Рішення № 122419215, 16.10.2024, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/2470/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року смт. Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панасенка Є.М.,

за участю секретаря судового засідання Степанової Н.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу № 509/2470/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дальницької сільської ради Одеського району Одеської областіпро визнання права власності в порядку спадкування за законом

ВСТАНОВИВ:

До Овідіопольського районного суду Одеської області звернулася позивачка ОСОБА_1 із позовною заявою до ОСОБА_3 , в якій просила суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на жилий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 83,6 кв.м. житловою площею 53,4 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , яка є рідною матір`ю позивачки. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав бабці померлої ОСОБА_5 на праві приватної власності . Мати позивачки - ОСОБА_4 , за життя фактично прийняла спадщину після смерті своєї бабусі - ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не оформила спадкових прав на це майно. Крім позивачки - ОСОБА_1 , іншим спадкоємцем ОСОБА_4 є відповідач по справі: її чоловік - ОСОБА_2 . Після смерті її матері позивачка у встановлений законом строк звернулася до приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф. із заявою про прийняття вказаної вище спадщини. Але приватний нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її матері у зв`язку з тим, що за померлою не було зареєстровано право власності на вказане вище спадкове майно. І по цьому питанню позивачці було рекомендовано звернутись до суду.

Ухвалою судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 01.05.2024 р. відкрито провадження по справі, призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 01.05.2024 р. клопотання позивачки про витребування від приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф. копії спадкової справи, що була відкрита після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 - задоволено.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 01.08.2024 р. підготовче провадження у справі було закрито і призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 27.08.2024 р. по справі залучено співвідповідача - Дальницьку сільську раду Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04380270, місцезнаходження: 67842, Одеська область, Одеський район, с.Дальник, вул..Дружби, 126).

В судове засідання позивачка та її представник не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, до суду представник позивачки подала заяву про розгляд справи за їх відсутності, повністю підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти задоволення позову.

Представник відповідача Дальницька сільська рада Одеського району Одеської області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду представник відповідача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив прийняти рішення за наявними у справі матеріалами та задовольнити вимоги позивачки.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились усі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 20.10.2014 р., зареєстрованого державної відділом реєстрації актів цивільного стану Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 674, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 який належав бабусі померлої ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 25.10.1973 року.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 29.08.1085 року та свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 06.05.2006 року позивачка ОСОБА_1 є рідною донькою померлої ОСОБА_4 . Відповідач - ОСОБА_2 - є батьком позивачки та чоловіком спадкодавця ОСОБА_4 .

Згідно спадкової справи № 176/2023, відкритої приватним нотаріусом Одеського районного нотаріального округу Куркан Н.Ф. після смерті ОСОБА_4 , позивач ОСОБА_1 звернулась до неї із заявою про прийняття спадщини, але до теперішнього часу не отримала документів на спадкове майно.

Згідно довідки Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області № 383 від 07.12.2023 р., ОСОБА_4 на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею проживали та були зареєстровані - її чоловік - ОСОБА_2 , донька ОСОБА_1 , онук ОСОБА_7 , також зареєстровані, але не мешкали доньки - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Згідно довідки Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області № 35 від 26.01.2024 р. згідно запису в погосподарській книзі № 4, книга за 1977-1979 роки по Барабойській сільській ради, особистий рахунок № НОМЕР_7, головою господарства була ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_1 . Разом з нею проживала онука ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно запису в погосподарській книзі за 1997 рік по Барабойській сільській ради, особистий рахунок № НОМЕР_4 ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , а членами господарства за вказаною адресою обліковувались - ОСОБА_4 - онука, ОСОБА_2 -зять, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 - праонуки.

Відповідно до ст. 529 Цивільного кодексу України (в редакції Закону 1963 р.), при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

З огляду вищезазначених документів вбачається, що спадкодавець ОСОБА_4 ( ОСОБА_14 ) мешкала по АДРЕСА_1 зі своєю бабусею, а коли та померла, зі своєю родиною - чоловіком та доньками. Після смерті бабусі ОСОБА_4 залишилася мешкати у жилому будинку, доглядати за ним, оплачувати комунальні послуги і проживала в цьому будинку до своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, мати позивачки - ОСОБА_4 , хоча і не подала державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини, але прийняла спадщину після смерті своєї бабусі - ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 , оскільки фактично вступила в управління спадковим майном.

Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_5 від 23.04.1996 року гр. ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_5

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 19.04.2024р. за № 76687676 спадкова справа після смерті ОСОБА_6 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_5 не відкривалася.

Згідно спадкової справи № 176/2023, відкритої приватним нотаріусом Одеського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф. після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявою про прийняття вказаної спадщини звернулась одна позивачка - ОСОБА_1 . Але приватний нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її матері у зв`язку з тим, що за померлою не було зареєстровано право власності на спадкове майно. І по цьому питанню позивачці було рекомендовано звернутись до суду (лист нотаріуса № 63/02-14 від 05.02.2024 р.).

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принци права на справедливий суд, який означає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказує на наявність підстав для задоволення вимог позивачки про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом. Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав на праві приватної власності бабці спадкодавця ОСОБА_6 .

Мати позивачки (онука спадкодавця ОСОБА_6 ) - ОСОБА_4 фактично прийняла спадщину після смерті своєї бабусі.

Відповідно до ст. 548 Цивільного кодексу України (в редакції Закону 1963 р.), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України (в редакції Закону 1963 р.), визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Факт того, що спадкодавець за життя не оформив свого права на спадкове майно,не має правового значення для вирішення питання щодо наявності права на це майно його спадкоємців, оскільки відповідно до частини третьої статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 31.08.2020 року по справі № 350/1850/17)

Відсутність правовстановлювальних документів на нерухоме майно не є підставою для відмови у задоволенні позову (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.10.2018 року по справі № 557/1209/16-ц).

За нормами ст.ст. 1216-1218, 1220, 1221, 1223 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.3 ст. 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу.

Згідно із ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Враховуючи вимоги ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом. У відповідності до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Враховуючи наведене, спадкування є передбаченою законом підставою для набуття права власності.

У відповідності до ч.1 ст. 316 ЦК України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, крім того, право приватної власності є непорушним.

Згідно із ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Враховуючи ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Враховуючи наведене, спадкування є передбаченою законом підставою для набуття права власності.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованого Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та Протоколів №2,4,7, та 11 до Конвенції», визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до ч.1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, має право безпосередньо звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як передбачено ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема шляхом визнання права.

Відповідно до п.23 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 № 5 визначено, що відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків встановлених Конституцією та законами. Враховуючи, що згідно зі ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України, то інші нормативно-правові акти, які обмежують права власності і не мають ознак закону, не підлягають застосуванню.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, враховуючи що позивачка позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті її матері шляхом звернення до нотаріальних органів через відсутність у її матері правовстановлюючого документа на спадкове майно, суд вважає, що вимоги позивача знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3-7, 10-13, 76-83, 95, 141, 258-259, 263-265, 268, 271-273, 315, 319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_6 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на жилий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 83,6 кв.м. житловою площею 53,4 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Є. М. Панасенко