоги, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов’язку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення Відповідача про місце, дату та час проведення судових засідань. Крім того, доказом належного повідомлення Відповідача про дати судових засідань є відмітка про вручення поштового відправлення на повідомленні, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на строки вирішення спору передбачені ст.69 Господарського процесуального кодексу України та на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані позивачем докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»(Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Квазар Комплекс»(Постачальник) був укладений Договір поставки №ЦХП-03-04009-01 (надалі-Договір).

Відповідно п.1.1. Договору Постачальник зобов’язується поставити та передати у власність, а Замовник прийняти та оплатити Продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в Специфікаціях, які є невід’ємною частиною Договору, на умовах, що викладені у цьому Договорі.

Згідно п.2.1 Договору якість продукції, яка поставляється Постачальником, повинна відповідати вимогам технічних умов та кресленням заводу-виробника, зазначених в Специфікаціях до даного договору.

Як вбачається з п.2.6 Договору вхідний контроль Продукції проводиться кінцевим одержувачем –структурним підрозділом залізниці, згідно із вимогами ГОСТ 24297-87. Замовник має право проводити перевірку технології виробництва вітчизняної Продукції та приймання її по якості у Постачальника (виробника) з використанням виробничого обладнання.

Згідно п.2.7. Договору при виявленні дефектів Продукції, невідповідності кількості або якості, вказаних у товаро-супровідних документах, иклик представників Постачальника для участі в прийманні по кількості, якості та складанні двостороннього акту відповідно до умов приймання продукції згідно п.7.3 Договору, обов’язковий.

Відповідно до п.2.8.Договору якщо на протязі гарантійного терміну експлуатації, зазначеного у п.2.3 Договору будуть виявлені дефекти Продукції або якість Продукції не буде відповідати умовам Договору, Постачальник за свій рахунок зобов’язується замінити дефектну продукцію на якісну або усунути виявлені недоліки в 20-ти денний термін. Всі транспортні та митні затрати Замовника, пов’язані з поверненням і заміною дефектної продукції, поставкою відсутніх елементів продукції (доукомплектування), відносяться на рахунок Постачальника і сплачуються згідно пред’явленого рахунку Замовника.

Згідно п.7.2.Договору приймання Продукції по кількості і якості проводиться Замовником відповідно до Інструкції № П-6 від 15.06.65р. «О порядке приёмки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству»та Інструкції № П-7 від 25.04.66р. «О порядке приёмке продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству», затверджених Держарбітражем, з наступними змінами та доповненнями.

Як вбачається з п.9.4 Договору, у разі поставки продукції, що не відповідає по якості вимогам даного Договору, Постачальник зобов’язаний за свій рахунок замінити її на продукцію належної якості, а також сплатити Замовнику штраф у розмірі 20 % від вартості Продукції неналежної якості.

Відповідачем на виконання умов Договору та Специфікації було поставлено термодатчики контролю нагріву букс Т-393м.

При проведенні вхідного контролю датчиків Т-393м структурними підрозділами залізниць, було виявлено, що датчики не відповідають вимогам ТУ У 31.6-30219297-001-2004, що підтверджується Актами № 168 від 26.10.2009р. та № 107 від 10.09.2009р., які містяться в матеріалах справи.

Як вбачається із вказаних актів температура спрацювання датчика дорівнює 122-124С, а повинна дорівнювати 95-105С.

У зв’язку з поставкою продукції неналежної якості, Позивач звернувся до Відповідача з претензією про заміну неякісної продукції та сплати штрафних санкцій, проте відповіді на претензію Позивач не отримав, а Відповідач продукції не замінив.

За таких обставин та у зв’язку із неналежним виконанням зобов’язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом про заміну неякісної продукції.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання зобов’язань за договором поставки та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення штрафу.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов’язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Укладений між Позивачем та Відповідачем договір поставки № ЦХП-03-04009-01 від 20.07.2009р. є належною підставою для виникнення у останнього зобов’язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Відповідачем на виконання умов Договору та Специфікації було поставлено термодатчики контролю нагріву букс Т-393м.

При проведенні вхідного контролю датчиків Т-393м структурними підрозділами залізниць, було виявлено, що датчики не відповідають вимогам ТУ У 31.6-30219297-001-2004, що підтверджується Актами № 168 від 26.10.2009р. та № 107 від 10.09.2009р., які містяться в матеріалах справи.

Як вбачається із вказаних актів температура спрацювання датчика дорівнює 122-124С, а повинна дорівнювати 95-105С.

Постановою Верховної Ради України від 12.09.91 "Про порядок дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" передбачено, що до прийняття відповідних актів України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України. Таким чином, оскільки у ст. 271 ГК України передбачено, що Кабінет Міністрів України відповідно до вимог цього кодексу та інших законів затверджує Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та поставки виробів народного споживання, однак вказані документи ще не прийняті, при вирішенні спорів, пов'язаних з поставкою продукції і товарів господарським судам згідно Роз'яснення президії ВАСУ від 12.11.93 N 01-6/1205 (з наступними змінами) необхідно керуватися Положеннями про поставки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання, стандартами, іншою обов'язковою для сторін нормативно-технічною документацією, Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю (N П-6) та якістю (N П-7), а також договором.

Відповідно до пунктів 6, 14, 16, 19, 20, 22, 29 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів Союзу РСР від 25.04.66 N П-7 (з доповненнями та змінами), приймання продукції по якості здійснюється на складі покупця не пізніше 20 днів після видачі продукції органом транспорту або надходженні її на склад покупця при доставці продукції постачальником або при вивозі продукції покупцем. Приймання продукції по якості здійснюється відповідно зі стандартами, технічними умовами згідно супровідних документів, що посвідчують якість продукції (товарів).

При виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки вимогам стандартів, технічним умовам, договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що посвідчують якість продукції, покупець зобов'язаний призупинити прийом продукції і скласти акт, в якому зазначити характер виявлених дефектів, а також викликати для участі при прийманні продукції представника постачальника.

Інструкцією визначаються також інші вимоги, зокрема, щодо права осіб у прийманні продукції за якістю, їх компетентності у питаннях визначення якості підлягаючої прийманню продукції, а також щодо змісту складеного акта.

Судом встановлено, що Позивачем були належним чином виконані умови Договору щодо приймання Продукції по кількості і якості відповідно до Інструкції № П-6 від 15.06.65р. «О порядке приёмки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству»та Інструкції № П-7 від 25.04.66р. «О порядке приёмке продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству», затверджених Держарбітражем, з наступними змінами та доповненнями, складені Акти про невідповідність поставленої продукції вимогам ГОСТ 24297-87, здійснений виклик представника Постачальника, що підтверджується листами від 11.09.2009р. № 50 та від 26.10.2009р.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що невідповідність продукції вимогам ГОСТ 24297-87, підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов’язання будь-яким передбаченим законом способом, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу.

Відповідно до ч.2,3 ст.217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються зокрема, такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції;, оперативно-господарські санкції; адміністративно-господарські санкції.

Згідно ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язань або у повній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи п.9.4 Договору у разі поставки продукції, що не відповідає по якості вимогам даного Договору, Постачальник зобов’язаний за свій рахунок замінити її на продукцію належної якості, а також сплатити Замовнику штраф у розмірі 20 % від вартості Продукції неналежної якості.

Оскільки, судом встановлено порушення Відповідачем умов щодо якості продукції що була поставлена, наданий Позивачем розрахунок сплати штрафу є арифметично вірним, суд задовольняє вимоги про стягнення штрафу у розмірі 5564,16 грн.(805шт.х 34,5 грн.)х 20% = 5564,16 грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються на відповідача у разі повного задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», м.Київ, ідентифікаційний код 19014832 задовольнити повністю.

2.Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Квазар комплекс»замінити термодатчики контролю нагріву букс Т-393м у кількості 805 шт. на якісні.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Квазар комплекс», м.Київ, ідентифікаційний код 30219297 на користь Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», м.Київ, ідентифікаційний код 19014832 штраф у розмірі 5564,16 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Квазар комплекс», м.Київ, ідентифікаційний код 30219297 на користь Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», м.Київ, ідентифікаційний код 19014832 державне мито в розмірі 187,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 15.10.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 26.10.2010р.

Суддя Н.І. Ягічева