Ухвала суду № 122406794, 15.10.2024, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

15 жовтня 2024 року м. ХарківСправа № 922/831/23 (645/890/23)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатого В.О.

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Харківської області матеріали заяви Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про відстрочення виконання рішення суду (вх.№23275 від 16.09.2024) у справі

за позовом 1. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 2. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) до 1. Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11 код ЄДРПОУ 31557119) 2. Комунального підприємства "Житлокомсервіс" (61052, м. Харків, вул. Конторська, 35 код ЄДРПОУ 34467793) про стягнення коштів в межах справи про банкрутство Комунального підприємства «Житлокомсервіс»

за участю представників сторін:

позивача1, позивача2 - не з`явився.;

відповідача1 - ОСОБА_3 ;

відповідача2 - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

14.03.2023 позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах яких діє адвокат Грищенко Олег Володимирович, звернулися до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», третя особа Комунальне підприємство «Житлокомсервіс», в якому просили суд стягнути на користь ОСОБА_1 118400,00 грн. матеріальної шкоди, завданої залиттям приміщення, 7000,00 грн. витрат на проведення незалежної оцінки завданої шкоди та на користь ОСОБА_2 22788,00 грн. матеріальної шкоди, завданої залиттям приміщення, 1500,00 грн. витрат на проведення незалежної оцінки завданої шкоди.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.04.2024 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 118400,00 грн., витрати на проведення незалежної оцінки завданої шкоди у розмірі 7000,00 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2248,50 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. Стягнуто з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 22788,00 грн., витрати на проведення незалежної оцінки завданої шкоди у розмірі 1500,00 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 435,50 грн , витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. В решті вимог відмовлено.

23.04.2024 видано накази на виконання рішення Господарського суду Харківської області від "21" червня 2022 .

Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» з вказаним рішенням суду не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, просив скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 23.04.2024 по справі №922/831/23 (645/890/23) і ухвалити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», відмовити у повному обсязі.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2024 апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 23.04.2024 у справі №922/831/23 (645/890/23) залишено без змін.

Під час перебування справи в Східному апеляційному господарському суді до Господарського суду Харківської області 16.09.2024 від Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" надійшла заява (вх.№23275 ) про відстрочення виконання рішення суду.

20.09.2024 справа №922/831/23 (645/890/23) повернулась до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою суду від 08.10.2024 заяву (вх.№23275 від 16.09.2024) Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про відстрочення виконання судового рішення прийнято до розгляду. Розгляд заяви (вх.№23275 від 16.09.2024) Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про відстрочення виконання судового рішення призначено на "15" жовтня 2024 р. о 14:10 год.

18.09.2024 до суду від представника позивача1 надійшли заперечення (вх.№23564) на клопотання, в яких останній просить суд відмовити Комунальному підприємству "Харківські теплові мережі" у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 23.04.2024 року у справі №922/831/23 (645/890/23) на один рік до 23.04.2025 року в повному обсязі.

В судове засіданні 15.10.2024 прибула представник Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", яка підтримала заяву про відстрочення виконання судового рішення, просила суд її задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши в судовому засіданні 15.10.2024 заяву Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про відстрочення виконання судового рішення (вх.№23275 від 16.09.2024), суд прийшов до наступних висновків.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.

У відповідності до ст. 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, у зв`язку з чим суд повинен оцінювати докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його виконання, господарський суд, зокрема, має право відстрочити виконання рішення (ухвали, постанови).

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд також зазначає, що особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, тобто тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 73,74 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Посилаючись на підстави для відстрочення виконання рішення суду у даній справі, боржник вказав, що фінансування господарської діяльності КП "Харківські теплові мережі" здійснюється за рахунок платежів від надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню, підприємствам, установам і організаціям. Введення воєнного стану в Україні негативно вплинуло на фінансовий стан КП "Харківські теплові мережі" . Крім того, негативно вплинула на фінансовий стан КП "Харківські теплові мережі" і постанова Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", якою до припинення чи скасування воєнного стану в Україні заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги та припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

Суд зазначає, що введення на території України правового режиму воєнного стану не є безумовною підставою для відстрочення виконання рішення суду у справі без надання відповідачем доказів на підтвердження того, що обмеження безпосередньо впливають на господарську діяльність відповідача. Також суд зауважує, що вказані обставини рівною мірою стосуються і позивача.

При цьому, в кожному конкретному випадку, відповідна сторона має довести доказами, що саме в її конкретному випадку мають місце ці обставини, що зумовлені загальновідомими подіями. Верховний Суд у постанові від 30 травня 2022 року у справі № 922/2475/21 констатує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановлений) характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Стаття 42 Господарського кодексу України визначає підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 617 Цивільного кодексу України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов`язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Вирішення питання щодо надання чи відмови в наданні відстрочки та/або розстрочки виконання рішення суду є суб`єктивним правом суду, яке останній приймає на власний розсуд шляхом оцінки наданих сторонами доказів.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Відповідно у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення. Водночас, оскільки пункт 1 статті 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти Росії", у справі "Ясюнієне проти Литви").

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Отже, виходячи із наведеного вище, в основу судового рішення про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.

При цьому, господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України 5-рп/2013 від 26.06.2013 до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення належать хвороба боржника або членів його сім`ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи - боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Разом з цим, відсутність грошових коштів не є виключною обставиною та має негативний вплив на фінансовий стан не лише заявника, а й стягувача у справі та здійснювану ним господарську діяльність.

Аналіз процесуальних норм, які регулюють питання можливості надання відстрочки виконання рішення суду, вказує, що законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочку та розстрочку виконання судового рішення з об`єктивними, непереборними - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Відповідно до Постанови Верхового Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 910/11949/21 відстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав. Відповідно до приписів ст. ст. 74, 76-79 ГПК України саме на заявника покладається обов`язок доведення існування відповідних обставин.

Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Зважаючи на викладене, враховуючи, що Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" у даній справі не доведено суду шляхом надання беззаперечних доказів обставин, які підтверджували б неможливість або утруднення виконання рішення суду у даній справі (рішенням Господарського суду Харківської області від 23.04.2024 стягнуто з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 118400,00 грн., витрати на проведення незалежної оцінки завданої шкоди у розмірі 7000,00 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2248,50 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. ; Стягнуто з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 22788,00 грн., витрати на проведення незалежної оцінки завданої шкоди у розмірі 1500,00 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 435,50 грн , витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.), Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" не надало суду доказів можливих негативних наслідки для останнього при виконанні рішення Господарського суду Харківської області від 23.04.2024 (яким стягнуто загальну суму 162 372,00 грн), Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" не надано доказів, які можуть засвідчувати факт відсутності у останнього можливості виконати судове рішення (яким стягнуто загальну суму 162 372,00 грн) без надання відстрочки, з урахуванням того, що при вирішенні питання про відстрочення виконання рішення суд має враховувати, зокрема, матеріальні інтереси обох сторін, ступінь вини відповідача у виникненні спору, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про відстрочення виконання рішення суду (вх.№23275 від 16.09.2024) У ДАНІЙ СПРАВІ.

Керуючись ст.ст. 331, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про відстрочення виконання рішення суду (вх.№23275 від 16.09.2024).

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали відповідно до статей 256, 257 ГПК України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Кодексу.

Повний текст ухвали складено та підписано 18.10.2024.

СуддяВ.О. Усатий