Ухвала суду № 122416163, 08.10.2024, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/18097/24

Провадження № 1-кс/344/7282/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого відділу розслідування особливо важливих злочинів

СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12024090000000414 від 03.07.2024 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування якого посилається на те, що слідчим відділом СУ ГУНП в Івано-Франківській області, за процесуального керівництва Івано-Франківської обласної прокуратури проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024090000000414 від 03.07.2024,за підозрою ОСОБА_5 вчиненні злочинів, передбачених ч. 2ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_5 у невстановленому місці та у невстановлений час, незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено канабіс, порушуючи тим самим вимоги ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», переніс його до місця свого проживання за адресою:

АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав з метою подальшого збуту підшуканим ним споживачам.

16 липня 2024 року близько 15:00 год ОСОБА_5 , діючи з корисливих спонукань, реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на збут особливо небезпечного наркотичного засобу - канабіс, умисно, підшукав

ОСОБА_7 , як особу, якій мав на меті за грошові кошти збути особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено канабіс.

Відтак, того ж дня, ОСОБА_5 , близько 15:30 год. зустрівшись із

ОСОБА_7 , в заздалегідь обумовленому місці, а саме в приміщенні будинку, де він проживає за адресою: АДРЕСА_1 , отримав від останнього грошові кошти в сумі 5000 грн., після чого незаконно збув йому поліетиленовий прозорий пакет із вмістом речовини зеленого кольору рослинного походження, яка згідно висновку експерта містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено канабіс, кількість якого в перерахунку на суху речовину становить 21,4410 грама.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 у невстановленому місці та у невстановлений час, повторно незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено канабіс, порушуючи тим самим вимоги ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», переніс його до місця свого проживання за адресою:

АДРЕСА_1 , де повторно незаконно зберігав з метою подальшого збуту підшуканим ним споживачам.

Після цього, 14 серпня 2024 року близько 12:00год ОСОБА_5 , діючи умисно та повторно, з корисливих спонукань, реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на збут особливо небезпечного наркотичного засобу - канабіс, підшукав ОСОБА_7 , як особу, якій мав на меті за грошові кошти повторно незаконно збути особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено канабіс.

В подальшому, того ж дня, ОСОБА_5 , близько 12:40 год. зустрівшись із

ОСОБА_7 , в заздалегідь обумовленому місці, а саме в приміщенні будинку, де він проживає за адресою: АДРЕСА_1 , отримав від останнього грошові кошти в сумі 15000 грн., після чого повторно незаконно збув йому прозорий поліетиленовий пакет із вмістом речовини зеленого кольору, яка згідно висновку експерта містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено канабіс,кількість якого в перерахунку на суху речовину становить 59,236 грама.

14серпня 2024 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого за адресою:

АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, із середньою-спеціальною освітою, раніше не судимого, РНОКПП: НОМЕР_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.

15серпня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинених повторно, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Як зазначено в клопотанні, викладені обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, підтверджуються розсекреченими протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій в порядку ст. 271 КПК України, протоколами огляду та вручення грошових доказів, протоколами добровільної видачі, матеріалами експертиз, протоколами допиту ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 , протоколом обшукута іншими доказами,у їх сукупності, а отже, повідомлена йому підозра є обґрунтованою.

15 серпня 2024 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 12.10.2024 року включно із правом внесення застави в межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 гривень.

Окрім цього, 03.10.2024 року постановою заступника керівника

Івано-Франківської обласної прокуратури продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 15.11.2024 року.

У відповідності до ст. 12 КК України, злочини, передбачені ч. 2 ст. 307 КК України, у вчиненні яких ОСОБА_12 є тяжкими злочинами, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Приймаючи до уваги те, що підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на думку слідства, немає,оскільки відповіднодо вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України і надалі продовжують існувати, а саме:

- п. 1 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, за які передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна та він усвідомлює про неминучість покарання;

- п. 2 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування триває та підозрюваний, з метою ухилення від кримінальної відповідальності може вчиняти такі дії;

- п. 3 - незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, так як йому стали відоміїхні анкетні дані та він може, шляхом погроз, змушувати їх змінити свої покази на неправдиві з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення;

- п. 4 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_5 може не з`являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду;

- п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки він не має міцних соціальних зв`язків, офіційно не працює, джерело його існування не відоме та з метою отримання коштів, підозрюваний може вчиняти злочини, пов`язані із незаконним збутом наркотичних засобів та психотропних речовин.

Як зазначено у клопотанні, вказані ризики існують, оскільки на даний час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин справи, канали надходження наркотичних засобів, осіб причетних до цього.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали, просили клопотання задовольнити.

В судовому засіданні підозрюваний та захисник частково заперечили проти задоволення клопотання, просили визначити щодо підозрюваного запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, або ж визначити розмір застави у мінімальному розмірі.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю за необхідне зазначити наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

В той же час згідно з ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а ч. 2 даної статті зазначає про можливість продовження строку досудового розслідування.

15серпня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинених повторно, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

15серпня 2024 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 12.10.2024 року включно із правом внесення застави в межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 гривень.

03.10.2024 року постановою заступника керівника

Івано-Франківської обласної прокуратури продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 15.11.2024 року.

У відповідності до ст. 12 КК України, злочини, передбачені ч. 2 ст. 307 КК України, у вчиненні яких ОСОБА_12 є тяжкими злочинами, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.

Відповідно до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з`ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з`явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.

Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри продовжують мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування відповідною сукупністю матеріалів кримінального провадження, перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до інкримінованого йому злочину.

В той же час 12.10.2024 року закінчується строк дії застосованого щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У зв`язку з цим у органу досудового розслідування виникла необхідність у продовженні строку тримання підозрюваного під вартою, з приводу чого і подано клопотання.

В той же час, як того вимагає ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з`ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з`явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.

У поданому клопотання слідчий покликається на те, що завершити досудове розслідування та прийняти законне процесуальне рішення у кримінальному провадженні до закінчення двомісячного строку неможливо внаслідок особливої складності кримінального провадження, що зумовлена тривалим виконанням судових експертиз, необхідністю встановлення інших осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень, необхідності проведення низки додаткових слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на збір доказів з метою повного, всебічного і неупередженого з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Разом з тим, в судовому засіданні прокурором частково доведено наявність ризиків, які не зменшилися, та які дають певні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

В поданому клопотанні та в судовому засіданні органом досудового розслідування обґрунтовано неможливість застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу на даному етапі досудового розслідування, враховуючи конкретні його обставини.

Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Вирішуючи питання щодо визначення чи не визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя враховує всі вище перелічені обставини, а також відношення самого підозрюваного до інкримінованих йому дій, його вік, стан здоров`я, наявність соціальних зв`язків.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 за інкримінований злочин (ч.2 ст.307КК України), характер та обставини його вчинення.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, вважаю за необхідне залишити чинною раніше визначену заставу в межах 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 121 120,00 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, за висновком слідчого судді, є межею помірності для нього, і ризик втрати такого розміру застави може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, слідчий суддя відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.

Отже, зважаючи на викладене, враховуючи все вищезазначене в сукупності, слідчий суддя вважає за необхідне в рамках даного кримінального провадження визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Отже, враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, вважаю за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, до 14 листопада 2024 року включно, з визначенням розміру застави у 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 121 120,00 гривень.

Щодо клопотання сторони підозрюваного про застосування щодо нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, слідчий суддя, враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість інкримінованого злочину, не вважає за можливе змінити застосований до підозрюваного запобіжний захід, оскільки таке не сприятиме досягненню завдань кримінального провадження.

Застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання та особистої поруки не може запобігти зазначеним ризикам. Окрім цього до органів досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваного, покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язується, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.

При запобіжному заході у виді домашнього арешту підозрюваний усвідомлюючи про можливість призначення йому судом покарання у виді позбавлення волі, незважаючи на покладені на нього обов`язки, може покинути місце свого проживання на території Івано-Франківської області з метою уникнення кримінальної відповідальності, окрім цього згідно досліджених матеріалів кримінального провадження кримінальні правопорушення були вчиненні ОСОБА_5 в будинку за місцем його проживання, а тому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту жодним чином не зможе запобігти ризику вчинення нового кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, в якому він підозрюється.

Інший вид запобіжного заходу заставу, як самостійний запобіжний захід, застосувати відносно підозрюваного також неможливо, оскільки відсутня інформація щодо постійного джерела доходів та власних коштів, відсутні особи, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, слідчий суддя відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 219, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, до 14 листопада 2024 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу в межах 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 121 120 гривень 00 коп., яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 на строк до 14 листопада 2024 року включно обов`язки:

- прибувати за першим викликом до слідчого прокурора, слідчого судді та суду;

- прибувати до слідчого прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

та роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Галина ДОМБРОВСЬКА

Повний текст ухвали складено і підписано 08.10.2024 року.