Рішення № 12242967, 27.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 45/23327.10.10 За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Транснафта"

До відповідача:Акціонерного товариства "Київська Русь"

Про: визнання недійсним договору

Суддя: Балац С.В.

Представники:

Позивача: Ободовська В.С.

Відповідача : не з’явилися

Суть спору: визнання недійсним договору доручення від 29.08.2007 № Б/35 укладеного між позивачем та відповідачем.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний договір порушує вимоги законодавства та є недійсним на підставі ч.2 ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України.

Від відповідача надійшло клопотання, в якому останній повідомив що проти задоволення вимог не заперечує та просив розглядати справу без його участі.

Ухвалою від 07.09.2010 порушено провадження у справі № 45/232 та призначено її до розгляду на 11.10.2010.

В судовому засіданні 11.10.2010 оголошено перерву до 27.10.2010, про що сторони повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 27.10.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

29.08.2007 між позивачем та відповідачем укладено договір доручення № Б/35 (далі –Спірний договір).

Згідно п. 1.1. Спірного договору довіритель (позивач) уповноважує, а повірений (відповідач) бере на себе обов'язок протягом строку дії цього Спірного договору здійснювати посередницьку діяльність з продажу обумовлених цінних паперів в інтересах довірителя на умовах: - лімітне замовлення на продаж (ЛПЗ) –замовлення продати цінні папери за ціною, що нижче обумовленої. Повірений (відповідач) проводить вся роботу з покупцями пакету цінних паперів, обумовлює умови оплати, укладає договори купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" від 28.04.1978 №3 угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Згідно ст. 17 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" професійна діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку провадиться торговцями цінними паперами - господарськими товариствами, для яких операції з цінними паперами є виключним видом діяльності, а також банками.

Нормами п.п. 1, 2, 3, 10 ст. 4 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" передбачено, що Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку видає ліцензії на такі види діяльності на ринку цінних паперів:

- брокерська діяльність - укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів (зокрема договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи;

- дилерська діяльність - укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів щодо цінних паперів від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу, крім випадків, передбачених законом;

- андеррайтинг - розміщення (підписка, продаж) цінних паперів торговцем цінними паперами за дорученням, від імені та за рахунок емітента;

- діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку - діяльність професійного учасника фондового ринку (організатора торгівлі) із створення організаційних, технологічних, інформаційних, правових та інших умов для збирання та поширення інформації стосовно попиту і пропозицій, проведення регулярних торгів фінансовими інструментами за встановленими правилами, централізованого укладання і виконання договорів щодо фінансових інструментів, у тому числі здійснення клірингу та розрахунків за ними, та розв'язання спорів між членами організатора торгівлі;

Отже, відповідач мав мати відповідну ліцензію для виконання Спірного договору. Спірного договору. Натомість, відповідач не надав суду відповідну ліцензію, яка є діючою на час вирішення спору.

Нормою ст. 227 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

При цьому посилання позивача на норми ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України судом відхиляється, оскільки вказана норма не передбачає підстав для визнання спірного договору недійсним.

З урахуванням викладеного, Спірний договір підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 33, 49, 82-84, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним з моменту укладення договір доручення від 29.08.2007 № Б/35 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транснафта" (04071, м. Київ, вул.. Хортва, буд 11-А, код 32594738) та Акціонерним товариством "Київська Русь" (04071, м. Київ, вул. Хорива, 11-А, код 24214088).

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Київська Русь" (04071, м. Київ, вул. Хорива, 11-А, код 24214088, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транснафта" (04071, м. Київ, вул.. Хортва, буд 11-А, код 32594738, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) –85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. –витрат по оплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн.. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                   Балац С.В.

Дата підписання рішення 08.11.2010