Постанова № 12240943, 04.11.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.17

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 листопада 2010 року Справа № 2а-6057/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Смішливої Т.В.,

при секретарі судового засідання Зацепіній Ю.В.

за участю

представників позивача Черних О.О., за дов. б/н від 02.08.2010,

Антонець Л.С., за дов. б/н від 01.07.2010,

Ковтун С.І., за дов. б/н від 02.08.2010

представника відповідача Борзенко Н.О., за дов. № 27/10 від 22.02.2010,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луганську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛЛОН» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 27.07.2010 № 0000512360/0 та стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 1720173,00 грн.,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІЛЛОН» (далі ТОВ «ВІЛЛОН»), звернулось з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (далі Ленінська МДПІ), про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення від 27.07.2010 № 0000512360/0, зобовязання вчинити певні дії та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 1720173,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ТОВ «ВІЛЛОН» здійснює будівництво житлового будинку, яке до теперішнього часу не завершено. Процес будівництва вказаного обєкту супроводжується різного роду витратами, зокрема, між позивачем та ТОВ «Жильонер» укладено договір девелопменту та позивач оплатив надані послуги. Господарські операції позивача підтверджені первинними документами, у тому числі податковими накладними, тому вважає, що правомірно нарахував податковий кредит. Після завершення обєкту будівництва та введення будинку в експлуатацію він буде обліковуватися на балансі ТОВ «ВІЛЛОН» та використовуватись ним разом із нежитловими приміщеннями, паркінгом. Позивач вважає, що право на бюджетне відшкодування виникає незалежно від того чи введено обєкт в експлуатацію, чи на час подання декларації з податку на додану вартість обєкт знаходиться в стадії будівництва.

Позивач просив суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.07.2010 № 0000512360/0, зобовязати Ленінську МДПІ у м.Луганську відобразити у картці особового рахунку з податку на додану вартість ТОВ «ВІЛЛОН» наявність бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість по декларації від 20 серпня 2009 року за липень 2009 року у розмірі 1720173,00 грн., що декларувались в період з 1 липня 2009 року по 31 липня 2009 року, стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства в Луганській області на користь ТОВ «ВІЛЛОН» суму бюджетного відшкодування за липень 2009 року в розмірі 1720173,00 грн.

Ухвалою суду від 19 серпня 2010 року до участі у справі у якості другого відповідача залучено Головне управління Державного казначейства України в Луганській області.

Ухвалою суду від 04.11.2010 позовні вимоги в частині зобовязання Ленінську МДПІ у м.Луганську відобразити у картці особового рахунку з податку на додану вартість ТОВ «ВІЛЛОН» наявність бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість по декларації від 20 серпня 2009 року за липень 2009 року у розмірі 1720173,00 грн., що декларувались в період з 1 липня 2009 року по 31 липня 2009 року залишено без розгляду за клопотанням представника позивача. (Т. IV а.с. 171)

Під час розгляду справи представниками позивача також надано уточнення позовних вимог, так, заявою від 04.11.2010 позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.07.2010 № 0000512360/0, стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства в Луганській області на користь ТОВ «ВІЛЛОН» суму бюджетного відшкодування за липень 2009 року в розмірі 1720173,00 грн.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник першого відповідача позов не визнав, надав заперечення, в якому зазначив, що заявлена сума бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2009 року перевірена в ході проведення позапланової виїзної документальної перевірки, результати якої оформлено актом від 16.10.2009 № 899/23-616/33766443. Перевіркою було встановлено, що одними з основних постачальників ТОВ «ВІЛЛОН» з листопада 2006 року по грудень 2008 року були у листопаді 2007 року ТОВ "КРП “КЕПІТАЛ СТАР" (на дату перевірки ТОВ «Жильонер-Схід») згідно договору девелопменту від 02.08.2006 № 02-Д/2006 реалізовано послуги девелопера та витрати по проекту на загальну суму 755500,00 грн., у т.ч. ПДВ 125916,67 грн., що складає 98,5% від загального обсягу податкового кредиту листопада 2007 року., у грудні 2007 року, січні листопаді 2008 року - ТОВ "ЖИЛЬОНЕР" - за договором девелопменту від 02.08.2006 № 02-Д/2006 та додатковою угодою до договору від 01.02.2007 № б/н реалізовано послуги девелопера та витрати по проекту на загальну суму 9572249,07 грн., у т.ч. ПДВ 1595374,87 грн. До ДПІ у Шевченківському р-нi м. Києва направлявся запит щодо проведення зустрічної перевірки по взаємовідносинам ТОВ «Жильонер» з ТОВ «Віллон». Згідно отриманої довідки перевірки від 22.03.2010 № 595/23-11/30109177 неможливо зробити будь-які висновки щодо ходу виконання робіт по проекту та підтвердження формування податкового кредиту ТОВ «Жильонер» без відомостей згідно контрагентів ТОВ «Жильонер». Відповідно до п.п. 7.7.1 Закону «Про ПДВ» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Послався на п. 1.8 ст. 1 Закону № 168, згідно із яким бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначеним законом встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. Бюджетне відшкодування ПДВ, без його сплати, має своїм наслідком спричинення збитків Державному бюджету України, що суперечить самої суті податку і його основній функції - формування доходів бюджету. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ВІЛЛОН» в повному обсязі.

Другий відповідач Головне управління Державного казначейства України в Луганській області участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, а також письмові пояснення, у яких зазначив, що висновок про відшкодування податку на додану вартість ТОВ «ВІЛЛОН» від податкового органу не надходив, просив у задоволенні позовних вимог ТОВ «ВІЛЛОН» відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІЛЛОН» зареєстровано у якості юридичної особи субєкта господарської діяльності виконавчим комітетом Луганської міської ради 06.10.2005, ідентифікаційний код 33766443, місцезнаходження м. Луганськ, вул. Краснодонська, 5в. (Т. І а.с. 35-43)

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІЛЛОН» (далі ТОВ «ВІЛЛОН») знаходиться на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м.Луганську з 17.10.2005, є платником податку на додану вартість з 13.09.2006 відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100251960, індивідуальний податковий номер 337664412363. (Т. ІІІ а.с. 20)

ТОВ «ВІЛЛОН» 20 серпня 2009 року подано до Ленінській МДПІ у м.Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2009 року, у рядку 25, якої визначено ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 1720173,00 грн. (а.с. 83-84)

Згідно доданку 2 до вказаної податкової декларації з ПДВ залишок суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, залишок відємного значення попереднього податкового періоду складається із сум ПДВ, які виникли у період листопада 2006 року, грудня 2006 року, лютого 2007 року грудня 2008 року та становить 1720173,00 грн. (а.с. Т. І а.с. 85)

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 (далі порядок № 166), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України "Про податок на додану вартість".

До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Відповідно до п.9 ч.1 ст. З КАС України, відповідачем є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. З КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. З КАС України справа адміністративного суду публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

З урахуванням викладеного, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 липня 2010 року Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську на підставі п. 1, 4 статті 111 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» проведено невиїзну перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛЛОН» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства у банку за липень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у період з листопада 2006 року по грудень 2008 року.

Результати проведеної перевірки викладено в акті Ленінській МДПІ у м.Луганську від 13.07.2010 № 518/23-616/33766443 (Т. І а.с. 11 21)

В акті перевірки зазначено, що на порушення п.п. 7.7.11 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «ВІЛЛОН» не мало права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за липень 2009 року у сумі 1720173,00 грн. у звязку з тим, що обсяги оподаткованих операцій за останні 12 місяців менші ніж заявлена сума бюджетного відшкодування ПДВ.

Нарахування податкового кредиту за липень 2009 року ТОВ «ВІЛЛОН» відбувалося внаслідок будівництва житлового будинку за адресою: вул. Коцюбинського, 12-Б, м. Луганськ. На балансі підприємства будівництво відображено як «капітальні інвестиції» на рахунку 15. Введення в експлуатацію обєкта не відбулося. Акт введення в експлуатацію будівлі до перевірки не надано. Обєкт будівництва не зарахований на баланс підприємства, тобто не є основним фондом. Станом на 13.07.2010 вичерпної інформації від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва щодо взаємовідносин ТОВ «Жильонер» з ТОВ «ВІЛЛІОН» не отримано, що приводить до критичної заборгованості по відшкодуванню ПДВ з бюджету. ТОВ «ВІЛЛОН» не мало права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за липень 2009 року у сумі 1720173 грн. Отже, за відсутністю довідок зустрічних перевірок по контрагентам неможливо підтвердити факт надмірної сплати суми ПДВ по даним ланцюгам постачання до Державного бюджету України, у звязку з тим, що по контрагентам до теперішнього часу не отримано матеріалів перевірки.

Акт перевірки від 13.07.2010 містить посилання на те, що позаплановою виїзною перевіркою результати якої оформлено актом від 16.10.09 №899/23-616/33766443 встановлено, що одними з основних постачальників з листопада 2006 року по грудень 2008 року були у листопаді 2007 року ТОВ "КРП “КЕПІТАЛ СТАР" (на дату перевірки ТОВ «Жильонер-Схід») згідно договору девелопменту від 02.08.2006 № 02-Д/2006 реалізовано послуги девелопера та витрати по проекту на загальну суму 755500,00 грн., у т.ч. ПДВ 125916,67 грн., що складає 98,5% від загального обсягу податкового кредиту листопада 2007 року. До ДПІ у Жовтневому р-нi м. Харків направлено запит щодо проведення зустрічної перевірки по правовим взаємовідносинам ТОВ «Жильонер-Схід» з ТОВ «ВІЛЛОН». Згідно отриманої відповіді запит на проведення перевірки вважається не актуальним (у звязку зі строком давності більше 3 років), тому неможливо зробити висновок щодо ходу виконання робіт по проекту згідно якого формуються податкові зобовязання ТОВ «Жильонер».

У період грудень 2007 року, січень листопад 2008 року основним постачальником ТОВ «ВІЛЛОН» за договором девелопменту від 02.08.2006 № 02-Д/2006 та додатковою угодою до договору від 01.02.2007 № б/н було ТОВ "ЖИЛЬОНЕР", яким реалізовано послуги девелопера та витрати по проекту на загальну суму 9572249,07 грн., у т.ч. ПДВ 1595374,87 грн. До ДПІ у Шевченківському р-нi м. Києва направлявся запит щодо проведення зустрічної перевірки по взаємовідносинам ТОВ «Жильонер» з ТОВ «Віллон». Згідно отриманої довідки перевірки від 22.03.2010 № 595/23-11/30109177 неможливо зробити будь-які висновки щодо ходу виконання робіт по проекту та підтвердження формування податкового кредиту ТОВ «Жильонер» без відомостей згідно контрагентів ТОВ «Жильонер». Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону «Про ПДВ» бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. За відсутністю довідок зустрічних перевірок по контрагентам неможливо підтвердити факт надмірної сплати суми ПДВ по даним ланцюгам постачання до Державного бюджету України, що передбачено п. 1.8 ст.1 та п.п 7.7.2., п. 7.7., ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, у звязку з тим, що по контрагентам до теперішнього часу не отримано матеріалів перевірки.

Перевіркою встановлено що на порушення п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” (далі Закон № 168) сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Тобто, сума податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, не може перевищувати різниці значень податкового кредиту і податкових зобовязань кожного окремого звітного періоду. Декларування такої різниці відбувається у рядку 18.2 розділу ІІІ податкової декларації з податку на додану вартість та є необхідною, але не єдиною умовою. Сума визначеного від'ємного значення, за винятком врахованої у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні періоди з податку на додану вартість, зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного періоду). Лише за умови, що у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7, має відємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) (пп. 7.7.2 п.7.7 статті 7 Закону). При цьому не має права на отримання бюджетного відшкодування відповідно до підпункту а) підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Крім того, Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м.Луганську 16.10.2009 проведено позапланову виїзну документальну перевірку, результати якої оформлено актом № 899/23-616/33766443 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВІЛЛОН» код за ЄДРПОУ 33766443 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось з листопада 2006 року по грудень 2008 року» (Т. IV а.с. 119 168)

При цьому, відповідачем спочатку зроблено висновок про те, що ТОВ “ВІЛЛОН” завищено заявлену суму бюджетного відшкодування, у звязку з чим було прийнято податкове повідомлення рішення № 0000792360/0 від 21.10.2009, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 223763 грн., однак, 21 жовтня 2009 року Ленінською МДПІ у м. Луганську прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000802360/0, яким збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 223763,00 грн.(Т. IV а.с. 169, 170)

Суд вважає вказані висновки податкового органу безпідставними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавств, з огляду на таке.

Платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Згідно із статтею 1 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»:

- податкове зобовязання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.6);

- податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7);

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 5 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до пункту 2.2 Статуту предметом діяльності товариства є здійснення проекту - будівництва обєкту нерухомості на земельній ділянці, яка розташована за адресою: м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 12а, здійснення розпорядження як збудованим та введеним в експлуатацію обєктом нерухомості так і незавершеним будівництвом обєкту нерухомості, а також всіма правами, що належатимуть товариству та інше. (Т. І а.с. 37)

Відповідно до договору девелопменту № 02-Д/2006 від 2 серпня 2006 року, укладеного між ТОВ «ВІЛЛОН» та ТОВ «Компанія розвитку проектів «КЕПІТАЛ СТАР» (девелопер), девелопер взяв на себе зобовязання здійснити Проект, а замовник - ТОВ «ВІЛЛОН» зобовязується сплатити йому винагороду та профінансувати витрати за проектом. (Т. І а.с. 61 69)

Додатковою угодою від 01.02.2007 до договору девелопменту № 02-Д/2006 від 02.08.2006 здійснено заміну сторони у договорі девелопменту, а саме замість ТОВ «Компанія розвитку проектів «КЕПІТАЛ СТАР» новим девелопером стало ТОВ "ЖИЛЬОНЕР", яке прийняло на себе всі права та обовязки девелопера за договором девелопменту № 02-Д/2006 від 02.08.2006 (Т. а.с. 70-71)

Крім того, 02.02.2007 між ТОВ "ЖИЛЬОНЕР" та ТОВ "ЖИЛЬОНЕР-СХІД" (стара назва - ТОВ «Компанія розвитку проектів «КЕПІТАЛ СТАР») укладено договір субдевелопменту № 03-Д/2007, за яким ТОВ "ЖИЛЬОНЕР" взяв на себе зобовязання здійснити проект обєкту нерухомого майна, що має бути побудований та введений в експлуатацію в місті Луганськ, вул.. Коцюбинського, 12А, власником якого є ТОВ «ВІЛЛОН» за договором девелопменту № 02-Д/2006 від 02.08.2006. (Т. І а.с. 74-82)

В актах перевірки Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 13.07.2010 та від 16.10.2009 зазначено, що ТОВ «ВІЛЛОН» здійснює будівництво житлового будинку за адресою: м.Луганськ, вул. Коцюбинського, 12-Б, однак, у судовому засідання представник відповідача зазначив, що в актах перевірки допущено описку та фактично обєктом будівництва ТОВ «ВІЛЛОН» є будинок за адресою: м.Луганськ, вул. Коцюбинського, 12-А.

Те, що ТОВ «ВІЛЛОН» здійснюється будівництво саме за адресою: м.Луганськ, вул. Коцюбинського, 12-А підтверджується договором оренди землі від 22 березня 2004 року, актом прийому-передачі земельної ділянки, актом визначення меж земельної ділянки в натурі, договором про внесення змін до договору оренди землі від 24.02.2006, відповідно до якого ТОВ «ВІЛЛОН», як правонаступнику ТОВ «Фінансова група «Донбас», передано всі права орендаря земельної ділянки за адресою: м.Луганськ, вул. Коцюбинського, 12-а для будівництва житлового будинку, переданої за договором оренди від 22.03.2004, та договором про внесення змін від 27.092007. (Т. ІІІ а.с. 148-159)

Крім того, ТОВ «ВІЛЛОН» має дозвіл на виконання будівельних робіт № 434/2007 від 13.12.2007 на будівництво багатоповерхового будинку за адресою: м.Луганськ, вул. Коцюбинського, 12-А. (Т. ІІІ а.с. 160)

Таким чином, наданими позивачем документами підтверджено, що обєктом будівництва ТОВ «ВІЛЛОН» є житловий багатоповерховий будинок за адресою: м.Луганськ, вул. Коцюбинського, 12-А.

У серпні 2009 року, ТОВ «ВІЛЛОН», на виконання вимог пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-ІП "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон N 2181), Наказу Державної податкової адміністрації України № 166, Відповідачу була подана податкова декларація по податку на додану вартість за липень 2009 року та розшифровка податкових зобовязань (Т. І а.с. 83-88)

Факт подання декларацій підтверджується відповідною реєстрацією у відповідача 20.08.2009 за № 78420 та визнається сторонами.

У рядку 25.1 податкової декларації ТОВ «ВІЛЛОН» визначено суму бюджетного відшкодуванню у розмірі 1720173 грн.

Згідно довідки щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, зазначена у декларації за липень 2009 року у рядку 25 сума ПДВ складається з залишку відємного значення за листопад-грудень 2006 року, лютий 2007 року грудень 2008 року.

Підпунктом 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону №168/97-ВР визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах.

У такій редакції Закон № 168/97-ВР існує з 01.01.2008 року, тобто на час складання податкової декларації з ПДВ за липень 2009 року.

Позивачем надано до суду копії податкових декларацій з податку на додану вартість з відмітками податкового органу про прийняття за листопад 2006 року грудень 2008 року (Т.ІІІ а.с. 47 134), згідно до яких ТОВ «ВІЛЛОН» визначено суми податкового кредиту, який включено до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, та на підставі яких сформовано суму податку на додану вартість яка заявлена ТОВ «ВІЛЛОН» зо бюджетного відшкодування по декларації за липень 2009 року. У вказаних податкових деклараціях залишок відємного значення попереднього податкового періоду сформовано у сумі 1720173 грн., а саме у листопаді 2006 року - 1275 грн.; у грудні 2006 року - 603 грн.; у лютому 2007 року - 554 грн.; у березні 2007 року - 304 грн.; у квітні 2007 року - 71 грн.; у травні 2007 року: 94 грн.; у червні 2007 року - 929 грн.; у липні 2007 року - 467 грн.; у серпні 2007 року - 508 грн.; у вересні 2007 року - 337 грн.; у жовтні 2007 року - 228 грн.; у листопаді 2007 року - 127769 грн.; у грудні 2007 року - 88356 грн.; у січні 2008 року - 793603 грн.; у лютому 2008 року - 276651 грн.; у березні 2008 року - 18136 грн.; у квітні 2008 року - 50337 грн.; у травні 2008 року - 58877 грн.; у червні 2008 року - 3366 грн.; у липні 2008 року - 33072 грн.; у серпні 2008 року - 72010 грн.; у вересні 2008 року - 146625 грн.; у жовтні 2008 року - 26666 грн.; у листопаді 2008 року - 17154 грн.; у грудні 2008 року - 2181 грн.

Позивачем надано до суду належним чином завірені копії податкових накладних на підставі яких у спірний період (листопад 2006 року грудень 2008 року) сформовано податкові зобовязання та податковий кредит. (Т. І а.с. 105 250, Т. ІІ а.с. 1 37), а також фінансові звіти девелопера за договором девелопменту № 02-Д/2006 від 02.08.2006 та акти прийому-передачі виконаних робіт (Т. ІІ а.с. 38 -197).

Платіжними дорученнями та виписками банку з розрахункового рахунку ТОВ «ВІЛЛОН» підтверджено фактичну сплату позивачем податку на додану вартість в ціні товару. (Т. ІІ а.с. 198-227)

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону про ПДВ визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт надає загальне поняття "бюджетне відшкодування" та є відсилочною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону.

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Підпунктом «в» підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі зясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави його прийняття.

Посилання представника першого відповідача на те, що зустрічною перевіркою, проведеною ДПІ у Шевченківському р-нi м. Києва не підтверджено суму ПДВ, відображену у податкових деклараціях ТОВ «ВІЛЛОН» суд вважає необґрунтованими.

Так, за запитом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську ДПІ у Шевченківському р-нi м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ "ЖИЛЬОНЕР" щодо підтвердження відомостей про взаємовідносини з ТОВ «ВІЛЛОН» за період березень-грудень 2007 року, січень-жовтень 2008 року, що відображено у довідці перевірки від 22.03.2010 № 595/23-11/30109177 (Т. IV а.с. 103-109)

Під час перевірки ТОВ "ЖИЛЬОНЕР" надано податкові накладні, декларації з ПДВ, реєстри отриманих на виданих податкових накладних, згідно до яких у перевіряє мий період ТОВ "ЖИЛЬОНЕР" надано послуги Девелопера ТОВ «ВІЛЛОН», фінансові звіти та докази сплати ТОВ «ВІЛЛОН» коштів за надані послуги. У висновках зазначено про встановлення розбіжностей між даними ТОВ "ЖИЛЬОНЕР" та відомостями, зазначеними у запиті Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську стосовно дат видачі податкових накладних.

Однак, аналізуючи дані викладені у довідці та надані ТОВ «ВІЛЛОН» податкові накладні суд приходить до висновку, що розбіжності стосуються лише дати складання податкових накладних.

Згідно пояснень представника ТОВ «ВІЛЛОН» розбіжності у датах викликані тим, що у запиті Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську зазначено не дату виписки податкової накладної, а дату її включення до податкового кредиту у відповідності з вимогами п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону «Про ПДВ», а саме дату списання коштів з банківського рахунку платника податку ТОВ «ВІЛЛОН» в оплату товарів (робіт, послуг).

Таким чином, враховуючи, що розбіжностей у сумах податкового кредиту, сформованого на підставі податкових накладних виданих ТОВ "ЖИЛЬОНЕР" фактично не встановлено, суд вважає доведеним факт правомірності формування податкового кредиту.

Посилання представника першого відповідача на те, що у відповідності з п.п. 7.7.11 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «ВІЛЛОН» не мало права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за липень 2009 року у сумі 1720173,00 грн. у звязку з тим, що обсяги оподаткованих операцій за останні 12 місяців менші ніж заявлена сума бюджетного відшкодування ПДВ суд вважає необґрунтованим.

Так, витрати на будівництво багатоповерхового будинку за адресою: м.Луганськ, вул. Коцюбинського, 12-А.обліковуються ТОВ «ВІЛЛОН» на рахунку 15.1 «Капітальне будівництво», що підтверджено журналами ордерами за рахунком 15.1 за спірний період. (Т. ІІІ а.с. 22-46).

Згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, рахунок 15 "Капітальні інвестиції" призначений для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів. Рахунок 15 "Капітальні інвестиції" має субрахунок 15.1 "Капітальне будівництво". На субрахунку 15.1 "Капітальне будівництво" відображаються витрати на будівництво, що здійснюється як господарським, так і підрядним способом для власних потреб підприємства.

Рахунок 10 "Основні засоби" призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також об'єктів інвестиційної нерухомості. За дебетом рахунку 10 "Основні засоби" відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю, сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об'єкта основних засобів, за кредитом - вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів. Рахунок 10 "Основні засоби" кореспондується з рахунком 15 «Капітальні інвестиції».

Тобто, всі витрати на будівництво обєкту нерухомості до введення його в експлуатацію обліковується за дебетом рахунку 15.1, а після введення в експлуатацію відбувається списання витрат за статтею «незавершене будівництво» на основні засоби рахунок 10.

На час розгляду справи ТОВ «ВІЛЛОН» незавершено будівництво багатоповерхового будинку за адресою: м.Луганськ, вул. Коцюбинського, 12-А, витрати незавершеного будівництва обліковуються на рахунку 15.1 «Капітальне будівництво».

Підпунктом 7.7.11 пункту 7.7 ст. 7 Закону «Про ПДВ» не мають права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Нарахування ТОВ «ВІЛЛОН»сум бюджетного відшкодування відбулося саме у звязку зі спорудженням (будівництвом) основних фондів, а тому твердження про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування у звязку з тим, що ТОВ «ВІЛЛОН» мало обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування у даному випадку є необґрунтованим.

Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

При цьому, частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, до яких відноситься відповідач, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

Ленінською МДПІ не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000512360/0 від 27.07.2010 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за декларацією за липень 2009 року на суму 1720173,00 грн.

За таких обставин позовні вимоги ТОВ «ВІЛЛОН» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 27 липня 2010 року № 0000512360/0 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2009 року у сумі 1720173,00 грн. підлягає задоволенню.

Згідно з п.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.97р. № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001р. № 200/86) і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за № 489/5680, (далі - Порядок 209) відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України, у тому числі операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів.

Таким чином, органи Державного казначейства здійснюють операції з перерахування коштів держбюджету з податку на додану вартість за висновками податкових органів або за рішенням суду, у зв'язку з чим Головне УДК України у Луганській області правомірно залучено в якості другого відповідача.

Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, суд вважає правомірним визначення ТОВ «ВІЛЛОН» податкових зобов'язань та суми податкового кредиту, а також правильності визначення суми бюджетного відшкодування, тому позовна вимога щодо стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості по декларації за липень 2009 року у розмірі 1720173,00 грн. підлягає задоволенню.

Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 159-163 КАС України, Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Законом України «Про податок на додану вартість», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛЛОН» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 27 липня 2010 року № 0000512360/0 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2009 року у сумі 1720173,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛЛОН» (код ЄДРПОУ 33766443) бюджетне відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2009 року у розмірі 1720173,00 грн. (один мільйон сімсот двадцять тисяч сто сімдесят три грн. 00 коп.)

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛЛОН» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1703,40 грн. (одна тисяча сімсот три гривні 40 коп.)

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову суду у повному обсязі складено та підписано 8 листопада 2010 року.

СуддяТ.В. Смішлива