Рішення № 122429790, 18.10.2024, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/2015/24

Провадження № 2/185/2129/24

ЗАОЧНЕ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2024 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, суд

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в якій просить суд визначити їй додатковий строк, тривалістю три місяці, для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позиція позивача

В обґрунтування заявлених вимог заявниця зазначила, що є рідною дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 13 листопада 2023 року встановлено факт смерті, на тимчасово окупованій території України, ОСОБА_2 , громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_1 : Луганська область, село Свердлівка, стать: жіноча, місце смерті: м. Луганськ, Україна, дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 97 років, та видано відповідне свідоцтво про смерть матері. Після смерті матері залишилося спадкове майно. Заявниця, як спадкоємиця першої черги за законом, звернулась до державного нотаріуса. Проте, листом Сумської міської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 388/01-16 від 03.02.2024 року заявниці ОСОБА_1 було роз`яснено, що остання пропустила строк встановлений законодавством для прийняття спадщини, так як ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , як зазначено у свідоцтві про смерть, а тому рекомендовано звернутися до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Вважає, що вона пропустила строк для прийняття спадщини після смерті матері, з поважних причин, так як була вимушена звертатися до суду для встановлення факту смерті її матері, яка померла на непідконтрольній Україні території, збирати певні документи для прийняття спадщини, що ускладнило її звернення до нотаріальної контори.

Заяви, клопотання сторін; інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 березня 2024 року було відкрито провадження у цивільній справі у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2024 року було закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання позивачка не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, не повідомив суд про причини не явки, хоча був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, заяву про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Суд, на підставі ст. 281 ЦПК України, ухвалив розглядати справу заочно.

Фактичні обставини, встановлені судом

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 13 листопада 2023 року по цивільній справі № 591/10387/23 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Сумський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), встановлено факт смерті, на тимчасово окупованій території України, ОСОБА_2 , громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_1 : Луганська область, село Свердлівка, стать: жіноча, місце смерті: м. Луганськ, Україна, дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 97 років.

Як вбачається з рішення суду від ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 являється матір`ю ОСОБА_1 позивачки по справі, що підтверджуються копією свідоцтва про народження.

На підставі зазначеного рішення суду від 13.11.2023 року, 24 листопада 2023 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції видано свідоцтво серії НОМЕР_1 про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 97 років, у місті Луганськ, Луганської області.

Після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишилося спадкове майно, яке знаходиться у м. Рубіжне, Луганської області.

Листом Сумської міської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 388/01-16 від 03.02.2024 року заявниці ОСОБА_1 було роз`яснено, що остання пропустила строк встановлений законодавством для прийняття спадщини, так як ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , як зазначено у свідоцтві про смерть, а тому рекомендовано звернутися до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Норми права, які застосував суд, та висновки

Загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання, насамперед, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.

В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року в справі № 304/1648/14-ц (провадження № 61-6953св18).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Початок перебіг строку для прийняття спадщини починається з наступного дня після відповідної календарної дати, тобто строк для прийняття спадщини має обчислюватись з наступного дня після дня смерті особи або оголошення її померлою. При визначенні кінцевого дня строку слід ураховувати, що правила частини п`ятої статті 254 ЦК України поширюються на будь-які сфери цивільно-правового регулювання і стосуються будь-яких суб`єктів цивільних правовідносин. Тому коли останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (див. постанову постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19 (провадження № 61-7013св20).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Правила частини третьої 1272 ЦК України про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував своє право на прийняття спадщини через, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Дані висновки містяться у постанові Верховного Суду у справі №554/356/21 від 22 березня 2023 року.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини немає.

Подібний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20).

Щодо пропуску позивачкою встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.1Закону України«Про забезпеченняправ ісвобод громадянта правовийрежим натимчасово окупованійтериторії України» тимчасово окупована російською федерацією територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється діяКонституціїта законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що тимчасово окупованою територією є, зокрема, сухопутна територія тимчасово окупованих російською федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України №2102-ІХ,у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан. Дія воєнного стану в Україні, станом на день розгляду заяви, продовжена Указами Президента України.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Відповідно довказаного Переліку,м.Луганськ,Луганської області,де померласпадкодавець,з 23.06.2022року тимчасовоокупована територіяросійською федерацією,як ім.Рубіжне, Луганської області, де знаходиться спадкове майно нерухомість (дата окупації з 13.05.2022 року).

Згідно з ч. 1-2 ст.4Закону України«Про забезпеченняправ ісвобод громадянта правовийрежим натимчасово окупованійтериторії України» натимчасово окупованійтериторії настрок діїцього Законупоширюється особливийправовий режимперетину адміністративноїмежі талінії зіткненняміж тимчасовоокупованою територієюта іншоютериторією України,вчинення правочинів,проведення виборівта референдумів,реалізації іншихправ ісвобод людиниі громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Відповідно до ч. 1-3 ст.9Закону України«Про забезпеченняправ ісвобод громадянта правовийрежим натимчасово окупованійтериторії України» Державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно доКонституціїта законівУкраїни,їх посадовіта службовіособи натимчасово окупованійтериторії діютьлише напідставі,у межахповноважень тау спосіб,що передбаченіКонституцією тазаконами України. Будь-якіоргани,їх посадовіта службовіособи натимчасово окупованійтериторії таїх діяльністьвважаються незаконними,якщо ціоргани абоособи створені,обрані чипризначені упорядку,не передбаченомузаконом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченимичастиною другоюцієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Частиною 1статті 17 ЗаконуУкраїни «Прозабезпечення праві свободгромадян таправовий режимна тимчасовоокупованій територіїУкраїни» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Згідно зі ст.18Закону України«Про забезпеченняправ ісвобод громадянта правовийрежим натимчасово окупованійтериторії України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Вирішуючи питання про поважність причин пропуску позивачкою строку для прийняття спадщини, суд враховує, що спадкодавець ОСОБА_2 померла на непідконтрольній Україні території - м. Луганськ, яке окуповане з 07.04.2014 року, а м.Рубіжне, Луганської області, де знаходиться спадкове майно нерухомість, з 13.05.2022 року, та була вимушена звертатися до суду для встановлення факту смерті її матері, збирати певні документи для прийняття спадщини, що ускладнило її звернення до нотаріальної контори.

Суд наголошує, що виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Враховуючи встановлені обставини справи, а також наведені позивачем причини несвоєчасного подання заяви про прийняття спадщини, які свідчать про наявність об`єктивних та істотних труднощів у питанні подання заяви про прийняття спадщини, суд, з урахуванням захисту інтересів позивачки у реалізації прав на спадкування за законом, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для визначення позивачці додаткового строку, тривалістю три місяці, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити у повному обсязі.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , додатковий строк, тривалістю три місяці, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Відповідач Рубіжанська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області, місцезнаходження: Луганська область, Сєвєродонецький район, м. Рубіжне, пл. Володимирська, буд. 2, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44779753.

Суддя В.М. Бондаренко