Рішення № 122432565, 18.10.2024, Чечельницький районний суд Вінницької області

Справа № 151/686/24

Провадження № 2-а/151/9/24

РІШЕННЯ

іменем України

18 жовтня 2024 року селище Чечельник

Чечельницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Моцного В.С.

за участю секретаря судових засідань Савчук Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Чечельник в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія ЕАТ № 7639735 від 31.08.2023,

ВСТАНОВИВ :

20 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом на обґрунтування якого зазначив, що 13.09.2024 року вирішив переоформити автомобіль у Гайсинському сервісному центрі МВС, але йому повідомили, що на нього складено адміністративний протокол за ч. 5 ст. 121 прим. КУпАП та накладено адміністративне стягнення. Даний адміністративний протокол він не отримував і не повідомлений про його винесення, тому винесену постановупро накладенняна ньогоадміністративного стягненнявважає незаконнимтанеобґрунтованим,оскільки вказанеправопорушення невчиняв,про існуваннявказаної постановийому сталовідомо лише13.09.2024після тогояк йомупорадили самомузвернутися дляотримання копіїпостанови державного виконавця.Коли переглянувкопію постановибуло видно,що лейтенант поліції бат. 2 Рота 3 Управління патрульної поліції в м. Києві у постанові вказав невірну адресу: Вінницька область, Гайсинський район, смт. Чечелівка згідно паспорту громадянина України він зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Враховуючи наведене, просить суд скасувати дану постанову та стягнути з відповідача судові витрати по справі.

17.10.2024 представником відповідача було подано відзив на вищевказану позовну заяву. В обгрунтування своїх заперечень щодо позову зазначає, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП відбулось з повним дотриманням матеріальних норм та чинних норм процесуального законодавства, а його доводи, викладені у позовній заяві не відповідають дійсним обставинам справи. В судове засідання надати відеозапис із місця події не мають за можливе, оскільки відеозапис зберігається протягом тридцяти днів. Враховуючи наведене, у задоволенні позову просить відмовити.

У судове засідання позивач не з`явився, проте надав суду заяву про розгляд справи без його участі, викладені у його позовній заяві вимоги, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, зазначивши у відзиві проводити розгляд справи без участі їх представника, у задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Дослідивши письмові та електронні докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 31.08.2023 лейтенантом поліціїбатальйону 2роти 3Управління патрульноїполіції вм. КиєвіКононенком О.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7639735, відповідно до якої ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 510 гривень.

Як вбачається з вищевказаної постанови, 31.08.2023 о 15:28 год, в м. Київ по вул. Миропільська, 2А, рухався у транспортному засобі "RENAULT MEGAN", будучи не пристебнутим ременем безпеки.

Диспозиція ч. 5 ст. 121 КУпАП визначає адміністративну відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».

У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

У контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Така правова позиція узгоджується з позиціями, що викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 року у справі № 524/5536/17, від 30.05.2018 року у справі № 337/3389/16, від 17.07.2019 року у справі № 295/3099/17 та від 05.03.2020 року по справі № 607/7987/17.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 ЗУ "Про національну поліцію" поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб.

Так, до свого відзиву на позовну заяву представником відповідача не було долучено відеозапис, як доказ вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ч. 5 ст. 121 КУпАП. Крім того, постанова яка долучена позивачем до справи і не надана відповідачем, яка витребувувалася ухвалою про витребування доказів, не підписана посадовою особою яка її виносила, також у ксерокопії постанови відсутні дані про надіслання її позивачу.

Будь-які інші докази, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 121 КУпАП у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що будь-які докази, що підтверджують вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 121 КУпАП суду не надані, суд вважає за необхідне оскаржувану постанову скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку із відсутністю в діях останнього складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені судом у повному обсязі, то із відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені останнім витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 211 гривень 20 копійок.

Керуючись статтями 9, 72-77, 139, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Постанову серії ЕАТ № 7639735 від 31 серпня 2023 року лейтенанта поліції батальйону 2 роти 3 Управління патрульної поліції в м. Києві Кононенка Олександра Олександровича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 510 гривень - скасувати.

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульноїполіції умісті Києві (місцезнаходження : вулиця Святослава Хороброго, 9, Київ, 03048, Код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації : АДРЕСА_2 )сплачений при подачі позовної заяви судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на судове рішення у справах, визначених ст. 286 КАС України, може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Валерій МОЦНИЙ