Рішення № 122429350, 21.10.2024, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/149/24

Провадження № 2/202/2679/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мариніна О.В.

за участю секретаря судового засідання Жупій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», третя особа яка не заявляє самостійних вимог Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Амельченко Віталій Петрович про повернення стягнутого за виконавчим написом нотаріуса, який визнано таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою доТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», третя особа яка не заявляє самостійних вимог Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Амельченко Віталій Петрович про повернення стягнутого за виконавчим написом нотаріуса, який визнано таким, що не підлягає виконанню, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.10.2023 року у справі № 202/11931/23 визнано виконавчий напис від 25 травня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 60429, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості в розмірі 10686 грн. 10 коп. - таким що не підлягає виконанню. Рішення суду набрало законної сили 03.11.2023 року. Приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Амельченком В.П. 18.12.2023 року було повернуто 12274,11 грн. (+ комісія 50,00 грн), які були стягнуті з ОСОБА_1 під час зупинення виконавчого провадження. Решта коштів, а саме 4300,00 грн, стягнутих 26.06.2023 року, за даними приватного виконавця були перераховані на рахунок стягувача. Зважаючи, що підстави набуття грошових коштів відпали, позивач просить стягнути з відповідача безпідставно стягнуті 4300 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги не визнав, зазначивши, що 8 січня 2019р. між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА") та Позивачем було укладено Кредитний договір № 951510696.

Товариством з обмеженою відповідальністю "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" в свою чергу було переуступлено право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором до ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС".

В подальшому між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір відступлення прав вимоги № 20190103 у відповідності до умов якого правонаступником усіх прав та обов`язків ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" є ТОВ «ФК «ЄАПБ», в тому числі і за Кредитним договором № 951510696 від 8 січня 2019р..

25.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 60429, щодо стягнення з Позивача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості в розмірі 10686,1 грн.

Зазначив, що Позивач не оскаржував жодних дій виконавця, оскільки якщо б вважав дані дії не законними, тоді б звернулось до суду чи виконавця про зупинення виконавчого провадження, оскарження дій виконавця; в тому числі і оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження. Оскільки, не оскаржуючи дії виконавця та не зупиняючи примусове виконання виконавчого провадження 67409055, Позивач свідомо вибрав такий спосіб захисту та погашення наявної кредитної заборгованості в в межах виконавчого провадження. Позивач має заборгованість перед Відповідачем по кредитному договору № 951510696 від 8 січня 2019р., яка станом на сьогоднішній день так і є не погашеною.

З приводувідшкодування витратна правовудопомогу зазначив,що позовназаява про повернення безпідставно набутих коштів є шаблонним документом, підготовка якого не потребує багато часу, значних зусиль, особливих навиків та знань, і не може вважатися складною юридичною роботою. Судова практика з питань повернення безпідставно набутих коштів у подібних правовідносинах є сталою. Отже, витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю виконаної роботи та непропорційними до предмета спору. Таким чином, враховуючи наведені вище положення процесуального законодавства ТОВ «ФК «ЄАПБ» вважає, що витрати на професійну правничу допомогу на суму 9 000,00 грн. є не співмірними зі складністю цієї справи, не відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, більш того Позивачем під час визнання напису таким, що не підлягає виконанню рішенням суду було ухвалено аналогічні витрати на правову допомогу зважаючи на аналогічність справи та повторні такі ж витрати дана сума правової допомоги є неспівмірною і не відповідає дійсності.

Розгляд справи просив здійснювати без його участі.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази в їх сукупності, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 25 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем вчинений виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 60429 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості в розмірі 10686 грн. 10 коп.

Приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Амельченком В.П. відкрито виконавче провадження № 67409055 на виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, зареєстрованого в реєстрі за № 60429, виданого 25.05.2021 року.

26.06.2023 року приватний виконавець Амельченко В.П. здійснив списання коштів у сумі 4300,00 грн. з особистого банківського рахунку ОСОБА_1 про що свідчить квитанція з АТ «Універсал банк» № 60A-0ТН0-КВТН-3095 від 26.06.2023 за призначенням платежу «Част.стягнення за ВП №? 67409055 з виконання виконавчого документу: виконавчий напис N? 60429 виданий 25.05.2021 документ видав: ОСОБА_2 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зал.до спл.7923.71 грн.».

30.06.2023 року вчинення виконавчих дій у рамках даного провадження було зупинено.

Відповідно листа в.о. Директора Департаменту державної виконавчої служби Ю.Вишневського з відомостей АСВП встановлено, що у виконавчому провадженні № 67409055 на рахунок приватного виконавця для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам надійшли кошти в сумі 16958,61 гривень, які перераховані таким чином:

319,00 грн. витрати виконавчого провадження (платіжні інструкції № 8834 від 08.06.2023, № 8835 від 08.06.2023, № 10306 від 27.06.2023);

3650,45 грн. на користь стягувача (платіжна інструкція № 10308 від 27.06.2023);

365,05 грн. основна винагорода приватного виконавця (платіжна інструкція № 10307 від 27.06.2023);

150,00 грн. перерахування авансового внеску на здійснення витрат (платіжні інструкції № 930 від 25.11.2021, № 931 від 25.11.2021).

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.10.2023 року у справі № 202/11931/23 виконавчий напис від 25 травня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 60429, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості в розмірі 10686 грн. 10 коп. визнано таким що не підлягає виконанню.

Рішення суду набрало законної сили 03.11.2023 року.

23.11.2023 приватним виконавцем у виконавчому проваджені № 67409055 винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 39 Закону, у зв`язку з тим, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.10.2023 у справі № 202/11931/23 виконавчий документ визнано таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно ОСОБА_3 Директора Департаменту державної виконавчої служби Ю.Вишневського 18.12.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Амельченком В.П. було повернуто 12324,11 грн., які були стягнуті з ОСОБА_1 під час зупинення виконавчого провадження.

Таким чином, судом встановлено, що відповідно платіжної інструкції № 10308 від 27.06.2023 на користь стягувача було перераховано 3650,45 грн., що також підтверджено листом директора з операційних питань ТОВ «ФК «ЄАПБ» та наданою копією обороно-сальдової відомості.

Відповідно до частин першої, другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За правовою природою конструкція зобов`язання, що виникає з безпідставного набуття майна (безпідставного збагачення), є формою реалізації охоронного правовідношення та виконує компенсаторну функцію.

Зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення є протилежністю до зобов`язання з правочинів (договорів). Правочин, зокрема договір, як належна правова підстава встановлює зобов`язання з передання речі, виконання робіт (надання послуги), сплати коштів. Відповідно, за відсутності (або у подальшому відпадіння) правової підстави в особи виникає зобов`язання повернути те, що було отримано безпідставно (кондикція). Отримання майна, набутого без підстави, призводить до реституційного ефекту, прямо протилежного тому, що передбачено договором. Загальною ознакою кондикції є відсутність (або відпадіння у подальшому) правової підстави для утримання майна, набутого особою, до якої потерпілий звертається з кондикційним позовом.

Зі змісту статті 1212 ЦК України можна зробити висновок, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно збагатилася в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути безпідставно набуте майно цій особі. Будь-яке збагачення визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на збагачення за рахунок потерпілого, або в разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, і якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.

Про виникнення зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення або збереження майна можна говорити у тому разі, коли дії особи або події призводять до протиправного результату, що юридично не обумовлений виникненням майнових вигод на стороні однієї особи за рахунок іншої. Саме цей протиправний результат у вигляді юридично безпідставних майнових вигод, що перейшли до набувача, є фактичною підставою для виникнення зобов`язань з повернення безпідставного збагачення.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Результат аналізу статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що фактичний склад, що породжує зобов`язання, які виникають внаслідок набуття або збереження майна без достатніх правових підстав, складається з таких елементів: 1) одна особа набуває або зберігає майно за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (майно набувається або зберігається без передбачених законом, іншими правовими актами або правочином підстав).

Набуття майна однією особою за рахунок іншої полягає у збільшенні обсягу майна в однієї особи з одночасним зменшенням його обсягу в іншої особи. Набуття передбачає кількісний приріст майна, збільшення його вартості без понесення відповідних витрат набувачем. Безпідставне збереження майна полягає у тому, що особа мала витратити власні кошти, але не витратила їх через понесені втрати іншою особою або в результаті невиплати винагороди, що належить іншій особі.

Для виникнення зобов`язань із повернення безпідставного набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.

Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.

Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).

Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, вимагає установлення абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно набула майно в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути таке майно цій особі на підставі статті 1212 ЦК України. Будь-яке набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на отримання майна за рахунок потерпілого, або у разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.

Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до статті 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов`язаний повернути потерпілому все отримане майно.

Таким чином, правові підстави набуття відповідачем грошових коштів, що стягнені з ОСОБА_1 на підставі виконавчого напису нотаріуса, який визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, відпали, тому отримані відповідачем кошти в сумі 3650,45 грн., підлягають поверненню позивачу відповідно до статті 1212 ЦК України, у зв`язку з чим позовні підлягають частковому задоволенню в цій частині.

Щодо позиції відповідача про наявність у ОСОБА_1 невиконаного зобов`язання перед ним, суд зазначає, що з метою захисту своїх прав, він може звернутися до суду та стягнути з боржника наявну заборгованість, у спосіб визначений законом.

Вирішуючи питання про судові витрати, відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України, суд вважає, що судовий збір необхідно стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 911,37 грн.( 84,89%).

Згідно ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до наданих представником позивача доказів, позивач у зв`язку з розглядом даної справи поніс також витрати на професійну правничу допомогу.

Як вбачається з наданих документів, позивач просить стягнути з відповідача 9000 грн. витрат на послуги правничої допомоги, про що надав відповідні докази.

В той же час, представник відповідача повністю заперечив проти суми витрат на правову допомогу.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті, суд, застосував висновки Великої Палати Верховного Суду про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц). При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Європейський суд з прав людини зазначає, що компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Враховуючи суть та обставини справи, ціну позову, зважаючи критерій розумності та реальності адвокатських витрат, встановлення їхньої дійсності та необхідності, приймаючи до уваги, що позивач міг заявити вимогу про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в рамках позову про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, де ним вже було стягнуто витрати на правову допомогу, однак обрав спосіб повторного звернення до суду, суд дійшов до переконання, що стороною позивача не доведено необхідність та неминучість витрат в такому обсязі, у зв`язку з чим з відповідача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в сумі 1500 гривень.

Керуючись ст.ст.141-142, 259, 263, 265,274 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 в порядку повернення стягнутого за виконавчим написом нотаріуса грошові кошти у сумі 3650,45 грн., стягнених на основі виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за № 60429, вчиненого 25.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 витрати на послуги правничої допомоги адвоката у розмірі 1500 грн., судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 911,37 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення судуякщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О. В. Маринін