Рішення № 122414333, 08.10.2024, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2024 р. справа № 300/5420/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Гомельчука С.В.,

при секретарі Лудчак А.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Крилюка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідача: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, вул.Франка,6, м.Івано-Франківськ, 76018 про визнання протиправними та скасування наказів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати накази ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області №220 від 08.07.2024 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » та № 221 від 08.07.2024 «Про звільнення з посади та зарахування в розпорядження», якими заступника начальника загону з оперативного реагування АРЗ СП ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з роботи.

Адміністративний позов мотивований тим, що наказом т.в.о. начальника Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області Федорчука В. №107 від 28.03.2024 "Про усунення від виконання службових обов`язків" позивача усунуто від виконання службових обов`язків за посадою заступника начальника загону з оперативного реагування Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Івано- Франківській області з 28.03.2024 на момент проведення службового розслідування та визначено інше робоче місце в іншому підрозділі ДСНС України в Івано-Франківській області. 30.04.2024 відповідачем у складі відповідної комісії було затверджено Висновок службового розслідування щодо встановлення ступеня провини, причин, умов та обставин неетичної поведінки з боку заступника начальника загону з оперативного реагування АРЗ СП підполковника СЦЗ ОСОБА_1 . Резолютивна частина висновку вказує на накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади.

ОСОБА_1 вважає, що зі змісту висновку про службове розслідування від 30.04.2024, що став фактично підставою для прийняття оскаржуваних наказів №220 та №221 від 08.07.2024 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади, - комісія не встановила «його дії» як такі, що підпадають під поняття «грубе порушення» службової дисципліни. Водночас, сам факт порушення службового розслідування грунтується лише на припущеннях та непідтвердженій анонімній інформації невідомої особи стосовно «прохання визначити чи працює дана особа у Головному управлінні». Що також є прямим порушенням вимог п.1 та п. 2, З розділу І Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту з боку відповідача (членів комісії проведеного службового розслідування). На думку позивача, вказівка в рапорті голови комісії на ведення переписки із невідомою особою-анонімом, існування та взяття до уваги відеофайла, що знятий незаконно та є неналежним доказом апріорі - ставить під сумнів об`єктивність, «незацікавленість» та «неупередженість» такої особи бути у складі комісії для проведення службового розслідування із одночасним головуванням у ній.

З висновками про накладення дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни, обґрунтованої допущенням неетичної поведінки із вживанням нецензурної лексики під час спілкування з представником ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач незгодний, вважає їх незаконними та такими, що не відповідають фактичним обставинам та суперечать чинному законодавству України, є необґрунтованими та безпідставними, а накази №220 від 08.07.2024 про накладення дисциплінарного стягнення та №221 від 08.07.2024 про звільнення із займаної посади такими, що підлягають скасуванню у повному обсязі. Позивач зазначив, що у зв`язку з прийняттям оскаржуваних наказів порушено його право на отримання обов`язкових складових грошового забезпечення, до того ж, факт усунення від виконання службових обов`язків принижує його честь та гідність. Працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо він їх не порушив. Стверджує, що як такої неетичної поведінки чи нецензурної лайки не вчиняв та неетично себе не поводив, проте відповідна поведінка була з боку представника ТЦК. Наголосив, що о 07.10 год. ранку 26.03.2024 будучи у цивільному одязі, не у формі особи служби цивільного захисту, він не був при виконанні службових обов`язків. Відповідно не міг завдати шкоди загону чи "ганьбити або дискредитувати" представників служби цивільного захисту. Просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 15.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 21.08..2024. Витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів службового розслідування та інших матеріалів, за наявності, що передували винесенню оскаржуваних наказів ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області №220 від 08.07.2024 та №221 від 08.07.2024 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади ОСОБА_1

29.07.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області проти позову заперечив. Відзив обґрунтований тим, що 27.03.2024 до відповідача надійшов рапорт заступника начальника ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області щодо отримання ним фото- та відеофайлів неетичної поведінки підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 . З метою встановлення причин, умов та обставин такої поведінки, ступеня його провини, наказом відповідача створено комісію для проведення службового розслідування. У ході проведеного розслідування було встановлено факт вживання нецензурної лексики та неетичної поведінки з боку позивача до представника ІНФОРМАЦІЯ_1 . За наслідками службового розслідування комісією внесено пропозиції щодо накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади. Надалі начальником ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області винесено накази №220 від 08.07.2024 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » та № 221 від 08.07.2024 «Про звільнення з посади та зарахування в розпорядження». Відповідач зазначив, що під час проведення службового розслідування заперечень, заяв, клопотань від позивача до комісії не надходило. ОСОБА_1 не висловлював жодних письмових зауважень щодо його проведення, а також до дій або бездіяльності осіб, які його проводили. Представник ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області наголосив, що оскаржуваний наказ №220 є правомірним та винесений з огляду на порушення позивачем службової дисципліни, що ганьбить і дискредитує особу, як представника служби цивільного захисту, що виразилось у порушенні вимог абзаців 2, 4. 7, 9 статті 3, статті 25, абзацу 5 статті 59 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 5 березня 2009 року № 1068-VI (із змінами), абзаців 2, 5, 13 пункту 31 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р № 593 (із змінами) та відповідно до статті 7 цього ж Статуту. Вказав, що поведінка працівників ДСНС має забезпечувати довіру суспідьства до цього органу. Керуючись нормами Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, наголосив, що начальник зобов`язаний підтримувати високий рівень службової дисципліни в органах і підрозділах цивільного захисту, вимагати від підлеглих її додержання, не залишати поза увагою жодного факту вчинення дисциплінарного правопорушення, у повному обсязі використовувати надані йому права, правильно застосовувати заходи дисциплінарного впливу. На осіб рядового і начальницького складу, які порушили службову дисципліну, можуть бути накладені визначені цим Статутом дисциплінарні стягнення, що відповідають ступеню вини особи. Звернув увагу суду, що позивач, як особа начальницького складу під час прямування на службу, виконував службові обов`язки. Також представник відповідача, з посиланням на приписи Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, наполягає, що оскільки мало місце порушення позивачем службової дисципліни, відтак, для вирішення питання щодо подальшого проходження служби він може бути звільнений із займаної посади із зарахуванням у розпорядження керівника (начальника) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту в разі застосування до нього дисциплінарного стягнення про звільнення з посади. Отже, оскаржуваний наказ відповідача № 221 є обґрунтованим та відповідає чинному законодавству. За таких обставин, просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1

06.05.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої зазначено, що згідно з п.60 Дисциплінарного статуту, у разі вчинення незначного порушення службової дисципліни особою рядового або начальницького складу начальник може обмежитись усним попередженням її щодо необхідності дотримання службової дисципліни, вказати на відповідні недоліки, а в разі неналежного виконання після цього особою рядового або начальницького складу своїх службових обов`язків накласти на неї дисциплінарне стягнення. На думку позивача, комісія не встановила дії такими, що підпадають під поняття «грубе порушення» службової дисципліни. Водночас, сам факт порушення службового розслідування грунтується лише на припущеннях та непідтвердженій анонімній інформації невідомої особи стосовно «прохання визначити чи працює дана особа у Головному управлінні ДСНС». Позивач вважає, що неетична поведінка особи повинна бути визначена за чіткими та підтвердженими підставами, проте таких не вказано у висновку службового розслідування, як і посилання на нормативно-правовий акт, що таке підтверджує. Умислу у діях, який би спрямовувався на підрив авторитету служби цивільного захисту комісією не встановлено. Зауважив, що CD-диск із записом розмови є неналежним доказом. Відзив на позов, на думку позивача, є таким, що навпаки, вкотре ставить під сумнів законність існування оскаржуваних наказів та однозначно підтверджує необхідність їх скасування.

Ухвалою суду від 19.07.2024 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

21.08.2024 підготовче засідання відкладено на 06.09.2024. У подальшому перенесено на 10.09.2024.

23.08.2024 представником відповідача подано до суду заперечення на відповідь на відзив, яке мотивоване тим, що Головним управлінням ДСНС надано в строк всі запитувані позивачем копії документів. Всі дані є достовірними та підтверджуються доказами. Позивач не скористався правом на ознайомлення з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування. Представник відповідача наголосив, що комісією встановлено діяння позивача, що є порушенням службової дисципліни на підставі норм законодавства. Поведінка позивача, котрий цілком усвідомлює значення власних діянь, мас бути зразковою в усіх випадках незалежно від дії будь-яких третіх факторів (дій, подій, осіб). Позивач особисто повинен був забезпечити етичну поведінку.

10.09.2024 потокольною ухвалою закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 17.09.2024.

17.09.2024 у судовому засіданні оголошено перерву для надання додаткових доказів до 08.10.2024.

У судовому засіданні 08.10.2024 сторони підтримали правові позиції, викладені у заявах по суті справи. Позивач просив позов задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, розглянувши справу за правилами загального позовного провадження, заслухавши пояснення сторін, дослідивши позовну заяву, відзив на позов, інші заяви та в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, встановив таке.

ОСОБА_1 проходить службу цивільного захисту в Аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення Головного управління, зокрема, з 18.11.2022 відповідно до наказу від 17.11.2022 №372 позивач займав посаду заступника начальника загону з оперативного реагування Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області (а.с.21).

08.07.2024 начальником ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області В. Чернецьким винесено наказ № 220 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » (а.с.36).

Підставою для винесення наказу слугувало порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, а саме вимог абзаців 2, 4, 7, 9 статті 3, статті 25, абзацу 5 статті 59 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05.03.2009 №1068-V1 (із змінами), абзаців 2, 5, 13 пункту 31 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 №593 (із змінами), встановлене за результатами проведеного службового розслідування.

Крім того, 08.07.2024 начальником ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області винесено наказ № 221 «По звільнення з посади та зарахування у розпорядження» щодо позивача (а.с.37).

Вважаючи оскаржувані накази протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд зазначає про таке.

Служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період (ст.101 Кодексу цивільного захисту України (далі- КЦЗ України)).

Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.103 КЦЗ України про проходження служби цивільного захисту може бути укладено контракт про проходження служби цивільного захисту - з особою, яка призначається на посаду рядового або начальницького складу служби цивільного захисту.

Форма, порядок і правила укладання контракту, припинення (розірвання) контракту, а також наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України (частина четверта ст.103 КЦЗ України).

На підставі ч. 1 ст.108 КЦЗ України громадяни України, які вперше приймаються на службу цивільного захисту, особисто складають та скріплюють власноручним підписом Присягу такого змісту: "Я, громадянин України (прізвище, ім`я та по батькові), вступаючи на службу цивільного захисту, складаю Присягу та урочисто клянуся завжди залишатися відданим Українському народові, неухильно дотримуватися Конституції та законів України, бути чесним, сумлінним і дисциплінованим. Присягаю з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов`язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та всіляко сприяти зміцненню авторитету служби цивільного захисту. Клянуся мужньо і рішуче захищати життя та здоров`я громадян, майно України, її навколишнє природне середовище від надзвичайних ситуацій. Якщо я порушу цю Присягу, готовий нести відповідальність згідно із законами України".

Порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та регулюються питання, пов`язані з перебуванням громадян України (далі - громадяни) у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту визначає Положення, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593 (далі - Положення).

Відповідно до п.3 Положення, особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.

За приписами п.29 Положення особи рядового і начальницького складу можуть бути заохочені або притягнуті до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту.

У відповідності до п.31 Положення особи рядового і начальницького складу зобов`язані: чесно і сумлінно додержуватися Присяги служби цивільного захисту, виконувати закони України; добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов`язки; проходити службу цивільного захисту в тих органах і підрозділах цивільного захисту і в тих місцях, де це викликано інтересами служби; додержуватися норм професійної та службової етики; зупинити членство в політичних партіях, організаціях чи рухах на період проходження служби цивільного захисту; додержуватися вимог антикорупційного законодавства; додержуватися законодавства з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання і протидії дискримінації, насильству за ознаками статі та сексуальним домаганням; берегти та підтримувати у належному стані передані їм у користування майно і техніку; постійно підвищувати рівень професійних знань, удосконалювати свою майстерність; виявляти повагу до колег по службі, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; щороку проходити комплексний медичний огляд, за необхідності психофізіологічне обстеження і тестування, а в разі погіршення стану здоров`я, прийняття рішення про переміщення по службі в іншу місцевість або інших випадках, що потребують додаткового вивчення стану здоров`я, - проходити позачерговий медичний огляд; сприяти підтриманню порядку і дисципліни; звертатись із службових питань до свого безпосереднього керівника (начальника) і з його дозволу - до старшого прямого керівника (начальника), з особистих питань - до свого безпосереднього керівника (начальника), а у разі, коли він нездатний їх вирішити, - до старшого прямого керівника (начальника); доповідати своєму безпосередньому керівникові (начальникові) про події та обставини, що стосуються виконання службових обов`язків, а також про зроблені їм іншими керівниками (начальниками) зауваження; додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, підвищувати повсякденно фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок; своєчасно подавати відомості про себе, що мають значення для проходження служби цивільного захисту (зміна місця проживання, здобуття освіти, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності тощо); повідомляти безпосередньому керівникові (начальникові) про місце свого перебування під час відпустки та у разі відсутності на службі з інших поважних причин (перебування на лікарняному тощо); з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час.

Дисциплінарний статут служби цивільного захисту, затверджений Законом України від 05.03.2009 №1068-V (далі -Дисциплінарний статут), визначає сутність службової дисципліни, права та обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування. Дія цього Статуту поширюється на всіх осіб рядового і начальницького складу, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

За приписами п.1 розд. І Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов`язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту (далі - контракт).

Службова дисципліна ґрунтується на усвідомленні особами рядового і начальницького складу своїх службових обов`язків та вірності Присязі, що складається особами рядового і начальницького складу відповідно до закону (далі - Присяга) (п.2 розд. І Дисциплінарного статуту).

З огляду на положення п. 6 Дисциплінарного статуту порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням.

За зразкове виконання службових обов`язків особи рядового і начальницького складу підлягають заохоченню, а за порушення службової дисципліни - несуть дисциплінарну відповідальність згідно із цим Статутом, а також цивільну, матеріальну, адміністративну, кримінальну відповідальність згідно із законом (п. 7 Дисциплінарного статуту).

За визначенням, наведеним у п.8 Дисциплінарного статуту, порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов`язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.

Згідно з п.57 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни.

Пунктом 68 Дисциплінарного статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.

Відповідно до п.83 Дисциплінарного статуту прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з`ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди.

Грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, а саме: вчинення інших дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні службових обов`язків, які підривають авторитет органів та підрозділів цивільного захисту, а також не сумісні з подальшим проходженням служби цивільного захисту (абз. 11 ст. 58 Дисциплінарного статуту).

Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць (п.84 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до п. 86 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше ніж протягом 30 днів від дня, коли про правопорушення стало відомо начальнику, а у разі проведення за фактом вчинення правопорушення службового розслідування - від дня закінчення службового розслідування, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці порушника дисципліни.

За п.85 Дисциплінарного статуту порядок проведення службового розслідування визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту.

Так, порядок проведення службових розслідувань щодо порушень службової дисципліни, у тому числі вчинення дій, за які передбачено адміністративну чи кримінальну відповідальність (далі - порушення службової дисципліни), скоєних особою (особами) рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, у тому числі слухачами і курсантами навчальних закладів сфери управління ДСНС України (далі-особи рядового і начальницького складу), права й обов`язки посадових осіб при проведенні службового розслідування, оформлення його результатів та прийняття за ним рішення визначає інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту, затверджена наказом МВС України від 05.05.2015 №515 (далі - Інструкція).

Згідно з п.2 розділу І Інструкції метою проведення службового розслідування є встановлення: обставин (часу, місця) і наслідків порушення службової дисципліни; осіб, винних у вчиненні порушення службової дисципліни, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали передумови для їх спричинення; наявності причинного зв`язку між порушенням службової дисципліни особи (осіб), щодо якої (яких) було призначено службове розслідування, та його наслідками; причин порушення службової дисципліни та умов, що йому сприяли; вимог чинного законодавства, які було порушено; ступеня провини кожної з осіб, причетних до порушення службової дисципліни, та мотивів протиправної поведінки особи (осіб) рядового чи начальницького складу, її (їх) ставлення до скоєного.

Підставами для призначення службового розслідування є інформація, викладена в рапортах, заявах, скаргах осіб рядового і начальницького складу, державних службовців та працівників ДСНС України, матеріалах перевірок (інформація, одержана за результатами заходів контролю), письмових зверненнях громадян, повідомленнях правоохоронних органів, органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їхніх посадових осіб, об`єднань громадян, а також опубліковані засобами масової інформації інформативні дані про події, що потребують з`ясування обставин, за яких вони сталися (п.2 розділу ІІ Інструкції).

Строки проведення службового розслідування визначено у розділі ІV Інструкції, відповідно до п.1 якого службове розслідування завершується протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Відповідно до п.2 та п.3 розділу ІV Інструкції початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення, якщо ним не визначено інше.

Завершенням службового розслідування є дата затвердження начальником, який його призначив, висновку за результатами службового розслідування.

Серед прав та обов`язків осіб (членів комісії), яким доручено проведення службового розслідування, передбачених у п.3 розділу V Інструкції, посадовій особі (членам комісії), якій (яким) доручено проведення службового розслідування, надається право, зокрема, запрошувати особу рядового або начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, а також інших посадових осіб органів і підрозділів цивільного захисту, які обізнані або причетні до фактів чи дій (бездіяльності), що стали підставами для призначення службового розслідування, для одержання від них усних або письмових пояснень, інших документальних матеріалів, що стосуються порушення службової дисципліни. Форма письмового пояснення викладена в додатку до цієї Інструкції.

Відповідно до п.1 розділу VІІ Інструкції, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Особа рядового або начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право:

знати підстави для призначення службового розслідування, яке проводиться щодо неї;

брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі надавати усні чи письмові пояснення, документи, робити заяви, вимагати додаткового вивчення пояснень осіб, які обізнані або причетні до порушення службової дисципліни, а також в опитуванні інших осіб, яким відомі обставини, що вивчаються під час службового розслідування;

звертатися з клопотанням про витребування й долучення до матеріалів службового розслідування нових документів, інших матеріальних носіїв інформації;

висловлювати письмові зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових осіб, які його проводять;

не надавати будь-яких пояснень щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено чинним законодавством України;

за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними під час його проведення, у частині, яка її стосується;

оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені чинним законодавством України (п.4 розд. V Інструкції).

З урахуванням п.2 розділу VІІІ Інструкції, якщо вину особи рядового або начальницького складу повністю доведено, за результатами службового розслідування начальник, який призначив службове розслідування, визначає вид дисциплінарного стягнення щодо порушника та доручає підготувати проект відповідного наказу щодо його накладення.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що недотримання працівником служби цивільного захисту службової дисципліни, неналежне виконання обов`язків, є наслідком вчинення ним дисциплінарного проступку та можливості подальшого притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності. При цьому, обставини дисциплінарного проступку мають встановлюватись під час службового розслідування. В той же час, для вирішення питання про застосування того чи іншого виду дисциплінарного стягнення, необхідно виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

Відповідна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №825/1203/17 та від 22.04.2020 у справі №826/23872/15.

Також належить до урахування висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 712/6576/17 про те, що складовими дисциплінарного проступку, що характеризують його об`єктивну та суб`єктивну сторони, є: дії (бездіяльність) працівника; невиконання або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між його діями (бездіяльністю) та невиконанням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність роботодавцем наявності будь-якої з цих складових виключає наявність дисциплінарного проступку.

Разом з тим, саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів вчинення працівником дисциплінарного проступку.

Як вбачається з матеріалів справи, заступником начальника полковником служби цивільного захисту ОСОБА_2 27.03.2024 подано Рапорт до т.в.о. начальника Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області полковнику служби цивільного захисту В. Федорчуку, в якому було зазначено, що отримавши повідомлення про проведення засідання ради оборони області 27.03.2024, одним із питань виконання мобілізаційного завдання, було згадано про наявність переписки по програмі WhatsApp із телефонного номеру НОМЕР_1 . Із даного номеру надійшли зображення та відеофайл із проханням визначити, чи працює дана особа у Головному управління ДСНС України в Івано-Франківській області, оскільки її поведінка є не дуже адекватною та тільки затримувала роботу працівників. Переглянувши зображення та відео, одна із осіб виявилась дуже схожою на ОСОБА_1 , підполковника служби цивільного захисту, який перебуває на посаді заступника начальника Аварійно-рятувального загону спеціального призначення. ОСОБА_3 просив дозволу на проведення службового розслідування шодо можливості участі даного працівника та оцінки його дій (а.с.83).

27.03.2024 т.в.о. начальника Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області полковнику служби цивільного захисту В Федорчуком надано дозвіл на проведення службового розслідування (а.с. 83 на звороті).

Відповідно до наказу від 27.03.2024 № НС -123/54 т.в.о. начальника ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області, на підставі вказаного рапорту, з метою встановлення причин, умов та обставин неетичної поведінки збоку заступника начальника загону з оперативного реагування АРЗ СП ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , ступеня провини посадових осіб та відповідно до вимог- наказу МВС України від 05 05 2015 № 515 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту» призначено комісію для проведення службового розслідування (а.с.84).

28.03.2024 позивач надав комісії письмові пояснення, в яких зазначив, що 26.03.2024 зранку автомобіль, в якому він їхав, був зупинений на блокпості працівником ТЦК, який не представився. Працівників поліції не було. ОСОБА_1 поцікавився причиною зупинки, на що працівник ТЦК відреагував у некоректній, грубій формі, службові документи не показав. Після того працівник ТЦК почав знімати відео на свій телефон та погрожувати. Позивач вказав, що винним себе за даним фактом не вважає (а.с. 86).

Також письмові пояснення були надані 28.03.2024 супутником позивача - начальником відділення персоналу АРЗ СП ОСОБА_4 , який був за кермом 26.03.2024. Останній, зокрема, повідомив, що чоловік у військовій формі, який зупинив автомобіль, на питання ОСОБА_1 про причину зупинки, сказав, що є Уповноваженим ІНФОРМАЦІЯ_1. Розмову військовий знімав на телефон. Вимагав пред`явити документи. Говорив на підвищених тонах та погрожував, що вони надалі не працюватимуть в ДСНС. Вважає, що поведінка позивача в даній ситуації була не вельми коректною. Проте, вона була спровокована поведінкою та тоном розмови самого військового. Вказав, що ОСОБА_1 при розмові з представником ІНФОРМАЦІЯ_1 поводив себе не дуже етично, але не агресивно (а.с.87).

Наказом відповідача від 28.03.2024 № 107 (по особовому складу) підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , заступника начальника загону з оперативного реагування аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області усунуто від виконання службових обов`язків за посадою з 28 березня 2024 року (а.с.88).

Судом також з`ясовано, що ОСОБА_1 з 29.03.2024 по 08.04.2024, з 10.04.2024 по 26.04.2024, з 01.05.2024 по 19.06.2024 був тимчасово непрацездатний, що підтверджується розпорядчими актами (а.с.89, 91, 27, 34).

02.05.2024 винесено наказ відповідача № 143 (по особовому складу) «Про скасування наказів» - № 140 від 01.05.2024 (по особовому складу) «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » та № 141 від 01.05.2024 (по особовому складу) «Про звільнення з посади та зарахування у розпорядження» (а.с.33).

Як слідує з Висновку службового розслідування щодо встановлення ступеня провини, причин, умов та обставин неетичної поведінки з боку заступника начальника загону з оперативного реагування АРЗ СП ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 від 30.04.2024, комісією вказано, що на відеоматеріалі присутній факт вживання нецензурної лексики та неетичної поведінки з боку позивача до представника ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також у позивача є діюче дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження, накладене наказом відповідача від 09.04.2024 № 127.

Як зазначалось вище, у межах службового розслідування, яке тривало з 27.04.2024 до 30.04.2024, також розглянуті вищевказані письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Письмових зауважень, клопотань з боку позивача до комісії не надходило. Відповідних доказів суду не надано.

Комісія дійшла висновку, що позивач під час прямування на службу допустив неетичну поведінку із вживанням нецензурної лексики під час спілкування з представником ІНФОРМАЦІЯ_1 26.03.2024, що ганьбить і дискредитує особу як представника служби цивільного захисту, що виразилось у порушенні вимог абзаців 2, 4, 7, 9 статті 3, статті 25, абзацу 5 статті 59 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 5 березня 2009 року № 1068-VI (із змінами), абзаців 2, 5, 13 пункту 31 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р № 593 (із змінами).

За результатами проведених дій комісія у резоютивній частині Висновку пропонувала вважати, зокрема, службове розслідування завершеним, накласти на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.

Суд зазначає, що питання обгрунтованості призначення, проведення службового розслідування, а також усунення позивача від виконання службових обов`язків за посадою вирішено в межах спору у справі №300/4972/24. Так, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 закрито провадження у справі №300/4972/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування висновку службового розслідування від 30.04.2024 «Щодо встановлення ступеня провини, причин, умов та обставин неетичної поведінки з боку заступника начальника загону з оперативного реагування АРЗ СП ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 ».

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про визнання протиправними і скасування наказів від 27.03.2024 №НС-123/54 «Про призначення комісії для проведення службового розслідування», від 28.03.2024 №107 «Про усунення від виконання службових обов`язків - відмовлено.

08.07.2024 начальником ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області винесено наказ №220 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » за порушення службової дисципліни, а саме: під час прямування на службу допущення неетичної поведінки із вживанням нецензурної лексики під час спілкування з представником ІНФОРМАЦІЯ_1 26.03 2024, що ганьбить і дискредитує особу, як представника служби цивільною захисту, що виразилось у порушенні вимог абзаців 2, 4, 7, 9 статті 3, статті 25, абзацу 5 статті 59 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 5 березня 2009 року № 1068-VI (із змінами), абзаців 2, 5, 13 пункту 31 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р № 593 (із змінами) та відповідно до статті 7 цього ж Статуту наказом визначено накласти на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.

Також 08.07.2024 відповідачем винесено наказ № 221 щодо позивача «Про звільнення з посади та зарахування в розпорядження».

Суд зауважує, що у межах розгляду справи з предметом позову про оскарження наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності суд надає оцінку обставинам, які свідчать про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку. Наказ про звільнення з посади є лише реалізацією (наслідком) наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Отже, відповідач дійшов висновку, що позивач заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади та зарахування в розпорядження у зв`язку із вчиненням проступку, пов`язаного з порушенням службової дисципліни.

Досліджуючи правову природу даного проступку, суд зазначає, що складом такого дисциплінарного проступку є: дія чи бездіяльність особи рядового і начальницького складу, причинно-наслідковий зв`язок, та наслідок, що настав.

Під дією в контексті даної справи розуміється недотримання позивачем норм абзаців 2, 4, 7, 9 статті 3, статті 25, абзацу 5 статті 59 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 5 березня 2009 року № 1068-VI (із змінами), абзаців 2, 5, 13 пункту 31 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.

Так, відповідно до абзаців 2, 4, 7, 9 статті 3, статті 25, абзацу 5 статті 59 Дисциплінарного статуту службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби:

- виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів;

- бути чесним, сумлінним і дисциплінованим;

- додержуватися норм професійної та службової етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до неналежного виконання службових обов`язків, бути вільним від впливу політичних партій і громадських організацій;

- сприяти зміцненню службової дисципліни, виявляти повагу до начальників та старших за званням, бути ввічливим, додержуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету.

Згідно з абз. 5 ст.59 Дисциплінарного статуту до діянь, що є порушеннями службової дисципліни, також належать інші діяння, визнані порушеннями службової дисципліни законом та цим Статутом.

Особи рядового і начальницького складу зобов`язані: чесно і сумлінно додержуватися Присяги служби цивільного захисту, виконувати закони України; додержуватися норм професійної та службової етики; сприяти підтриманню порядку і дисципліни (абзаціи 2, 5, 13 пункту 31 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу).

На підставі вищевикладеного, слід звернути увагу, що дотримання, зокрема, етичних норм є невід`ємною частиною службової дисципліни в органах і підрозділах цивільного захисту.

Стандарти етичної поведінки працівників ДСНС, територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, якими вони зобов`язані керуватися під час виконання своїх посадових обов`язків, закріплені в Правилах етичної поведінки працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій, територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, затверджених наказом МВС України від 16.11.2018 № 932, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2018 р. за № 1376/32828 (далі - Правила).

Так, згідно з п.3 розд. ІІ Правил працівники ДСНС під час виконання своїх посадових обов`язків зобов`язані неухильно дотримуватися загальновизнаних норм поведінки, бути доброзичливими та ввічливими, дотримуватися високої культури спілкування (не допускати використання нецензурної лексики, підвищеної інтонації), поважати гідність громадян, не виявляти свавілля або байдужості до їхніх правомірних дій та вимог.

Працівники ДСНС повинні запобігати виникненню конфліктів у стосунках із громадянами, керівниками, колегами та підлеглими.

У відповідності до п.6 розділу ІІ Правил працівники ДСНС мають дбати про авторитет ДСНС не лише відповідно до вимог, визначених цими Правилами, а також в частині дотримання загальновизнаних правил поведінки, охайного зовнішнього вигляду, забезпечення високої якості роботи, дотримання внутрішнього трудового розпорядку.

Поведінка працівників ДСНС має забезпечувати довіру суспільства до ДСНС (п.3 розділу І Правил).

Згідно п.4 розділу 4 Правил етичної поведінки працівники ДСНС не повинні допускати, у тому числі у позаробочий час, дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам ДСНС чи негативно вплинути на репутацію працівників ДСНС.

Разом з тим, відповідно до пп. 2 п.13 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 593, особи рядового і начальницького складу вважаються такими, що виконують службові обов`язки: під час прямування на службу або із служби, службових поїздок, повернення до місця служби.

Начальник зобов`язаний підтримувати високий рівень службової дисципліни в органах і підрозділах цивільного захисту, вимагати від підлеглих її додержання, не залишати поза увагою жодного факту вчинення дисциплінарного правопорушення, у повному обсязі використовувати надані йому права, правильно застосовувати заходи дисциплінарного впливу.

Начальник зобов`язаний бути прикладом у бездоганному виконанні вимог Присяги, наказів та розпоряджень, у дотриманні законності, службової дисципліни, професійної та службової етики, а також виховувати і підтримувати у підлеглих сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, виявлення честі та гідності, заохочувати ініціативність, самостійність і старанність на службі (ст. 24, ст. 25 Дисциплінарного статуту).

Аналіз вищевикладених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що одним з першочергових обов`язків осіб начальницького складу органів ДСНС є дотримання службової дисципліни, професійної та службової етики, що виражається, серед іншого, у невикористанні нецензурної лексики, підвищеної інтонації, запобіганню виникнення конфліктів, як у робочий, так і позаробочий час. Водночас, суд наголошує, що час прямування на службу або зі служби законодавчо віднесено до виконання службових обов`язків працівників ДСНС.

Також, суд звертає увагу на те, що вчинки, які дискредитують працівників служби цивільного захисту та, власне, органи ДСНС, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Отже, дискредитація звання особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів ДСНС і її працівників в очах громадськості.

Суд враховує, що в основі поведінки працівника ДСНС закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Як зазначалось вище, службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника служби цивільного захисту, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; додержуватися норм професійної та службової етики; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час.

З тексту Присяги, неухильне дотримання якої визначено законом, слідує, що в основі поведінки працівника служби цивільного захисту закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, особа рядового і начальницького складу служби цивільного захисту покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння працівником служби цивільного захисту проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів ДСНС та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Суд наголошує, що позивач, перебуваючи на службі цивільного захисту, в силу своїх службових обов`язків, зобов`язаний не допускати вчинків, що ганьблять звання працівника ДСНС або підривають авторитет ДСНС.

У ході судового розгляду судом також досліджено долучені до справи відео- та фотодокази, які розглядались під час службового розслідування та свідчать про недотримання позивачем службової дисципліни та етичної поведінки. З огляду на приписи ст. 307 Цивільного кодексу України згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру. Отже, оскільки знімання розмови на телефон не було прихованим, що підтверджується й позивачем, і ОСОБА_1 не висловив заборони на зйомку, то вважати такий відеофайл незаконним немає підстав.

Ураховуючи наслідки проступку, які фактично підривають довіру та авторитет до органів служби цивільного захисту, суд вважає правомірним висновок відповідача щодо наявності підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади.

Відповідно до абз. 4 п. 79 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 593, особа рядового і начальницького складу для вирішення питання щодо подальшого проходження служби може бути звільнена із займаної посади із зарахуванням у розпорядження керівника (начальника) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту в разі: застосування дисциплінарного стягнення про звільнення особи рядового і начальницького складу з посади, якщо неможливо відразу призначити її на нижчу посаду, - до двох місяців.

Отже, перевіряючи оскаржувані накази та дії відповідача на відповідність вимогам частини другої ст. 2 КАС України, суд вважає, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в зв`язку з чим відсутні підстави для визнання протиправними та скасування наказів ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області №220 від 08.07.2024 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » та № 221 від 08.07.2024 «Про звільнення з посади та зарахування в розпорядження», а доводи позивача та представлені ним докази наразі не спростовують висновків суду.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Згідно з ч.1, ч. 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року, зокрема, у справі "Серявін та інші проти України", заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Ураховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській областіі про визнання протиправними та скасування наказів відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гомельчук С.В.

Повний текст судового рішення складено 18.10.2024