Постанова № 12240726, 01.11.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 листопада 2010 р.Справа №2а-2776/08/2 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Дрягіні В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного виноробного підприємства «Привітне» Національного виробничо-аграрного обєднання «Масандра»

до Державної податкової інспекції у м. Алушта

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача Коновалова О.К. пред-к. дов. від 03.12.2007 р.

від відповідача Радін А.О. пред-к, дов. № 2559/р від 16.07.2010 р. .

Суть спору: Державне виноробне підприємство «Привітне» Національного виробничо-аграрного обєднання «Масандра» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Алушта (далі відповідач) від 29.08.2008 р. № 0006672301/0 та №0006682301/0. Вимоги мотивовані тим, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником, виробляє виноматеріали, які реалізує заводам вторинного виноробства не на давальницьких умовах, а тому податок на додану вартість при їх реалізації сільськогосподарське підприємство згідно з п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» не сплачує. На думку позивача суми ПДВ мають залишатись на спеціальному рахунку підприємства й використовуватись ним на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. Крім того позивач вважає, що в наслідок того, що підприємство є платником фіксованого сільськогосподарського податку , воно не повинно сплачувати податок на прибуток, в тому числі і в спеціальний фонд Державного бюджету частину доходу за результатами господарської діяльності за період часу з 01.04.2005 р. по 30.09.2007 р., до нього не застосовуються вимоги щодо сплати до бюджету авансових внесків по податку на прибуток, передбачені ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 10.09.2009 р. надав заперечення на позов (вих. № 2372/9/10), в яких з позовними вимогами не погодився, вказав, що на його думку, спеціальний режим оподаткування ПДВ, який встановлений п.11.29 ст. 11 Закону України «Про ПДВ» поширюється на сільськогосподарських товаровиробників, які здійснюють операції з продажу сільгосппродукції власного виробництва, з якої виключена підакцизна продукція. На думку відповідача позивач виробляє алкогольну продукцію, яка має зміст спирту етилового від 9% та більше обємних одиниць, отримана шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів та відноситься до товарної групи Гармонізованої системи опису та кодування товарів під кодом 22 04, тому ця продукція в розумінні Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» є алкогольними напоями, тому він зобовязаний згідно з п. 11.29 ст. 11 Закону України “Про Податок на додану вартість” платити даний податок до державного бюджету України на загальних підставах. Відповідач також вважає, що згідно з вимогами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивач мав сплачувати податок на прибуток, у вигляді перерахування до спеціального фонду Державного бюджету частину доходу за результатами господарської діяльності в 2005-2007 р.р.

У судовому засіданні, яке відбулось 27.10.2008 року, представник позивача надав клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням за повязаною з нею справи № 2а-2089/08/1.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.10.2008 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №2а-2089/08/1 за позовом Державного виноробного підприємства «Привітне» Національного виробничо-аграрного обєднання «Масандра» до Державної податкової інспекції у м. Алушта в АР Крим про визнання протиправними дій та скасування наказу.

10.06.2009 року від Державної податкової інспекції у м. Алушта в АР Крим надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, у звязку з прийняттям 01.04.2009 року Севастопольським апеляційним адміністративним судом постанови у справі № 22-а-2201/08 (попередній номер № 2а-2089/08/1).

Згідно з клопотанням позивача суд 14.10.2009 р. зупинив провадження по справі до розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги по справі №2а-2089/08/1.

Відповідно до клопотання позивача від 15.09.2010р. було поновлено провадження по справі.

Після поновлення провадження у справі представники сторін у судових засіданнях наполягали на вимогах та доводах, викладений у позові та запереченнях на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників позивачів, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач провів позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період часу з 01.04.2005 р. по 30.09.2007 р., за результатами якої 11.08.2008 р. був складений акт №986/23/00412725. У висновках зазначеного акту зафіксовано, зокрема, що позивачем занижено податок на додану вартість за 2005-2007 р.р. на суму 814448 грн., завищено податку на додану вартість за 2005-2007 р.р. на суму 814448 грн., занижено відрахування у спеціальний фонд Державного бюджету України частини прибутку у сумі 285000грн.

На підставі акту перевірки №986/23/00412725 відповідач 29.08.2008 р. прийняв податкове повідомлення рішення № 000667301/0, згідно з яким за порушення п.11.29. ст.11 Закону України “Про податок на додану вартість” нарахував позивачу податкове зобовязання по податку на додану вартість у сумі 1628896 грн., з яких 814448 грн. за основним платежем, 814448 грн. штрафних санкції, а також податкове повідомлення рішення №0006682301/0, згідно з яким визначив суму податкового зобовязання по частині прибутку (доходу) у сумі 428520 грн., в тому числі 285000 грн. - за основним платежем, 143520 грн. - за штрафними санкціями.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Платники податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України “Про податок на додану вартість”.

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При відємному

Відповідно до п. 11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на час прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними яких є предметом позову) до 1 січня 2009р. зупинена дія п.7.7 ст.7, п.10.1 і п.10.2 ст.10 даного Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та мяса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства .

Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовується ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.

Порядок акумуляції й використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

При вивчені зазначеної норми Закону можна зробити висновок про те, що пільги передбачені п.п. 11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» розповсюджувались на сільськогосподарських товаровиробників незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продукції її переробки за попередній звітний (податковий) рік становить не менш 50% загальної суми валового доходу підприємства, від операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, операцій з поставки продукції, виготовленої на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обліку спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового, ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту - сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв на давальницьких умовах забороняється крім виробництва спирту етилового, коньячного і плодового з давальницької сировини нерезидентами за умови повного вивезення готової продукції за межи митної території України .Переробка спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту сирцю виноградного, спирту сирцю плодового, віноматеріалів на давальницьких умовах на алкогольні напої та їх взаємний натуральний обмін забороняються.

У ст.7 цього Закону визначено, що дозволяється лише переробка на давальницьких умовах винограду, плодів, ягід на виноматеріали, яка здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач є підприємством, створеним з метою виробництва, переробки і реалізації сільськогосподарської і виноробної продукції, яке в період, який перевірявся, здійснювало в тому числі вирощування та переробку винограду, продаж продукції власного виробництва виноматеріалів на підприємства вторинного виновиробництва. Вказаний факт не заперечувався представниками відповідача під час розгляду справи.

Під час розгляду справи судом було встановлено, і зазначений факт підтверджений сторонами, що позивач в період часу, який перевірявся, здійснював виробництво виноматеріалів та вина виноградного натурального із власної сировини на власному виробництві, не здійснював виробництва вказаної продукції на давальницьких умовах. До матеріалів справ залучені копії Експертних висновків Торгово-промислової плати Криму № 35/1-О\04-13 від 12.04.2007 р., № 35/2-О/04-13 від 12.04.2007 р., в яких зафіксовано, що він виробляв продукцію з кодами 2204297500, 2204298900, 2204299400 та 2204299600, 2204218000, 2204218900 та 2204219400 .

Відповідно до ст.1 Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» на виноматеріали виноградні, що згідно УКТ ЗЕД мають код товару 220429, не встановлений акцизний збір.

У ст. 2 Закону України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий і алкогольні напої» зазначено, що на виготовлені в Україні з вітчизняної сировини виноматеріали, вироблені на підприємствах первинного виноробства, що реалізуються підприємствам вторинного виноробства, які використовують ці виноматеріали для виробництва готової продукції, також не встановлений акцизний збір.

Згідно з п.п. «в» п. 2 ст.3 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» не підлягають оподаткуванню обороти з реалізації (передачі) української сировини, що ввозиться або використовується для виробництва підакцизних товарів.

Під час проведення перевірки податковим органом не встановлений факт проведення позивачем в період часу, який перевірявся, проведення операціїз постачання позивачем продукції, виготовленої на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини.

З огляду на зазначене вище, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про правомірність застосування позивачем в період часу, який перевірявся, спеціального режиму оподаткування ПДВ операцій з поставки (продажу) продукції власного виробництва, включаючи віноматеріали та віна, в наслідок чого суми ПДВ по зазначеним вище операціям у сумі 814448 грн. за період часу з 01.04.2005 р. по 30.09.2007 р. правомірно відображені ним у скороченій податковій декларації, правомірно залишались в його розпорядженні. За таких обставин існують підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення відповідача від 29.08.2008 р. № 0006672301/0 .

Матеріали справи свідчать про те, що позивач є некорпоратизованим державним підприємством із стовідсотковою долею держави в статутному фонді, яке є платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" фіксований сільськогосподарський податок - це податок, який не змінюється протягом визначеного цим Законом терміну і справляється з одиниці земельної площі. Фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених в цій статті, зокрема, в рахунок податку на прибуток підприємств.

Частинами першою і третьою ст. 2 цього Закону встановлено, що платниками фіксованого сільськогосподарського податку є сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, в яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників визначені в Законі України « Про систему оподаткування».

У ст.2 Закону зафіксовано, що під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

У ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» визначені загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі), до яких відносяться , зокрема, податок на додану вартість, акцизний збір, податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.

Таким чином, порядок нарахування дивідендів, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами визначений в Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств", який є спеціальним законом з оподаткування по зазначеному платежу.

Відповідно до п. 1.9 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" дивіденд - платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

До дивідендів прирівнюється також платіж, який здійснюється державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства. При цьому наявність чи відсутність прибутку, розрахованого згідно з правилами податкового обліку, не може впливати на прийняття чи неприйняття рішення щодо нарахування дивідендів.

Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що до дивідендів прирівняний платіж частини прибутку державних некорпоратизованих, казенних чи комунальних підприємств на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування.

За таких обставин , суд приходить до висновку, що з огляду на те, що дивіденди за своєю суттю є різновидом податку на прибуток, а позивач є платником фіксованого сільськогосподарського податку , останній в силу положень Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" не повинен був нараховувати та перераховувати дивіденди в доход Державного бюджету. В силу викладеного у відповідача були відсутні підстави нараховувати, передбачені ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні санкції за нібито вчинені ним порушення податкового законодавства в частині нарахування та сплати дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності за період часу, який перевірявся.

З огляду на зазначене вище, суд приходить до висновку, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасуванні податкового повідомлення рішення відповідача № 0006682301/0 від 29.08.2008 р. .

Під час судового засідання, яке відбулось 01.11.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 07.11.2010 р.

Керуючись ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Алушта від 29.08.2008 р. № 0006672301/0 та №0006682301/0.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного виноробного підприємства «Привітне» Національного виробничо-аграрного обєдннання «Масандра» (смт. Привітне, ву.. Леніна 2, код ЄДРПОУ 00412725 ) 3,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.