Рішення № 12243003, 01.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 38/82-45/20801.11.10 За позовом:Закритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"

До:Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії"

Про:визнання частини договору недійсним

Суддя Балац С.В.

Представники: Позивача:Костянецький М.В. Відповідача:Ткач А.В. Суть спору: визнання недійсним п. 4 додатку №1 до договору страхування кредитного ризику банку №101-0649-0604 від 14.06.2004, укладеного між сторонами спору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що предметом спірного договору було страхування кредитного ризику відповідача, повязаного з неповерненням відповідачу юридичними та фізичними особами, що отримали кредити на умовах, встановлених діючими кредитними договорами між відповідачем та позичальниками.

Відповідно до умов кредитного договору відповідач відкрив своєму боржнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом кредиту 3.500.000,00 грн., а належне виконання боржником зобовязань за кредитним договором забезпечувалось заставою пшениці третього класу урожаю 2003 року, яка належить боржнику, в кількості 5339,124 тон балансовою вартістю 5.173.365,86 грн. Позивач зазначає, що між відповідачем та боржником 01.04.2004 був укладений договір застави, за яким відповідачу в заставу передавалась вказана пшениця, пшениця мала зберігатись у ВАТ "Азовське хлібоприймальне підприємство" з накладенням знаків (печаток, пломб), які засвідчують заставу. Позивач стверджує, що при укладенні договору страхування відповідач листом від 01.04.2004 повідомив позивача про те, що наявність пшениці, належної боржнику, у ВАТ "Азовське хлібоприймальне підприємство" перевірена відповідачем. При цьому позивач вказує, що, як встановлено постановою про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження від 17.06.2005, вказана пшениця, належна боржнику, у ВАТ "Азовське хлібоприймальне підприємство" відсутня, ніколи не зберігалась та не передавалась ВАТ "Азовське хлібоприймальне підприємство". Таким чином, відповідач надав позивачу недостовірну інформацію, чим ввів останнього в оману та змусив помилитись щодо обставин, які мають істотне значення для укладання договору страхування кредитних ризиків, а тому позивач просить визнати недійсним п.4 додатку №1 до договору страхування кредитного ризику банку №101-0649-0604 від 14.06.2004.

Відповідач заперечив проти задоволення позову мотивуючи тим, що договір страхування був укладений відповідно до норм чинного законодавства України, про що сторони впродовж 2004-2009 років не заперечували. Відповідач стверджує, що останньому не було відомо та не могло бути відомо про відсутність пшениці, належної боржнику, на складі ВАТ "Азовське хлібоприймальне підприємство", оскільки відповідачу була надана складська квитанція, яка підтверджує наявність пшениці на складі, при цьому, позивач не був позбавлений права здійснити додаткову перевірку наявності пшениці у боржника. Відповідач посилається на те, що спірний правочин був схвалений позивачем шляхом прийняття страхового платежу, тому доводи позивача про перевищення повноважень представником позивача є необґрунтованими. Також відповідачем була подана заява про застосування строків позовної давності.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2010 (суддя Власов Ю.Л.) позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2010 рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2010 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справу передано на розгляд судді Балац С.В.

Ухвалою від 21.08.2010 розгляд справи призначено на 27.09.2010.

Під час нового розгляду справи позивач підтримав свої позовні вимоги та зазначив, що спірний договір вчинено під впливом обману з буку відповідача.

Відповідач під час нового розгляду справи зазначив, що помилки під час укладення спірного договору та просив застосувати наслідки пропуску строку позовної давності.

В судових засіданнях 27.09.2010 та 11.10.2010 оголошувалися перерви до 11.10.2010 та до 20.10.2010 відповідно, про що сторони повідомлені належним чином.

Ухвалою від 20.10.2010, за клопотанням сторони, продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 01.11.2010.

У судовому засіданні 01.11.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

16.01.2002 головою правління позивача були затверджені Правила добровільного страхування кредитів №1528.

Згідно з п.5.3. вказаних правил відповідач зобовязаний при укладенні договору страхування надати інформацію Позивачу про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику.

Відповідно до п.8.1. даного порядку договір страхування вважається недійсним з часу його укладення у випадках, передбачених цивільним законодавством України. Крім того, відповідно до Закону України "Про страхування", договір страхування визнається недійсними у випадках, якщо він укладений після страхового випадку.

16.04.2002 засіданням правління позивача, оформленим протоколом №7 були прийняті рішення про визначення можливості укладення договорів страхування кредитних ризиків банківських установ при кредитуванні осіб: без застави при страховій сумі, що дорівнює обсягу поточної заборгованості позичальника перед банком на дату укладення договору страхування, до 100 тис. грн.; за наявності належним чином оформленої застави - при страховій сумі, що дорівнює обсягу поточної заборгованості позичальника перед банком на дату укладення договору страхування, понад 100 тис. грн. Визначити можливість укладення договорів страхування кредитних ризиків банківських установ при кредитуванні осіб без наявності належним чином оформленої застави при страховій сумі понад 100 тис. грн. виключно за наявності відповідного рішення правління позивача.

24.04.2002 наказом голови правління позивача №65 було затверджено Положення про порядок укладення договорів добровільного страхування кредитних ризиків.

Згідно з п.2.1. вказаного положення при отриманні відповідальним співробітником запиту на укладенні договорів добровільного страхування кредитних ризиків банківських установ в рамках страхування ризиків, повязаних з кредитуванням, відповідальні співробітники позивача роблять відповідний запит у банк, з яким укладається договір страхування щодо надання необхідних документів на страхування для оцінки страхового ризику.

Відповідно до п. 2.5. вказаного положення для аналізу позичальника банк повинен надати позивачу письмове підтвердження банку про огляд та наявність майна, що передане в заставу (при страхуванні кредитного ризику банківської установи за кредитним договором, за яким застава майна використовується в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобовязань за кредитним договором).

Згідно з п. 3.2. вказаного положення у разі якщо, майно яке передане в заставу в якості забезпечення кредиту, вже застраховано у позивача, проведення дій по перевірці наявності застави не вимагається.

Відповідно до п. 4.1., 4.2. зазначеного положення договори страхування кредитних ризиків банківських установ при кредитуванні осіб укладаються: без наявності договору застави майна при страховій сумі, що дорівнює обсягу поточної заборгованості позичальника перед банком на дату укладення договору страхування, в розмірі, що не перевищує 100000,00 грн.; за наявності належним чином оформленої застави майна - при страховій сумі, що дорівнює обсягу поточної заборгованості позичальника перед банком на дату укладення договору страхування, в розмірі, що дорівнює та перевищує 100000,00 грн. Договори страхування кредитних ризиків банківських установ при кредитуванні осіб без наявності належним чином оформленої застави при страховій сумі понад 100000,00 грн. укладаються виключно за наявності відповідного рішення правління Позивача.

30.05.2002 наказом голови правління позивача №87.1 було затверджено Положення про порядок укладання договорів добровільного страхування майна в ЗАТ "Європейський страховий альянс".

Згідно з п.2.1. вказаного положення при отриманні відповідальним співробітником запиту на укладенні договорів добровільного страхування майна відповідальні співробітники позивача роблять відповідний запит до страхувальника (або до вигодонабувача в разі укладення договору страхування заставного майна) щодо надання необхідних документів на страхування для оцінки страхового ризику.

Відповідно до п.2.5. вказаного положення страхувальник або вигодонабувач мають подати позивачу акт огляду майна, що підлягає страхуванню. В разі надання страхувальником або вигодонабувачем копії договору застави майна, який належним чином завірений та в якому є відмітки банку про огляд майна, що передається в заставу, та/або надання вигодо набувачем письмового повідомлення про огляд та наявність майна, що передається в заставу, складання акту огляду майна, що підлягає страхуванню, є необовязковим.

01.04.2004 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Крим Агро Трест"та Закритим акціонерним товариством "Банк НРБ Україна" (правонаступником якого є відповідач) був укладений договір про відкриття кредитної лінії №155-Н/04, відповідно до якого відповідач зобовязався відкрити відновлювальну кредитну лінію, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Крим Агро Трест" зобовязався використовувати кредитну лінію, своєчасно та у повному обсязі виплачувати відповідачу проценти за користування кредитом та повернути відповідачу кредити та загальну заборгованість за кредитною лінією у повному обсязі та строки, передбачені договором.

Згідно з п.2.1. вказаного договору належне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Крим Агро Трест" зобовязань по цьому договору забезпечується заставою пшениці 3 класу урожаю 2003 року з накладенням знаків (печаток, пломб), що засвідчують заставу, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Крим Агро Трест" на праві власності в кількості 5339,124 тони балансовою вартістю 5.173.365,86 грн., і згідно з складською квитанцією на зерно №73 від 05.01.2004 знаходяться на складі, що належить ВАТ "Азовське хлібоприймальне підприємство" за адресою: АР Крим, Джанкойський р-н, с. Азовське, вул. Леніна, 2.

Відповідно до п.2.3. зазначеного договору у випадку, якщо в період дії цього договору відбудеться втрата засобу забезпечення Товариство з обмеженою відповідальністю "Крим Агро Трест" зобовязано в трок не пізніше 2 робочих днів після настання втрати засобу забезпечення повідомити про це банк та запропонувати йому один з нижченаведених варіантів: або надання банку нового засобу забезпечення, або відновлення втраченого засобу забезпечення, або здійснення сплати в повному обсязі всіх несплачених зобовязань за цим договором. У цьому договорі терміном втрата засобу забезпечення позначається, в тому числі, припинення договору забезпечення.

Відповідно до п.2.5. вказаного договору майно, зазначене у п.2.1. договору повинно бути застрахованим на користь відповідача від всіх ризиків, визначених страховою компанією, погодженою з відповідачем, у відповідних правилах страхування майна юридичних осіб, терміном до 01.05.2005 на суму не меншу заставної вартості зазначеного майна, з укладенням трьохстороннього договору страхування.

01.04.2004 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Крим Агро Трест" та Закритим акціонерним товариством "Банк НРБУкраїна" (правонаступником якого є відповідач) був укладений договір застави, за яким в забезпечення зобовязань Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим Агро Трест" за договором про відкриття кредитної лінії №155-Н/04, останній передає відповідачу у заставу пшеницю 3 класу урожаю 2003 року у кількості 5339,124 тони, зо належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Крим Агро Трест" на праві власності, балансова та заставна вартість складає 5.173.365,86 грн.

Відповідно до п.1.2. договору застави предмет застави залишається на зберіганні ВАТ "Азовське хлібоприймальне підприємство" з накладенням знаків (печаток, пломб), які засвідчують заставу.

Згідно з п.3.10. договору застави на весь період дії цього договору предмет застави зберігається на зерновому складі ВАТ "Азовське хлібоприймальне підприємство" за адресою: АР Крим, Джанкойський р-н, с. Азовське, вул. Леніна, 2 на підставі договору складського зберігання №26 від 01.07.2003. Факт прийняття предмету застави на зберігання ВАТ "Азовське хлібоприймальне підприємство" підтверджується складською квитанцією на зерно №73 від 05.01.2004, оригінал якої подається Товариством з обмеженою відповідальністю "Крим Агро Трест" відповідачу в момент підписання договору.

Відповідно до п.4.2.6. відповідач має право здійснювати інспекційні права за цим договором за умови попереднього повідомлення за 2 дні перевіряти у Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим Агро Трест" або ВАТ "Азовське хлібоприймальне підприємство" фактично і документально наявність, стан та умови збереження предмету застави.

Згідно з п.4.4.7. договору застави майно, зазначене у п.2.1. договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Крим Агро Трест" зобовязалось в день укладення договору застрахувати на користь відповідача предмет застави від всіх ризиків, визначених страховою компанією, погодженою з відповідачем, у відповідних правилах страхування майна юридичних осіб, терміном до 01.05.2005 на суму не меншу заставної вартості зазначеного майна, з укладенням трьохстороннього договору страхування.

01.04.2004 відповідач направив позивачу лист, в якому повідомив, що пшениця третього класу в кількості 5339,124 тон урожаю 2003 року, яка належить ТОВ "Крим Агро Трест", відповідно до договору застави знаходиться в заставі відповідача в якості забезпечення виконання зобовязань ТОВ "Крим Агро Трест" за договором про відкриття кредитної лінії №155-Н/04. Вказане майно знаходиться на зберіганні у Відкритому акціонерному товаристві "Азовське хлібоприймальне підприємство". Фактична наявність зазначеного вище заставного майна Відповідачем перевірена.

01.04.2004 між позивачем, Закритим акціонерним товариством "Банк НРБУкраїна" (правонаступником якого є відповідач), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крим Агро Трест" був укладений договір страхування заставленого майна юридичних осіб №101-0329-0304.

Відповідно до п.1.1., 1.2. вказаного договору страхування предметом цього договору є добровільне страхування майна ТОВ "Крим Агро Трест". Обєктом страхування за цим договором виступають майнові інтереси ТОВ "Крим Агро трест", що не суперечить чинному законодавству України, повязані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим майном, яке перебуває під заставою у відповідача згідно договору застави. За цим договором застрахованою є пшениця третього класу урожаю 2003 року згідно додатку №1, що належить на правах власності ТОВ "Крим Агро Трест".

Відповідно до п.1.4. вказаного договору територія дії цього договору Україна. Місце страхування за цим договором ВАТ "Азовське хлібоприймальне підприємство", АР Крим, с. Азовське, вул. Леніна, 2, Джанкойського району.

Згідно з п.2.1. вказаного договору дійсна вартість застрахованого майна на момент укладення цього договору відповідає його балансовій вартості і становить 5.173.365,86 грн.

Відповідно до п.4.3. вказаного договору ТОВ "Крим Агро Трест" зобовязаний при укладанні цього договору надати позивачу інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику і надалі інформувати позивача про будь-яку зміну страхового ризику.

Згідно з п.7.4. вказаного договору до підписання цього договору ТОВ "Крим Агро Трест" ознайомився з правилами страхування.

Відповідно до додатку №1 до договору майном, яке підлягає страхуванню є пшениця 3 класу урожаю 2003 року вартістю 5.173.365,86 грн., яка знаходиться на складі ВАТ "Азовське хлібоприймальне підприємство" за адресою: АР Крим, Джанкойський р-н, с. Азовське, вул. Леніна, 2.

14.06.2004 між позивачем та Закритим акціонерним товариством "Банк НРБУкраїна" (правонаступником якого є відповідач), був укладений договір страхування кредитного ризику банку №101-0649-0604.

Відповідно до п.1.1. вказаного договору предметом цього договору є страхування на підставі ліцензії №АА 110668 від 08.08.2002 та Правил добровільного страхування кредитів №1528 від 16.01.2002 кредитного ризику відповідача, повязаного з неповерненням відповідачу юридичними та фізичними особами, що отримали кредити на умовах діючих кредитних договорів кредитного боргу на умовах, встановлених діючими кредитними договорами між Відповідачем та позичальниками.

Згідно з п.1.2 вказаного договору обєктом страхування за цим договором виступають майнові інтереси відповідача, що не суперечать чинному законодавству України та повязані з матеріальними збитками, які можуть бути завдані відповідачу внаслідок повного або часткового неповернення позичальниками відповідачу суми кредиту без відсотків за користування кредитом на умовах, встановлених діючими кредитними договорами між відповідачем та позичальниками.

Відповідно до п.1.3. вказаного договору страховим випадком за цим договором визнаються події, які сталися після набуття чинності цим договором, і з настанням яких виникає обовязок позивача провести виплату страхового відшкодування відповідачу. Страховим випадком за цим договором є непогашення або неповне погашення позичальником кредиту без процентів в строки та на умовах, що передбачені укладеним між відповідачем та позичальником кредитним договором, у разі банкрутства позичальника. Умовою визнання випадку, що має ознаки страхового, є факт непогашення позичальником наданого йому кредиту протягом 24 календарних днів після дати кінцевого розрахунку, що встановлена в кредитному договорі.

Згідно з п.2.6. договору страховий платіж в розмірі 3137465,33 грн. підлягає сплаті до 30.06.2004.

Згідно з п.4.3. вказаного договору відповідач зобовязаний при укладені цього договору надати позивачу інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику і надалі інформувати позивача про будь-яку зміну страхового ризику, здійснювати інші дії, передбачені правилами та чинним законодавством України.

Відповідно до п.4 додатку №1 до договору страхування кредитного ризику банку №101-0649-0604 позичальником є товариство з обмеженою відповідальністю "Кримагротрест", страхова сума складає 3.500.000,00 грн. (спірні положення договору страхування кредитного ризику банку №101-0649-0604).

24.06.2004 відповідач платив позивачу страховий платіж за договором страхування кредитного ризику банку №101-0649-0604 в сумі 3.173.465,33 грн.

17.06.2005 постановою слідчого СВ Джанкойського МРВ ГУ МВС України в АР Крим була порушена кримінальна справа відносно директора ТОВ "Крим Агро Трест" за фактом шахрайства з фінансовими ресурсами, оскільки було встановлено, що пшениця 3 класу урожаю 2003 року в кількості 5339,124 тони відповідно до складської квитанції на зерно №73 від 05.01.2004 на складі ВАТ "Азовське хлібоприймальне підприємство" за адресою: АР Крим, Джанкойський р-н, с. Азовське, вул. Леніна, 2 фактично відсутня, та ніколи на зберігання не передавалась.

Господарським судом міста Києва розглядалася справи № 25/491-18/179 за позовом ЗАТ "Банк "НРБ" до ЗАТ "Європейський страховий альянс" про зобов'язання виплатити страхове відшкодування у розмірі 3.500.000,00 грн.

За наслідками вирішення зазначеної справи Господарським судом міста Києва прийнято рішення від 05.06.2008, яким позов задоволено повністю. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2008 рішення Господарського суду міста Києва прийнято рішення від 05.06.2008 скасоване, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 03.06.2009 постанову Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2008 скасовано, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2008 залишено без змін.

Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2008 № 25/491-18/179 вступило в законну силу та є обов'язковим до виконання на всій території України (ст. 85 ГПК України, ст. 124 Конституції України).

В рішенні Господарського суду міста Києва від 05.06.2008 № 25/491-18/179 встановлено, зокрема, наступні факти:

"Згідно з актом ДВС в м. Джанкой і Джанкойському районі АРК від 17.07.2006 р. майно, передане в заставу відсутнє.

Постановою ДВС в м. Джанкой і Джанкойському районі АРК від 17.07.2007 р. виконавчий напис від 08.04.2005 р., вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, повернутий без виконання, у зв'язку з відсутністю майна, зазначеному у виконавчому документі".

Також в рішенні Господарського суду міста Києва від 05.06.2008 № 25/491-18/179 встановлено, що "Наведені вище обставини свідчать про те, що позивачем своєчасно та належним чином були виконанні умови договору страхування".

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського кодексу України факти встановлені у вказаних судових рішеннях не потребують доведення знову та є преюдиціальними.

09.10.2008 Джанкойський міський відділ ГУ МВС України в АР Крим листом №22827 повідомив позивача, що згідно актів Державної хлібної інспекції АР Крим та Контрольно-ревізійного відділу в м. Джанкой та Джанкойському районі пшениці 3 класу урожаю 2003 року в кількості 5339,124 тони відповідно до складської квитанції на зерно №73 від 05.01.2004 на складі ВАТ "Азовське хлібоприймальне підприємство" за адресою: АР Крим, Джанкойський р-н, с. Азовське, вул. Леніна, 2, ніколи не було.

Спір виник в наслідок того, що позивач вважає, що через повідомлення відповідачем позивачеві неправдивої інформації, позивача введено в оману, в наслідок чого і був укладений спірний договір. Тому позивач вважає п.4 додатку №1 до договору страхування кредитного ризику банку №101-0649-0604 від 14.06.2004 недійсним, а відповідач проти цього заперечує.

Згідно з ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.229 Цивільного кодексу України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст. 230 Цивільного кодексу України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Згідно зі ст.217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Судом приймається факт, встановлений в рішенні Господарського суду міста Києва від 05.06.2008 № 25/491-18/179 щодо того, що наведені у вказаному рішенні обставини свідчать про те, що позивачем, у згаданій справі, своєчасно та належним чином були виконанні умови договору страхування, проте з тексту вказаного рішення вбачається що судом не досліджувалися обставини щодо повідомлення Закритим акціонерним товариством "Банк НРБУкраїна" Закритому акціонерному товариству "Європейський страховий альянс" хибної інформації про факт фактичної наявності заставленого майна.

Отже, в рішенні Господарського суду міста Києва від 05.06.2008 № 25/491-18/179 факт обману з боку ЗАТ "Банк НРБУкраїна" не досліджувався, що обумовлює необхідність встановлення такого факту в межах справи №38/82-45/208.

З матеріалів справи №38/82-45/208 та аналізу договірних відносин сторін спору вбачається, що однією з найважливіших обставин для укладення позивачем спірного договору є оцінка позивачем страхового ризику, яка прямо залежить від оцінки кредитного ризику банку та аналізу позичальника, які в свою чергу прямо залежать від наявності забезпечення виконання позичальником зобовязань за кредитним договором у вигляді застави майна, що також впливає на повноваження посадових осіб позивача на укладення договору страхування. При цьому, у разі, якщо банк письмово повідомляє позивача про те, що банк оглянув заставлено майно та пересвідчився у його фактичній наявності, то огляд даного майна позивачем не проводиться.

При визначенні страхового ризику та прийнятті рішення про укладення договору страхування заставленого майна юридичних осіб №101-0329-0304 та спірного договору позивач виходив з повідомленої йому відповідачем інформації про те, що ТОВ "КримАгроТрест" має заставлене майно, на яке може бути звернуто стягнення для повного задоволення вимог відповідача або позивача, у разі здійснення ним страхових виплат на користь відповідача. При цьому, відповідно до наведених положень позивач не перевіряв фактичну наявність у ТОВ "КримАгроТрест"заставленого майна, покладаючись на письмове повідомлення відповідача, що він перевірив фактичну наявність заставленого майна на складі ВАТ "Азовське хлібоприймальне підприємство" за адресою: АР Крим, Джанкойський р-н, с. Азовське, вул. Леніна, 2, на яке згідно з укладеними договорами відповідачем мали бути накладені знаки (печатки, пломби), які засвідчували б заставу даного майна.

В подальшому виявилось, що заставлене майно у товариства з обмеженою відповідальністю "КримАгроТрест" відсутнє, ніколи на зберігання ВАТ "Азовське хлібоприймальне підприємство" не передавалось та не зберігалось, відповідач фактичну наявність даного заставленого майна в дійсності не перевіряв, знаки (печатки, пломби), які засвідчували б заставу цього майна не накладав, що веде до того, що позивач у разі здійснення страхових виплат не зможе звернути стягнення на заставлене майно для відшкодування своїх витрат.

Оскільки нормативними актами позивача передбачена необхідність перевірки наявності заставленого майна, яку мав зробити відповідач та повідомити про це позивача, то відповідач повідомивши позивача про те, що ним перевірено факт наявності заставленого майна, яку відповідач в дійсності не проводив, навмисно ввів позивача в оману щодо обставин, які мають істотне значення. При цьому, відповідач замовчав факт того, що заставлене майно фактично відсутнє, тобто відповідач замовчав наявність обставин (відсутність заставленого майна), які перешкоджали вчиненню спірного правочин.

За вказаних обставин вбачається, що відсутність вказаного заставленого майна значно збільшує страхових ризик позивача, який він визначав під час укладення спірного договору, знаючи про дану обставину позивач не укладав би спірний договір, при наймі без відповідного рішення правління позивача.

Отже, суд вважає, що договір у спірній частині був укладений позивачем під впливом обману, який виявився в тому, що відповідач повідомив позивача про обставини, яких не було в дійсності, а саме про фактичну наявність предмету застави, якого в дійсності не було.

Судом не можуть бути прийняті доводи позивача про укладення спірного договору під впливом помилки, оскільки вказані обставини не вважаються помилкою відповідно до ст. 229 Цивільного кодексу України.

Судом не можуть бути прийняті доводи відповідача про те, що йому не було відомо та не могло бути відомо про відсутність пшениці, належної боржнику, на складі ВАТ "Азовське хлібоприймальне підприємство", оскільки позивач не був позбавлений права здійснити додаткову перевірку наявності пшениці у боржника, і саме про результати цієї перевірки повідомити позивача.

Отже, поведінка відповідача, яка виявилась у тому, що він не перевірив фактичну наявність заставленого майна, не наклав знаки (печатки, пломби), які засвідчували б заставу цього майна, але повідомив про вчинення цих дій позивача, призвели до того, що позивач згідно з вказаними порядком та положеннями про страхування не став перевіряти фактичну наявність заставленого майна самостійно, неправильно визначив рівень страхового ризику, уклав договір у спірній частині під впливом обману з боку відповідача.

Судом не можуть бути прийняті доводи відповідача про те, що спірний правочин був схвалений позивачем шляхом прийняття страхового платежу, оскільки страховий платіж був отриманий позивачем задовго до того, як позивачу стало відомо про укладення договору у спірній частині під впливом обману, а після цього позивач ніяких дій на схвалення вказаного правочину не вчиняв.

Судом не можуть бути прийняті доводи відповідача про те, що позивач пропустив строк позовної давності, оскільки відповідачем не подано суду доказів, що позивач на час укладення спірного договору знав чи повинен був знати про відсутність у ТОВ "КримАгроТрест" заставленого майна на складі ВАТ "Азовське хлібоприймальне підприємство" за адресою: АР Крим, Джанкойський р-н, с. Азовське, вул. Леніна, 2.

Натомість до матеріалів справи доданий лист №22827 від 09.10.2008, яким Джанкойський міський відділ ГУ МВС України в АР Крим повідомив позивача про відсутність на складі ВАТ "Азовське хлібоприймальне підприємство" за адресою: АР Крим, Джанкойський р-н, с. Азовське, вул. Леніна, 2 пшениці 3 класу урожаю 2003 року в кількості 5339,124 тони відповідно до складської квитанції на зерно №73 від 05.01.2004.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним п.4 додатку №1 до договору страхування кредитного ризику банку №101-0649-0604 від 14.06.2004, укладеного між Закритим акціонерним товариством "Європейський страховий альянс" (01034, м. Київ, вул. Басейна, 7-в; код 19411125) та Закритим акціонерним товариством "Комерційний банк НРБ Україна"(01034, м. Київ, вул. Володимирська, 46, код 25959784).

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 46; код 25959784, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Закритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (01034, м. київ, вул. Басейна, 7-в; код 19411125, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконанні рішення суду) 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. витрат по оплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Балац С.В.

Дата підписання: 09.11.2010