Рішення № 12243068, 29.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/41429.10.10 За позовомПриватного підприємства «Ярослав»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет»

простягнення 154728,21 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Грищук Ю.Г. –дов. № б/н від 01.09.2010 року;

від відповідача: Галченко О.О. –дов. № б/н від 11.10.2010 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Ярослав»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет»про стягнення 153456,89 грн. –основної заборгованості, 1030,51 грн. –пені, 199,46 грн. –3% річних та 41,35 грн. –інфляційних втрат.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов’язані з розглядом цієї справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору поставки № 4600031091 від 13.06.2010 року не оплатив в повному обсязі поставлений позивачем товар, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 153456,89 грн.

Ухвалою від 13.09.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 04.10.2010 року.

В судовому засіданні 04.10.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Крім того, в судовому засіданні 04.10.2010 року представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд сягнути з відповідача на користь позивача 143532,79 грн. –основної заборгованості, 2289,61 грн. –пені, 443,14 грн. –3% річних, 41,35 грн. –інфляційних втрат та судові витрати.

Представник відповідача в судове засідання 04.10.2010 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 04.10.2010 року розгляд справи було відкладена на 22.10.2010 року.

18 жовтня 2010 року представник позивача подав через канцелярію суду заяву про зміну розміру позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 143532,79 грн. –основного боргу, 2838,24 грн. –пені за період з 18.08.2010 року по 15.10.2010 року, 572,90 грн. –3% річних за період з 18.08.2010 року по 15.10.2010 року та 3993,56 грн. –інфляційних втрат за період з 18.08.2010 року по 30.09.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 22.10.2010 року підтримав раніше подане уточнення та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 22.10.2010 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних.

Крім того, в судовому засіданні 22.10.2010 року представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке суд розглянув та відхилив, як необґрунтоване та безпідставне.

В судовому засіданні 22.10.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 29.10.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 29.10.2010 року подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 113532,79 грн. –основного боргу, 2838,24 грн. –пені за період з 18.08.2010 року по 15.10.2010 року, 572,90 грн. –3% річних за період з 18.08.2010 року по 15.10.2010 року та 3993,56 грн. –інфляційних втрат за період з 18.08.2010 року по 30.09.2010 року.

Крім того, в судовому засіданні представник позивача подав додаткові документи по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.10.2010 року надав усні пояснення по справі, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні 29.10.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13 червня 2010 року між Приватним підприємством «Ярослав»(постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет»(далі –покупець, відповідач) було укладено договір поставки № 4600031091 (далі-Договір), пунктом 1.1 якого сторони передбачили, що постачальник зобов’язався поставляти товари по цінах і в асортименті вказаними в специфікації, разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих покупцем та підтверджених постачальником замовлень, а покупець зобов’язується приймати такі товари і оплачувати.

Відповідно до пункту 2.1 Договору ціна на товари, що поставляються вказуються в специфікації і накладних, які з моменту їх підписання є невід’ємною частиною Договору. Ціни вказуються у національній валюті включаючи ПДВ, а також вартість упаковки, маркування і доставки товарів постачальником у вказане замовник місце поставки.

Згідно з пунктом 4.1 Договору постачальник здійснює поставку товару на умовах DDP до місця призначення, вказаного в замовленні (правила ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року), тобто постачальник зобов’язується прийняти від покупця замовлення на поставку товару, здійснити її своїми засобами і за свій рахунок на адресу в строк вказані в такому замовленні.

Пунктом 6.1 Договору сторони узгодили, що підставою для здійснення покупцем оплати поставленого товару, є повне виконання постачальником своїх зобов’язань за Договором. При наданні постачальником належним чином оформлених накладних, покупець оплачує поставлений товар на умовах відстрочення платежу в терміни узгодженні, сторонами в Додатку № 2 і в розмірі, який розраховується за спеціальною формулою.

Додатком № 2 до Договору сторони узгодили, що термін оплати складає 60 календарних днів.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 180665,58 грн., що засвідчується видатковими накладними № ЯР-0009017 від 18 червня 2010 року на суму 37862,04 грн., № ЯР-0008018 від 18 червня 2010 року на суму 41885,94 грн., № ЯР-0008099 від 24 червня 2009 року на суму 24538,86 грн., № ЯР-0008102 від 27 червня 2919 року на суму 26835,60 грн., № ЯР-0008297 від 01 липня 2010 року на суму 8655,12 грн., № ЯР-0008295 від 02 липня 2010 року на суму 7140,84 грн., № ЯР-0008460 від 09 липня 2010 року на суму 11392,86 грн., № ЯР-0008462 від 09 липня 2010 року на суму 7421,22 грн., № ЯР-0008464 від 09 липня 2010 року на суму 406,08 грн., № ЯР-0008463 від 09 липня 2010 року на суму 6686,52 грн., № ЯР-0008465 від 09 липня 2010 року на суму 7840,50 грн., в свою чергу відповідач частково повернув та частково розрахувався за поставлений товар, що підтверджується накладними на повернення та банківськими виписками у зв’язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 113532,79 грн.

31 серпня 2010 року позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою погасити існуючу заборгованість, на доказ чого надано повідомлення про вручення поштового відправлення, однак вищезазначена претензія залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 113532,79 грн.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд здійснивши перерахунок суми позову приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 113532,79 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 8.14. Договору в редакції Протоколу розбіжностей, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2838,24 грн.

Розглянувши позовні вимоги в цій частині, господарський суд приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Пункт 8.14 Договору, на який посилається позивач в обґрунтування нарахування пені викладений в Протоколі розбіжностей.

Разом з тим, як вбачається з наданого Протоколу розбіжностей, в ньому відсутні дата складання та посилання на договір до якого він відноситься.

Крім того в останньому зазначено, що він підписаний до договору поставки між позивачем та ТОВ «Квіза-Трейд», відповідно підписаний директором та скріплений печаткою ТОВ Квіза-Трейд», а тому вважати його угодою про неустойку між ПП «Ярослав»та ТОВ «Фудмаркет»неможливо, що в свою чергу унеможливлює стягнення пені з цих підстав.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 572,90 грн. –3% річних за період з 18.08.2010 року по 15.10.2010 року та 3993,56 грн. –інфляційних втрат за період з 18.08.2010 року по 30.09.2010 року.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов Договору, здійснених поставок та проплат, а також зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов’язання, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в ці          й частині підлягають задоволенню частково, а саме 3% річних підлягають задоволенню в сумі 568,49 грн., а інфляційні втрати в сумі 3972,78 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет»(місцезнаходження: 01103, м. Київ, Залізничне шосе, буд. 57, код ЄДРПОУ 36387233) на користь Приватного підприємства «Ярослав»(місцезнаходження: 04074, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 2, код ЄДРПОУ 21635240) 113 532 (сто тринадцять тисяч п’ятсот тридцять дві) грн. 79 коп. –основного боргу, 3 972 (три тисячі дев’ятсот сімдесят дві) грн. 78 коп. –інфляційних втрат, 568 (п’ятсот шістдесят вісім) грн. 49 коп. –3% річних, 1180 (одну тисячу сто вісімдесят) грн. 74 коп. – державного мита та 230 (двісті тридцять) грн. 41 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

08.11.2010 року