Постанова № 122415538, 14.10.2024, Врадіївський районний суд Миколаївської області

Справа № 474/1022/24

Провадження № 3/474/586/24

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.10.24р. с-ще Врадіївка

Суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області Сокол Ф.Г., розглянув справу про адміністративне правопорушення, матеріали по якій надійшли від Відділу адміністративної практики Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, проживаючого АДРЕСА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

встановив:

22.08.2024р., близько 22 год. 40 хв., по трасі М-30 916 км + 817 м Кам`янського району Дніпропетровської області гр. ОСОБА_1 керував автомобілем Chevrolet Cartiva, д/н НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився на місці за допомогою Drаger 6820 за № 3438 від 22.08.2024р., результат огляду на стан сп`яніння позитивний та становить 0,77 % проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. а п. 2.9 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення серії АБА № 125027 від 22.08.2024р. надійшов до суду 25.09.2024р.

14.10.2024р. захисник ОСОБА_1 адвокат Степанов В.В. звернувся до суду з клопотанням, в якому просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Клопотання про закриття провадження у справі обґрунтоване тим, що:

- у поліцейського не було законних підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 ;

- під час оформлення матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення поліцейським не роз`яснено в його права та обов`язки;

- поліцейський після незгоди ОСОБА_1 з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу не запропонував пройти огляд в закладі охорони здоров`я та не направив ОСОБА_1 на такий огляд.

ОСОБА_1 та його захисник Степанов В.В. в судове засідання призначене на 13 год. 00 хв. 14.10.2024р. не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи (судова повістка доставлена до електронного кабінету захисника ОСОБА_2 30.09.2024р.), про причини неявки не повідомили.

Водночас, 14.10.2024р. захисник ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності, в якій підтримав клопотання про закриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ст.ст. 268 та 271 КУпАП, згідно з якими участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та захисника, під час судового розгляду справи є необов`язковою, вважаю за можливе розглянути справу за відсутності вказаних осіб.

Розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю встановленим таке.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за адміністративне правопорушення, склад якого полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, слід зазначити, що альтернативи застосування іншого адміністративного стягнення санкція ч.1 ст. 130 КУпАП не передбачає.

Згідно з п.п. а п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи приписи ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015р. (далі - Інструкція), факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення серії АБА № 125027 від 22.08.2024р., який останній підписав без будь-яких зауважень щодо його змісту, підтверджується: відеозаписом подій, наданим працівниками поліції; квитанцією аналізаторів парів спирту Drager № 3438 від 22.08.2024р., згідно якого станом на 22 год. 44 хв. 22.08.2024р. у крові ОСОБА_1 виявлено 0,77 % алкоголю; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АБА № 125027 від 22.08.2024р. вбачається, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане 10.06.2017р.

Водночас, щодо тверджень захисника Степанова В.В. про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з підстав зазначених у клопотанні про закриття провадження у справі, слід зазначити таке.

Твердження захисника ОСОБА_2 про відсутність у працівника поліції законних підстав для зупинки транспортного засобу є безпідставними, а відтак не беруться до уваги.

Відповідно до п.п. 2-5, 8, 9, 11 ст. 23 Закону України Про Національну поліцію поліція відповідно до покладених на неї завдань:

- виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення;

- вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень; припиняє виявлені адміністративні правопорушення;

- вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення адміністративного правопорушення;

- здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про адміністративні правопорушення або події;

- у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання;

- доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, які вчинили адміністративне правопорушення;

- регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил Дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Більше того, згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України Про Національну поліцію поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.

Статтею 31 Закону України Про Національну поліцію визначено, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи, як, зокрема, перевірка документів особи та зупинення транспортного засобу.

При цьому право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та страховий поліс кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи, що узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 16.08.2019р. по справі № 524/126/17, від 10.09.2019р. по справі № 537/2324/17, від 25.09.2019р. по справі № 127/19283/17.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 35 Закону України Про національну поліцію визначено,що поліцейськийможе зупинятитранспортні засобиу разіякщо водій порушив Правил дорожнього руху.

Також слід зазначити, що хоча ч. 2 ст. 35 Закону України Про Національну поліцію передбачено обов`язок поліцейського поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, однак сам лише факт недотримання вказаної норми не свідчить про відсутність у поліцейського законних підстав для зупинки транспортного засобу чи незаконність подальших його дій, в тому числі щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення чи винесення відповідної постанови.

У цих постановах Верховний Суд наголошував, що право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи, та констатував, що доводи скаржника про те, що, він мав право не пред`являти посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб на вимогу поліцейського для перевірки, доки останній не доведе, що зупинка його транспортного засобу була законною, не ґрунтуються на вимогах законодавчих актів та не мають відношення до обов`язку водія транспортного засобу мати при собі та пред`явити на вимогу поліцейського для перевірки зазначені вище документи.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України Про дорожній рух учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001р. № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9. Правил дорожнього руху).

В розділі 2 Правил дорожнього руху закріплено обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів.

Так, зокрема, п.п.а п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно зп.2.4Правил дорожньогоруху навимогу поліцейськоговодій повинензупинитися здотриманням вимогцих Правил,а також:пред`явити дляперевірки документи,зазначені впункті 2.1;дати можливістьперевірити номериагрегатів ікомплектність транспортногозасобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Також слід зазначити, що Указами Президента України від 24.02.2022р. № 64/2022, 14.03.2022р. № 133/2022, 18.04.2022р. № 259/2022, 17.05.2022р. № 341/2022, 12.08.2022р. № 573/2022, 07.11.2022р. № 757/2022, 06.02.2023р. № 58/2023, 01.05.2023р. № 254/2023, 06.11.2023р. № 734/2023, 05.02.2024р. № 49/2024р., 06.05.2024р. № 271/2024, 2307.2024р. № 469/2024 Про введення воєнного стану в Україні та Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженими Законами України від 24.02.2022р. № 2102-IX, 15.03.2022р. № 2119-IX, 21.04.2022р. № 2212-IX, 22.05.2022р. № 2263-IX, 15.08.2022р. № 2500-ІХ, 16.11.2022р. № 2738-IX, 07.02.2023р. № 2915-IX, 02.05.2023р. № 3057-IX, 08.11.2023р. № 3429-IX, 06.02.2024р. № 3564-IX, 10.05.2024р. № 3685-IX, 08.08.2024р. № 3892-IX в Україні з 05 години 30 хвилин 12.08.2022р. введено воєнний стан, строк дії якого продовжено до 05 години 30 хвилин 12.11.2024р.

При цьому постановою Кабінету Міністрів України № 1456 від 29.12.2021р., затверджено Порядок перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, п. 5 якого відповідним уповноваженим особам Національної поліції під час дії воєнного стану надано право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян.

Тобто з аналізу вказаних норм чинного законодавства слідує, що поліцейський має право зупинити транспортний засіб у зв`язку з виявленням факту порушення водієм Правил дорожнього руху, вчинення іншого адміністративного правопорушення та з метою забезпечення заходів правового режиму воєнного стану.

При цьому з відеозапису наявного в матеріалах справи вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений під час дії воєнного стану на блокпосту з метою проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів.

До уваги не беруться твердження захисника Степанова В.В. про порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , згідно з якими, ОСОБА_1 був незгодний з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння проведеного на місці зупинки транспортного засобу, однак поліцейський не запропонував ОСОБА_1 пройти огляд в закладі охорони здоров`я та не доставив його до закладу охорони здоров`я для проходження такого огляду.

Як вбачається з відеозапису з нагрудної камери поліцейського, ОСОБА_1 , після проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, запитував у поліцейського чи можливо повторно пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газового аналізатора, на що отримав негативну відповідь, оскільки такий огляд проводиться один раз. В подальшому ОСОБА_1 підписав протокол про адміністративне правопорушення, а також підписав акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів в графі З результатами згоден без будь-яких зауважень щодо їх змісту.

Також слід зазначити, що з відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 погоджувався з результатами огляду, оскільки жодними своїми словами чи діями не заперечував результат огляду на стан алкогольного сп`яніння, а натомість неодноразово, протягом всього часу оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, просив поліцейського не оформляти протокол про адміністративне правопорушення та відпустити його, за що пропонував поліцейському перерахувати на його картку грошові кошти.

Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП, яка кореспондується з п. 7 розділу І Інструкції, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

За таких у мов, згідно приписів ст. 266 КУпАП та Інструкції, у поліцейського не було правових підстав та не виникло обов`язку направити ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Щодо тверджень захисника ОСОБА_2 про не роз`яснення поліцейським ОСОБА_1 прав та обов`язків визначених ст. 268 КУпАП, слід зазначити, що на відеозаписі не зафіксовано дії щодо роз`яснення ОСОБА_1 його прав та обов`язків. Водночас на відеозаписі зафіксовано, що на деякий час поліцейський та ОСОБА_1 залишають службове приміщення, а нагрудна відеокамера поліцейського залишається в службовому приміщенні. Після повернення до службового приміщення ОСОБА_1 заявляє клопотання про направлення протоколу про адміністративне правопорушення до суду за місцем його проживання, яке відображене у протоколі про адміністративне правопорушення. Після оформлення протоколу про адміністративне правопорушення ставить свій підпис в графі де підтверджує роз`яснення йому прав і обов`язків та підписує протокол про адміністративне правопорушення в цілому без будь-яких зауважень.

Вказане ставить під сумнів твердження захисника Степанова В.В. про не роз`яснення ОСОБА_1 прав та обов`язків визначених ст. 268 КУпАП, однак також беззаперечно не доводить і протилежного.

З огляду на вищевказане слід зазначити, що відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 640/11468/20, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.05.2022р. у справі № 400/1510/19, від 05.07.2022р. у справі № 522/3740/20, від 27.09.2022р. у справі № 320/1510/20, від 03.10.2022р. у справі № 400/1510/19, від 01.11.2022р. у справі № 640/6452/19 та від 18.01.2023р. у справі № 500/26/22, від 16.03.2023р. у справі № 400/4409/21.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 23.04.2020р. у справі № 813/1790/18 та від 22.05.2020р. у справі № 825/2328/16, порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Таким чином вважаю, що сам по собі факт не роз`яснення чи сумнів у належному роз`ясненні поліцейським ОСОБА_1 прав та обов`язків не є достатньою та визначальною обставиною для констатації порушення поліцейським порядку складення протоколу про адміністративне правопорушення, яке має наслідком закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

При призначенні адміністративного стягнення, враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, і з урахуванням встановленого, вважаю доцільним застосувати по відношенню до ОСОБА_1 з метою його виховання та попередження вчинення нових правопорушень адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. на користь держави.

Керуючись ст.ст. 23, 33-35, 36, 40-1, 130, 221, 284 КУпАП, -

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, і призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави ((отримувач: Миколаїв.ГУК/тг смт Врадiївка/21081100 код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030 банк отримувача: казначейство України (ЕАП) номер рахунку: UA758999980313040106000014454 код банку отримувача (МФО): 899998) у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що у грошовому еквіваленті становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави (отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/тг смт Врадiївка/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030, код банкуотримувача (МФО): 899998, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA868999980313131206000014454 Код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення.

У відповідності до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф правопорушником повинен бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Скаргу на постанову може бути подано до Миколаївського апеляційного суду через Врадіївський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Повний текст постанови складений та підписаний 19 жовтня 2024 року.

Суддя Ф.Г. Сокол