Постанова № 12241896, 15.11.2010, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10:26 15 листопада 2010 року м.Чернівці Cправа 2а-3322/10/2470

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ковалюка Я.Ю.,

при секретарі Василику Г.В.,

за участю: представників: позивача Решетника В.Ф., відповідача Малащука І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовомУправління Пенсійного фонду України в Садгірському районі м. Чернівцідодержавного підприємства "Завод "Електропобутприлад"про стягнення недоїмки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з адміністративним позовом додержавного підприємства «Електропобутприлад»про стягнення недоїмки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальник державне підприємство «Електропобутприлад»є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, самостійно здійснював нарахування з 01.04.2010 р. по 20.10.2010 року за кожний базовий період, проте не сплатив страхові внески у повному обсязі і має заборгованість по платежах до Пенсійного фонду. Відповідно до розрахунку управління Пенсійного фонду України у Садгірському районі заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування станом на 21.10.2010 року складала 8160,06 грн.

В судовому засіданні представник позивача зменшив суму заявлених позовних вимог у звязку з частковою сплатою відповідачем до 1913,46 грн.

Представник відповідача позов визнав і не заперечував проти його задоволення в сумі 1913,46 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, а також проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулювання порядку формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначаються Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. № 1058-ІV, який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про обовязкове державне пенсійне страхування (далі Закон № 1058-ІV).

Відповідно до статті 1 Закону під страховими внесками розуміється кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону № 1058-ІV.

Судом встановлено, що державне підприємство завод «Електропобутприлад», яке зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в Садгірському районі як платник збору на загальнодержавне пенсійне страхування, несвоєчасно та не в повній мірі сплачувало зазначені страхові внески, внаслідок чого допустило перед позивачем заборгованість по сплаті вказаних страхових внесків. Сума заборгованості підтверджується розрахунком суми заборгованості та розрахунковими відомостями відповідача.

Відповідно до п.п. 4,6 ч.2 ст. 17 Закону № 1058-ІV до обовязку страхувальника належить подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду в строки та за формою, встановленою Пенсійним фондом, нараховувати та сплачувати страхові внески в повному обсязі в установленні строки.

Крім того, ч. 6 ст. 20 Закону передбачає, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Частина 12 ст. 20 Закону встановлює, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно ч.2 ст.106 даного Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

На момент винесення постанови сума заборгованості відповідача склала 1913,46 грн.

Повно, всебічно дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку - позов задовольнити.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 20, 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», статтями 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства завод «Електропобутприлад»(код ЄДРПОУ 21432011) на користь управління Пенсійного фонду України в Садгірському районі м. Чернівці заборгованість у сумі 1913,46 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Я.Ю. Ковалюк