Постанова № 12241793, 11.11.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 листопада 2010 р. № 2-а- 10767/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді- Панова М.М.

за участю:

секретаря судового засідання - Бурхан А.С.

представників сторін:

позивача Носова К.В.,

відповідача Долошка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Бір"

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова

провизнання протиправними дій та зобов"язати прийняти та зареєструвати податкову декларацію ,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Бір" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова, де з урахуванням зміненних позовних вимог просить суд Визнати протиправними дії ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість Приватного підприємства “Компанія Бір”за липень 2010 року. Скасувати оформлене листом від 19.08.2010р. № 14936/15-242 рішення ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова про невизнання податковою декларацією декларації з податку на додану вартість Приватного підприємства “Компанія Бір”за липень 2010 року. Зобов"язати ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова відобразити в картці особового рахунку Приватного підприємства “Компанія Бір”з податку на додану вартість податкову декларацію з податку на додану вартість Приватного підприємства “Компанія Бір”за липень 2010 року як податкову декларацію.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що спірна податкова декларація містить всі реквізити, перелічені в абз.5 п.п 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", підписана відповідними посадовими особами та скріплена печаткою платника податків.

Представником відповідача в ході судового розгляду справи, були надані заперечення проти позову, в яких зазначено, що відповідач з позовними вимогами Приватого підприємства "Компанія Бір" не згоден, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008 року № 827, прийняте рішення присвоїти статус декларації по ПДВ за липень 2010 року Приватного підприємства "Компанія Бір" "не визнано як податкова звітність”.

Представник позивача Приватного підприємства "Компанія Бір" в судове засідання зявився, позов просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова в судове засідання зявився, просив відмовити в задоволені позову з підстав, що зазначені в запереченнях до адміністративного позову. Крім того, представник відповідача пояснив, що зауваження у ДПІ виникли лише до додатку 1 до податкової декларації з ПДВ, оскільки в ньому в деяких рядках де відсутні дані для заповнення, не проставлено прочерки. До самої декларації та до інших додатків до декларації у відповідача зауважень не має.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

Суд вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

ПП "Компанія Бір" зареєстрована виконавчим комітетом Харківської міської ради м.Харкова 02.07.2009 року за № 14801020000044474. Державна реєстрація ПП "Компанія Бір" проведена за адресою: 61036, м.Харків, вул.Морозова, буд.1, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.

ПП "Компанія Бір" 17.08.2010 року до ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова було надано податкову декларацію з ПДВ за липень 2010 року із додатками № 1 (розрахунок коригування сум ПДВ), № 25 (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів), реєстри податкових накладних за липень 2010 року № 45518, які були отримані відповідачем 17.08.2010 року.

ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова листом від 19.08.2010 року № 14936/15-242 інформувало ПП "Компанія Бір"про те, що податкова декларація ПП "Компанія Бір" за липень 2010 року прийнята, але не визнана, як податкова декларація, з посиланням на п.п. 4.1.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р., а саме, у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк.

Суд зазначає, що у відповідності до п. п. 4.1.4. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином, суд робить висновок про те, що ПП "Компанія Бір" було дотримано встановлений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»порядок, щодо строку подання податкової декларації з податку на додану вартість.

Повноваження податкових органів визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року за №509-ХІІ з наступними змінами та доповненнями (надалі Закон України №509-ХІІ), ст. 10 визначено функції державних податкових інспекції у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, платежів.

Підпунктом 4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України №2181-111 на контролюючий орган покладений обов'язок щодо прийняття податкових декларацій.

Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, якому чинним законодавством України надані владні управлінські функції стосовно інших суб'єктів у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону України №2181 -III податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків до контролюючою органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Суд зазначає, що відповідно до приписів п.3.4 Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 із змінами та доповненнями, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, у складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, у тому числі розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства)/(спеціальної)). Розшифровки подаються: на паперових носіях з копією, за бажанням платника, на магнітних носіях; або в електронному вигляді у форматі, затвердженому ДПА України, за допомогою телекомунікаційних мереж загального користування з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису, що повинно бути підтверджено сертифікатом відповідності або позитивним висновком за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації, одержаним на ці засоби від Адміністрації Держспецзв'язку, та наявності посилених сертифікатів відкритих ключів, отриманих згідно із законодавством.

Окрім того, при вирішенні спору суд бере до уваги, що відповідно до п.п.7.2.8. п. 7.2 ст. Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що діє з 01.07.2010р.), платники податку подають органу державної податкової служби на безоплатній основі разом з податковою декларацією за відповідний звітний період копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді. Відповідно до пункту 3.1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість декларація до органів податкової служби може бути подана: на паперових носіях; на магнітних носіях з роздрукованими копіями файлів; засобами електронної пошти Е-mаіl; поштовими відправленнями.

Як встановлено судом, позивач подав декларацію за липень 2010 року зі всіма необхідними додатками.

ПП "Компанія Бір" керуючись нормами п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-111 із змінами та доповненнями, своєчасно направило до ДПІ у Комінтерновському районі м.Харкова податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 р. зі всіма необхідними додатками.

Щодо посилання в своїх запереченнях ДПІ у Київському районі м. Харкова на п. 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом Державної податкової адміністрації від 31 грудня 2008 року № 827, суд зазначає наступне.

За своєю правовою природою Методичні рекомендації носять рекомендаційний, роз'яснювальний характер і, відповідно, не можуть містити норм права, тим більше змінювати або доповнювати положення діючих Законів України з питань оподаткування. Проте, пунктом 4.5 глави 4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України розширено визначений абзацом п'ятим підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" перелік підстав для невизнання податкової звітності, чим фактично встановлено нову правову норму, що зачіпає права, свободи й законні інтереси платників податків. Вказані Методичні рекомендації не проходили державної реєстрації у Міністерстві юстиції України відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731.

При цьому, згідно з пунктом 15 зазначеного Положення, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані. При направленні на виконання та опублікуванні нормативно-правового акта посилання на дату і номер державної реєстрації акта є обов'язковим.

З огляду на зазначене, податковий орган не може покласти в обґрунтування своїх дій умови невизнання податковою декларацією, додатково у порівнянні з Законом № 2181, встановлені пунктом 4.5 глави 4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України.

Зазначені обставини були відображені в листі Міністерства юстиції України від 25.05.2010р. № 678-10-24 "Щодо реєстрації методичних рекомендацій" та Міністерство юстиції звернулося до Державної податкової адміністрації з вимогою внести зміни до зазначених Методичних рекомендацій, з метою виключення нових правових норм, зокрема пункту 4.5 глави 4 цих Методичних рекомендацій.

Окрім того суд звертає увагу, що в самих Методичних рекомендаціях п.п. 1 п. 4.5 ДПА України не ототожнює поняття : відсутність обовязкових реквізитів та не проставлення прочерку у показниках, які не заповнюються, а навпаки передбачає їх як різні підстави для не визнання податкової декларації, як податкової звітності.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що зауваження у ДПІ виникли лише до додатку 1 до податкової декларації з ПДВ, оскільки в ньому в деяких рядках де відсутні дані для заповнення, не проставлено прочерки. До самої декларації та до інших додатків до декларації у відповідача зауважень не має. З цього приводу суд зазначає, що відсутні нормативно-правові акти де були б вимоги щодо проставлення в додатках до декларації з ПДВ в рядках де відсутні дані для заповнення прочерків. Даний висновок був застосован відповідачем по аналогії, що є неприпустимим.

За наведених обставин та на підставі зазначених правових норм, невизнання декларації з підстав, що викладені у листі ДПІ, суд вважає неправомірним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ДПІ у Комінтерновському районі м.Харкова було безпідставно не прийнято до обліку та не визнано як податкову звітність декларації за липень 2010 року ПП "Компанія Бір".

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, відповідач не дотримався вимог чинного законодавства України щодо захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законом України №2181-111, а тому дії відповідача є неправомірними.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Отже, суд присуджує на користь позивача здійснені документально підтверджені судові витрати в розмірі 3 грн.40 коп. судового збору.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94, 159, 160163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Бір" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про визнання протиправними дій та зобов"язати прийняти та зареєструвати податкову декларацію- задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість Приватного підприємства “Компанія Бір”за липень 2010 року.

Скасувати оформлене листом від 19.08.2010р. № 14936/15-242 рішення ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова про невизнання податковою декларацією декларації з податку на додану вартість Приватного підприємства “Компанія Бір”за липень 2010 року.

Зобов"язати ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова відобразити в картці особового рахунку Приватного підприємства “Компанія Бір”з податку на додану вартість податкову декларацію з податку на додану вартість Приватного підприємства “Компанія Бір”за липень 2010 року як податкову декларацію.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства “Компанія Бір” (місцезнаходження: 61036, вул. Морозова, буд. № 11, м. Харків, код ЄДРПОУ -36457368) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3, 40 грн. (три грн. 40коп.)

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

У повному обсязі постанова виготовлена 12 листопада 2010 року.

Суддя Панов М.М.