Рішення № 122430251, 21.10.2024, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4883/24

Провадження № 2-а/346/66/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі : судді Васильковського В.В.,

за участю секретаря Максим`юк М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ :

09.09.2024 року, представник позивача адвокат Синеджук С.В., звернувшись до суду із даним позовом, в якому посилається на те, що 24.08.2024 року, приблизно о 16:00 год, його клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , їхав на автомобілі в аптеку за ліками для своєї хворої дружини, яка на той момент перебувала на лікуванні в амбулаторії загальної лікарської медицини (АЗЛСМ) с. Нижній Вербіж (з 23-29 серпня 2024 року), (довідка № 538 від 29.08.2024 року). На момент події подружжя має двох дітей, віком 2 і 6 років. Біля аптеки його клієнта зупинила група осіб, які представилися працівниками ТЦК та поліції, яка вимагала пред`явити документи. Його клієнт надав усі необхідні документи, включаючи електронний військово-обліковий документ у додатку «Дія», а також довідку від Релігійного Центру Свідків Єгови № 15212 від 26.08.2024 року, що підтверджує його релігійну приналежність. Його клієнт стоїть на обліку з 01.09.2024 року, є військовозобов`язаним будівельних робіт, робітником підсобним, має звання солдат, і обліковується за номером у реєстрі «Оберіг» 100820219309623200026. Працівники ТЦК та поліції заявили, що Резерв це не актуально і навіть не захотіли його документи брати до уваги, наполягали на негайні доставці його клієнта до ТЦК, попри те, що він пояснив про необхідність придбання ліків для хворої дружини та необхідність догляду за дітьми. дітьми. Його кліснт також висловив готовність пройти ВЛК в інший день та попросив дати йому повістку на зручний час. Проте його силоміць доставили до ТЦК. У приміщенні ТЦК мій клієнт просив пройти ВЛК у місті Коломиї у будь-який інший день та у буд-який зручний час, у той день він не міг цього зробити, оскільки це був вечірній час та субота, і ВЛК в Коломиї не працювала, а їхати прямо у той момент у Франківськ у лікарню, в нього не було можливості і сил, оскільки на той момент він був дуже змучений через хворобу та турботу про малих дітей, та не дивлячись на благання і вмовляння його порузуміти, в кінці кінців працівниками ТЦК він був змушений під тиском написати заяву про відмову від проходження ВЛК на даний момент, з проханням не пня тиском пізніше. На основі цієї заяви було складено протокол, і його клієнта все ж таки забезпечили повісткою №268 на 27.08.2024 року, підписаною начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24.08.2024 року. Слід, також зазначити, що до протоколу була написана заява про відмову від ВЛК, в який він описав, що готовий пройти ВЛК в інший день, але її в клієнта немає, бо вона написана в одному екземплярі і працівники ТЦК копію клієнту не надали. 27.08.2024 року його клієнт пройшов ВЛК за адресою АДРЕСА_1 за місцезнаходженням комісії у Комунальному некомерційному підприємстві «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської міської ради. 31.08.2024 року його клієнт отримав листом №7743 від 27.08.2024 року постанову №868/24 від 26 серпня 2024 року про накладення штрафу у розмірі 17,000 грн за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за відмову від проходження ВЛК. В постанові вказано, що відмова була проходити ВЛК не в Івано-Франківську, а у місті Коломия, що не відповідає дійсності та суперечить фактичним обставинам. Незаконність дій ТЦК: порушення права на захист: Працівники ТЦК під патронатом поліції перевищили свої повноваження, доставивши його клієнта до ТЦК силоміць, без належного пояснення та врахування його сімейних обставин та медичних показань. Це порушує права його клієнта на захист, передбачені Конституцією України та відповідними законами. Порушення права на свободу віросповідання: Його клієнт є свідком Єгови, що підтверджено довідкою від Релігійного Центру Свідків Єгови №15212 від 26.08.2024 року. ТЦК під патронатом поліції не взяли до уваги релігійні переконання його клієнта, які впливають на його готовність проходити ВЛК та несення військової служби. Неправомірне складання протоколу: Протокол був складений на основі заяви його клієнта, яка була написана під тиском та не відображала його справжніх намірів. Його клієнт не відмовлявся від проходження ВЛК, а лише просив перенести його на інший день, зважаючи на нагальні сімейні обставини. Порушення процедури оформлення постанови: В постанові №868/24 від 26.08.2024 року вказана недостовірна інформація про місце та обставини відмови від проходження ВЛК, що ставить під сумнів об?єктивність та законність накладеного штрафу. Більше того, після того, як працівники ТЦК виявили правопорушення, спочатку вони мають виявити факт порушення законодавства щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Це може стосуватися таких порушень, як невиконання особою обов?язків щодо мобілізації, наприклад: Неприбуття до військового комісаріату. Ігнорування повісток тощо. Клієнт не порушив жодного з данних пунктів, оскільки він прибув до ТЦК на протязі 30 хвилин (з моменту затримання о 16:00 до моменту складання протоколу 0 16:35), також клієнт не ігнорував повістку, так як вона йому була вручена 24.08 у той самий день, як він був затриманий, та ним було виконано умови, вказані в повістки: пройти ВЛК в м. Коломия 27.08.2024 о 9:00. Також, у випадку складання протоколу про адміністративне правопорушення, який складається відповідно до ст. 254 КУпАП та містить: дата і місце складання. Дані особи, яка вчинила правопорушення. Суть і обставини правопорушення (посилання на ч. 3 ст. 210-1 КУпАП). Пояснення особи (якщо вони є). Відомості про свідків (якщо є). Підпис особи, яка вчинила правопорушення, та працівника ТЦК. Працівники ТЦК під патронатом поліції неправомірно затримали гр. ОСОБА_1 , оскільки він має відповідні документи, що підтверджують його реєстрацію в резерві та постановку на військовий облік, і ці дані знаходяться в електронній базі у системі «Дія», працівники ТЦК не мають правових підстав затримувати його та силоміць доставляти до ТЦК. Згідно з законодавством, особа може бути викликана до ТЦК лише через офіційне вручення повістки. Затримання без підстав та застосування сили є порушенням прав людини та може розглядатися як перевищення службових повноважень. Працівники ТЦК своїми діями також порушили права людини, а саме Конституції України, зокрема ст. 29, яка гарантує, що ніхто не може бути заарештований або затриманий без законних підстав. Використання сили проти громадянина також може порушувати права, передбачені іншими законодавчими актами. Тому, просить скасувати постанову № 868/24 від 26.08.2024 року про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та визнати дії працівників ТЦК під час затримання та складання протоколу незаконним.

09.10.2024 року від ІНФОРМАЦІЯ_4 поступив відзив на позовну заяву, у якому посилаються на те, що ознайомившись із ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.09.2024 року, проти позову ОСОБА_1 , заперечують та вважають позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи із наступного. Із матеріалів справи вбачається, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 полковника ОСОБА_2 №868/24 від 26.082024 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 абз. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. Вказана постанова мотивована тим, що позивач о 16.45 год. 24.08.2024 року відмовився пройти медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби під час мобілізації військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою АДРЕСА_2 , чим порушив абз. 3 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, пункт 4 правил військового обліку , затверджених постановою КМУ України № 1487 від 30.12.2022 року, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1. Відповідно до ч. 1 ст. 210-1 КУпАП - порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підгатовку та молізацю - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно частини 3 ст.210-1 КУпАП - вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п?ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого саморядування, юридичних осіб та громадських об?єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п?ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зі зміст частини 3 статі 210-1 КУПАП убачається, що для кваліфікації дій за цією частиною необхідною є наявність такої кваліфікуючої ознаки як вчинення такого порушення в особливий період. Згідно із статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних теригоріальних, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов?язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з?явилася без поважних причин або не Повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, підтвердних документів про отримання особою виклику. Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику. Зматеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , який є військовозобов?язаним, що підтверджується Витягом № 100820219309623200026 3 Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів. Матеріалами справи підтверджується, що 24.08.2024 року ОСОБА_1 був запрошений до ІНФОРМАЦІЯ_5 для оновлення даних та проходження військово-лікарської комісії. Посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_5 було складено протоколом №558 від 24.08.2024 року про адміністративне правопорушення де вказано, що громадянин ОСОБА_1 відмовився пройти медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби під час мобілізації військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою - АДРЕСА_2 , чим порушив абзац 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункт 4 Правил військового обліку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року чим, вчинив(ла) правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Відмову від проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_1 підтвердив заявою про відмову від проходження військово-лікарської комісії, яку написав власноручно 24.09.2024року. Заяв, звернень, скарг, клопотань від позивача не надходило, про поважні причини неприбуття позивача на винесення постанови ІНФОРМАЦІЯ_8 не повідомляв. 26.08.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 було винесено постанову №868/24 від 26.08.2024 року та визнано громадянина ОСОБА_1 винний та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 абз. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. З огляду на зазначене слідує, що громадянин повинен прибути за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, вказані у повістці, а у разі неможливості прибуття, повідомити ІНФОРМАЦІЯ_8 про поважність причин не прибуття за повісткою. Повістка про виклик резервіста або військовозобов?язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов?язаного визначається не раніше чотирнадцятого дня від дня надсилання повістки засобами поштового зв?язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно із рішенням призовної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 відповідно до абз. 9 п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» 03.02.2012 року був переданий на військовий облік військовозобов?язаних по досягненню 25-річного віку. Документи для відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період позивачем з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не подавалися до ІНФОРМАЦІЯ_5 в період з 24.02.2022 і по теперішній час. Крім цього слід звернути увагу, що під час винесення постанови про адміністративне правопорушення 26.08.2024 року, позивач не зазначив будь-яких поважних причин неявки згідно оповіщення, не повідомив їх ІНФОРМАЦІЯ_6 , на винесенні постанови не був присутній особисто. Тобто слід дійти висновку, що позивач не користується правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації згідно статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та не прибув на винесення постанови про адміністративне правопорушення, хоча був повідомлений належним чином. Право на свободу совісті та віросповідання гарантовано як одне з конституційних прав людини, та закріплено у статті 35 Конституції України. Одним з аспектів зазначеного права є можливість сумлінної відмови від військової служби. Зокрема, у разі якщо виконання військового обов?язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов?язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою. В умовах збройної агресії російської федерації проти України, коли під загрозу поставлено життя, здоров?я, безпека громадян та саме існування держави, існує нагальна потреба у належному комплектуванні Збройних Сил України для відсічі агресії та високі ризики недобросовісної поведінки осіб, що підлягають призову, спрямованої на ухилення від виконання свого конституційного обов?язку з захисту Вітчизни. За таких особливих умов досягнення справедливого балансу між правом людини закріпленого в статті 9 Конвенції та статті 35 Конституції України в аспекті можливості сумлінної відмови від військової служби та інтересами захисту суверенітету, територіальної цілісності України, прав і свобод інших осіб вимагає забезпечення об?єктивної перевірки тверджень особи про несумісність її релігійних переконань з військовою службою і підтвердження доказами наявності відповідних релігійних переконань. Це не означає, що можливість здійснення права на сумлінну відмову від військової служби обмежується членством у зареєстрованих релігійних організаціях, зміст віровчення яких передбачає безумовну неприпустимість такої служби, носіння та використання зброї. Відповідно до статей 17, 65 Конституції України захист держави і забезпечення її безпеки є найважливішими функціями всього Українського народу. Військова служба - це конституційний обов?язок громадян України, який полягає у забезпеченні оборони України, захисті її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності. захист вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов?язком громадян України. Такі положення основного закону дублюються в статті 1 Закону № 2232 - захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов?язком громадян України. Згідно зі статтею 17 Закону України від 06.12.1991 N? 1932-XII «Про оборону України» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов?язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров?я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов?язок згідно із законодавством. Таким чином, жодні релігійні переконання не можуть бути підставою для ухилення громадянина У країни, визнаного придатним до військової служби, від мобілізації з метою виконання свого конституційного обов`язку із захисту територіальної цілісності та суверенітету держави військової агресії з боку іноземної країни. Аналізуючи зміст оскаржуваної постанови, вважають, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 про адміністративне правопорушення відповідає вимогам законодавства, оскільки містить всі елементи, що повинні міститися у постанові відповідно до ст. 283 КУпАП та складена уповноваженою на те особою. В свою чергу позивачем не надано будь-яких належних доказів, які б спростовувати факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Тому, просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши докази по справі, доходить висновку, що позов слід задовольнити частково, з наступних підстав.

Відповідно дост. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом встановлено, що постановою № 868/24 від 26.08.2024 року про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та призначено штраф у розмірі 17000 грн. (а.с. 4-5).

Відповідно до копії повістки № 268 від 24.08.2024 року, направленої ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_1 , направлено вказану повістку, і відповідно до якої його зобов`язано з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , 27.08.2024 року о 09 год, з метою уточнення облікових даних та при необхідності проходження медичної комісії (а.с. 11).

Відповідно до копії Витягу № 180700-30052024 за Єдиного державного реєстру призовників від 30.05.2024 року, військовозобов`язаних та резервістів, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на військовому обліку, звання: солдат, за військово-обліковою спеціальністю будівельних робіт, робітник підсобний 956647, не заброньований, відстрочки не має, у розшуку не перебуває (а.с. 12).

Відповідно до копії військово-облікового документу від 23.06.2024 року, з додатку «Резерв+», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на військовому обліку, звання: солдат, за військово-обліковою спеціальністю будівельних робіт, робітник підсобний 956647 (а.с. 13).

Відповідно до копії Довідки військово-лікарської комісії № 5/3104 від 27.08.2024 року, солдат запасу ОСОБА_1 , 1986 року народження, військова професія водій, проведено медичний огляд позаштатною постійно діючою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 27.08.2024 року. Діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025): Остеохондроз поперекового відділу хребта, без порушення функції (М42). На підставі ст. 64в графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ придатний до військової служби (а.с. 14).

Відповідно до копії протоколу № 558 РТЦК про адміністративне правопорушення від 24.08.2024 року, ОСОБА_1 , відмовився проходити медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби під час мобілізації військово ліікрською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_9 , чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, також у поясненнях, наданих до протоколу, ОСОБА_1 , зазначено, що 24.09.2024 року від проходження медкомісії відмовляється, просить надати можливість для проходження комісії пізніше, щоб було повністю оновлені дані (а.с. 38).

Відповідно до копії Заяви від 24.09.2024 року, ОСОБА_1 відмовляється від проходження медкомісії 24.09.2024 року, просив дати можливість пройти комісію пізніше (а.с. 39).

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно достатті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Як вбачається із ч. 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», порушення якого ставиться у вину позивачу, зазначається, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі.

Підпунктами 8, 10 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, порушення яких також ставиться у вину позивачу, встановлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;) звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.

Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб?єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб?єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб?єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб?єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Судом вважає, що відповідачем, в порушення вимогст. 77 КАС Українине доведено обставин вчинення позивачем складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1КУпАП.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду для визначення ступеня придатності до військової служби, а просив провести такий огляд в інший день.

При цьому суд враховує, що позивачем пройдено медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби через три дні після складення протоколу та винесення оскаржуваної постанови.

Вказане на думку суду свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 210-1 ч.3 КУпАП.

Що стосується вимоги про визнання дій працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 в Івано-Франківській області, під час затримання та складання протоколу незаконними, суд вважає, що в її задоволенні слід відмовити, оскільки суду не доведено незаконності таких дій.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 41, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 255, 2565, 258, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 4, 12, 46, 72, 77, 229, 241-256, 257, 286 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати постанову № 868/24 від 26.08.2024 року про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 201-1 КУпАП.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Коломийський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ: 09816232, адреса: м. Коломия, вул. Франка, 6, Івано-Франківської області, 78203.

Суддя: Васильковський В. В.